АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

СЛОБІДСЬКА УКРАЇНА В КІНЦІ XVII-XVIII СТ

Читайте также:
  1. XVII-XVIII вв.
  2. Архітектура та образотворче мистецтво України в кінці ХІХст. – на початку ХХ ст.
  3. В Грузія, Україна, Азербайджан, Молдова
  4. Відповіді до теми № 4 «Україна у складі Російської та Австро-Угорської імперій»
  5. Державна національна програма “Освіта” (“Україна XXI століття”)
  6. Динаміка чисельності музеїв України та кількості їх відвідувачів наприкінці XX – на початку XXI ст.
  7. Додаток 2 - Спеціальні фізичні вправи при ураженні основних нервів верхньої кінцівки
  8. Европейская философия XVII-XVIII вв.
  9. Занятие 6. ФИЛОСОФИЯ НОВОГО ВРЕМЕНИ (XVII-XVIII ВВ.)
  10. Италия. XVII-XVIII века
  11. І СВІТОВИЙ ПОЛІТИЧНИЙ ПРОЦЕС. УКРАЇНА В СИСТЕМІ МІЖНАРОДНИХ ВІДНОСИН
  12. Козацько-селянські повстання проти шляхетської Польщі в кінці ХУ1 – першій половині ХУ11 ст.

Слобідська Україна знаходилася на схід від Гетьманщини й до її складу входили сучасна Харківщина, схід Сумщини, північна частина нинішніх Луганської

Колонізація

та Донецької областей, південна — Бєлгородської, Курської, Во­ронезької.

Ця територія була знелюднена після монголо-татарської на­вали й саме через неї проходили головні шляхи, через які татари йшли на Московщину: Муравський та Ізюмський. З XIV ст. цей регіон називався «Дике поле».

Перша українська колонізація цього краю розпочалася після поразки селянсько-козацького повстання 1637-1638 pp., коли козацький ватажок Острянин і з ним ще близько 1 тис. осіб осе­лилися біля Чугуєва.

Нова хвиля переселенського руху українців на Слобожан­щину почалася під час Національної революції та Визвольної війни. Українські селяни, міщани втікали від гніту польських феодалів, нападів татар і страхіть воєн. Поселялись тут також російські селяни та старообрядці. Від назви поселень — слобод — ця територія почала називатися Слобожанщиною або Слобід­ською Україною.

Одночасно з селянськими переселенцями з'являються на Слобожанщині і монастирі: у 1624 р. Святогірський, у 1652 р. — Острогозький. У 1652 р. було засновано місто Суми, у 1654 р-осадчий Іван Каркач з 37 родинами заснував Харків, у цьому ж році була заселена поселенцями Охтирка.

Переселенці, враховуючи стан постійної військової небезпе­ки та козацькі традиції, що вже склалися, створили полково-сотенний устрій Слобожанщини. Усього було 5 полків: Харківський, Сумський, Охтирський, Ізюмський, Острогозький (Рибінський). Проте устрій Слобо­жанщини дещо відрізнявся від устрою Гетьманщини: 1) тут не було єдиного зверхника — гетьмана; 2) полковників обирали довічно; 3) влада полковників була спадковою; 4) у сотнях оби­рали сотника, який сам добирав собі всю старшину.


Модуль 2. Нова історія України

Слобідські полки підлягали владі бєлгородського воєводи, який сам затверджував полковників. Московський уряд нав­мисне не об'єднував слобідські полки воєдино, щоб не допус­тити їх від'єднання, єдиної опозиції проти Москви. До кожного полковника московські урядовці зверталися окремо, встанов­лювали їм права та обов'язки. Головним привілеєм було право козацького устрою, а крім нього — свобода від податку з зем­лі, право вільної торгівлі та виробництва горілки. Поселеням виділяли по 10-15 десятин землі на душу і зерно для посіву, спочатку звільняли від податків, потім Гетьман І. Самойлович клопотав, щоб Слобідську Україну з її полками передали в його підпорядкування, але Москві було невигідним таке посилення влади гетьмана, і тому йому відмовили.

Спочатку населення Слобожанщини було козацьким і мало військове призначення. Але з часом почала збільшуватися кіль­кість селян і міщан.

Близько 1700 р. на Слобожанщині проживало 250 тис, а че­рез 100 років — 1 млн поселенців.

Окрім охорони цієї території від нападів татар, московсь­кий уряд використовував слобідських козаків у походах проти «своїх» війська гетьманів І. Виговського, П. Орлика.

У 1700 р. Петро І видав указ про обов'язкову постійну служ­бу слобідських козаків, що означало певне обмеження автоно­мії Слобідської України. У 1724 р. слобідські козаки ходили на Персію, у 1733 р. — на Польщу, у 1736 р. — на Крим, у 1739 р. — на Молдавію.

У 1732 р. було зроблено новий крок до обмеження авто­номії Слобожанщини. Обмежувалися права слобідських пол­ковників щодо керівництва полками. Скасовувалося право «займанщини», тобто права займати й обробляти вільні землі. У 1748 р. козакам заборонили переходити з одного полку до іншого. Почали формуватися регулярні військові роти на чолі з ротмістрами, які поступово витісняли козацькі полки.

Проте протягом XVIII ст. козацька старшина отримала біль­ші маєтки на цій території, поклавши початок великому зем­леволодінню. Сумський полковник Кондратьев одержав такі величезні «пожалування», що в 1780 р. його родина володіла 120 тис. га землі.

Селяни, або «посполиті», були вільними хліборобами и могли, за бажанням, селитися, переселятися по всій терито­рії краю, навіть вступати в козаки, але повинні були плати­ти податки. Якщо вони вступали в козацький стан, то могли зайняти вільні військові землі й повинні були нести військо-У службу.


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 | 70 | 71 | 72 | 73 | 74 | 75 | 76 | 77 | 78 | 79 | 80 | 81 | 82 | 83 | 84 | 85 | 86 | 87 | 88 | 89 | 90 | 91 | 92 | 93 | 94 | 95 | 96 | 97 | 98 | 99 | 100 | 101 | 102 | 103 | 104 | 105 | 106 | 107 | 108 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.)