АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Зміст громадянського виховання

Читайте также:
  1. V. Зміст теми заняття.
  2. Бухгалтерський баланс,його побудова, зміст і оцінка статей.
  3. В) становлять зміст соціального захисту безробітних.
  4. Взаємозв'язок етапів аналізу з метою і змістом робіт
  5. Види правотворчості громадянського суспільства
  6. Визначити зміст «соціології молоді» – 15 б.
  7. Визначте зміст соціального конфлікту – 15 б.
  8. Визначте зміст соціології молоді – 15 б.
  9. Вимоги до змісту загальної середньої освіти
  10. Вимоги до змісту та розташування реквізитів
  11. ВИМОГИ ДО СТРУКТУРИ ТА ЗМІСТУ МАГІСТЕРСЬКОЇ РОБОТИ
  12. Вимоги щодо змісту та оформлення документів

Виховання громадянина передбачає передусім свідомого почут­тя любові до Вітчизни, народу, почуття патріотизму, що передбачає:

— національну самосвідомість людини, осмислення мораль­них і культурних цінностей країни, відповідальності перед своєю нацією, збереження рідної мови;

1 Сухомлинська О.В. та ін. Концепція громадянського виховання особистості в умо­вах розвитку української державності // Педагогічна газета. — 2000. — № 6.


 

Розділ 1. Предмет педагогіки та питання теорії виховання


 


Патріотичне виховання — це сфера духовного життя, яка про­никає в усе, що пізнає, узнає, ро­бить, до чого прагне, що любить і ненавидить людина, яка формуєть­ся. Патріотизм як діяльна спрямо­ваність свідомості, волі, почуттів, як єдність думки і діла дуже склад­но пов'язаний з освіченістю, етич­ною, естетичною, емоційною куль­турою, світоглядною стійкістю, творчою працею. В.О. Сухомлинський

гордість за успіхи дер­жави, біль за невдачі;

— усвідомлення свого глибокого зв'язку з народом, участь у його справах;

— збереження і примно­ження традицій, звичаїв, об­рядів рідної країни;

— знання символіки своєї Батьківщини;

— знання історії свого на­роду, роду, прихильність до рід­них місць.

Г. Ващенко перерахував ті гасла, під якими має проводитися виховання української молоді. Серед них одне із головних — молодь мусить чітко уявляти собі, в чому благо Батьківщини, а саме:

1. Державна незалежність, можливість для українського наро­ду вільно творити своє політичне, соціальне, господарське і релі­гійне життя.

2. Об'єднання всіх українців, незалежно від їх територіального походження, церковної приналежності, соціального стану і таке інше, в одну спільноту, що пройнята єдиними творчими прагнен­нями і високим патріотизмом.

3. Справедливий державний устрій, який би підтримував лад у суспільстві, в той же час забезпечував особисті права й волю кожного громадянина й сприяв розвиткові й прояву його здібно­стей, спрямованих у бік громадського добра.

4. Справедливий соціальний устрій, при якому зникала б і не­можлива була б боротьба між окремими групами суспільства.

5. Високий рівень народного господарства й справедлива ор­ганізація його, що забезпечувала б матеріальний добробут всіх гро­мадян, була позбавлена елементів експлуатації.

6. Розквіт духовної культури українського народу, науки, мис­тецтва, освіти. Піднесення її на такий рівень, щоб Україна стала передовою країною в світі...1.

В.О. Сухомлинський справжню громадянськість бачив у мо­ральній відповідальності за все, що робиться на рідній землі: не-примиреність до недоліків, гаряче прагнення боротися за розквіт, велич і могутність Вітчизни2.

1 Ващенко Г. Виховний ідеал. — Полтава, 1994. — 190 с.

- Сухомлинський В.О. Вибрані твори в 5-тм т. -• Т. І. — Киї», 1976.


 

1.3. Змістовний компонент виховного процесу


 


...справжня громадянськість не­мислима без бачення того, що треба зробити, щоб Вітчизна ста­ла ще могутнішою і щасливішою. В.О. Сухомлинський

Важливе місце в змісті гро­мадянського виховання посідає формування культури міжетніч­них відносин, яка «проявляєть­ся в повазі інтересів, прав, са­мобутності великих і малих на­родів, готовності й умінні йти на компроміси з різними етніч­ними, релігійними групами заради соціального миру в державі»1, розвиток планетарної свідомості, яка включає почуття єдності й уні­кальності життя на Землі, що вимагає мирного співіснування всіх народів, країн. Одним із компонентів громадянського виховання шко­лярів є оволодіння ними правовою і політичною культурою.

Оволодіння правовою культурою сприяє розвитку правосвідо­мості особистості, тобто усвідомленню своїх прав, свобод, обов'яз­ків, ставлення до закону, державної влади.

Політична культура — одна із сфер духовного життя людини, що характеризує її досягнення в засвоєнні політичних знань, умінь, норм та традицій політичної діяльності, які дозволяють учневі регулювати свої політичні дії, поведінку.

Сформованість політичної культури членів суспільства сприяє: стабілізації на конституційних засадах внутрішнього становища в суспільстві; розробці певного політичного курсу розвитку пра­вового демократичного суспільства у вільному політичному діа­лозі; вихованню ціннісного відношення до загальнолюдських глобальних проблем світу, соціальних груп, окремих особистос­тей, їх діяльності; становленню громадської думки, позитивних стійких мотивів діяльності і вчинків суб'єктів; виявленню висо­ких морально-політичних якостей особистості: чесності, справе­дливості, відвертості, принциповості, толерантності тощо.

Основними завданнями формування політичної культури шко­лярів є:

— виховання в учнів інтересу до політики, до політичних знань, політичної літератури, історичних документів;

— виховання потреби в політичній самоосвіті (оволодівати по­літичними знаннями, вміннями, розширяти політичний кругозір);

— формування вмінь аналізувати і оцінювати суспільно-полі­тичні події, які відбуваються в країні, світі;

— сприяння засвоєнню учнями політичних норм, цінностей, традицій своєї країни;

Сухомлинська О. В. та ін. Концепція громадянського виховання особистості в умо­вах розвитку української державності // Педагогічна газета. — 2000. — № 6. — С. 5.


 

Розділ 1. Предмет педагогіки та питання теорії вихованн


 


виховання потреби у молоді брати участь у суспільно-полі-І тичній діяльності на засадах демократизму, вагомості, терпимості до| інакомислення, поваги до законно створених державних інститутів;!

— виховання єдності мотивів, знань, переконань, слова і діла| як основи політичної культури.

Виховання громадянськості як інтегративної риси особистості І включає також її дбайливе ставлення до природи, моральність, [ культуру поведінки, потребу в праці та ін.

Щоб забезпечити громадянську освіченість школярів, необхідно І визначити сукупність ціннісних орієнтацій, які формують ставлен-1 ня людини до оточуючого її світу, що вимагає оволодіння школя­рами певними знаннями, а саме1:

— культурологічними, ядром яких є уявлення про суть грома­дянського суспільства, систему соціального забезпечення й соціаль­ного захисту, соціальної поведінки про культурні надбання своєї нації та нації інших народів, історію, традиції країни та ін.;

— аксіологічними (про громадянські, демократичні, загально­людські й національні цінності);

— правовими — знання щодо Конституції як основного зако­ну, основ конституційного ладу, порядку формування, діяльності та взаємодії державних органів і органів місцевого самоврядуван­ня, знань прав людини, механізмів їх захисту, обов'язків і відпові­дальності та ін.;

— політичними, що передбачає знання певних теорій, законів суспільного розвитку, державних органів, традицій, політичного життя, державної символіки своєї країни, її історичного походжен­ня, політичних прав та свобод людини, поточної політики тощо;

— економічними знаннями щодо економіки своєї держави та інших держав, суті ринкових відносин тощо;

— соціальне-психологічними знаннями щодо суті владно-під­владних відносин, мотивації соціальних дій, інформаційного впливу на свідомість виборців, способів розв'язання конфліктних ситуа­цій, форм комунікативної взаємодії.

Знання сприяють розвитку громадянського мислення, яке не­можливе без оволодіння уміннями2:

— критично сприймати інформацію, самостійно її аналізувати;

— приймати виважені рішення з урахуванням юридичних норм;

— послідовно відстоювати свої права;

— давати аналіз причин політичних або соціально-політичних явищ, провищати дії їх учасників;

1 Жадан І.В. та ін. Концепція громадянської освіти в Україні // Педагогічна газе­та. - 2000. - № 11. - С. 5.

: 2 Жадан І. В. та ін. Концепція громадянської освіти в Україні // Педагогічна газе­та. - 2000. - № 11. - С. 5.


1.3. Змістовний компонент виховного процесу ________________ 113

— аргументовано, логічно вести політичну дискусію, виявляти терпимість до іншої позиції;

— розробляти стратегію розв'язання проблемної ситуації, оці­нювати свої ідеї з позиції іншого;

— володіти культурою міжгрупових і міжособистих відносин.

Виховання громадянськості передбачає також створення умов для конкретних вчинків, дії учнів, їх суспільно-політичної діяльності. Мотивами цих вчинків, дій можуть бути інтерес до політики, до суспільної праці, бажання самоутвердитися в цій галузі тощо.

Вивчення мотивів участі школярів у суспільній діяльності свідчить, що школярів спонукає до діяльності можливість роз­ширювати свої пізнання життя, збагачувати досвід, здійснюва­ти самоосвіту, встановлювати контакти з однокласниками, ствер­джувати себе серед однолітків та ін. Причиною байдужого став­лення до суспільно-політичної діяльності є: нав'язування справ з боку старших, нецікаві заходи, невпевненість у собі, незібра-ність, невимогливість класного колективу, незадоволеність жит­тям та ін.

Тому завдання вихователя — стимулювати суспільно-політич­ну діяльність школярів, яка сприяє всебічному розвитку особис­тості.

Ще М.Г. Чернишевський зауважував, що участь людини в су­спільно-політичному житті є однією з необхідних умов ЇЇ розвит­ку, формування її духовного складу, бо це найкраща школа для розвитку в людини істинно людської гідності.

Чернишевський писав, що з двох людей, однаково обдарова­них природою, той буде мати більш широкий погляд на життя, хто звик до активної участі в суспільному житті. Коли ж думки людини зосереджені виключно на дрібних піклуваннях про дрібні справи, то збіднюється розум і серце людини. Така людина мимо­волі перетворюється в обивателя. Краще не розвиватися людині, ніж розвиватися без впливу думки про суспільні справи, без впли­ву почуттів, які спонукаються участю в них. «Коли з кола моїх спостережень, із сфери дій, в якій я обертаюся, виключені ідеї та спонукання, що мають предметом спільну користь, тобто виклю­чені громадянські мотиви, що мені залишається? У чому лишаєть­ся мені брати участь? Залишається морочлива метушня окремих людей з особистими вузькими клопотами про свою кишеню, про своє черевце або про свої забави»1.

У демократичному суспільстві школярі можуть самі визначити свою участь у суспільних дитячих та юнацьких організаціях, свої позиції з основних політичних програм, способи підтримки, що

Чернишеасокий М.Г. — Т. V. - С. 168—169.


 

Розділ 1. Предмет педагогіки та питання теорії виховання


 


потребує від них компетентності, активності, ініціативності, това­риськості, настійливості. Г.А. Амінев, А.О. Копаньова включають як елемент політичної культури політичний самоконтроль, що при­пускає співвідношення, аналіз особистістю відповідності особис­того стилю життя, власних політичних орієнтацій та цінностей з політичними ідеалами та цінностями суспільства, щоб уникнути критиканства, політичного лицемірства1.


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 | 70 | 71 | 72 | 73 | 74 | 75 | 76 | 77 | 78 | 79 | 80 | 81 | 82 | 83 | 84 | 85 | 86 | 87 | 88 | 89 | 90 | 91 | 92 | 93 | 94 | 95 | 96 | 97 | 98 | 99 | 100 | 101 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.006 сек.)