АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Греченко В.А. ІСТОРІЯ УКРАЇНИ. часів перебудови постійно йшла боротьба між консерваторами й реформаторами в керівництві КПРС

Читайте также:
  1. I. Основні риси політичної системи України
  2. А.О.Смирнов: історія психології як рушійна сила цієї науки
  3. АГРАРНИЙ СОЮЗ УКРАЇНИ (АСУ)
  4. Адміністративне право України як галузь права.
  5. Античні поліси на території України
  6. Архітектура та образотворче мистецтво України в кінці ХІХст. – на початку ХХ ст.
  7. АСОЦІАЦІЯ ФЕРМЕРІВ ТА ЗЕМЛЕВЛАСНИКІВ УКРАЇНИ
  8. Бюджетна система України: основні характеристики
  9. Валютний курс та макроекономічний стан України.
  10. Верховний Суд України.
  11. Взаємовідносини органів державної влади й місцевого самоврядування з органами Служби безпеки України
  12. Вибір стратегії соціально-економічного розвитку України

часів перебудови постійно йшла боротьба між консерваторами й реформаторами в керівництві КПРС. Це призводило до пев­них коливань і непослідовності в діяльності М. С. Горбачова.

У 1989 р. у країні склалася нова політична ситуація. Рефор­мація почала здійснюватись тепер не лише «згори», а й «знизу», з боку широких мас. Відбувалася поляризація суспільних сил, почали формуватися нові політичні партії, зароджувався реаль­ний політичний плюралізм, різко зростає значення національ­ного питання.

Здійснення політики перебудови в Україні мало свої особли­вості:

1) процеси реформування йшли повільніше, ніж у центрі та
прибалтійських республіках, оскільки гальмувалися сильним
партійно-державним апаратом на чолі з В. В. Щербицьким;

2) на здійснення «перебудови» сильно вплинула Чор­
нобильська катастрофа (аварія на Чорнобильській атомній
електростанції у квітні 1986 р.). У результаті катастрофи
було виведено з користування 144 тис. га землі, 492 тис. га
лісу, забруднено площу в 10 млн га. Масштаби катастрофи
довгий час замовчувалися тодішнім партійним керівництвом
республіки, що негативно вплинуло на соціально-економічну
ситуацію населення. Наслідки аварії негативно позначилися
на здоров'ї 2,5 мли людей. У найкоротші терміни Потрібно
було відселити 160 тис. осіб, побудувати їм житло. Ліквідація
наслідків аварії вимагала й вимагає величезних економічних
і фінансових затрат;

3) процеси «перебудови» в Україні відбувалися без кровоп­
ролиття, як це було в Прибалтиці, Грузії, Азербайджані, Узбе­
кистані, Таджикистані та інших республіках тодішнього СРСР.

Соціально-економічна ситуація в 1989-1990 pp. погір­шується — цим, а також викриттям сталінських злочинів компартію дискредитовано. На проти­вагу компартії в 1989 р. створюється Народний Рух України («Рух»), програма якого включала в себе ідею суверенітету України, відродження української мови та культури, гостро ставила екологічні проблеми, висту­пала за подальшу демократизацію політичної та економічної систем. З 1990 р. з'являються нові політичні партії (Українська республіканська, Демократична партія України, Українська Селянсько-Демократична — усього 16).

У березні 1990 р. в Україні відбулися перші порівняно віль­ні вибори до Верховної Ради та місцевих Рад. На 450 мандатів до Верховної Ради претендувало близько 3 тис. кандидатів — у середньому по 6-7 чол. на одне місце. Основне суперниц



Модуль 3. Новітня історія України

тво розгорнулося між двома силами: Демократичним блоком, який складався з Руху, Гельсінської спілки, екологічних груп і численних «неформальних» організацій, та кандидатами від комуністичної партії. Комуністи мали певні переваги, сконцентрувавши у своїх руках засоби масової інформації, фінансові ресурси. До того ж на політичну свідомість бага­тьох громадян України ще впливали стереотипи минулого: вихована десятиліттями тоталітаризму політична дисципліна й побоювання «націоналізму». Комуністи дістали більшість і сформували в парламенті свою депутатську групу («група 239»), а демократичний блок (90 депутатів) свою — Народну Раду. Хоча комуністи й значно переважали чисельністю своїх суперників, їм уперше довелося зіткнутися з легальною опо­зицією в стінах парламенту. Між двома групами розгорілася гостра боротьба, що часто негативно впливала на прийняття конструктивних рішень. У цілому результати виборів засвід­чили значне зростання впливу національно-демократичних сил. Після виборів головні питання життя республіки вперше стали вирішуватися не в ЦК Компартії України, а у Верхов­ній Раді України. Головою Верховної Ради України, на поса-_ ду якого також уперше балотувалося 10 претендентів, було* обрано В. Івашко, якого незабаром (липень 1990 р.) змінив Л. Кравчук.

16 липня 1990 р. Верховна Рада прийняла Декларацію про державний суверенітет України, що проголошувала «верхо­венство, самостійність, повноту й неподільність влади Рес­публіки в межах її території і незалежність та рівноправність у зовнішніх відносинах». Відносини УРСР з іншими радянсь­кими республіками повинні були будуватися на основі дого­ворів, укладених на принципах рівноправності, взаємодопомо­ги й невтручання у внутрішні справи. Прийняття Декларації було важливим кроком у боротьбі за незалежність республіки, створило для цього правові передумови, але не означало виходу України зі складу СРСР.

У 1990 р. вперше за багато років відбулися масові страйки робітників Донбасу і Дніпропетровська (250 тис. учасників); голодування студентів у жовтні 1990 р. призвело до відставки голови уряду В. А. Масола. Було відновлено діяльність греко-католицької церкви в Україні.

На політичну авансцену активно вийшов і кримськота­тарський національний рух. Під тиском чисельних акцій влада змушена була дозволити повернення кримських татар на свою історичну батьківщину. У квітні 1989 р. на півострові їх уже проживало 40 тис, улітку 1991 р. — 130 тис. Для захисту націо-



Греченко В.А. ІСТОРІЯ УКРАЇНИ


нальних прав депортованого народу навесні 1989 р. було ство­рено Організацію кримськотатарського національного руху.

20 січня 1991 р. в Криму було проведено референдум. Пи­тання було сформульовано так: відновлювати або не відновлю­вати державність у формі Кримської АРСР. Більшість населен­ня підтримала відновлення державності Криму.

Верховна Рада в 1989 р. прийняла «Закон про мови», де українську мову оголошено державною. У 1991 р. загостри­лася боротьба між консерваторами й демократичними сила­ми. Реформаторські сили прагнули прискорити реформу­вання суспільства, його демократизацію, змінити політичну та економічну системи. З іншого боку, посилилися спроби зберегти панування КПРС, зміцнити СРСР, який почав роз­валюватися, повернутися до ситуації «доперебудовного» періоду.

19-21 серпня 1991 р. найближче оточення президента М. С. Горбачова спробувало здійснити державний переворот. Президента ізолювали в Криму, а в Москві було створено Державний комітет з надзвичайної ситуації (ДКНС) на чолі з віце-президентом Г. Янаєвим. У Москву було введено війська. Опір путчистам організували й очолили в Москві президент Б. Єльцин та Верховна Рада Росії.

В Україні голова Верховної Ради Л. Кравчук, не маючи змо­ги контролювати збройні сили, зайняв позицію очікування. Зрештою Президія Верховної Ради України прийняла рішен­ня про невизнання постанов путчистів на території України. Самі путчисти діяли пасивно й зазнали поразки. Незважаючи на короткочасність цих подій, їх наслідки були епохальними в історії України.

24 серпня 1991 р. позачергова сесія Верховної Ради України майже одностайно проголосила незалежність республіки, прийнявши відповідний Акт. Від­нині на території України повинні були діяти виключно Конституція й закони України. Було прийнято та­кож рішення про підпорядкування військових формувань, дислокованих в Україні, Верховній Раді України й створення Міністерства оборони України, департизацію державних ор­ганів і установ.

1 грудня 1991 р. відбулися Всеукраїнський референдум і вибори Президента України. Народ України повинен був остаточно вирішити питання про існування своєї держави. 90 % учасників референдуму віддали свої голоси за незалеж­ність, сподіваючись на краще життя в окремій Українській державі. Слід відзначити, що за незалежність проголосували



Модуль 3. Новітня історія України

й представники неукраїнського населення: росіяни, євреї, бі­лоруси, поляки тощо.

На президентських виборах з шести конкурентів найбіль­ше голосів отримав Л. Кравчук (62 %).

Контрольні запитання

1. У чому виявлялися позитивні й негативні наслідки приєд­нання західноукраїнських земель до УРСР у складі СРСР?

2. Які причини поразок Червоної Армії в боях 1941-1942 pp. в Україні?

3. Якими були особливості діяльності радянських партизан в Україні?

4. Якими були особливості діяльності УПА?

5. Чому відновлювати сільське господарство в післявоєнний період було важче, ніж промисловість?

6. Які зміни відбулися в національному складі республіки в післявоєнні роки?

7. Чи однаковими є поняття «десталінізація» й «лібераліза­ція» радянського режиму?

8. У чому були причини кризових явищ у соціально-еконо­мічному, політичному та культурному житті республіки в 70-80-ті pp. XX ст.?

9. Якими були особливості «перебудови» в Україні?


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 | 70 | 71 | 72 | 73 | 74 | 75 | 76 | 77 | 78 | 79 | 80 | 81 | 82 | 83 | 84 | 85 | 86 | 87 | 88 | 89 | 90 | 91 | 92 | 93 | 94 | 95 | 96 | 97 | 98 | 99 | 100 | 101 | 102 | 103 | 104 | 105 | 106 | 107 | 108 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.009 сек.)