АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Дитячі громадські організації

Читайте также:
  1. Авторитетні міжнародні організації
  2. АНАЛІЗ ІННОВАЦІЙНИХ МОЖЛИВОСТЕЙ ОРГАНІЗАЦІЇ.
  3. Види ефектів виробництва, пов’язаних з удосконаленням менеджменту організації
  4. Види органів держави. Поділ влади як принцип організації роботи державного апарату
  5. Виробнича діяльність будівельної організації
  6. Виробничі запаси будівельної організації
  7. Вкажіть базове положення генезису організації
  8. Гнучкість організації — це
  9. Громадські заходи стягнення і впливу за порушення трудової дисципліни.
  10. Громадські рухи й організації. Політичні партії і влада
  11. ГРОМАДСЬКО-ПОЛІТИЧНІ ОРГАНІЗАЦІЇ В ТОТАЛІТАРНІЙ СИСТЕМІ 20-30-Х PP.
  12. Держава – основна складова політичної організації суспільства

Особливо велике значення для розвитку школярів мають ди­тячі громадські організації, історію яких розкривають автори

ЛутошкинА.Н. Как вести за собой. — М., 1981. — С. 61.


1.6. Дитина і колектив 187

збірника «Молодіжний і дитячий рух в Україні: історія та гене­зис»'. Розкриємо головні думки авторів цієї праці.

Історія дитячого руху на терені України починається з 1905 року, коли офіційною владою була знята заборона на громадську діяль­ність. У 1908 році створюється перша дитяча організація — Органі­зація російських юних розвідників (ОРЮР). її засновником був Олег Пантюхов.

У подальшому створюються загони скаутів, в т. ч. і у Східній Укра­їні. Перший загін дівчаток-скаутів було організовано в 1915 році в Києві. Його чисельність складала 130 чоловік. Головними центра­ми скаутського руху були Київ і Одеса.

На терені Західної Україні у 1911 році виникають скаутські орга­нізації пластунів. У свій час у запорізьких юнаків «пластунами» були молоді козаки-розвідники. Організаторами Пласту стали Петро Франко (син І.Я. Франка) та Олександр Тисовський.

Молоді скаути брали участь у першій світовій війні. Нерідко в бойових частинах вони виконували функції розвідників, працювали в госпіталях.

У той же час існували, але не отримали широкого розповсю­дження у Східній Україні національно-релігійні дитячі групи (єврей­ські, грецькі, польські та ін.).

У перші десятиліття XX століття виникало ряд нових дитячих ор­ганізацій (українські скаути, російські скаути з монархічним ухилом, російські скаути-республіканці та ін.). Діяли робітничі спілки молоді, які в 1918 році об'єднуються в комсомол. Значну частину комсомолу склали 14—16-річні члени спілки.

Особливий інтерес представляють 20-і роки: період «україніза­ції», пошуку нової моделі дитячого руху, період створення «пара­лельної» дитячо-юнацької організації.

Для цього періоду було характерне масове залучення дітей, осо­бливо старшого (підліткового) віку. Крім того, функціонували ряд неполітизованих організацій, які разом з тим переслідувалися різни­ми військово-політичними силами. Наприклад, на своєму 2-у з'їзді всеросійський комсомол постановив розпустити всі скаутські орга­нізації як «імперіалістичні», а Червона Армія та ВЧК реалізували це рішення. Водночас більша частина російських скаутів, їх організацій безпосередньо співробітничали з «білим» рухом.

Відразу після закінчення громадянської війни продовжують існу-,,а вати дитячі організації, які доброзичливо або нейтрально ставилися до більшовиків. Цілком природньо, що у ряді міст виникли «юні ко­муністи» («юки»). Так, в Одесі у 1920 році частина скаутів приймає

«Молодіжний і дитячий рух в Україні: історія та генезис» — Український НД і проблеми молоді. — Київ, 1993. — 117с.


 

Розділ 1. Предмет педагогіки та питання теорії виховання


 


Я м

як

комуністичні символи і, відповідно, змінює назву своєї організації, у 1921—1922 роках оформлюється організація юних спартаківців, чисе­льність яких в Україні на січень 1924 року становила 50 тисяч чоловік.

У 20-і роки діяла Всеросійська спілка християнської молоді, яка мала свої дитячі осередки. З 1922 року організація знаходилась у підпіллі.

На думку історика М. Кропівіна, у середині 20-х років молодіжні сектантські організації протестантського віросповідання нарахо­вували більше ста тисяч членів, а чисельність усіх сектантських дитячих і юнацьких організацій досягла в той час 1,5—1,7 мільйо­на чоловік. В індустріальних центрах України до середини 20-х років діяли малочисельні організації Російської спілки робітничої молоді. У цей час існували «Дитячий Інтернаціонал» (Київ), «Ради дитячих депутатів» (Катеринослав), «Дитячі посівкоми» (Поділля). У 1920 році існували «Дитячі трудові армії». Як бачимо, дитячий рух віддзеркалював реалії «дорослого» життя. Власне, це відбуваєть­ся і зараз.

Однак у тоталітарній державі дитячий рух все більше ставав од­номанітним, хоча і були винятки. Так, будівництво піонерської орга­нізації в Україні йшло іншим шляхом, ніж у Росії. Завідуючий агітпро­пом ЦК КП(б) О.Я. Шумський відстоював існуючу в Україні систему створення піонерських організацій при партійних комітетах. Він спи­рався на досвід Донбасу, де за таких умов були досягнуті певні ре­зультати: кількість піонерів значно зросла, організація зміцніла, ви­ріс її авторитет серед населення. О. Шумський виходив із правиль­них у цілому установок, що дитячий рух не може включати в себе лише самих дітей і юнаків. Дитячий рух, на його думку, так чи інакше повинен був включати і дорослих (навіть якщо в деяких випадках це «включення» було б непомітним).

Утвердження тоталітарного режиму наприкінці 20-х років, повна монополізація ідеологічного, культурного і політичного суспільного життя, пов'язані з культом Сталіна, — все це призвело до принци­пових змін у дитячому русі. Піонерський рух перетворився в прида­ток комсомолу: комсомол — у «короткий поводок» партії; партія — у механізм, який забезпечував владу Політбюро. Дитячий рух був позбавлений характеру дитячої самодіяльності, у ньому, з одного боку, розвивалися процеси «пошуку» ворога, «куркуля» і т. д. (до 1937—1938 років), з іншого — від дітей з 12 років вимагали вироб­лення трудоднів, і тому вони масово залишали школу. Наприкінці 30-х років стала характерною ознакою деградація піонерської органі­зації, перетворення її в підручний механізм у боротьбі за шкільну успішність.

Саме в цей час здобуває бурхливого розвитку тимурівський рух альтернатива піонерської організації.


1.6. Дитина і колектив ________________________________189

Вже в цьому проявилося прагнення членів дитячого руху до самоорганізації малих неформальних груп. Ця самоорганізація оцінювалась у той час як негативне і недопустиме явище у суспіль­стві. У 1942 році ЦК ВЛКСМ визнав у тимурівців серйозні недолі­ки, бо вони мали схильність до стихійності. Як писала в 1942 році газета «Московский большевик»: «У Москві піонерські організації фактично підмінені тимурівськими командами». Комсомольські і піонерські органи поспішили прибрати їх до рук, загнати в піо­нерські формування, закріпити до школи, віддати у владу цирку­лярів і наукових рекомендацій.

Разом з тим, за незначним винятком, тимурівський рух ви­родився у формально-бюрократичну структуру. Одночасно він мав серйозний гуманістичний потенціал, який давав можливість і право на його існування у перспективі.

Таким чином, дитячий рух у період тоталітаризму намагався повністю підпорядкувати молоду людину певним соціальним струк­турам, зробити запрограмованою, а її життя — за законами «маршу сталевих батальйонів».

Після 1985 року розвивається цілий спектр напрямів у середи­ні піонерського руху, а потім і за його межами, у т. ч. на регіональ­ному рівні: у містах, районах, областях. У 1989 році відновлює свою діяльність організація пластунів. Групи підлітків починають діяти в ряді радикальних молодіжних організацій.

Зараз досить велику питому вагу в дитячому русі (за впливом і чисельністю) займає Спілка піонерських організацій України. Це наймасовіша дитяча організація.

Малочисельними, але впливовими залишаються тимурівці, «зе­лені», соціально-гуманістичні (товариства милосердя) організації, науково-технічні, історико-етнографічні групи дітей. Разом з цим є серйозні проблеми, перш за все пов'язані з «певним ідейним та організаторським вакуумом» у дитячому русі.

В умовах демократизації суспільства найбільш ефективний шлях оновлення роботи дитячих громадських організацій — це ство­рення умов школярам для самостійного вибору типу дитячого об'єд­нання для участі в його діяльності. Діти повинні мати можливість не лише вибирати те чи інше об'єднання, а й переходити від од­ного до іншого.

Завдання вихователів — допомогти дітям знайомитися з ціля­ми, змістом, формами роботи різних об'єднань.

Наприклад, можна дати відомості про Спілку піонерських орга­нізацій України.

У своїй діяльності Спілка піонерських організацій України керується Конституцією України, чинним законодавством та ста­тусом СПОУ.


 

Розділ 1. Предмет педагогіки та питання теорії виховання


 


Завдання та діяльність Спілки спрямовані на:

— згуртування дітей, підлітків та дорослих з метою вироблен­ня найрізноманітніших форм, методів, програм, спрямованих на виконання добрих і корисних справ, розвиток різноманітних здіб­ностей підростаючого покоління;

— виховання у дітей віри в себе, любові до своєї родини, до краю, в якому народився;

— пізнання та примноження краси природи;

— утвердження, збереження та примноження традицій свого народу;

— знайомство з історичним минулим України;

— виховання підростаючого покоління в дусі поваги до стар­ших, піклування про молодших, своїх рідних, близьких, друзів;

— надання шефської допомоги інвалідам та престарілим;

— прагнення жити в мирі, дружбі з дітьми інших народів; ' — прищеплення любові до праці.

Спілка в своїй діяльності керується такими законами: ^ — єдність слова і діла;

— єдність честі й совісті;

— дружби і товариськості;

— турботи і милосердя.

Спілка розвиває загальнолюдські цінності через реалізацію програми «Я—родина—Батьківщина».

«Я»

Я — виховую віру в себе, розкриваю і розвиваю свої здібності, поспішаю творити добро, намагаючись розділяти радість і горе інших;

Я — пізнаю, бережу та примножую у всьому красу, розумію, що до істини веде безліч шляхів, відшукую в них свій;

Я — утверджую себе в праці, шаную будь-яку корисну справу, прагну стати сильним, витривалим та сміливим.

«Родина»

Я — шаную свою родину, бережу тепло батьківської оселі;

Я — поважаю старших, піклуюсь про молодших, живу турбо­тами й радощами рідних, близьких і друзів;

Я — готуюсь до сімейного життя.

«Батьківщина»

Я — вивчаю, утверджую та примножую традиції і святині сво­го народу, України;

Я — прагну жити в мирі та дружбі з дітьми інших народів, пам'ятаючи:

«Земля — наш спільний дім!»;

Я — живу в злагоді з природою.

У книжці «Веселкова республіка» наводяться приклади конк­ретних справ піонерів.


 

1.6. Дитина і колектив


 


Так, орієнтований перелік спільних справ дітей і батьків за програмою «Я і моя родина» містить такі пропозиції: 1. «День сі­м'ї у загоні, дружині. 2. Клуб вихідного дня. 3. Туристські походи. 4. Проблемний «круглий стіл». 5. Родинні вогники «Приходьте в гості». 6. Конкурс на найбільше родовідне дерево. 7. Конкурс сі­мейних ансамблів. 8. Родинний клуб дотепників. 9. Сімейне «Поле чудес». 10. Виставка-конкурс «Світ захоплень моєї родини». 11. Свято родинних традицій тощо».


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 | 70 | 71 | 72 | 73 | 74 | 75 | 76 | 77 | 78 | 79 | 80 | 81 | 82 | 83 | 84 | 85 | 86 | 87 | 88 | 89 | 90 | 91 | 92 | 93 | 94 | 95 | 96 | 97 | 98 | 99 | 100 | 101 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.006 сек.)