АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Методи виховання в сім'ї

Під методом родинного виховання М.Г. Стельмахович розуміє «способи, за допомогою яких здійснюється цілеспрямований пе­дагогічний вплив батьків на свідомість і поведінку дітей, на фор­мування в них благородних якостей, на збагачення їх необхідним життєвим досвідом»1. До засобів виховання М.Г. Стельмахович відносить: слово, фольклор, авторитет батьків, працю, навчання, навколишню природу, домашній побут, національні звичаї і тра­диції, громадську думку, духовно-моральний мікроклімат сім'ї, суспільний досвід, пресу, радіо, телебачення, режим дня, літера­туру та мистецтво, книги, театри, музеї та виставки, ігри та іграш­ки, мітинги, демонстрації, фізкультуру, спорт, свята, обряди, сим­воли, атрибути, реліквії тощо2.

На відміну від методики шкільної виховної роботи засоби впли­ву в сім'ї мають свою специфіку:

— вплив на дитину індивідуальний, враховує конкретні вчин-ги і дії дитини;

— вибір методів виховання залежить від індивідуальності бать­ків, їх педагогічної підготовки, характеру, уявлень про життєві цінності загальної духовної культури, стилю відносин у сім'ї тощо.

Тому переконання в одних батьків — навіювання, система до­казів, прикладів, прагнення досягти розуміння вимог, їх виконан­ня, у інших — загроза, крик;

— використання різних методів виховання пов'язані з тією метою, яку ставлять батьки.

Коли в сім'ї стосунки з дітьми близькі, теплі, доброзичливі, ос­новні засоби — увага, заохочення. Якщо панують холодні, далекі, навіть ворожі стосунки, засоби виховання — суворість і покарання. Одні хочуть виховувати слухняність, тому їх дії спрямовані на те, щоб дитина менше міркувала, а лише виконувала вимоги дорослих. Інші вчать своїх дітей думати самостійно, виявляти ініціативу.

Батьки у своїй практиці використовують в основному прий­няті в педагогіці загальні методи виховання: переконання (пояс-

' Стельмахович М.Г. Українська родинна педагогіка. — К., 1996. — С. 169. 2 Стельмахович М.Г. Українська родинна педагогіка. — К., 1996. — С. 168.


 

Розділ 1. Предмет педагогіки та питання теорії виховання


 


нення, навіювання, порада), особистий приклад, заохочення (по­хвала, подарунки, цікава для дітей перспектива), покарання (по­збавлення задоволень, відмова від дружби з тими, хто провинив­ся, тілесні покарання), створення виховуючих ситуацій, привчан­ня, спільна діяльність.

При використанні цих методів батьки суб'єктивно визначають їх ефективність. Так, багато хто із батьків частіше за все зверта­ється до переконань, бесід, навіювання, повчання і явно недооці­нюють роль спільної роботи, привчання до моральних вчинків і використання виховних вправ. Основними методами називають саме заохочення і покарання. При цьому переважають покарання над заохоченнями, що часом призводить до загальмування дити­ни, викликає опір дорослим, формування заниженої самооцінки, а це дуже небезпечно для розвитку дитини. Заохочення активізує внутрішні сили дитини, допомагає розвиткові їх здібностей.

Покарання ж «застосовується в сім'ї у тих випадках, коли ди­тина свідомо не підкоряється справедливим вимогам, порушує загальноприйняті норми та правила поведінки, нехтує обов'язка­ми в сім'ї», — зазначає М.Г. Стельмахович1.

Найефективнішим методом покарання М.Г. Стельмахович вва­жає «моральне осудження, що викликає почуття сорому та розкаян­ня, бажання виправитися...» Доцільним є покарання «за логікою природних наслідків»: «насмітив — прибери», «образив — попроси пробачення», «припустився помилки — негайно виправляй її»2.

Називаючи особистий приклад як метод виховання, батьки не пов'язують його з привчанням, конкретною спільною діяльністю батьків та дітей. Особистий приклад дітей може виявитись ефек­тивним тільки в сполученні з привчанням, іншими методами і прийомами.

Метод переконання часто зводиться до моралізації, що не люблять діти і тому не сприймають позиції батьків.

Все це дає підстави для того, щоб назвати вимоги до викорис­тання методів виховання в сім'ї:

— чітке визначення мети виховання, завдань виховного впливу;

— врахування батьками ситуації, в якій здійснює ті чи інші дії дитина, знання її емоційного стану, індивідуальних особливостей (самостійність, темперамент, реакція на окремі методи тощо) для визначення методів виховання.

«Не слід карати в пориві злості. Покарання мусить бути спра­ведливим, а міра його має відповідати рівню припущеного вихо­ванцем порушення. І вже зовсім не допустимі жорстокість і са-

1 Стельмахович М.Г. Українська родинна педагогіка. — К., 1996. — С. 174.

2 Там само.


1.5. Дитина та сім'я 163

дизм, такі покарання, що розхитують здоров'я чи принижують людську гідність (рукоприкладство, залякування, погрози, лайка, нескінченні моралізування, позбавлення дитини їжі, теплого одя­гу, взуття, притулку), злісне відчуження тощо»1.

Дотримання вимог до методів визначається позицією батьків. У журналі «Советская педагогика»2 Т.П. Деусова і О.Д. Кавашкіна подали цікавий матеріал, накопичений німецькими вченими. Ма­терям було запропоновано висловити думку з приводу різних ви­ховних ситуацій: дитина сидить за столом з брудними руками; ранком не хоче вставати, її кілька разів треба будити; не дає молод­шому свого велосипеда; пішла без дозволу з уроку; отримала по­гану оцінку, отримала хорошу оцінку тощо.

У цих ситуаціях матері добре встигаючих школярів у 4 рази більше, ніж матері слабких учнів, вважають правильним викорис­тання таких прийомів, як: допомога, прохання, бесіда, приклад. Методи покарання: зневага, відкрите засудження, залишення без їжі, ізоляція, тілесні покарання — визнають правильними лише 10 % цих матерів. Матері слабких учнів (більше 60 %) вважають необхідним використовувати суворі заходи. Якщо при поганій оцінці 80 % матерів сильних учнів вважали правильним надавати дитині допомогу, то тільки 4,6 % матерів слабких учнів визнали це за необхідність. У той же час 41 % матерів слабких учнів не вважають за необхідне хвалити їх з приводу хорошої оцінки. Се­ред матерів добре встигаючих учнів не визнають похвалу важли­вим методом тільки 6,8 %.

Є багато досліджень, які доводять, що дитина, яка позбавлена батьківської уваги, губить самоповагу, дружні стосунки з іншими людьми, виявляє недоброзичливість до однолітків.

Отже, гуманне ставлення до дитини виховується добротою і по­винно стати головною педагогічною позицією батьків.


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 | 70 | 71 | 72 | 73 | 74 | 75 | 76 | 77 | 78 | 79 | 80 | 81 | 82 | 83 | 84 | 85 | 86 | 87 | 88 | 89 | 90 | 91 | 92 | 93 | 94 | 95 | 96 | 97 | 98 | 99 | 100 | 101 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.)