АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

КОЛІСНІЧЕНКО Наталії 6 страница

Читайте также:
  1. I. Перевести текст. 1 страница
  2. I. Перевести текст. 10 страница
  3. I. Перевести текст. 11 страница
  4. I. Перевести текст. 2 страница
  5. I. Перевести текст. 3 страница
  6. I. Перевести текст. 4 страница
  7. I. Перевести текст. 5 страница
  8. I. Перевести текст. 6 страница
  9. I. Перевести текст. 7 страница
  10. I. Перевести текст. 8 страница
  11. I. Перевести текст. 9 страница
  12. Il pea.M em u ifJy uK/uu 1 страница

МІЖНАРОДНИЙ ВАЛЮТНИЙ ФОНД (МВФ) - міжнародна валютно-фінансова організація, що створена для сприяння розвиткові міжнародної торгівлі та валютного співробітництва шляхом регулювання валютних курсів і контролю за Їх виконанням, багатосторонньої системи оплат, ліквідації валютних обмежень, а також для надання своїм членам кредитних ресурсів під час валютних труднощів. Створена в 1944 році у Бреттон-Вудсі (США). В 1989 р. до МВФ входили 153 країни з капіталом 120 млрд. дол.

МІЖНАРОДНИЙ КРЕДИТ - економічні відносини між державами, іноземними банками і фірмами з приводу передачі валютних чи товарних ресурсів на засадах повернення у певні строки та, як правило, з виплатою процента. Суб'єктами М.к. є банки, фірми, держави, міжнародні та регіональні організації.

МІЖНАРОДНИЙ ПОДІЛ ПРАЦІ (МПП) – спеціалізація країн на виробництві певних видів товарів відповідно до їхніх природнокліматичних, історичних та Економічна умов.

МІЖНАРОДНІ ГРОШІ – найбільш ліквідні активи, спеціально створені міжнародними фінансовими організаціями і визнані ними як законні платіжні засоби у взаєморозрахунках між різними країнами (наприклад, євро).

МІЖНАРОДНІ ПЛАТІЖНІ ЗАСОБИ - грошові кошти, які використовуються для погашення міжнародних платіжних зобов'язань. Як М.п.з. використовуються вільно конвертовані національні валюти (долар США, марка ФРН, фунт стерлінгів Англії, франк Франції та інші. Також використовуються міжнародні лічильні одиниці –СДР)

МІКРОЕКОНОМІКА - це розділ економічної теорії, який вивчає діяльність окремих суб’єктів.

МІЛЛЬ ДЖ. СТ. – видатний англійський економіст, що вніс помітний внесок у розвиток класичної економічної теорії. У своїй праці "Принципи політичної економії і деякий їхній додаток до соціальної філософії" (1848 р.) обґрунтував ряд новаторських ідей в області вільного підприємництва. витрат виробництва, соціальних реформ, зовнішньої торгівлі і державного втручання. Був першим, хто висунув думку про том. що недолік утворення приводить до виникнення неконкурентоспроможних груп трудящих, заробітна плата яких нижче ставок інших груп.

МІНІМАЛЬНА ЗАРОБІТНА ПЛАТА – мінімальний рівень оплати праці, встановлений у законодавчому порядку чи державою погоджений між профспілками і підприємцями на добровільній основі. Покликана гарантувати одержання працівниками стандартного прожиткового мінімуму.

МІНІМАЛЬНА ЗАРОБІТНА ПЛАТА – офіційно встановлений державою мінімальний рівень оплати праці у вигляді мінімальної місячної ставки чи погодинної оплати. Використовується для обчислення розмірів державних податків, платежів, штрафів. Є державною соціальною гарантією, обов'язковою на всій території країни для юридичних осіб усіх форм власності та господарювання.

МОДЕЛЬ IS-LM економічна модель, побудована Д. Хіксом і що дозволяє розглянути відразу два сектори макроекономіки – реальний (товарний), виражений кривої IS (інвестиції – заощадження), і грошової, представленої кривої LM (ліквідність – сума грошей у звертанні). Крапка перетинання кривих відповідає стану загальної рівноваги в економіці. Практичне значення моделі IS-LM полягає в тому, що вона дає представлення про можливості фіскальної і грошово-кредитної політики уряду з метою зміни рівня національного доходу і зайнятості.

МОДЕЛЬ ВНУТРІШНЬОЇ І ЗОВНІШНЬОЇ РІВНОВАГИ – теоретична побудова. у який у єдності розглядаються дві основні цілі макроекономічної політики –повна зайнятість і стабільність цін (внутрішня рівновага) і рівновага платіжного балансу (зовнішня рівновага).

МОДЕЛЬ ЕКОНОМІЧНОГО РОСТУ Е. ДОМАРА – теоретична концепція, у якій досліджується двоїста роль інвестицій у розширенні сукупного попиту й у збільшенні виробничих потужностей (сукупної пропозиції).

МОДЕЛЬ ЕКОНОМІЧНОГО РОСТУ Р. СОЛОУ – теоретична концепція, відповідно до якої обсяг виробництва залежить від запасів капіталу і використовуваної праці, причому капітал можна заміщати працею з різним ступенем ефективне ти. Модель ґрунтується на законі спадної віддачі.

МОДЕЛЬ ЕКОНОМІЧНОГО РОСТУ Р. ХАРРОДА – теоретична концепція, що визначає, яким повинен бути темп росту національного доходу, щоб задовольнити умови макроекономічної рівноваги; заощадження дорівнюють інвестиціям.

МОДЕЛЬ КРУГООБІГУ НАЦІОНАЛЬНОГО ДОХОДУ – спрощена модель потоків доходів і витрат в економіці, що є основою макроекономічного аналізу.

МОНЕТА – зливок металу, що має встановлені законодавче форму, вагу, склад металу, певні зображення та написи, включаючи номінал вартості, і використовується як засіб обігу чи платежу.

МОНЕТАРИЗМ – альтернативна кейнсіанству школа макроекономічного аналізу, заснована американським економістом М- Фрідменом. Відповідно до поглядів монетаристів сукупний обсяг національного виробництва і рівень цін змінюються в залежності від пропозиції грошей.

МОНЕТАРИЗМ - економічна теорія, згідно з якою кількість грошей в обігу є визначальним чинником формування господарської кон'юнктури. М. набув широкого розвитку в США і деяких європейських країнах. Школа в сучасній економічній науці, яка виходить з того, що зміни у пропозиції грошей с головною причиною макроЕкономічна коливань. В короткостроковому періоді, на думку монетаристів, зміни в пропозиції грошей в основному впливають на реальний обсяг виробництва і рівень цін. У тривалішому (довгостроковому) періоді реальний обсяг виробництва прямуватиме у напрямку потенційного ВНП, тоді як ціни змінюватимуться пропорційно до пропозиції грошей. Монетаристи часто підкреслюють, що найкраща макроекономічна політика полягає у стабільному зростанні грошової маси стабільним темпом.

МОНЕТАРИЗМ - (анг. Money- гроші) економічна теорія, згідно з якою грошова маса в обігу відіграє визначальну роль у формуванні економічної кон’юнктури та встановленні причинно наслідкових зв’язків між зміною кількості грошей і величиною валового національного продукту, а також у розвитку виробництва.

МОНЕТАРНЕ (ГРОШОВЕ) ПРАВИЛО – правило, сформульоване прихильниками монетаризму, відповідно до якого маса грошей у звертанні повинна щорічно збільшуватися темпами, рівними потенційному темпу росту реального ВВП.

МОНЕТИЗАЦІЯ БЮДЖЕТНОГО ДЕФІЦИТУ – купівля центральним банком державних боргових зобов'язань. Монетизація бюджетного дефіциту призводить до інфляції.

МОНЕТИЗОВАНИЙ ДЕРЖАВНИЙ БОРГ – сума боргів, опосередкованих кредитними стосунками дер­жави з банками.

МОНОПОЛІСТИЧНА КОНКУРЕНЦІЯ – така структура ринку, па якому діє велика кількість продавців, які поставляють товари, що с близькими, однак недосконалими замінниками. На такому ринку кожна фірма може справляти певний вплив на ціну свого товару.

МОНОПСОНІЯ – дзеркальне відображення монополії; ринок, на якому є лише один покупець певного товару. монополія одного покупця.

МОРАТОРІЙ - відстрочка сплати внутрішніх або

МУЛЬТИПЛІКАТОР – коефіцієнт зміни національного доходу на одну грошову одиницю сукупних витрат. Зміст мультиплікаційного ефекту полягає в тому, що деяке вихідне чи збільшення зменшення рівня сукупних витрат волоче більше чи збільшення зменшення національного доходу. Його можна представити як зворотну величину граничної схильності до заощадження.

МУЛЬТИПЛІКАТОР ВІДКРИТОЇ ЕКОНОМІКИ – у відкритій економіці доходи витікають у імпорт так само, як у заощадження. Таким чином, мультиплікатор відкритої економіки для інвестицій чи урядових видатків визначається так: мультиплікатор відкритої економіки де ГСЗ – гранична схильність до заощадження;

МУЛЬТИПЛІКАТОР ГРОШОВИЙ – ускладнений варіант депозитного мультиплікатора, в якому врахо­вується поведінка як банків, так і населення. Грошо­вий мультиплікатор показує, у скільки разів зміниться приріст грошової маси в результаті приросту гро­шової бази з урахуванням співвідношення готівки та депозитів. Грошовий мультиплікатор використовується інститутами грошової системи для макроекономічного прогнозування пропозиції грошей і регулювання гро­шової маси.

МУЛЬТИПЛІКАТОР ГРОШОВОЇ ПРОПОЗИЦІЇ – відношення збільшення пропозиції грошей (або у депозитах) до збільшення банківських резервів. Взагалі, мультиплікатор грошової пропозиції дорівнює одиниці, поділеній на резервні вимоги.Якщо, наприклад, передбачені законом резерви становлять 0,125, то мультиплікатор грошової пропозиції дорівнює 8.

МУЛЬТИПЛІКАТОР ДЕПОЗИТНИЙ – множник, обернено пропорційний нормі мінімальних банківських резервів. Він показує, у скільки разів комерційні банки збільшують приріст грошової маси в обігу, якщо грошова база зросте на 1 одиницю.

МУЛЬТИПЛІКАТОР ДЕРЖАВНИХ ВИТРАТ по­казує, на скільки зміняться сукупні доходи при зміні державних витрат на 1 одиницю.

МУЛЬТИПЛІКАТОР ЗОВНІШНЬОЇ ТОРГІВЛІ – розширення зовнішньої торгівлі в результаті збільшення внутрішнього попиту. Зміст даного мультиплікатора в тім, що підвищення внутрішнього попиту викликає подвійний ефект: а) збільшення попиту на вітчизняні товари сприяє росту зайнятості і підвищенню рівня національного доходу; б) ріст національного доходу веде до збільшення попиту на імпорт і побічно – до збільшення попиту за кордоном на продукцію, вироблену в даній країні. Його можна представити як зворотну величину граничних схильностей до заощадження і до імпорту.

МУЛЬТИПЛІКАТОР КЕЙНСА (АВТОНОМНИХ ВИТРАТ) показує, на скільки зростає рівноважний національний дохід при зростанні автономного попиту на 1 одиницю.

МУЛЬТИПЛІКАТОР ПОДАТКОВИЙ показує, що зростання податків на певну величину зменшує обсяг виробництва на більшу величину, і навпаки, при зменшенні ставок оподаткування на певну величину рівноважний обсяг виробництва зростає на більшу величину.

МУЛЬТИПЛІКАТОР – термін, застосовуваний у макроекономіці, щоб позначити зміни, які відбуваються у таких змінних, як ВНП, пропозиція грошей, на одиницю зміни у зовнішніх змінних, таких, як урядові видатки або банківські резерви. Видатковий мультиплікатор належить до кінцевого збільшення ВНП внаслідок вплину кожної одиниці збільшення видатків (скажімо, на інвестиції).

НАГРОМАДЖЕННЯ – процес відкладання частини доходу економічними суб'єктами на майбутні потреби.

НАГРОМАДЖЕННЯ КАПІТАЛУ – процес збільшення чистого запасу капіталу в економіці для збільшення сумарного обсягу випуску.

НАЙМАНА ПРАЦЯ – праця робітника за договором найму на підприємстві, де він не є власником.

НАЙМАНИЙ РОБІТНИК – індивід, найнятий іншим чи індивідом фірмою для надання послуг праці як фактор виробництва чи товарів послуг.

НАУ-РАХУНОК – рахунок для виконання звичайних чекових та інших платіжних операцій, на який нараховуються проценти (запроваджено у 1970-х роках з метою уникнення заборони нарахування процентів на депозити до запитання).

НАЦІОНАЛЬНА ВАЛЮТА – грошова одиниця країни.

НАЦІОНАЛЬНЕ БАГАТСТВО – сукупність при­родних ресурсів, створених засобів виробництва, мате­ріальних благ, цінностей, які є в країні.

НАЦІОНАЛЬНИЙ (ФАКТОРНИЙ) ДОХОД – сумарний грошовий доход, отриманий домашніми господарствами за визначений період в обмін на надані підприємцям фактори виробництва. Національний доход дорівнює чистому національному продукту мінус амортизаційні відрахування і непрямі податки.

НАЦІОНАЛЬНИЙ БАНК УКРАЇНИ - державний банк країни, який разом із своїми філіями являє собою перший рівень банківської системи і виконує функції резервної системи. НБУ виконує такі основні функції: емісію грошей та організацію їх обігу; є кредитором останньої інстанції для комерційних банків; організовує розрахунки між банками; обслуговує державний борг країни; проводить операції на ринку державних цінних паперів та валютному ринку; здійснює контроль за роботою комерційних банків.

НАЦІОНАЛЬНИЙ ДОХІД – це сума факторних доходів від праці, землі і капіталу за рік, яка визна­чається шляхом вилучення з вартості чистого націо­нального продукту непрямих податків.

НАЦІОНАЛЬНИЙ ДОХОД - частина вартості сукупного суспільного продукту, що залишається після відшкодування матеріальних витрат: предметів праці і засобів праці (в розмірі їх амортизації). Н.д. у вартісному виразі - заново створена за певний період вартість, втілює в собі витрачену живу працю в сфері матеріального виробництва, узагальнюючий підсумковий показник розвитку народного. господарства, Економічна можливостей країни. ..

НАЦІОНАЛЬНИЙ ПРОДУКТ – грошове вираженнявартості всіх товарів і послуг, зроблених ц країні за визначений період (валовий внутрішній продукт).

НАЦІОНАЛЬНИЙ РИНОК – сукупність соціаль­но-Економічна відносин у сфері обміну, за посередниц­твом яких здійснюється реалізація товарів та послуг, обіг капіталу, купівля-продаж трудових послуг.

НАЦІОНАЛЬНІ РАХУНКИ – рахунки складових та джерел національного доходу; дані про виробницт­во в різних секторах економіки, джерела доходів, ціни, витрати на придбання різних товарів та послуг.

НЕВИДИМА РУКА – концепція, що запроваджена в економічну теорію Адамом Смітом у 1776 р., аби описати парадокс "лесе фср" ринкової економіки. Згідно з цією доктриною, кожна людина, прагнучи своєї власної вигоди, добра для самої себе, водночас в ринковій економіці немовби керована "невидимою рукою" з тим, щоб в кінцевому підсумку сприяти вигоді всіх і кожного. Концепція "невидимої руки" пояснює, чому ринкові операції виглядають так впорядковано.

НЕВИДИМІ ОПЕРАЦІЇ - невидимий експорт і невидимий імпорт - терміни для позначення статей торговельного і платіжного балансу, що не відноситься до експорту чи імпорту товарів. Н.о. включають надходження іноземної валюти за такими статтями: фрахт, страхування, цінні папери та ін.

НЕДОСКОНАЛА КОНКУРЕНЦІЯ – ринкова ситуація, коли фірма (або декілька фірм) виробляє і поставляє таку частку продукту, що може вирішальним чином впливати на формування ціни. Сьогодні до недосконалої конкуренції відносять: чисту монополію, олігополію і монополістичну конкуренцію.

НЕДОСКОНАЛИЙ КОНКУРЕНТ – будь-яка фірма, що продає або купує товар в таких великих кількостях, що здатна впливати на ціну цього товару.

НЕЕКОНОМІЧНІ БЛАГА – ті продукти, які існують в достатніх кількостях, тому не потребують певної системи розподілу серед бажаючих користуватися ними. Ринкова ціна неЕкономічна благ є нуль.

НЕЕЛАСТИЧНА ПРОПОЗИЦІЯ – ринкова ситуація, за якої величина пропозиції товару слабо реагує на зміну ціни товару.

НЕЕЛАСТИЧНИЙ ПОПИТ – ринкова ситуація, за якої величина попиту на товар слабо реагує на зміну ціни товару.

НЕКОНВЕРТОВАНІ ВАЛЮТИ - валюти, яким законодавчо заборонено вільно обмінюватись на національні валюти інших країн та міжнародні платіжні засоби. Повністю неконвертованою валютою був карбованець колишнього СРСР,

НЕМОНЕТИЗОВАНИЙ ДЕРЖАВНИЙ БОРГ – борг, який складається: а) з невиконаних державою фінансових зобов'язань, передбачених чинним законо­давством (заборгованість з виплати пенсій, стипендій,

НЕОКЕЙНСІАНЦІ – економісти, що дотримують основних постулатів економічної теорії Дж. Кейнса, а також переглядають і розвивають цю теорію відповідно до вимог часу,

НЕОКЛАСИЧНА ЕКОНОМІЧНА ТЕОРІЯ – напрямок економічної думки, що засноване на доктринах маржиналізму. Його засновниками є А. Маршалл, Дж. Кларк, І. Фішер. К. Віксель. В. Парето. Неокласики пішли від питання про джерела багатства і його розподіл, що були в центрі уваги економістів класичної школи, і сконцентрували свої зусилля на вивченні закономірностей, що обумовлюють оптимальне розміщення рідких ресурсів серед конкуруючих цілей. Основними законами неокласичної теорії є закон убутної граничної корисності і метод рівноважного аналізу.

НЕПЕРЕДБАЧЕНА (НЕПРОГНОЗОВАНА) ІНФЛЯЦІЯ – рівень інфляції в країні, який вище очікуваного в ділових колах і серед споживачів, які, таким чином, захоплені зненацька. На відміну від очікуваної інфляції непередбачена інфляція не враховується в поточних цінах на товари, послуги і фактори виробництва, у результаті чого приводить до значного перерозподілу багатства в суспільстві.

НЕПЛАТОСПРОМОЖНІСТЬ - фінансовий стан підприємства, організації, установи, при якому вони не можуть своєчасно виконувати свої фінансові зобов'язання перед Іншими підприємствами і організаціями, працівниками, державою, банками. Виникає в результаті різних обставин, пов'язаних з фінансово-господарською діяльністю, що супроводжується виникненням нестачі власних оборотних коштів. Для подолання тимчасової Н. можуть бути використані кредити банків.

НЕПРЯМИЙ ПОДАТОК – податок, яким держава обкладає товари і послуги для поповнення свого бюджету, що використовується як інструмент фіскальної політики. Формами непрямого податку є акцизи, податок на додану вартість, мито (тариф), ліцензія.

НЕРОЗПОДІЛЕНИЙ ПРИБУТОК – частина прибутку корпорації (чистого доходу), яка не розподіляється як дивіденд власникам акцій, а утримується корпорацією для розширення своїх операцій.

НЕТОВАРНІ ПЛАТЕЖІ - платежі по перерахуванню податку на добавлену вартість та інших платежів до бюджету, внески на соціальне страхування і пенсійне забезпечення, перекази заробітної плати та інших платежів, які належать громадянам, на вклади в Ощадний банк тощо.

НЕУСТОЙКА - визначена законом або договором грошова сума, яку боржник зобов'язаний сплатити кредитору в разі невиконання або неналежного виконання зобов'язання, До Н. відносяться пеня, штраф, процент від суми невиконаного зобов'язання та ін,

НЕЦІНОВА КОНКУРЕНЦІЯ - форма конкурентної боротьби, в якій поряд з конкуренцією цін використовується реклама, технічні переваги, гарантії, пільги споживачам та ін.

НЕЦІНОВІ ФАКТОРИ ПОПИТУ ТА ПРОПОЗИЦІЇ – інші фактори, крім ціни, які впливають на попит та пропозицію на ринку. До нецінових факторів відносяться доходи покупців, витрати на виробництво товарів, мода, наявність на ринку взаємодоповнюючих товарів, запаси та інші, в тому числі і психологічні за природою, фактори.

НОЖИЦІ ЦІН – розрив у цінах на окремі групи товарів на міжнародних ринках, насамперед, на готові вироби, з одного боку, та на сировину і паливо – з іншого. Різниця у цінах обумовлюється різною економічною вигодою, яку отримують від виробництва і продажу різних товарів. Як правило, ціни на готову продукцію вищі за ціни на сировину та паливо.

НОМІНАЛІСТИЧНА КОНЦЕПЦІЯ ГРОШЕЙ – економічна теорія, яка не визнає товарної форми грошей. Розглядає гроші як умовні знаки, які не мають власної, притаманної їм вартості. Гроші трактуються як власне технічний інструмент обміну на противагу металістичній теорії.

НОМІНАЛЬНА (ГРОШОВА) ПРОЦЕНТНА СТАВКА – норма процента, яка виплачується по різних активах. Вона характеризує доход за рік на один інвестований долар. Порівняйте з реальною процентною ставкою, яка показує доход за рік мовою реальних товарів.

НОМІНАЛЬНИЙ ДОХІД – 1) дохід, обчислений у власне грошовому вираженні, без врахування купівельної спроможності, рівня цін, інфляції; 2) номінальний дохід за облігацією: дохід за купоном.

НОМІНАЛЬНИЙ ПОКАЗНИК – вартісний показник, який визначається за ринковими цінами поточного року.

НОМІНАЛЬНИЙ СУКУПНИЙ ПОПИТ – загальний попит на кінцеві товари та послуги, виміряний за поточними цінами. Дорівнює реальному сукупному попиту, помноженому на рівень індексу зростання цін.

НОРМА БЕЗРОБІТТЯ – частка робочої сили, що є безробітною.

НОРМА ОБОВ'ЯЗКОВИХ БАНКІВСЬКИХ РЕЗЕРВІВ – відношення суми обов'язкових грошових резервів, які комерційні банки повинні зберігати в центральному банку, до загального обсягу зобов'язань комерційного банку (або до суми залучених банком коштів).

НОРМА ОСОБИСТИХ ЗАОЩАДЖЕНЬ – відношення особистих заощаджень до особистого використовуваного доходу в процентах.

НОРМА ПРИБУТКУ НА КАПІТАЛ – доход на інвестиції або на капітал. Якщо інвестиційне вкладення 100 дол., а доход12 дол. щорічно, то норма прибутку 12%.

НОРМА РЕЗЕРВУВАННЯ – частка загальних активів комерційного банку, що він зобов'язаний тримати у формі ліквідних засобів на спеціальному рахунку в Центральному банку країни.

НОРМАТИВНА ЕКОНОМІКА – розглядає "щоповинно бути" – охоплює моральні і вартісні оцінки, наприклад: який допустимий рівень інфляції? Чи необхідно через систему оподаткування перерозподіляти доход на користь бідних і т.ін. Відповіді на ці запитання залежать від політичного вибору. Див. позитивна економіка.

НОРМАТИВНА МАКРОЕКОНОМІКА - вчення світоглядних, ідеологічних принципів, постулатів еко­номічної поведінки макроЕкономічна суб'єктів, які є "еталоном" для оцінки бажаності тих чи інших резуль­татів економічної діяльності. Тобто, нормативна макроекономіка – сукупність суб'єктивних суджень про те, як має функціонувати економіка. Вона відповідає на запитання: як має бути?

НОТИФІКАЦІЯ - повідомлення векселеутримувачем індосанта чи аваліста про опротестування виданого векселя. Повідомлення повинно бути надіслане протягом 4 робочих днів, що настають за днем протесту. Кожен індосант, одержавши повідомлення (нотіс), повинен протягом 2 робочих днів повідомити свого попередника - І так аж до векселедавця. Той, хто не послав нотіс у встановлений термін, не втрачає своїх регресивних прав, але несе відповідальність за збитки в межах суми векселя.

НОУ-ХАУ - (англ.- "знаю як зробити") - термін, який вживається в ліцензійних угодах, договорах про технічне співробітництво для позначення незахищених патентним, міжнародним і національним законодавством конструктивних, технологічних секретів виробництва, які мають промислову і комерційну цінність. До "Н.х." відносять: технологічні режими, досвід, методи і способи виготовлення і особливості конструювання продукції, без знання яких у більшості випадків неможливе виробництво нової техніки, технології і виробів за зразками, патентними описами і опублікованій інформації. Іноді як "Н.х." використовуються управлінські, комерційні і Організаційні рішення. Продаж "'Н.х." здійснюється за ліцензійною угодою, в якій визначається ціна і встановлюється порядок його використання.

ОБЕЗЦІНЮВАННЯ – зниження вартості (цінності) національної валюти стосовно іноземних валют.

ОБЕРТАННЯ ВКЛАДІВ - показник рухливості коштів, що зберігаються. Обчислюється шляхом ділення оборотів по видачі вкладів на середньомісячний лишок вкладів.

ОБЕРТАННЯ КРЕДИТУ - показник, що характеризує швидкість обігу кредиту в днях. Розраховується як відношення середнього за аналізований період залишку позичок до одноденного кредитного обороту по позичкових рахунках.

ОБ'ЄКТ ОПОДАТКУВАННЯ – кількісно визначений економічний феномен, який служить базою для нарахування податків.

ОБЛІГАЦІЯ - цінний папір на пред'явника, боргове зобов'язання, за яким кредитори отримують доход, який виплачується у формі виграшів або шляхом оплати купонів, При випуску позики обумовлюється строк, протягом якого О. підлягають погашенню або викупу.

ОБЛІГАЦІЯ – цінний папір, що випускається підприємствами і державою як засіб довгострокового запозичення засобів. Випускається на кілька років, після закінчення яких погашається. По облігації також виплачується доход у розмірі постійної номінальної (купонної) процентної ставки,

ОБЛІГАЦІЯ ДЕРЖАВНА – цінний папір, який приносить дохід у формі процента, випускається державними органами з метою покриття бюджетного дефіциту або під конкретні проекти на визначений строк (строк погашення вказаний на облігації).

ОБЛІКОВА СТАВКА - процент, який стягують банки із суми векселя при купівлі їх банком до настання строку платежу. Банк, обліковуючи вексель, сплачує пред'явникові суму його номінальної вартості, відраховуючи суму зниження,.що дорівнює О.с. Право одержати гроші за векселем переходить до банку.

ОБОРОТНІ КОШТИ - сукупність грошових коштів, авансованих підприємствами для формування оборотних виробничих фондів і фондів обігу, що забезпечують безперервний процес виробничо-господарської діяльності. До оборотних виробничих фондів відносять виробничі запаси, незавершене будівництво, витрати майбутніх періодів. Фонди обігу - готова продукція, товари відвантажені, але неоплачені, кошти в розрахунках, грошові кошти на рахунках в банках і в касі.

ОБСЛУГОВУВАННЯ БОРГУ – виплата процентів та погашення основної суми боргу за певний звітний період.

ОВЕРДРАФТ - короткостроковий кредит, надання якого відбувається шляхом списання коштів із рахунка клієнта банку, внаслідок чого створюється дебетове сальдо.

ОЛІГОПОЛІЯ – така ситуація п умовах недосконалої конкуренції,коли виробництво в певній галузі контролюється невеликою кількістю продуцентів.

ОПЕРАЦІЇ НА ВІДКРИТОМУ РИНКУ – гнучкий валютно-політичний інструмент, який виявляється в продажу чи купівлі центральним банком цінних паперів на "відкритому ринку" у комерційних банків. Застосовується для проведення експансійної (купівля) чи рестрикційної (продаж) грошової політики.

ОПЕРАЦІЇ НА ВІДКРИТОМУ РИНКУ – діяльність центрального банку по купівлі або продажу державних цінних паперів для того, щоб впливати на банківські резерви, пропозицію грошей і процентні ставки. Якщо центральний банк країни купує цінні папери, гроші надходять в кредитну систему і пропозиція грошей зростає. Навпаки, якщо цінні папери продаються, то пропозиція грошей звужується.

ОПЕРАЦІЇ НА ВІДКРИТОМУ РИНКУ – інструмент грошово-кредитної політики Центрального банку, за допомогою якого здійснюється чи покупка продаж державних казначейських векселів і облігацій для керування пропозицією грошей у країні.

ОПЕРАЦІЙНИЙ ПОПИТ НА ГРОШІ – попит на реальні касові залишки (готівку), які необхідні для рівномірного здійснення платежів при нерівномірно­му надходженні грошей.

ОПЦІОН - право вибору платежу чи відмова від нього, яке надається одній із сторін умовами договору (контракту) або зміни його початкових умов. О.- один Із засобів біржової спекуляції.

ОРЕНДА - різновид договору, за яким орендодавець надає орендатору майно у тимчасове користування за винагороду - орендну плату, за рахунок якої орендодавець відшкодовує амортизацію,витрати на капітальний, поточний ремонт тощо.

ОСОБИСТИЙ ДОХІД – дохід, який нараховується сектору домашніх господарств: 1) за участь у процесі виробництва (основна і додаткова заробітна плата); 2) як власникам факторів виробництва (дивіденди, проценти, рента); 3) шляхом перерозподілу національного доходу (через виплату трансфертних платежів).

ОСОБИСТИЙ ДОХОД – доход, що знаходиться в розпорядженні громадян до сплати особистого прибуткового податку.

ОСОБИСТИЙ НАЯВНИЙ ДОХОД – доход, що знаходиться в розпорядженні громадян після сплати особистого прибуткового податку.

ОСОБИСТИЙ ПОДОХОДНИЙ ПОДАТОК – податок, який накладається на доходи, що привласнюються окремими особами чи то у формі заробітної плати (трудовий доход), чи доходів від власності, таких, як рента, дивіденди, чи процента (майнові доходи). В багатьох країнах, в тому числі в Україні, застосовується прогресивна шкала оподаткування, тобто чим вищі доходи, тим за вищими ставками сплачуються податки.

ОСОБИСТИЙ РОЗПОДІЛ ДОХОДУ – спосіб розподілу отриманого в країні доходу чи доходу після сплати податків між різними категоріями домашніх господарств.

ОСОБИСТІ СПОЖИВЧІ ВИТРАТИ – витрати домашніх господарств на споживчі товари і послуги.

ОЧІКУВАНА ІНФЛЯЦІЯ – прогнозований діловими колами, профспілками і споживачами рівень інфляції в країні.

ОЧІКУВАННЯ – прогнози у відношенні майбутніх подій, що впливають на поточне економічне поводження.

ПАПЕРОВІ ГРОШІ - вид грошових знаків. Відрізняються тим, що не розмінюються на золото та інші благородні метали, випускаються державою для покриття й фінансових потреб, що проявляються в дефіциті державного бюджету. Не мають здатності до самостійного повернення з обігу в каси емітента, можуть нагромаджуватися там в надмірній кількості і знецінюватися.

ПАРАДОКС ВАРТОСТІ – парадокс, що полягає в тому, що багато найнеобхідніших для життя продуктів (наприклад, вода) мають низьку "ринкову" вартість, тоді як багато предметів розкоші (наприклад, діаманти), що мають невелику споживну вартість, є дуже дорогими. Це пояснюється тим фактом, що ціна відбиває не сукупну корисність товару, а його граничну корисність. Трудова теорія вартості пояснює високу вартість діамантів великими затратами праці на їх виробництво..


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.014 сек.)