АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Князь Ігор

Читайте также:
  1. Билет 2. Возникновения государства Русь. Русь как раннефеодальная монархия. Первые русские князья. Характеристика внутренней и внешней политики
  2. Вторжение крестоносцев. Полководец и князь Александр Невский. Невская битва и «ледовое побоище»
  3. Г. – владимиро-суздальский князь Юрий Долгорукий захватил Переяслав.
  4. Князь Д.М. Голицын
  5. Князь Уран
  6. Князь Ярослав Владимирович – см. комментарий к стр.251.
  7. Образование Древнерусского государства и его особенности. Политическое развитие Древней Руси. Киевские князья, их политика.
  8. Первые великие князья Киевские (IX — середина X в.)
  9. Первые князья
  10. Первые московские князья
  11. Посадник Архиепископ Тысяцский Князь

Дністром і Дунаєм, захопив Дербент на Каспійському морі, здійснив два походи на Візантію, проте не зовсім вдалі. У 944 р. він уклав нову угоду з Візантією, але менш вигідну, ніж та, що була укладена за Олега. Ігор змушений був зректися во­лодінь на Чорному морі, платити мито за крам і зобов'язався захищати Візантію. Компенсувати втрати руська знать споді­валася посиленням збору податків з підлеглих Києву племен. Данину збирали з населення, періодично об'їжджаючи країну (так зване полюддя). У листопаді князь з дружиною виходи­ли з Києва, годувались у підлеглих племен і лише у квітні по­верталися до Києва. Ігор загинув 945 р. під час спроби вдруге зібрати данину з древлян, які, обурившись з цього приводу, убили його.

Його вдова Ольга, яка стала княгинею (945-964 pp.), жорс­токо помстилася за Ігоря, але зробила висновки з його невдач. Було проведено податкову реформу: чітко встановлено розмір данини — «уроки», місце

їх збору — «погости». Ольга прийняла християнство, майже 20 років мирно правила державою, приділяючи основну увагу внутрішнім справам. У добу середньовіччя, коли скрізь пану­вала фізична сила, а кожен володар був перш за все воєначаль­ником, київський престол займала жінка, яка головним чином мудрістю, а не силою управляла своєю великою державою. За неї значно зміцніло землеволодіння, посилився процес фео­дального освоєння земель. У результаті виникли нові замки, Центри феодального землеволодіння. Найбільшим землевлас­ником була сама княгиня Ольга: їй належали місто Вишгород біля Києва, село Ольжичі у районі Десни, кілька сіл біля Нов­города. Вона здійснила дві важливі дипломатичні місії у Візан­тію та Німеччину, зміцнюючи престиж Руської держави.



Греченко В.А. ІСТОРІЯ УКРАЇНИ


У 946 р. Ольга відвідала Константинополь. У складі її по­сольства було більше 100 осіб (у тому числі 22 посли, 44 купці, 2 перекладачі). Ольга вела переговори з імператором Костянти­ном Багрянородним: обговорювалися торгово-економічні сто­сунки, а також проблеми християнізації Русі.

Князювання Ольга - важливий етап у розвитку держав­ності Русі, коли відбулося одержавлення племінних княжінь, перетворення земель племінних князів у державну територію Київської Русі.

Ольга передала владу своєму синові Святославу (9о4 -972 pp.), який основну частину свого правління провів у походах. Він підкорив в'ятичів, розгромив Хозарський каганат, включив у свої володіння

землі Північного Кавказу. Сучасники порівнювали Святосла­ва з барсом за швидкістю руху його війська. Спочатку візантій-^ ці запросили Святослава для боротьби з болгарами, згідно зі' своєю тактикою нацьковувати варварів на варварів. Святослав, як розумний політик, попросив субсидії для підготовки до бол­гарського походу. Йому надали 1,5 тис. фунтів золота як завда­ток. Святослав легко розбив болгарську армію, але, на здиву­вання візантійців, не збирався покидати Болгарію і навіть хотів перенести столицю з Києва в Переяславець на Дунаї, який був перехрестям торговельних шляхів. Протягом 969-970 pp. київський князь завоював Північно-Східну Болгарію, вторгся у Фракію, яка належала Візантії. Але в 971 р. ситуація змінила­ся, імператор зміг зібрати велике військо і взяв в облогу фор­тецю Доростол, де знаходився Святослав. Тримісячні бої осла­били обидві сторони. Після переговорів Святослав змушений був відмовитись від завойованих земель і зобов'язався допома­гати Візантії в боротьбі проти арабів. У договорі нічого не гово­рилося про виплату Візантією данини. За це імператор не пере­шкоджав відходу руського війська зі зброєю і повинен був на­дати йому продовольство. Проте візантійці, побоюючись Свя­тослава, попередили печенігів про повернення русичів з трофе­ями. Печеніги, маючи значну перевагу, напали на невеликий загін Святослава, і він загинув у нерівній битві. Куря, хан пе­ченігів, наказав зробити з його черепа кубок, який покрили зо­лотом і сріблом. На чаші було зроблено напис: «Чужого шука­ючи, своє загубиш». Російський історик М. Карамзін порівню­вав Святослава з Олександром Македонським, називав його рівним героям Гомера. Святослав глибоко включився в міжна­родні відносини, намагався відігравати в них активну роль, його ім'я гриміло по всій Європі. Але постійний відтік людей і матеріальних ресурсів ослабляв державу.


Модуль 1. Стародавня і середньовічна історія України


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 | 70 | 71 | 72 | 73 | 74 | 75 | 76 | 77 | 78 | 79 | 80 | 81 | 82 | 83 | 84 | 85 | 86 | 87 | 88 | 89 | 90 | 91 | 92 | 93 | 94 | 95 | 96 | 97 | 98 | 99 | 100 | 101 | 102 | 103 | 104 | 105 | 106 | 107 | 108 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.)