АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

КОЛІСНІЧЕНКО Наталії 7 страница

Читайте также:
  1. I. Перевести текст. 1 страница
  2. I. Перевести текст. 10 страница
  3. I. Перевести текст. 11 страница
  4. I. Перевести текст. 2 страница
  5. I. Перевести текст. 3 страница
  6. I. Перевести текст. 4 страница
  7. I. Перевести текст. 5 страница
  8. I. Перевести текст. 6 страница
  9. I. Перевести текст. 7 страница
  10. I. Перевести текст. 8 страница
  11. I. Перевести текст. 9 страница
  12. Il pea.M em u ifJy uK/uu 1 страница

ПАРАДОКС ОЩАДЛИВОСТІ – парадокс, що вперше був помічений Кейнсом. Рішення суспільства заощаджувати більше може мати наслідком зменшення реальних заощаджень. Збільшення заощаджень означає зменшення видатків на споживчі товари, що може зменшити сукупний попит і ВНП. Це, в свою чергу, може вести до зменшення інвестицій, нижчих доходів і, зрештою, зменшення зао­щаджень.

ПАРАДОКС ОЩАДЛИВОСТІ – твердження, відповідно до якого, чим більш ощадливі й ощадливі будуть домашні господарства в економіці з неповним використанням ресурсів, тим нижче буде рівень зайнятості, виробництва і доходів. Зміст парадокса очевидний, оскільки ріст заощаджень веде до скорочення споживання і, отже, до зниження рівня сукупного попиту.

ПАРИТЕТ КУПІВЕЛЬНОЇ СПРОМОЖНОСТІ – ситуація (показник), що характеризується рівністю співвідношення обмінних курсів національних валют і співвідношення цін у порівнюваних країнах; обмінні курси будь-яких двох валют виражають різницю рівня цін двох порівнюваних країн.

ПАСИВНИЙ БЮДЖЕТНИЙ ДЕФІЦИТ характери­зується спрямуванням коштів на покриття поточних витрат (соціальні трансферти, виплату заробітної пла­ти у бюджетній сфері та ін.).

ПАСТКА БІДНОСТІ – ситуація, за якої той, хто отримує допомогу з соціального забезпечення, не бажає шукати роботу, тому що його потенційний заробіток буде меншим, ніж отримувана допомога.

ПАСТКА БІДНОСТІ – ситуація, при якій безробітні, що одержують посібники по соціальному забезпеченню, не бажають шукати роботу, тому що їхній потенційний заробіток буде менше одержуваного ними посібника по безробіттю.

ПАСТКА ЛІКВІДНОСТІ – ситуація, за якої про­центна ставка настільки низька, що люди надають перевагу зберігати готівкові гроші, а не інвестувати їх.

ПЕРВІСНИЙ ДОХОД – доход, отриманий громадянами до виплати ними прибуткового й іншого податків, а також одержання різних трансферних платежів.

ПЕРЕВАГА ЛІКВІДНОСТІ – перевага збереження грошей у ліквідній (наявної) формі їх інвестуванню. У кейнсіанському аналізі виділяється три мотиви збереження грошей (попиту на гроші): а) трансакційний попит; б) попит по мотиві обережності; в) спекулятивний попит.

ПІГУ А. – видний англійський економіст, представник Кембріджської школи економічного (неокласичного) аналізу, учень А. Маршалла, що розробив теорію економіки добробуту в книзі "Економіка благоустрою" (1919 р.), і виклав неокласичну теорію зайнятості в книзі "Теорія безробіття" (1932 р.).

ПІДЙОМ – фаза економічного циклу, що характеризується підвищенням рівня економічної активності. На підйомі реальний випуск і інвестиції збільшуються, а безробіття знижується.

ПІДПІЛЬНА ЕКОНОМІКА – незареєстрована економічна діяльність. Підпільна економіка включає і дозволені законом види діяльності, що не повідомляються податковій владі (такі як, наприклад, продаж гаража або послуги друзів один одному) і незаконну діяльність (торгівля наркотиками, азартні ігри або проституція).

ПІК – верхня крапка підйому виробництва, що характеризується найвищим темпом економічного росту, після якого настає спад виробництва.

ПЛАВАЮЧИЙ ВАЛЮТНИЙ КУРС. Валютні курси бувають двох видів – плаваючі і фіксовані. Плаваючий валютний курс означає, що його величина визначається повністю ринком, силами попиту і пропозиції. Для плаваючих валютних курсів характерні різкі І значні коливання. Більшість валют розвинених країн ''вільно плаває".

ПЛАТІЖНИЙ БАЛАНС – баланс, що розкриває всі операції країни з рештою країн протягом певного періоду. Він містить купівлю і продаж товарів і послуг, рух капіталів тощо.

ПЛАТІЖНИЙ БАЛАНС – документ, у якому відбиті торгові і фінансові угоди країни з іншим світом за визначений період, звичайно за рік.

ПЛАТІЖНИЙ БАЛАНС - співвідношення між сумою платежів, здійснених даною країною за кордоном, і сумою надходжень до цієї країни з-за кордону за певний період (рік, квартал, місяць). П.б. об'єднує: торговельний баланс, баланс послуг, баланс руху капіталів. Як правило - це касовий баланс, до якого не належать кредитні вимоги.

ПЛАТОСПРОМОЖНІСТЬ - спроможність держави, юридичної чи фізичної особи своєчасно і повністю виконувати свої платіжні зобов'язання по торговельних, кредитних та інших операціях, які стосуються грошей.

ПОВЗУЧА ІНФЛЯЦІЯ – повільний (звичайно 2-3% у рік) ріст загального рівня цін в економіці.

ПОВНА ЕФЕКТИВНА ЗАЙНЯТІСТЬ означає, що всі бажаючі будуть забезпечені робочими місцями, а всі фірми можуть найняти потрібну кількість робітників, причому і останній найнятий робітник отримає у формі заробітної плати вартість того продукту, що він виробляє.

ПОВНА ЗАЙНЯТІСТЬ – поняття, яке застосовується в багатьох значеннях. Дане поняття давно застосовують, щоб відобразити стан в економіці, коли немає безробіття або існує незначне вимушене безробіття. Сьогодні багато економістів твердять, що відсутність вимушеного безробіття або його недостатній рівень неминуче пород­жує різке зростання інфляції. Повна зайнятість в розумінні відсутності вимушено­го безробіття є, таким чином, мало можливою. Нині поняття "повна зайнятість" витискається терміном "природний рівень безробіття".

ПОВНА ЗАЙНЯТІСТЬ – рівень зайнятості трудових ресурсів, що характеризується відсутністю циклічного безробіття. Досягається в тому випадку, якщо в економіці мають місце лише фрикційна і структурна форми безробіття.

ПОДАТКИ – за економічним змістом фінансові відносини між державою та платником податків з метою створення загальнодержавного централізованого фонду грошових коштів, необхідних для виконання державою її функцій.

ПОДАТКИ - обов'язкові, нормовані платежі у державний або місцевий бюджети, що їх вносять окремі особи, підприємства, організації та установи.

ПОДАТКИ МІСЦЕВІ – податки і збори, ставки з яких визначаються представницькими органами дер­жавної влади, а оподатковані суми становлять доходи місцевих органів державної влади і використовують­ся ними.

ПОДАТКИ НЕПРЯМІ – податки, що вилучають­ся у сфері реалізації або споживання товарів та послуг, тобто перекладаються на споживача продукції. Чим бідніша країна, тим більше вона покладається на не­прямі податки, особливо на податки від зовнішньої торгівлі.

ПОДАТКИ ПРЯМІ – податки, що вилучаються безпосередньо у власників майна, одержувачів доходів. Прямі податки через зростання цін можуть перекладатися на споживача. Чим більше розвинута країна, тим більша частка надходжень припадає на прямі податки.

ПОДАТКОВА ДЕКЛАРАЦІЯ - офіційна заява платника податку про одержані ним за звітний період (квартал, півріччя, рік) доходи і поширювані на них податкові знижки і пільги.

ПОДАТКОВА ПОЛІТИКА - система заходів держави, здійснюваних у галузі податків.

ПОДАТКОВА ПОЛІТИКА – це діяльність держа­ви у сферах запровадження, правової регламентації та організації справляння податків і податкових платежів до централізованих фондів держави.

ПОДАТКОВА СИСТЕМА – це сукупність податків та обов'язкових платежів, законодавчо встановлених у країні з метою поповнення дохідної частини бюджетів різних рівнів.

ПОДАТКОВА СТАВКА – це законодавчо встанов­лений розмір податку на одиницю оподаткування.

ПОДАТКОВИЙ КРЕДИТ – одна з податкових пільг, яка полягає у відстроченні сплати податку.

ПОДАТКОВІ КАНІКУЛИ – визначений період, протягом якого платникові податків надається пільга у вигляді звільнення від сплати податків.

ПОДАТКОВІ ПІЛЬГИ – зменшення податкових ставок або повне звільнення від податків окремих підприємств або виробництв, залежно від їхнього профілю, характеру виробленої продукції і виконаних робіт, використовуваної робочої сили, зони розміщення.

ПОДАТОК – чи відсоток сума в грошовому вираженні, що накладаються державою на доход, чи майно приріст капіталу (прямої податок), на споживання товарів і послуг (непрямий податок) і на власність.

ПОДАТОК ІЗ ПРОДАЖІВ – вид непрямого податку, що платять споживачі при покупці товарів і послуг.

ПОДАТОК НА ДОБАВЛЕНУ ВАРТІСТЬ - непрямий податок на товари і послуги, який застосовується в розвинутих країнах. Податкова база -вартість, добавлена на кожній стадії виробництва і реалізації товару. Додаткова вартість (приріст вартості) включає заробітну плату з нарахуваннями, амортизаційні відрахування, проценти за кредит, прибуток, витрати на електроенергію, рекламу, транспорт. Сума податку на додаткову вартість, сплачена на всіх стадіях проходження товару до споживача, входить в ціну. Платниками ПДВ виступають: підприємства і організації, які мають статус юридичних осіб і здійснюють виробничу та комерційну діяльність; повні товариства, що реалізують товари та надають послуги; філіали, відділення підприємств, які мають рахунки в установах банків і самостійно реалізують товари та надають послуги; міжнародні об'єднання і іноземні юридичні особи.

ПОДАТОК НА ДОДАНУ ВАРТІСТЬ – податок, що встановлюється як процент до доданої вартості фірми.

ПОДАТОК НА ДОДАТКОВУ ВАРТІСТЬ – непрямий податок, яким держава обкладає додану вартість чи товару послуги. Оподатковуваною базою є різниця між вартістю продукції і вартістю матеріальних ресурсів і зовнішніх послуг, використаних для випуску даної продукції.

ПОДАТОК НА КОРПОРАЦІЇ – прямий податок, яким держава обкладає прибуток корпорації (акціонерних товариств).

ПОДАТОК НА МАЙНО – податок на особисте майно, що приносить власникам ті чи інші вигоди.

ПОДВІЙНИЙ ЗАПИС - відображення в бухгалтерському обліку кожної операції двічі: в дебеті одного чи кількох рахунків та в кредиті також одного чи кількох рахунків.

ПОДУШНИЙ ПОДАТОК – податок, що встановлюється у вигляді фіксованої грошової суми на кожного громадянина даної країни незалежно від рівня доходу.

ПОЖВАВЛЕННЯ – фаза економічного циклу, що характеризується початком розширеного відтворення і досягненням докризового рівня розвитку.

ПОЗИКА ДЕРЖАВНА – форма залучення коштів до державного бюджету на основі кредиту, коли дер­жава виступає головним чином як боржник (позичаль­ник). Розрізняють внутрішні та зовнішні позики. За­боргованість за державною позикою зараховують до суми загального державного боргу країни.

ПОЗИКИ – одержання на поворотній основі і на певний строк коштів фізичними, юридичними особами і державою. Розрізняють позики безпроцентні, пільгові і позики на комерційних умовах, а також внутрішні і зовнішні позики. Позики широко використовуються в макроекономічній політиці держави.

ПОЗИТИВНА МАКРОЕКОНОМІКА має за мету пояснення сутності Економічна процесів і явищ, які відбуваються в суспільстві, та розробку рекомендацій для здійснення економічної політики на основі аналі­зу реальних Економічна параметрів. Вона відповідає на запитання: як воно є?

ПОЗИЧКА - передача однією стороною (позикодавцем) у власність іншій стороні (одержувачу позики) грошей або речей на певний строк, по закінченні якого одержувач позички зобов'язується повернути її з процентами або без процентів.

позичкового відсотка, нарахованого на виданий клієнту аванс.

ПОКАЗНИК ЕКОНОМІЧНОЇ АКТИВНОСТІ НАСЕЛЕННЯ, показник самодіяльності населення – цей показник визначається як відношення зайнятих і безробітних, тобто робочої сили до всього населення віком від 16 років і старші,

ПОЛІТИКА ДЕШЕВИХ ГРОШЕЙ – політика центрального банку по збільшенню пропозиції грошей, щоб зменшити процентні ставки. Мстою такої політики є збільшення інвестицій, і, отже, збільшення ВНП. (Протилежною є політика дорогих грошей).

ПОЛІТИКА ДОРОГИХ ГРОШЕЙ – політика центрального банку по обмеженню і зменшенню пропозиції грошей та підвищенню процентних ставок. Ця політика мас своїм наслідком уповільнення зростання обсягу реального ВНП, зменшення інфляції і підвищення курсу валюти країни. (Протилежною є політика дешевих грошей).

ПОЛІТИКА ДОХОДІВ – політика уряду, що спрямована на пряме обмеження зростання цін і заробітної плати, щоб уповільнити темп інфляції. Така політика коли­вається від добровільних орієнтирів при встановленні цін і заробітної плати до прямого законодавчого контролю над заробітною платою і цінами.

ПОЛІТИКА МІНІМАЛЬНИХ РЕЗЕРВІВ – най­більш жорсткий інструмент грошово-кредитного регулювання, який виявляється як маніпуляції нормою обов'язкових резервів, які комерційні банки зобов'я­зані зберігати на рахунках у центральному банку, і застосовується як засіб для швидкого стиснення чи розширення кредитної маси в економічній системі.

ПОЛІТИКА ОБЛІКОВОЇ СТАВКИ – інструмент прямого регулювання грошово-кредитного обігу, який виявляється у змінах облікової ставки відповідно до кон'юнктурних коливань економіки і застосовується для управління кредитною активністю.

ПОЛІТИКА ЦІН ТА ДОХОДІВ – політика держа­ви, за якої уряд або заморожує ціни і номінальні дохо­ди, або "прив'язує" зростання рівня цін до зростання заробітної плати, а зростання заробітної плати – до підвищення продуктивності праці. Політика цін і до­ходів може бути ефективною, якщо вона пролонгова­на у часі, але це створює небезпеку перетворення відкритої інфляції на приховану.

Помилка композиції - помилкове припущення що те, яке правильне для індивідів, також правильне для груп або системи в цілому.

ПОПИТ НА ГРОШІ – сумарний термін, який використовується економістами для пояс­нення, чому окремі особи І фірми нагромаджують гроші. Основні мотиви для нагромадження грошей: 1) попит на гроші для операцій, люди потребують грошей, щоб купувати товари; 2) попит на гроші як на активи, що є бажанням для людей тримати дуже ліквідний неризиковий актив.

ПОПИТ НА ГРОШІ (НА РЕАЛЬНІ КАСОВІ ЗА­ЛИШКИ) – визначається як бажання Економічна суб'єктів у кожний момент часу утримувати частину доходу в ліквідній (готівковій) формі.

ПОПИТ НА ГРОШІ ДЛЯ ЗДІЙСНЕННЯ УГОД (ТРАНСАКЦІЙНИЙ ПОПИТ) -кількість готівки, яким хочуть розташовувати домашні господарства і фірми для використання як засіб звертання і яке визначається рівнем номінального ВВП.

ПОПИТ НА ГРОШІ З БОКУ АКТИВІВ (СПЕКУЛЯТИВНИЙ ПОПИТ) – кількість грошей, що люди хочуть зберігати як заощадження для одержання вигоди від угод з фінансовими і реальними активами. Залежить від рівня процентної ставки.

ПОПИТ НА ГРОШІ З ОБЕРЕЖНОСТІ – кількість грошей, що люди тримають у наявній формі для непередбачених витрат. Залежить від рівня доходів.

ПОРІВНЯЛЬНА ПЕРЕВАГА – перевага, якою володіє країна, що бере участь у міжнародному обміні, якщо вона може зробити даний товар з відносно меншими витратами, чим інші країни.

ПОРІВНЯЛЬНА ПЕРЕВАГА (У МІЖНАРОДНІЙ ТОРГІВЛІ) – закон порівняльної переваги, за якого країна мас спеціалізуватися у виробництві і експорті тих товарів, які вона може виробляти за відносно нижчих витрат, та імпортувати ті товари, по яких має відносно вищі затрати. Отже, саме порівняльна перевага, а не абсолютна перевага повинна диктувати торговельні відносини.

ПОРІВНЯЛЬНА ПЕРЕВАГА (У МІЖНАРОДНІЙ ТОРГІВЛІ) – закон порівняльної переваги, за якого країна мас спеціалізуватися у виробництві і експорті тих товарів, які вона може виробляти за відносно нижчих витрат, та імпортувати ті товари, по яких має відносно вищі затрати. Отже, саме порівняльна перевага, а не абсолютна перевага повинна диктувати торговельні відносини.

ПОРТФЕЛЬНІ ФІНАНСОВІ ІНВЕСТИЦІЇ – вкладення капіталу у частку (пай) об'єкта інвестування, яке має на меті приріст суми вкладеного капіталу або отримання поточного доходу.

ПОРУШЕННЯ РІВНОВАГИ – такий стан, за якого в економіці відсутня рівновага. Він може виникати, коли потрясіння (в доході або цінах) перемістили криві сукуп­ного попиту або сукупної пропозиції, а ринкова ціна ще повністю не пристосу­валася. В макроекономіці нерідко вважають, що безробіття виникає внаслідок відсутності ринкової рівноваги.

ПОСІБНИК ПО БЕЗРОБІТТЮ – трансферні платежі безробітним для підтримки їхнього прожиткового мінімуму. Виплачуються з фондів страхування по безробіттю, що формуються з внесків найманих робітників.

ПОСЛУГА – компонент споживання, який не має уречевленої форми, його не можна накопичувати, бо процес виробництва і споживання у сфері послуг збігається у часі.

ПОТЕНЦІЙНИЙ ВВП – максимальний рівень реального випуску, що забезпечується при повному використанні ресурсів.

ПОТЕНЦІЙНИЙ ВНП – максимальний рівень ВНП, що може підтримуватися за даної техніки і чисельності населення без прискорення інфляції. Сьогодні як по­тенційний обсяг виробництва розглядається такий рівень ВНП, який відповідає природному рівню безробіття.

ПОТЕНЦІЙНИЙ ВНП – максимальний рівень ВНП, що може підтримуватися за даної техніки і чисельності населення без прискорення інфляції. Сьогодні як по­тенційний обсяг виробництва розглядається такий рівень ВНП, який відповідає природному рівню безробіття.

ПОТЕНЦІЙНИЙ ВНП – такий реальний обсяг ВНП, який виробляється в країні за умов повної зайнятості та повного і раціонального використання усіх видів ресурсів, тобто коли фактична норма безробіття дорівнює природному рівню безробіття. Найновіші дослідження оцінюють природний рівень безробіття приблизно у 6%.

ПОТІК І ЗАПАС – в економіці існує два основних способи вимірювання величин: на певну дату ("запас") і за певний період, найчастіше за рік ("потік"). Доход – це долари за рік і є "потоком". Багатство на певну дату є запасом. Інвестиції є потоком, а капітал – запасом.

ПОТОКИ – це економічні параметри, які відображають передачу цінностей суб'єктами один одному в процесі економічної діяльності і вимірюються в одиницях за певний період часу, як правило, у розрахунку за рік (заощадження, інвестиції, дефіцит бюджету і т. ін.).

ПОТОЧНИЙ ЗОВНІШНІЙ ДЕРЖАВНИЙ БОРГ – це борг поточного року, який належить повернути саме цього року.

ПОТОЧНІ ВИДАТКИ – це видатки бюджету на фінансування підприємств, установ, організацій, органів державного управління, визначені на початок бюджетного року, а також на фінансування заходів щодо соціального захисту населення.

ПРАВИЛО ВЕЛИЧИНИ 70 – метод визначення числа років, протягом яких може відбутися подвоєння рівня цін. Для цього число 70 поділяється на річний рівень інфляції у відсотках.

ПРАВО ВЛАСНОСТІ – означає здатність фірми чи індивіда володіти, розпоряджатися і користуватися товарами капітального призначеннята іншим майном в ринковій економіці.

ПРЕДМЕТ ЕКОНОМІКСУ – А. Маршал вважав дослідження нормальної життєдіяльності людського суспільства, зокрема багатства і частково людини, точніше, її стимулів до дії мотивів природи.

ПРЕФЕРЕНЦІЇ – переваги, пільги, що надаються для підтримки окремих напрямів та видів діяльності. Надаються у формі зменшення податків, мита, звільнення від платежів, надання пільгових (вигідних) кредитів. Преференції надаються державою і мають чітку адресну спрямованість.

ПРИБУТКОВИЙ ПОДАТОК – прямий податок з доходів (із заробітної плати, ренти, гонорару, дивідендів) громадян, стягнутий державою для поповнення бюджету і як інструмент фіскальної політики.

ПРИБУТКОВІСТЬ ЦІННОГО ПАПЕРА – процентна норма доходу від інвестицій у даний цінний папір.

ПРИБУТОК –в аналітичній економіці різниця між виручкою від продажу і повними витратами на виробництво товару. Марксистська концепція визначає прибуток як перетворену форму додаткової вартості, яка є результатом експлуатації найманих працівників.

ПРИБУТОК – це дохід фірми, визначений як різниця між загальним доходом та загальними витратами фірми на виробництво і реалізацію продукції. Зараз цей вид доходу отримують не тільки підприємці, а й наймані робітники через систему участі в прибутках.

ПРИПЛИВ КАПІТАЛУ - рух капіталу в національну економіку через кордон при покупці вітчизняних цінних паперів і фізичних активів іноземцями і при одержанні позик в іноземців резидентами країни.

ПРИРОДНА МОНОПОЛІЯ – фірма або галузь, чиї затрати на одиницю продукції різко падають в межах виробництва всієї її продукції. Отже, окрема фірма, монополія, може налагодити промислове виробництво ефективніше, ніж множина фірм.

НОРМА БЕЗРОБІТТЯ – норма безробіття, що характеризує найкращий для економіки резерв робочої сили, спроможний швидко здійснювати міжгалузеві та міжрегіональні переміщення залежно від попиту на робочу силу і потреб виробництва.

ПРИРОДНИЙ РІВЕНЬ БЕЗРОБІТТЯ – рівень безробіття, що відповідає постійному темпу інфляції. Цей термін часто використовується як синонім рівня безробіття.

ПРИРОДНИЙ РІВЕНЬ БЕЗРОБІТТЯ – такий рівень безробіття, за якого фактори, що підвищують і знижують заробітну плату і ціни, перебувають у рівновазі. Тому Інфляція за цього рівня не зростає і не знижується. Для США природний рівень безробіття становив у 80-ті роки 6% і був значно вищим, ніж у 60-ті роки, коли становив 4%. Основними факторами, які б могли сприяти зменшен­ню природного ріння безробіття, є поліпшення інформованості населення про можливість зайнятості, вдосконалення професійної підготовки з дефіцитних спеціальностей тощо.

ПРИРОДНИЙ ТЕМП ЕКОНОМІЧНОГО ЗРОСТАННЯ – це темп економічного зростання за якого інвестиційні витрати будуть достатні для забезпечення повної зайнятості.

ПРИХОВАНИЙ БЮДЖЕТНИЙ ДЕФІЦИТ – виникає в результаті завищення обсягів планових доходів та включення до складу доходів джерел покриття бюджетного дефіциту.

ПРОГНОЗУВАННЯ – науково обґрунтоване передбачення імовірнісного розвитку подій або явищ у майбутньому на основі статистичних, соціологічних, Економічна та інших досліджень.

ПРОГРЕСИВНЕ ОПОДАТКОВУВАННЯ – система оподатковування, у якій ставка податку зростає в міру збільшення доходу платника податків і знижується в міру скорочення цього доходу.

ПРОГРЕСИВНІ, ПРОПОРЦІЙНІ І РЕГРЕСИВНІ ПОДАТКИ – податок прогресивний, якщо середня ставка оподаткування (податок поділений на доход) вища для осіб з вищими доходами, і регресивний, якщо середня ставка оподаткування змен­шується із зростанням доходу. За пропорційного оподаткування середня ставка оподаткування незалежно від розміру доходу е однаковою.

ПРОДУКТИВНІ СИЛИ – фактори які забезпечують перетворення речовин природи відповідно до потреб людей, створюють матеріальні й духовні блага і визначають зростання продуктивності суспільної праці.

ПРОДУКТИВНІСТЬ ПРАЦІ – поняття, яке характеризує відношення результату (випуску) до затрат праці. Продуктивність підвищується, якщо за старих затрат праці мас місце зростання виробітку. Підвищення продуктивності праці від­бувається внаслідок вдосконалення і запровадження пової техніки, зростання кваліфікації працівників або підвищення їх капіталоозброєності.

ПРОЛЕТАРІАТ – в марксистській концепціїюридично вільні люди, що позбавлені засобів виробництва і працюють по найму.

ПРОМІЖНИЙ ВІДРІЗОК – висхідний відрізок кривої сукупної пропозиції, що лежить між її горизонтальним і вертикальним відрізками.

ПРОМІЖНІ ТОВАРИ – товари, які піддавались уже певній обробці, але ще не виступають кінцевим продуктом. Наприклад, сталь або вовна є проміжними товарами.

ПРОПОЗИЦІЯ ГРОШЕЙ – грошова маса – (Мі) включає паперові гроші, монети, а також всі поточні рахунки. Це гроші для операцій. Грошова маса (М2) включає всі статті М1 плюс певні ліквідні активи, або "майже-гроші" – заощаджувальні рахунки, наприклад.Мі і М2 належать до пропозиції грошей.

ПРОПОЗИЦІЯ ГРОШЕЙ – грошова маса, що знаходиться в обігу. У вузькому змісті це М0, у більш широкому – Ml (готівка плюс банківські депозити).

ПРОПОЗИЦІЯ ГРОШЕЙ – процес формування гро­шової маси в країні. Пропозиція грошей є однією з най­важливіших функцій держави, яку здійснює централь­ний банк (в Україні – Національний банк України).

ПРОПОЗИЦІЯ РОБОЧОЇ СИЛИ – кількість працівників (або загальна кількість людино-годин) в економіці. Основними визначниками пропозиції робочої сили є населення, реальна заробітна плата та соціальні традиції.

ПРОПОРЦІЙНИЙ ПОДАТОК – податок, середня ставка якого залишається незмінної при чи збільшенні скороченні доходу платника податків.

ПРОТЕКЦІОНІЗМ – економічна політика держави, що спрямована на захист вітчизняної економіки від іноземної конкуренції. Найважливішими знаряддями політики протекціонізму є мито (оподаткування іноземних товарів високим митом), а також квоти.

ПРОТЕКЦІОНІЗМ -зовнішньоторговельна політика уряду, спрямована на підвищення бар'єрів у торгівлі з іншими країнами. Інструментами протекціонізму є тарифи і квоти, що вводяться для захисту вітчизняних товаровиробників від іноземної конкуренції.

ПРОФІЦИТ БЮДЖЕТУ – перевищення доходів бюджету над його витратами.

ПРОФСПІЛКА – об'єднання робітників для захисту Економічна інтересів і поліпшення положення (підвищення заробітної плати, скорочення робочого часу, поліпшення умов праці і т.д.).

ПРОЦЕНТ – плата за право користування грошовим капіталом, взятим у позику.

ПРОЦЕНТНА СТАВКА – ціна використання чи грошей капіталу. Рівень процентної ставки визначається співвідношенням попиту та пропозиції позикових засобів на грошовому ринку.

ПРЯМИЙ ПОДАТОК – податок, яким держава обкладає доходи і майно домашніх господарств і фірм для поповнення свого бюджету й у якості інструмента грошово-кредитної політики (прибутковий податок, податок на прибуток підприємств, майновий податок).

ПРЯМІ ІНВЕСТИЦІЇ – будь-які витрати на придбання фізичних активів: устаткування, машини, товарно-матеріальні запаси, будівництво заводів і т.п.

ПРЯМІ ПОДАТКИ – накладаються безпосередньо на індивідів або фірми, включаючи податки на доход, заробітну плату та інші трудові заробітки і на прибуток. Крім прямих існують непрямі податки, які накладаються на товари і послуги, і тому не безпосередньо на людей, і включають податок з обороту і податки на майно, алкоголь, імпортні товари та бензин.

РАХУНОК З АВТОМАТИЧНИМ “ОЧИЩЕН­НЯМ” – різновид депозиту до запитання, за яким банк щоденно “очищує” рахунок від сум, що перевищують узгоджений з клієнтом мінімум, і вкладає надлишкові суми у фінансові активи, які приносять процентний дохід (у разі потреби необхідні кошти повертаються назад на рахунок до запитання).

РАХУНОК ПОТОЧНИХ ОПЕРАЦІЇ – роздягнув платіжного балансу, у якому відбивається експорт і імпорт товарів і послуг.

РАХУНОК РУХУ КАПІТАЛУ – роздягнув платіжного балансу країни, у якому відбивається приплив і відтік капіталу.

РЕАЛЬНА ЗАРОБІТНА ПЛАТА – кількість товарів і послуг, що індивід може купити на свою номінальну заробітну плату; номінальна заробітна плата з виправленням на рівень інфляції.

РЕАЛЬНА ЗАРОБІТНА ПЛАТА – показник, що характеризує купівельну спроможність заробітної плати найманих працівників. Реальна заробітна плата визначається кількістю матеріальних благ і послуг, що їх можуть придбати і оплатити наймані працівники за одержану ними номінальну заробітну плату. Реальна заробітна плата визначається як відношення номінальної заробітної плати до індексу роздрібних цін.

РЕАЛЬНА ПРОЦЕНТНА СТАВКА – номінальна процентна ставка, відкоректована з урахуванням інфляції.

РЕАЛЬНА СТАВКА ПРОЦЕНТА – ставка процента, вимірювана скоріше через товари, ніж гроші. Ця ставка процента дорівнює грошовій (номінальній) ставці мінус темп інфляції.

РЕАЛЬНИЙ ВВП – ВВП із виправленням на зміну рівня цін.

РЕАЛЬНИЙ ВНП – 1) номінальний ВНП, що скоригований на інфляцію. Збільшення реального ВНП відбиває збільшення фізичного обсягу виробництва за певний період.

РЕАЛЬНИЙ ВНП – вартісний показник, який визначається за незмінними (базисними) цінами. Він точніше показує динаміку фізичного обсягу виготовленого продукту.

РЕАЛЬНІ ГРОШОВІ (КАСОВІ) ЗАЛИШКИ – запаси засобів платежу, які економічні суб'єкти бажають тримати у формі готівки.


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.015 сек.)