АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Ваша відповідь?

Читайте также:
  1. Культура і природа
  2. МЕТОД ЗАРЯДЖЕНОГО ТІЛА
  3. Поняття про статистичне спостереження

Директор школи, виступаючи на педраді, зазначив: «Я спосте­рігаю за ходом підготовки і проведення багатьох виховних захо­дів, яскравих, цікавих, але всі ви, класні керівники, відзначаєте недостатню результативність позитивного виховного впливу цієї роботи на школярів. Які ви бачите резерви підвищення якості виховної роботи з учнями?».

Яка ваша відповідь на це запитання директора школи?

Удосконалення навчально-виховного процесу в школі пов'язане з пошуками оптимальних методів виховання особистості школяра.

Методи виховання — це способи взаємодії педагогів, вихован­ців, сім'ї та інших суб'єктів виховання, внаслідок якої відбува­ються певні зміни в розвитку якостей школяра, його переконань, почуттів, навичок, поведінки та in.

Прийоми виховання — складова чистина методу, що лібезис-чує застосування його в певних умовах. Тому деякі дослідники розглядають методи виховання як певну сукупність прийомів ви­ховної взаємодії з вихованцями. Методи та прийоми можуть у конкретних педагогічних ситуаціях переходити один в один.

Методи виховання слід відрізняти від засобів виховання,

Засоби — те, за допомогою чого відбувається виховання: пред­мети, твори духовної і матеріальної культури (наукові посібники, книжки, газети, твори мистецтва); слово вихователя, різноманітні види діяльності: навчання, гра, художня самодіяльність, спорт; конкретні заходи: вечори, політінформації, збори. Ці засоби ви­користовуються в процесі реалізації того чи іншого методу.

Характеристика методів виховання вимагає певної їх класифі­кації. Але це дуже складне питання педагогіки. На сторінках га­зет, журналів велись і ведуться дискусії з цієї проблеми, в ході яких висловлюються різні точки зору.

Так, І.С. Мар'єнко умовно всі методи ділить на шість груп: а) репродуктивно-пояснювальні; б) привчання і вправи; в) про­блемно-ситуативні; г) стимулювання; д) гальмування; е) керівницт­во самовихованням учнів1.

М.І. Болдирев називає три групи методів5:

1) методи переконання;

2) методи організації життя і діяльності учнів;

3) методи стимулювання діяльності і поиедінки.

1 Марьетв И,С> К неправу о теорвтичееком обееіювании мотодаї воепитиния //

Саветекая Іодагегикй, = 1971, = № 10, = Є, 99=106, 3 Ввлдшрев Н,И, Методика неепитательнйй рнвотьі ц шкшю, = М,, 1981, = С, 112=196,


 

Розділ 1. Предмет педагогіки та питання теорії виховання


 


Засоби виховання як критерій для класифікації методів: словом; справою; ситуацією; грою; спілкуванням; ставленням. 6. /Саратовський

У багатьох підручниках і на­вчальних посібниках автори ви­значають три групи методів:

1) методи формування сві­домості;

2) методи організації діяль­ності і формування досвіду гро­мадської поведінки;

3) методи стимулювання і гальмування поведінки.

В.Т. Рогожкін1 виділяє гру­пу методів виховання почуттів.

Серед них автор називає методи: 1) спеціального опору на емоцій­ність змісту, знаходження в ньому духовно близького, істотно ва­жливого, рідного для школяра з метою збудження і розвитку в нього моральних почуттів; 2) вплив на почуття школяра шляхом І виразності викладу, мовлення, міміки, жестів педагога; 3) залу- І чення школярів до активної навчальної і позакласної діяльності, j що забезпечує переживання, радість пізнання, творчості, творін- ] ня; 4) вплив на почуття школярів емоційністю обстановки; \ 5) вплив на почуття школярів емоційністю стосунків між ними, | вчителями, батьками, оточуючими людьми; 6) збудження почут- N тів фізичним впливом на дитину (тактильний метод). Наприклад, ласкавий дотик.

Найчастіше користуються класифікацією Т.Є. Конникової: ме­тоди формування свідомості, методи формування досвіду поведін­ки, методи стимулювання і корекції поведінки школярів.


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 | 70 | 71 | 72 | 73 | 74 | 75 | 76 | 77 | 78 | 79 | 80 | 81 | 82 | 83 | 84 | 85 | 86 | 87 | 88 | 89 | 90 | 91 | 92 | 93 | 94 | 95 | 96 | 97 | 98 | 99 | 100 | 101 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.004 сек.)