АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Фітомеліоративні системи і їх класифікація

Читайте также:
  1. Аналіз оцінки системи управління розподілом готової продукції підприємства
  2. АНАТОМІЧНІ ОСОБЛИВОСТІ СЕЧОВИВІДНОЇ СИСТЕМИ
  3. База даних як складова інформаційної системи
  4. Банківські операції, їх класифікація
  5. Банківські ресурси, їх види та класифікація
  6. Банківської системи в Україні.
  7. в умовах рейтингової системи
  8. Валюта, валютні цінності, класифікація валют.
  9. Вибір технічних засобів та розробка технічної структури системи управління
  10. Види економічної інформації та її класифікація
  11. Види жорсткості та лужності води. Їх класифікація та визначення. Технічні параметри.
  12. Види та класифікація банків.Банківські групи

Будь-яке рослинне співтовариство природнього або штучного походження, використовуване з метою меліорації навколишньої людину середовища, є фітомеліоративною системою. Для класифікації фітомеліоративних систем використовують різні ознаки.

По-перше, залежно від того, рослини яких життєвих форм переважають у складі фітомеліоративних систем, розрізняють чагарниковий^-чагарникові-деревинно-чагарникові насадження, трав'янисті наземні співтовариства і болотний^-болотні-водно-болотні співтовариства.

 

Залежно від приналежності видів рослин до різних екологічних груп за ознакою умов виростання їх підрозділяють на наступні типи:

· с перевагою рослин повітряно-водної групи;

· с перевагою напівзанурених і занурених рослин;

· с перевагою плаваючих рослин;

· комбіновані.

По-друге, по походженню і ступеня участі людину в контролі функціонування рослинних систем розрізняють:

· культурфітоценози - рослинні співтовариства, створені людиною для одержання первинної продукції (поля, сади, газони і т.п.);

· штучні рослинні угруповання, що не володіють фітоценотичною структурою (штучні вуличні або внутрішнквартальні насадження, зі штучними покриттями між окремими деревами);

· спонтанні фітоценози - порушені природні співтовариства і співтовариства синантропних рослин;

· природні фітоценози.

По-третє, за ознакою цільового використання фітомеліоративні системи ділять на наступні категорії:

· спеціальні, не використовувані з метою одержання первинної продукції або експлуатовані в певному режимі (парки, сквери, захисні смуги, насадження охоронюваних територій у межах зелених зон міст);

· продукціонні, фітомеліоративні функції яких використовуються без шкоди для виробництва первинної продукції (поля, плодові сади, виноградники, фітоаквакультура і т.д.);

· рудеральні, фітомеліоративні функції якими виконуються спонтанно.

Незалежно від того, у якому напрямку використовуються фітомеліоративні системи, усі згадані групи фітомеліоративних систем знаходять у них своє місце.

У тих самих умовах різні фітомеліоративні системи або ж ті самі фітомеліоративні системи в різних умовах мають різну ефективність.

Ефективність фітомеліоративної системи визначається як:



· відношення кількості поглиненого забруднюючого речовини до загальної кількості вступника ззовні за певний час (у випадку фільтруючої функції по механізму опору зовнішнім впливам);

· відношення кількості виділеного рослинами за певний час у певному обсязі речовини з меліоративними властивостями до кількості речовини в деякий вихідний момент часу в тому ж обсязі до початку роботи фітомеліоративної системи (у випадку роботи системи за принципом посилення);

· відношення кількості виділеного рослинами речовини в певному обсязі за певний час до кількості цієї речовини в тому ж обсязі, спожитого людиною за той же період часу (у випадку дії, що компенсує, фітомеліоративної системи).

При визначенні фітомеліоративної ефективності рекультивуючих систем використовуються непрямі показники, такі як, наприклад, зміст гумусу в ґрунті до рекультивації і по закінченні певного періоду після введення в дію фітомеліоративної системи, тобто швидкість гумусоутворення в нових умовах.

Найбільшою ефективністю відрізняються багатовидові, багатоярусні фітомеліоративні системи деревинно-чагарникових насаджень. Трав'янисті рудеральні співтовариства в цілому уступають по ефективності природним трав'янистим і деревинно-чагарниковим, але, проте, виконують ряд важливих функцій в урбоекосистемі: закріплюють порушені субстрати, перешкоджаючи запиленню атмосфери, поглинають значна кількість токсичних речовин, що надходять у навколишнє середовище з викидами підприємств і вихлопними газами від автотранспорту, наприклад, до 400 г свинцю/га в рік (Duvigneaud, 1975; Світкин 1990).

Різні фітомеліоративні системи функціонально доповнюють один одного, тому в кожнім великім місті доцільно використовувати всі можливі в даних умовах фітомеліоранти в комбінаціях, що дозволяють максимізувати бажаний ефект.

 


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 |


Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.008 сек.)