АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

СОЦІАЛЬНО-ЕКОНОМІЧНИЙ РОЗВИТОК УКРАЇНСЬКИХ ЗЕМЕЛЬ У ДРУГІЙ ПОЛОВИНІ XIX СТ

Читайте также:
  1. II. Розвиток математичних знань.
  2. II. Розвиток математичних знань.
  3. II. Розвиток математичних знань.
  4. II. Розвиток математичних знань.
  5. II. Розвиток математичних знань.
  6. II. Розвиток математичних знань.
  7. II. Розвиток математичних знань.
  8. II. Розвиток математичних знань.
  9. III. Розвиток математичних знань.
  10. III. Розвиток математичних знань.
  11. III. Розвиток математичних знань.
  12. III. Розвиток математичних знань.

Скасування кріпосного права призвело до виникнення

ринку найманої праці — сотні тисяч беззе-

мельних і малоземельних селян, позбавлених

характеристика знарядь праці, склали його основу. Вони зму-

шені були йти в міста й продавати себе як робочу силу, щоб забезпечити своє життя. Процес розкладу натуральних гос­подарств призводив до формування ринку збуту для капі­талістичного виробництва. Усе це створювало передумови швидкого розвитку капіталізму й завершення промислового перевороту. Каталізуючими факторами цього явища було пряме втручання держави в економіку та великі іноземні ін­вестиції в неї.

Особливістю економічного розвитку України в цей період був двобічний розвиток капіталізму: інтенсивним і екстенсив­ним шляхами, тобто за рахунок розширення та поглиблення ка­піталістичного виробництва (промислового перевороту, впро­вадження техніки).

Протягом 70-80-х pp. промисловий переворот в основному завершується. У найважливіших галузях — машинобудівній, ме­талургійній, залізорудній — створюються великі капіталістичні підприємства, засновані на машинній техніці, новій технології, новому виді палива (вугіллі). Відбуваються зміни у структурі промисловості України — зростає питома вага видобувної про­мисловості, металургії, машинобудування.

Різко збільшується попит на метал (верстати, пароплави, паровози, залізниці, озброєння). Це привело до відкриття мета-лУргійних заводів нового типу. Першим в Україні в 1872 р. було Удовано в Бахмутському повіті Катеринославської губернії (нині Донецька обл.) металургійний завод Юза. У 1896 р.


Греченко В.А. ІСТОРІЯ УКРАЇНИ

відкрився металургійний завод в Алчевську, який започатку­вав це місто, а в кінці XIX ст. в Україні діяло вже 17 великих з новою технологією металургійних заводів. У 1900 р. Україна давала 92 млн. пудів чавуну (Урал — 50 млн) — 52 % загаль-ноімперської виплавки.

У зв'язку з розвитком металургії посилився попит на кри­ворізьку руду. Тут стали до ладу ряд потужних рудників. Якщо у 1870 р. на Півдні було видобуто 1,3 млн. пудів залізної руди (2,8 % загальноімперської), то в 1900 р. — 210 млн пудів (58 %), що в 158 разів більше!

Швидкий розвиток металургії та залізниць посилили попит на вугілля. Видобуток вугілля в Донбасі та його питома вага в кам'яновугільній промисловості імперії значно збільшилися. За 40 пореформених років вона зросла з 6 млн. пудів до 692 (у 115 разів), що складало майже 70 % загальноімперського видобутку.

Певні досягнення спостерігалися в сільськогосподарському машинобудуванні, що зумовлювалося попитом на машини у по­міщицьких контроль і господарствах заможних селян України. З 1876 р. по 1890 р. вартість машин, випущених на підприємства Півдня України, зросла більше ніж у 8 разів. Це були найви­щі темпи розвитку машинобудування в усій імперії. У кінці XIX ст. розвивається транспортне машинобудування. У 1897 р. починає випускати паровози Харківський паровозобудівний за­вод, а згодом — Луганський. У 1900 р. вони побудували 233 па­ровози (23 % загальноімперського виробництва).

Значно вплинув на розвиток економіки залізничний транс­порт. Значення залізниць полягало не лише в тому, що вони з'єднували між собою віддалені господарські райони та мали військово-стратегічне призначення (перевезення військ та зброї). Вони розширяли всеросійський ринок, сприяли швидко­му розвитку фабрично-заводської промисловості. Спочатку за­лізниці будувалися з метою забезпечення експорту зерна через порти, тому першою залізницею в Україні стала лінія Балта — Одеса (1865 p., довжина 219 верст). Перший поїзд до Харкова прибув з Курська 6 липня 1869 р. До 90-х pp. було завершено будівництво головних залізничних магістралей, які пройшли через основні її економічні райони, з'єднали її з Центральною Росією та Західною Європою. Довжина залізниць з 1865 р. по 1900 р. збільшилася з 219 до 8417 км, що складало 16 % загаль-норосійської. Щорічно залізниці України перевозили 1414 млн пудів вантажів і 13,3 млн пасажирів. Поряд з новими галузями виробництва розвивалися й старі. У кінці XIX ст. Україна дава­ла 84 % загальноімперського виробництва цукру, 58 % — спир­ту, 40 % — тютюну.


Модуль 2. Нова історія України


 

Урбанізація

248 тис, Харків — 174 тис, Катеринослав — 113 тис Міське насе­лення складало 13,6 %. Перший телефон було встановлено в Одесі у 1882 p., а перший трамвай пущено в 1892 р. — у Києві.

Урбанізація мало стосувалась українців, яких у 1897 р. було 73 % загальної кількості населення. (Усього населення України складало 23,4 млн осіб.) Лише трохи більше 5 % українців про­живало в містах, 38 % росіян, євреїв — 45 %. Росіяни становили 12 % населення — це були гірники, металурги, державні служ­бовці. Швидко зростала єврейська меншість, що досягла майже 8 % загальної кількості населення (у Російській імперії зага­лом — 4 %) і домінувала в торгівлі та банківській справі.

Сільське господарство України йшло так званим прусським шляхом, коли поміщицьке землеволодіння зали­шалось пануючим. Існувало дві системи господа­рювання: капіталістична (вільнонаймана праця

використання техніки й агротехніки); відробіткова, коли селя­ни, не маючи змоги вижити за рахунок своїх наділів, змушені були орендувати в поміщиків землі й за це відробляти на їхніх землях своїм інвентарем і худобою.

Змінювалася структура сільськогосподарських культур, що вирощувались. Перевага надавалась тим, які йшли на експорт (пшениця, ячмінь, тютюн). Україна давала 27 % (740 млн пудів) валового збору хліба Європейської Росії. Урожайність досягла в кінці століття 7,5 ц. з га. Швидко зростала кількість посівів картоплі (основного харчового продукту бідноти): 1870-1900 pp. — утроє й цукрових буряків — у 4,5 рази.

У цей час в Україні нараховувалося 2,5 млн. селянських гос­подарств (бідноти — 60 %, середняків — 25 %, куркулів — 15 %). У середньому на бідняцький двір припадало 4 дес землі, серед­няцький — 8, куркульський — 15.

У результаті швидкого розвитку промисловості зростала кількість робітників — людей, що жили на зарпла­ту, отриману за продаж своєї робочої сили. У


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 | 70 | 71 | 72 | 73 | 74 | 75 | 76 | 77 | 78 | 79 | 80 | 81 | 82 | 83 | 84 | 85 | 86 | 87 | 88 | 89 | 90 | 91 | 92 | 93 | 94 | 95 | 96 | 97 | 98 | 99 | 100 | 101 | 102 | 103 | 104 | 105 | 106 | 107 | 108 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.006 сек.)