АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

ВІДНОВЛЕННЯ РАДЯНСЬКОЇ ВЛАДИ В УКРАЇНІ. ДЕНІКІНЩИНА

Читайте также:
  1. Автор: Владимир Владимирович Маяковский
  2. Алгоритм дій керівників органів виконавчої влади та місцевого самоврядування при виникненні НС
  3. Архитектура Владимира.
  4. Берков Владимир Федотович
  5. Билет 6. Период расцвета ДРГ. Ярослав Мудрый. Владимир Мономах.
  6. Велимир (Виктор Владимирович )Хлебников (1855-1922)
  7. Взаємовідносини органів державної влади й місцевого самоврядування з органами Служби безпеки України
  8. Взаємовідносини органів публічної влади із судовими органами
  9. Взаємодія органів публічної влади з об’єднаннями громадян
  10. Взаємодія органів публічної влади з органами внутрішніх справ
  11. Взаємодія органів публічної влади з трудовими колективами, підприємствами, установами, організаціями
  12. Види органів виконавчої влади.

6 січня 1919 р. декретом Тимчасового робітничо-селянсько­го уряду України Україну було проголошено Українською Соціалістичною Радянською Рес­публікою (УСРР). 25 січня 1919 р. в Харкові

цей уряд декларував необхідність об'єднання УСРР з Росією на засадах соціалістичної федерації.

До травня 1919 р. Червона армія взяла під свій контроль майже всю територію України в межах колишньої Російської імперії. Усе це дало змогу більшовикам закріпити свою владу прийняттям першої радянської Конституції України.

III Всеукраїнський з'їзд Рад (березень 1919 р.) схвалив Кон­ституцію УСРР, обрав ЦВК Рад України (89 комуністів і 10 ук­раїнських есерів, голова ЦВК — Г. І. Петровський), сформував уряд — Раду Народних Комісарів.

У Конституції відзначалося, що УСРР є республікою дикта­тури пролетаріату, основним завданням якої є пе- І конституція

рехід від буржуазного ладу до соціалізму. Вищим '

органом державної влади був з'їзд Рад, а між з'їздами ВУЦВК. Раднарком міг видавати закони. Місцевими органами влади були міські та сільські Ради робітничих, селянських та червоно-армійських депутатів й обрані ними виконкоми, а також гу­бернські, повітові та волосні з'їзди Рад та їх виконкоми.

Як і в Росії, в Україні почала проводитись політика так зва­ного «воєнного комунізму». Це була певна система політичних та економічних заходів, спрямованих на впровадження нового ладу, зміцнення радянсь-

кої влади. При цьому слід відзначити, що впровадження деяких заходів було пов'язане з тим, що йшло гостре протиборство У війні, й економіка була зруйнованою. Політика воєнного ко­мунізму включала в себе:

• націоналізацію не тільки великої, а й середньої й дрібної промисловості, тобто практичну ліквідацію приватної влас-



Грєченко В.А. ІСТОРІЯ УКРАЇНИ

ності на засоби виробництва. Це робилося для того, щоб поз­бавити суперників більшовиків економічних важелів впли­ву, зосередивши їх у себе. На практиці це часто призводило до мілітаризації виробництва й ліквідації матеріальних сти­мулів до праці;

• введення продовольчої розкладки. У період війни про­довольче питання стало центральним — треба було годувати величезні армії. Більшовики вирішували це за допомогою фак­тично безкоштовної (гроші знецінилися) реквізиції сільсько­господарських продуктів, насамперед зерна. Селянам залишали лише по ЗО фунтів на місяць їжу й посів. Приватна торгівля хлі­бом суворо заборонялася й каралась;

• в організації сільського господарства більшовики пе­рейшли до спроб замінити приватне одноосібне господарство усуспільненим (радгоспи, комуни). У 1919 р. в Україні було створено 1256 радгоспів і понад 500 комун, але в цих господар­ствах панувала зрівнялівка, працю було погано організовано, і більшість з них невдовзі розпалися;

• вводилася загальна трудова повинність. Усі громадяни від 15 до 50 років повинні були працювати. Фактично це була мілі­таризація праці (створювались і «трудові армії»), яка давала змогу більшовикам за допомогою репресивних методів вирішу­вати значні виробничі завдання;

• карткова система розподілу продуктів у містах. Розміри продовольчого пайка визначались за «класовою ознакою», тоб­то робітники отримували більше, ніж службовці. Проте і для робітників пайок був незначним — 300-400 г хліба на добу;

• оскільки гроші знецінилися, то деякі комунальні послуги фактично були безкоштовними;

• у політичній сфері «воєнний комунізм» виявився в запро­вадженні «диктатури пролетаріату», яка на ділі була диктату­рою комуністичної партії із застосуванням масових репресій проти «класових ворогів», до числа яких часто потрапляли зовсім безвинні люди.

Таким чином, політика «воєнного комунізму» означала від­мову від товарно-грошових, ринкових відносин в економіці й встановлення відкритої військової диктатури в політичній сфері. Така політика не могла не викликати невдоволення в більшості населення України. До літа майже все українське село охопило повстання проти більшовиків. Від них відійшли війська, очолювані Махном і Григор'євим. Не допомагали й жорстокі репресії.

 

У цей час (червень 1919 р.) в наступ на Україну рушили війська генерала Денікіна. Вони прагнули


Модуль 3. Новітня історія України


відновити дореволюційні порядки, «єдиную и неделимую Рос­сию», повернути фабрики, заводи й землю капіталістам і помі­щикам, ліквідувати національний рух. Назву -«Україна» було заборонено, її замінили назвою «Юг России», «Малороссия». Не дозволялося навіть розмовляти українською мовою та видавати нею книги й газети. Були закриті національні школи, Академія Наук. Територія України поділялася на три області: Харківську, Київську та Новоросійську (з центром в Одесі), якими управ­ляли генерали-намісники. Денікінщина була терористичною диктатурою антинародного та антиукраїнського спрямування. Денікін відмовився розглядати пропозиції Петлюри про об'єднання в боротьбі з більшовиками й навіть віддав наказ на­пасти на петлюрівські війська. Він переконував Антанту не на­давати українським військам матеріальної допомога і не визна­вати Україну як державу. У зв'язку з цим 24 вересня 1919 р. Ди­ректорія, президент ЗУНР Є. Петрушевич підписали деклара­цію, в якій закликали український народ боротися з ворогом — армією Денікіна.

Режим Денікіна викликав упертий опір з боку українсько­го населення. У повстансько-партизанському русі взяло участь понад 100 тис. чол. Армія Денікіна змушена була відступати. 6 листопада 1919 р. радянські війська взяли Чернігів, 16 груд­ня — Київ, 7 лютого 1920 р. — Одесу. Таким чином, радянська влада втретє повернулася в Україну.


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 | 70 | 71 | 72 | 73 | 74 | 75 | 76 | 77 | 78 | 79 | 80 | 81 | 82 | 83 | 84 | 85 | 86 | 87 | 88 | 89 | 90 | 91 | 92 | 93 | 94 | 95 | 96 | 97 | 98 | 99 | 100 | 101 | 102 | 103 | 104 | 105 | 106 | 107 | 108 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.)