АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Роль рослинного і тваринного світу в урбоекосистемі і життя міського населення

Читайте также:
  1. Адміністративні правопорушення в галузі охорони праці та здоров'я населення. Ведення адвокатом таких справ.
  2. Базові компоненти соціального життя
  3. Боротьба за економічний переділ світу та імперіалістична інтеграція
  4. Боротьба за переділ світу та імперіалістичні війни
  5. В м. Л при визначенні одного з демографічних показників, вивчалося співвідношення дітей і осіб пенсійного віку до чисельності працездатного населення. Який це показник?
  6. Влада як явище суспільного життя
  7. Глава 10. Навчання населення діям у надзвичайних ситуаціях
  8. Глава 7. Укриття населення у захисних спорудах цивільного захисту та евакуаційні заходи
  9. Глава 9. Медичний, біологічний і психологічний захист, забезпечення санітарного та епідемічного благополуччя населення
  10. грудня 1991р. проведено референдум, де більшість населення проголосувала за незалежність, після чого країни світу почали її визнавати- першими були Канада, Польща.
  11. Держава і право Стародавнього світу
  12. Диференціація доходів населення. Проблема бідних і багатих

МІСЬКА ФЛОРА і ФАУНА

Шляхи і особливості формування флори і фауни міст

Роль рослинного і тваринного світу в урбоекосистемі і життя міського населення

Місто є не тільки місцеперебуванням популяції людину, але і надає умови для існування різних інших видів тварин, рослин, грибів, найпростіших, прокаріот, що є невід'ємними елементами середовища проживання городянина.

Частина цих видів (перша група) існують тільки в одомашненому (тварини) або окультуреному (рослини) стані і використовуються людиною для задоволення його життєвих потреб - у лікарських препаратах, матеріалах для будівництва і обробки жител, засобах пересування ( як, наприклад, кінь, осів), спілкуванні ( як, наприклад, собаки і кішки). Значення останніх у житті міської людини набагато вище, а значення сільськогосподарських видів тварин і рослин у містах набагато менше, чим у житті сільського жителя.

Друга група - тварини і рослини, не одомашнені або окультурені в повному змісті цих слів, а, що живуть у неурбанізованої середовищу інших природно-кліматичних зон, відмінних від даної, у містах можуть жити тільки в житлах людини або в спеціальних спорудженнях (оранжереї, теплиці, тераріуми, акваріуми, вольєри і т.п.), де штучно створюються і підтримуються умови існування і розмноження організмів цих видів. До цієї групи ставляться екзотичні рослини і тварини, що становлять основу наукових (зоологічні парки, ботанічні сади, розплідники) і приватних колекцій - кімнатні і оранжерейні рослини, акваріумні риби, мешканці тераріумів, інсектаріїв, кімнатні і декоративні птахи і ссавці. Більше того, саме у міст - почина з Прадавн Єгипет і Месопотамі, прой через епох античніст, випробува "нов народженн" у епох Відродженн і особливо у нов час - і зароди_ традиці вирощуванн так рослин і зміст так тварин з метою задоволенн винятково естетичн и# коммуникативних потребностей человека (а позже - и потребностей в "душевном комфорте"). У цей час ця тенденція не слабшає, і з кожним поколінням усе більше і більше городян уводять у свої житла на правах постійних жителів і навіть свого роду "членів родин" тварин і рослин із цієї групи видів, не вважаючи вже згаданих вище собак і кішок, перетворюючи міста в подобу Ноева ковчега. У житті сільських жителів декоративні екзотичні види відіграють незначну роль, оскільки, з одного боку, їх місце вже зайняте одомашненими тваринами і культурними рослинами, а з іншого - "середньостатистичний" сільський житель має більше, ніж городянин, можливостей різноманітних утилітарних і неутилітарних контактів з дикими видами тварин і дикоростучими видами рослин у безпосередньому оточенні його поселень. Для більшості ж міських жителів саме види рослин і тваринних перших двох груп є часом єдиним ( на жаль!) "вікном у природу" (В. Пісків).



Третя група видів - це також неодомашнені тварини і неокультурені рослини, які людей свідомо (навмисно) розселяє або вирощує в містах, але вже не в житлах, а в природно-антропогенних або антропогенних місцеперебуваннях. У цій групі виділяють дві підгрупи: 1) нові для регіону види (інтродуценти) і 2) аборигенні (автохтонні) види, що живуть у нових або змінених умовах середовища. Інтродуковані види в нових умовах проходять процес акліматизації, після чого вони або ноту реалізуються, тобто можуть існувати, зберігаючи життєздатність без втручання людини, або для їхнього існування (розмноження) необхідна постійна підтримка з боку людини у вигляді системи агротехнічних ( для рослин) або біотехнічних ( для тварин) заходів. В останньому випадку рослини називаються інтродуцентами відкритого ґрунту ( на відміну від тепличних або оранжерейних видів - інтродуцентів закритого ґрунту), а для позначення тварин вільного або напіввільного змісту особливого терміна не існує (можна говорити про них як акліматизованих, але не натуралізованих: наприклад, далекосхідні плямисті олені (Cervus nippon Temm.) у парках Європи або лані (Dama dama L.) у парках України або країнах Балтії). З видами із цієї групи городяни також зустрічаються в повсякденнім житті - на міських вулицях, у парках, садибах, - але в більшості випадків не знають їхніх назв.

Четверта група видів - це ненавмисні інтродуценти, "види прибульці поява яких у даному регіоні або місті не передбачалося людиною, але які поширилися і натуралізувались завдяки людині як агентові переносу організмів або їх спочиваючих стадій і в результаті антропогенних перетворень ландшафтів, що супроводжують урбанізації.

П'ята група видів - синантропні, тобто види, що живуть у селітебному ландшафті, у безпосередньому сусідстві з людиною: у житлах і інших спорудженнях, поблизу житла і тимчасових будівель поширення, що і поширюються в міру, ландшафту даного класу. Сюди входять: а) види, еволюція яких, принаймні, з неоліту, проходила в контакті з людськими популяціями (наприклад, польові бур'яни, деякі таргани, воші, миша будинкова (Mus musculus L.), і б) види, лише в новий і новітній час екологічні ніші, що освоїли, параметри яких визначаються життєдіяльністю людини, його свійських тварина і окультурених рослин, наприклад, горобець будинковий (Passer domesticus L.), голуб сизий (Columba livia Gm.), стриж чорний (Apus apus L.), пацюк сірий (Rattus norvegicus L.). Проте більш молоді синантропні види не "поривають" повністю зв'язок зі своїми вихідними природними місцеперебуваннями і використовують їх залежно від конкретних ситуацій поряд з антропогенними.

Нарешті, шоста й, мабуть, сама численна група видів - це дикоростучі рослини і дикі тварини (англ. wildlife), що живуть у містах у різних місцеперебуваннях - від слабко порушених і трансформованих природних до антропогенних. Тут ми знаходимо велику різноманітність видів - від збережених у вигляді малих залишків колись існуючих життєздатних популяцій, а нині приречених на висвітання, до активно або пасивно проникаючих у міста і процвітаючих у них. Тобто всі ті види рослин, тварин, грибів - "союзники", "небажані сусіди" або "шкідники", які, поряд з видами з п'ятої, четвертої і почасти третьої груп формують флору і фауну міст, цю "життя серед життя" (А. Гапченко), що розвивається поруч із людиною, мимо його волі і навіть всупереч його бажанню.

Так, неможливо переоцінити роль зелених насаджень у поліпшенні міського клімату, властивостей ґрунтів, очищенні повітря від забруднюючих домішок і хвороботворних агентів, шумопоглинанні, тобто у всім тому, що становить сутність фітомеліорації (докладніше - розділ 5.3). З іншого боку, рослини виділяють у навколишню людину середовище речовини або свої частини, що викликають у людини алергійні реакції (те ж саме ставиться і до тварин). Бур'янисті рослини також є небажаним, хоча і невід'ємним елементом урбоекосистеми, а багато видів тварин і мікроорганізмів, що живуть у містах, є збудниками або переносниками захворювань. У той же час деякі з них виконують санітарні функції, беручи участь у процесах розкладання органічної речовини виробничих і побутових відходів. Важко собі представити сучасне місто, позбавлений шуму дерев і прохолоді, яку вони дають у жаркий літній день, заходів квітучих рослин, співу птахів, стрекотіння комах - усього того, що формує дружню людині середовище проживання, насамперед в естетичному змісті, і завдяки чому можна виховувати підростаюче покоління в дусі гармонії із природою. З іншого боку, недоглянут насадження, що засихають, зарості бур'янистих рослин у дворах городян і по узбіччях доріг, голосні лементи і позначок птахів або, наприклад, мавп (у містах тропічних країн) у місцях їх скупчень є явними ознаками погіршення саме естетичної, санітарно-гігієнічної складових навколишнього середовища міста. Крім того, живі організми, взаємодіючи з об'єктами штучного середовища проживання людину, можуть ушкоджувати їх. Наведені аспекти взаємодії людину і інших живих організмів, що становлять флору і фауну міст, відображені на рис. 5.1.

Рис. 5.1. Роль флори і фауни в урбоекосистемі

 

При аналізі будь-яких взаємодій людину з об'єктами біотичній середовища міста необхідно пам'ятати, що як позитивні, так і негативні ( з погляду людини) наслідку таких взаємодій є закономірною реакцією біоти на всі ті зміни, які він вносить у природні ландшафти і екосистеми в процесі створення і розвитку міст.

 


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 |


Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.004 сек.)