АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Енергогенеруючі потужності України

Читайте также:
  1. III. ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ТА ВИРОБНИЧОЇ ПРАКТИКИ В ОРГАНАХ ДЕРЖАВНОЇ ВИКОНАВЧОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ
  2. Авторський міф України Тараса Шевченка (1814-1861)
  3. Академія прокуратури України при Генеральній прокуратурі України (на правах управління).
  4. АКТ ПРОГОЛОШЕННЯ НЕЗАЛЕЖНОСТІ УКРАЇНИ
  5. Антимонопольна політика і антимонопольне регулювання в Україні. Функції Антимонопольного комітету України.
  6. Бальнеологічні курортно- рекреаційні ресурси України.
  7. Банківська система України
  8. Банківська система України. Види банків.
  9. Боротьба у Верховній Раді України
  10. Бюджет, та учасники бюджетного процесу України.
  11. Бюджетний кодекс України – фінансова конституція держави. Відносини, що регулюються бюджетним кодексом
  12. В ЗБРОЙНИХ СИЛАХ УКРАЇНИ НА СУЧАСНОМУ ЕТАПІ

Потенціал електроенергетики України становлять 44 потужних ТЕС, 7 ГЕС і 5 АЕС (табл. 7.1).

Таблиця 7.1. Характеристика енергетичного комплексу України (1999 р.)

Тип електростанцій Установлена потужність Виробництво електричної енергії .
млн.кВт частка, % млрд.кВт/ годин частка, %
ТЕС 36,4 67,5 33,98 39,1
ГЕС 4,7 8,7 9,73 11,2
АЕС 12,8 23,8 40,76 46,9
Інші джерела енергії     2,43 2,8
Усього 53,9 86,9

Головна роль належить електростанціям, обладнаним в основному енергоблоками потужністю 150, 200, 300 і 800 тис. кВт. Найбільш великі теплові електростанції України: Углегорська (3600 Мвт), Запорізька (3600 Мвт), Криворізька (2820 Мвт), Бурштинська (2300 Мвт), Змиєвська (2150 Мвт), Ладижинська, Трипільська (1800 Мвт). Усі вони ( як і багато інші ТЕС) розташовані в основних промислових регіонах України.

Робота ТЕС забезпечується за рахунок використання двох видів природних ресурсів: палива і води.

Так, конденсаційна електростанція потужністю 2,5 млн.кВт спалює в рік близько 6 млн.т антрациту або близько 12 млн.т бурого вугілля. Для перевезення 6 млн.т вугілля в рік необхідно в добу 300 вагонів. Транспортні витрати ростуть пропорційно відстані від місця видобутку до ТЕС. При потужності електростанції близько 4 млн.кВт транспорт високоякісного палива не вигідний уже при відстані близько 400 км, а низькокалорійних - 100 км. Тому більш раціонально будувати станцію поблизу місця видобутку палива, а електроенергію подавати по лініях електропередач. Крім того, на охолодження відпрацьованого тепла і конденсату даної електростанції витрачається близько 90 м3/з води. Ставок-Охолоджувач, який забезпечує подачу і охолодження такої кількості води, повинен мати площа дзеркала не менш 2500 га. Використання градирень для охолодження води знижує термічний КПД станції. Тому великі ТЕС будують у місцях, близьких до родовищ палива, де можливе створення ставка- охолоджувача.

Атомні електростанції характеризуються більшими енергоагрегатами і відповідно більшими потужностями електростанцій. В Україні 5 АЕС: Запорізька - потужністю 6000 Мвт, Південно-Українська - 3000 Мвт, Ровенська - 1818 Мвт, Чорнобильська - 1000 Мвт і Хмельницька - 1000 Мвт, оснащені, в основному, паротурбінними блоками 1000 Мвт із реакторами ВВЕР. Їхня сумарна встановлена потужність становить 24% від загальної потужності електростанцій України. Однак вони виробляють майже 50% усієї електроенергії країни.



Таким чином, АЕС зайняли в енергетику України провідне місце. Однак їх експлуатація сполучена із цілим рядом екологічних проблем, зв'язаних насамперед з похованням радіоактивних відходів.

Серйозний вплив електроенергетики на навколишнє середовище проявляється в регіональних викривленнях кліматичних умов, у зв'язку з концентрацією більших обсягів теплових викидів на порівняно малих площах. Так, ТЕС на органічнім паливі має теплові викиди, еквівалентні її полуторної потужності. Станція потужністю 4 млн кВт виділяє в навколишнє середовище 6 млн кДж/с. АЕС має ще більші теплові викиди. При тій же потужності в 4 млн кВт викиди тепла становлять 9,2 млн кДж/з, тобто в півтора раза більше, чим на тепловій електростанції. Теплові потоки великих електростанцій, при них порівняно щільнім розташуванні, як це має місце в Україні, можуть замикатися і створювати бар'єри підвищеної тепловіддачі і паротворення. Ці бар'єри можуть порушувати століттями сезонні переміщення, що встановилися, мас повітря в регіонах, що приведе до різких кліматичних змін.

Гідравлічні електростанції. Створення гідроелектростанцій, як правило, забезпечує не тільки вироблення електроенергії, але завдяки наявності водоймища дозволяє вирішувати ряд інших важливих народногосподарських завдань, пов'язаних із судноплавством, водопостачанням, зрошенням, розвитком рибного господарства і рекреацією.

Прикладом такого комплексного розв'язку народногосподарських завдань служить каскад ГЕС на Дніпрі (рис. 7.2). Із загальної встановленої потужності ГЕС і ГАЕС України (4,7 млн кВт) більш 3,8 млн кВт припадає на частку шести ГЕС цього каскаду: Київською потужністю 361,2 Мвт, Канівської - 444 Мвт, Кременчуцької - 625 Мвт, Дніпродзержинської - 352 Мвт, Дніпровської - 1532 Мвт і Каховської - 351 Мвт. Поруч з Київськ ГЕС споруджен електростанция, що гидроаккумулирующая, обеспечивающая снятие пикових нагрузок, в основном для Киева, в Утренние и вечерние часи, когда потребность в електроенергии резко Потужність Київської ГАЕС - 235,5 Мвт. На р. Дністер неподалік від Могильова-Подільського споруджена Дністровська ГЕС потужністю 702 Мвт, у Закарпатській області - Теребля-Рікська ГЕС потужністю 27 Мвт.

Структура первинних енергетичних ресурсів у виробництві електричної енергії і тепла електростанціями об'єднаної енергетичної системи України представлена в табл. 7.2.

 

Рис. 7.2. Каскад гідроелектростанцій на р. Дніпро: 1 - Київська; 2 - Канівська; 3 - Кременчуцька; 4 - Дніпродзержинська; 5 - Дніпровська; 6 - Каховська

Таблиця 7.2. Структура енергетичних ресурсів у виробництві електричної енергії і тепла електростанціями ОЕС України

Вид енергоресурсів Кількість Млн. т.в.т. Частка в %
Вугілля 29,9 млн.т 26,1
Мазут 1,3 млн.т 1,8 2,6
Газ 12,8 млрд м3 14,6 21,1
Гідроенергія   3,6 5,6
Ядерна енергія   44,6
Усього  

 

Як видне з табл. 7.2, до кінця XX століття основним виробником електроенергії в Україні стають атомні станції. Їхня частка в загальному обсязі виробництва електричної енергії, очевидно, буде зростати і надалі.

Виробництво енергії в Україні багато в чому залежить від імпорту енергоресурсів. Частка власних ТЕР становить у паливно-енергетичному балансі країни близько 50%. Забезпеченість власним вугіллям оцінюється на рівні 92%, нафтою - на 18%, природним газом - на 22%. Ядерне паливо повністю імпортується з Росії.

Природно-кліматичні умови України дають можливість досить ефективно використовувати нетрадиційні первинні джерела енергії: метан вугільних родовищ, біогаз, одержуваний з відходів, енергію вітру, сонячну і геотермальну енергію. ДО 2010 р. передбачається довести виробництво електроенергії на базі нетрадиційних джерел до 10,9 млрд кВт • год і теплової енергії - до 16,8 млн.Ккал, а також використовувати 8 млрд м3 метану вугільних родовищ.

Задоволення потреби України в паливі зв'язане, у першу чергу, зі скороченням використання природного газу і збільшенням частки твердого палива при виробництві електричної і теплової енергії. Це дозволить знизити залежність економіки України від дорогого імпортного газу. Однак перерозподіл видів використовуваного палива убік твердого загострює і без того непросту екологічну обстановку, у першу чергу у великих промислових центрах.

 


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 |


Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.005 сек.)