АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Етнополітичний конфлікт

Читайте также:
  1. Антропологія менеджменту та антропологія конфлікту як перспективні напрями досліджень
  2. Вимірювання конфліктної поведінки
  3. Внутрішньополітичні державно-правові (горизонтальні) конфлікти
  4. Внутрішньополітичні статусно-рольові (вертикальні) конфлікти
  5. Діяльність сержантсько-старшинського складу по розв'язанню конфліктних ситуацій.
  6. Етнополітичні конфлікти
  7. Етнополітичні конфлікти: причини винекнення, динаміка, типологія та спроби врегулювання.
  8. Етнополітичні конфлікти: причини виникнення, динаміка, типологія та способи врегулювання
  9. Загальні поняття конфліктів.
  10. Зміст та динаміка розвитку політичного конфлікту
  11. Зовнішньополітичні конфлікти

У сучасному політичному житті особливе місце належить етнополітичним конфліктам. Етнічні спільноти є важливою дійовою особою та суб'єктом політики. їм властиві специфічні соціально-політичні інтереси. Специфічність цих інтересів, соціальна й політична поведінка етносів визначаються їхнім статусом у суспільстві. Статус етносу значною мірою формує його конкретний різновид, набір етносів і етнічну структуру суспільства.

Етнополітичні конфлікти характеризуються певним рівнем політичної дії, участю суспільних рухів, наявністю масових без­ладів, сепаратистських виступів і навіть громадянської війни, в яких протистояння відбувається по лінії етнічних спільностей.

Ці конфлікти багатогранні, спричинені, зазвичай, декількома факторами (ві іутрішніми чи зовнішніми щодо сторін конфлікту).

Набуваючії суто національних, або етнічних, рис, вони тісно переплетені з політичними, економічними, соціальними; релі­гійними, екологічними відносинами. Тож у конфліктах ви­ділити етнічний чинник буває досить складно.

Та події кінця XX ст. показали, що етнічний чинник має певну автономію, порівняну самостійність.

Існує безліч причин для зародження етнополітичних конфліктів. Є причини загальноцивілізаційного харак­теру, породжені об'єктивним розвитком людства.

Серед таких причин політологи відзначають нерівномірне протікання модернізації (соціальної структури, економіки, національно-державного ладу),

в результаті якої в багатонаціональних держа­вах виникають конфлікти між бажаннями етнічних груп, з одного боку, та реальними можливостями держави гарантувати забез­печення прав своїх громадян - з іншого. Модернізація часто активізує етнічну свідомість, сприяє національній автономії.

Найчастіше етнополітичні конфлікти пов'язані з територіаль­ними претензіями. Вони можуть бути спричинені прагненням до воз'єднання роздрібнених етносів або до їх розпаду.

Виник­нення етнополітичних конфліктів може бути викликане по­гіршенням економічної ситуації в країні.

Часто причини етніч­них конфліктів криються в помилках при здійсненні націо­нальної політики, в нездатності центральної влади стабілізувати ситуацію.

Значну частину причин, що породжують етнополітичні конфлікти, становлять історії етносів і їх взаємодії, формування національної свідомості, психології, традицій, політичних міфів і стереотипів, які передаються з покоління в покоління.

До ситуативних джерел етнічних конфліктів можна віднести раптове зникнення стримувальних чинників зовніш­нього середовища через швидке ослаблення вищої політичної влади чи несподіване зникнення зовнішньої загрози.

Ключовим же питанням будь-якого етнополітичного конф­лікту є питання про владу, доступ до ресурсів, збільшення по­літичного статусу національних еліт. Такий конфлікт припускає наявність соціально-подітичних сил, які проявляють свою незадоволеність розподілом владних повноважень і прагнуть змінити статус-кво.

У політиці існують декілька механізмів попередження та подолання етнічних конфліктів.

Насамперед, це механізм розвитку економічного співробітництва різних етносів. Інтегру­вальну роль виконує розвиток ринкових відносин, вільного підприємництва, внутрішньої та зовнішньої кооперації.

Крім економічного механізму, єднальний потенціал мають культур­ний простір міжетнічної згоди, культурні зв'язки між народами.

Третій механізм — розширення зовнішніх контактів.

 

Серед передбачуваних механізмів попередження та подолання міжнаціональних конфліктів також використовують:

спеціальні заходи, що протидіють насильству, кровопролиттю в міжетніч­них відносинах; переведення конфліктів у мирну фазу розвитку;

введення регіональної автономії, зміни в адміністративно-тери­торіальному ладі регіону;

систему заходів надзвичайного, швид­кого реагування в умовах загострення конфліктів.


Семків


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.)