АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Боротьба у Верховній Раді України

Читайте также:
  1. III. ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ТА ВИРОБНИЧОЇ ПРАКТИКИ В ОРГАНАХ ДЕРЖАВНОЇ ВИКОНАВЧОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ
  2. Авторський міф України Тараса Шевченка (1814-1861)
  3. Академія прокуратури України при Генеральній прокуратурі України (на правах управління).
  4. АКТ ПРОГОЛОШЕННЯ НЕЗАЛЕЖНОСТІ УКРАЇНИ
  5. Антимонопольна політика і антимонопольне регулювання в Україні. Функції Антимонопольного комітету України.
  6. Бальнеологічні курортно- рекреаційні ресурси України.
  7. Банківська система України
  8. Банківська система України. Види банків.
  9. Боротьба з тред-юніонами
  10. Боротьба за економічний переділ світу та імперіалістична інтеграція
  11. Боротьба за переділ світу та імперіалістичні війни
  12. Боротьба за територіальне об'єднання країни у Середньовіччі. Друга болгарська держава

Антиконституційний заколот не пройшов завдяки опору народу, твердості парламенту Росії, мужності її президента Бориса Єльцина. Але він висвітлив прогнилість комуністичної системи, яка задля самозбереження готова на все і не зупиниться ні перед чим: зокрема, прикриваючись іменем народу, вона кинула проти цього народу збройну силу армії та КГБ. І стало очевидним, що розмови про демократію та права людини залишаться словами доти, доки при владі лишатиметься цей жахливий монстр — компартійно-державна номенклатура, що зрослася з військово-промисловим комплексом.

_________________

59 Див.: «Вечірній Київ», 22 серпня 1991 р.

Ст. 73

 

Тривожні дні путчу показали, що український народ, повіривши в ідеали демократії, свободи, суверенітету, не відступиться від них навіть перед загрозою застосування зброї. І в той самий час ані українська Верховна Рада, ані її Президія не стали колективним лідером свого народу, як це було в Росії, не очолили його ентузіазм і зусилля, а зайняли вичікувальну позицію, що знайшла відбиття у виступах Голови Верховної Ради та обережній, обтічній офіційній заяві Президії. Власне, і позачергова сесія (навіть не насмілилися назвати надзвичайною, якою вона була за суттю), була скликана із запізненням — все з тієї ж традиційної оглядки на Москву. Причина зрозуміла — вони пуповиною зв'язані з компартією і неспроможні були цю пуповину розірвати. Звідси — меншовартісна периферійно-провінційна політика, звідси пусті слова про відданість демократії і вірність суверенітетові, які залишились нічого не вартими деклараціями.

Позачергова сесія розглядала одне питання — політична ситуація в Україні після путчу та необхідні заходи, яких треба вжити, щоб подібне не могло повторитись. Із доповіддю виступив Леонід Кравчук, із співдоповіддями від групи-239 — Олександр Мороз, від опозиційної Народної Ради — Ігор Юхновський. Вся Україна з інтересом і надією стежила за роботою сесії. Навіть з радіо- і телетрансляцій відчувалась густа напруга у сесійній залі: принишкла прокомуністична Президія, затихла парламентська більшість, яка завжди, маючи кількісну перевагу, трималась агресивно, самовпевненно і пихато. Представники Народної Ради, як ніколи, були зібраними, рішучими й наступальними — вони домінували на цій сесії. У виступах з трибуни і від мікрофонів, у безкомпромісних запитаннях до доповідачів, у репліках вони вимагали радикальних кроків і вносили чимало слушних пропозицій, що зводились до наступного:

Ст. 74

 

— Оголосити повну незалежність України — державну, політичну, економічну;

— Негайно департизувати державні установи,

збройні сили, КДБ, МВС;

— Невідкладно сформувати українську Національну гвардію;

— Якомога швидше запровадити власну грошову

одиницю, щоб надійно захиститися від Москви;

— Повернути справжньому господареві — українському народові — підприємства, які були у союзному

підпорядкуванні;

— Повернути державі відібрану компартією поліграфічну базу і демонополізувати пресу, яка переважно залишилася в руках компартії;

— Націоналізувати майно компартії, яке фактично їй не належить;

— Оголосити недовіру Президії Верховної Ради і негайно переобрати ту її частину, яка підтримала чи

намагалася підтримати ГКЧП;

— Створити парламентську комісію, яка б детально вивчила, хто із державно-управлінського апарату підтримав путчистів, звільнитися від них і віддати під суд.

Ці, і ще радикальніші вимоги (заборонити компартію, очистити від комуністів управлінський апарат) не могли бути реалізованими на той час: Верховна Рада залишалась бастіоном комунізму, оскільки компартія у ній мала більшість. Але її репутація була, м'яко кажучи, підмоченою, а устої її захитались. Двічі цього діш ішходип па трибуну перший комуніст України Отпіслпм Гуіхтко відстоювати комуністичні позиції, шіо усміху не1 міш; першого разу його освистала ОІІОІНІЦІЛ, ІІН',ШІ другого близько трьох десятків депута-'і'ік комуністів оголосили про вихід з партії.


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 | 70 | 71 | 72 | 73 | 74 | 75 | 76 | 77 | 78 | 79 | 80 | 81 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.)