АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Порівняльна характеристика переваг і недоліків якісних та кількісних методів дослідження

Читайте также:
  1. A. Характеристика нагрузки на организм при работе, которая требует мышечных усилий и энергетического обеспечения
  2. I. Краткая характеристика группы занимающихся
  3. I. Общая характеристика договора продажи недвижимости
  4. II. Загальна характеристика ХНАДУ
  5. III. Характеристика ведомственных целевых программ и мероприятий подпрограммы
  6. III. Характеристика ведомственных целевых программ и мероприятий подпрограммы
  7. III. Характеристика ведомственных целевых программ и мероприятий подпрограммы
  8. III. Характеристика ведомственных целевых программ и мероприятий подпрограммы
  9. III.3.1. Общая характеристика и тенденция развития Правительства Российской Федерации
  10. III.4.1. Общая характеристика и тенденции развития федеральных органов исполнительной власти
  11. III.5.1.Становление судебной власти в России. Общая характеристика судебной системы
  12. III.6.1.Общая характеристика государственного устройства России

 

 

Підстава порівняння Якісні методи Кількісні методи
Переваги Недоліки Переваги Недоліки
         
1 Структура Велика свобода побудови структур Нечітка структура методів Чітка структура методів Неможливі відхилення від структури методу
2 Результат Детальний факт в якісних ознаках Сам факт може бути безплідний з погляду нового знання Детальний факт В КІЛЬКІСНИХ характерне тиках Факт може бути неправильно виміряний
3 Творчість Ширші можливості для творчості Труднощі в пошуку закономірнос теи Можливість виявлення закономір ностеи Обмежені можливості інтуїції
4 Вартість Коштують відносно дешево Нечіткість продукту що продається Коштують дорого Труднощі застосування купленого продукту

 


Кількість катепря що виро хає зовнішнє формальне взає

МОВДНОІЬЬІ ТЯ ірЄДМЄГВ або X

частин а також властивостей зз язків х в»їй тину мисольї сть ступінь прояву гіє аоо іншої вла

СТИВОС Т!


Як видно з таблиці, кількісні та якісні методи мають переваги і недоліки Кожний і цих великих класів досліджень і методів не можна вважати або доб­рим, або від відпочатку поганим Звідси випливає, що ефекіивне використан­ня і розвиїок якісних методів визначається такими іенденціями

1 Застосуванням їх для вирішення тих пізнавально пракіичних іавдань, які максимально відповідають їхній природі Не можна сіавиги до якіс


Теорія методу


Глава 4


них методів такі вимоги, які вони принципово не можуть задовольняти (точність, відтворюваність тощо), як і критикувати за те, що є їх принци­повою гідністю (суб'єктивізм).

2. Якісні методи необхідно застосовувати в тісній єдності та взаємодії з кіль­кісними методами. Варіанти цієї інтеграції можуть бути багатоманітними (доповнення якісного аналізу кількісним, доповнення кількісного аналізу якісним, рівноправна взаємодія).

3. Спостерігається певна соціальна закономірність застосування якісних ме­тодів на різних етапах розвитку суспільства. їх частіше використовують у хаотичні, перехідні епохи як суспільства, так і науки, коли явища пере­стають бути стійко типовими, і переживають якісні перетворення, які да­леко не завжди помітні з позицій строгих методів досліджень. У ці епохи зазвичай дає збої статистика. Вона не може уловлювати перехідні типи. Невипадково, крім суб'єктивізму, феноменалізму, однією з філософських основ якісних методів постає постмодернізм з його ідеями нестійкості, ха­осу, переходу.

МОДЕЛЮВАННЯ


Модель у широкому розум» -чі образ су тому числі умовний або уявний зображання очига схема креслення і рефк і лан каріа тощо) або юооооаз (зразок) якої о і юбудь об скі а або системи об ектів (орипі галу моделі) що використовуються за певних умов як їх замі ддення або і юелслаы іик

Аналогія - очевидна подіЬшс ь дрох нетотожних об єкпв або схожісгь їхніх форм чи функді/ за висутчосії лої ічної о зв язку і, або екь'вапеніносм


 

В

ивчаючи систему різної природи, дослідник наштовхується на проблему їх відображення, а також використання знань у пізнавальній і практичній діяльності. Відображення об'єкта фіксується термінами мови, кресленнями, графіками, малюнками, рівняннями і формулами, а також макетами, механіз­мами, пристроями. Потім ці відображення застосовують або для наукового дослідження, наприклад, спостереження, експерименту, або для практичної діяльності. Відображення об'єктів називаються моделями, процес їхнього створення - моделюванням, а використання відповідно в науці - модельним дослідженням (модельним експериментом, модельним спостереженням) і мо­дельною практикою в практичній діяльності. Способи побудови моделей от­римали назву «методи моделювання». Вони дуже різноманітні. Майже кожна наука має свій арсенал методів моделювання. Розрізняють геометричне, фі­зичне, хімічне, біологічне, економічне, соціальне, політичне, культурологічне і математичне моделювання.

Модель у найзагальнішому вигляді - це штучно створений об'єкт, подібний до даного об'єкта. Розуміння моделей у науці відрізняється певним діапазоном. Найкоротше, майже афористичне її визначення дав А. І. Уйомов, який вважає, що модель є системою, дослідження якої служить засобом отримання інформації про іншу систему [356, с 48]. К. Б. Батароєв дає розгорнуте визначення моделі: «Модель - це створена або вибрана суб'єктом система, яка відтворює істотні для цієї мсти пізнання сторони (елементи, властивості, відносини, параметри) об'єкта вивчення і через цс знаходиться з ним в такому відношенні заміщення і схожості (зокрема, ізоморфізму), що дослідження її служить опосередкованим способом отримання знання про цей об'єкт» [17, с 28].

Під моделлю, звичайно, розуміють певний аналог відповідного фрагменту дійсності. Модель відрізняється схожістю або подібністю до реального об'єк­та, але не за всіма характеристиками, а лише за істотними. Завдяки подібності модель може заміщати реальний об'єкт у дослідженні.

Необхідними і достатніми ознаками моделі є сформульовані В. О. Штоф-фом три умови [385, с 87-88]:

1. Між моделлю і оригіналом існує відношення схожості, форма якого яв­но виражена і точно зафіксована (умови віддзеркалення, або уточненої аналогії).


Глава 4


Теорія методу



2. Модель в процесі наукового пізнання є заміщенням об'єкта вивчення (умова репрезентації).

3. Вивчення моделі дає змогу отримати інформацію (відомості) про ори­гінал (умови екстраполяції).

Зауважимо, що для методу моделювання властиві певні парадокси. Річ у тім, що застосування моделей обумовлене складністю об'єкта вивчення. То­му модель, звичайно ж, простіша за оригінал. Вона абстрагується під неістот­них якостей об'єкта. Проте у процесі дослідження ніколи немає стовідсоткової упевненості в тому, що та або інша якість об'єкта неістотна з погляду дослід­ного завдання. Тому простота моделі може виявитися, що називається, «свя­тою простотою». Тут же бачиться й інша особливість: кожна модель створю­ється під певне завдання дослідження і не застосовна до вирішення інших дос­лідних завдань, якою б привабливою модель не була. Поширене у науці пере­несення моделей з одного завдання на інше далеко не завжди виправдане й обґрунтоване.

Світ моделей дуже різноманітний. Він обумовлений зростанням різнома­ніття і складності людської діяльності. В. О. Штофф виділяє дві великі групи моделей:

1) матеріальні (менш вдалі синоніми: речовинні, фізичні діючі);

2) уявні (менш вдалі синоніми: ідеальні, уявні, умоглядні).


ТАБЛИЦЯ 4.5 Класифікація моделей


 

Підстава класифікації Види моделей і їх характеристика
   
Субстанціональний аспект моделі
Природа об'єкта моделювання Просторово-геометрична модель - система, що відображає просторове розміщення об'єктів і процесів Фізична модель - система, сукупність, що відображає, фізичні об'єкти, діючі на фізичних законах Технічна модель - система, що відображає технічний прис­трій Кібернетична модель - відображення кібернетичної системи Хімічна модель - відображення хімічної системи Біологічна модель - система, що відображає організми або їхні спільноти Соціальна модель - модель суспільство або його складових Економічна модель - система, що відображає економічні об'єкти і процеси Політична модель - система, що відображає політичні об'єкти і процеси Інтелектуальна модель - система, що відображає знання, способи пізнання і мислення
Масштаби об'єкта моделювання Мікромасштабна модель - система, що відображає відносно невеликі утворення Макромасштабна модель - система, що відображає значні за величиною утворення Метамоаель - система, що відображає надвелике утворення Мегамодель - система, що відображає нескінченне за величиною утворення
Тимчасова характе­ристика об'єкта моделювання Історична модель - система, що відображає минуле буття об'єкта або процесу Актуальна модель - система, що відображає нинішнє буття об'єкта або процесу Прогностична модель - система, що відображає майбутнє буття об'єкта і процесу
Характер детермі­нації об'єкта моделю­вання Стохастична, імовірнісна модель - система, що відображає об'єкт або процес, поведінка якого має характер імовірності Детермінована модель - система, що відображає об'єкт або процес, поведінку якого визначено наперед


Теорія методу


Глава 4


 

Продовження таблиці 4.5
   
Динаміка об'єкта Статичні моделі - відображають статичні, незмінні утворення Динамічні моделі - відображають об'єкти, що відмітні змін­ністю
Динаміка об'єкта
Ступінь складності моделі Проста модель - система, що складається з невеликої кількості елементів і зв'язків між ними Складна модель - система, що включає велику кількість простих моделей Надскладна модель - система, що включає велику кількість складних моделей
Спосіб відображення об'єкта Змістовна модель - відображає зміст системи Формальна модель - відображає об'єкт формальними мовами
Спосіб подання моделі Абстрактна модель - єдність певних символів або знаків Матеріальна модель - сукупність матеріальних явищ
Форма подання моделі Графічні моделі - зображені у вигляді графіків, діаграм, блок-схем тощо Числові моделі - подані конкретними числовими характеристиками Логічні моделі - описувані в логічних висловлюваннях Математичні моделі - побудовані з використанням апарату математики Уявні моделі - виступають як певні ідеї й уявлення про об'єкт Комп'ютерні моделі - реалізовувані за допомогою комп'ютерної техніки Матеріальні моделі - макети, установки, тренажери, діючі моделі приладів і пристроїв
Екстраполяційний аспект моделі
Кількість виконуваних функцій Монофункціональні моделі - мають одну вузьку функцію Поліфункціональні моделі - реалізують одночасно кілька функцій
Характер виконуваних функцій Дослідницькі моделі - вживані у науковому пізнанні Тренінгові моделі - використовувані для тренування практичних умінь і навичок фахівців у різних сферах Моделі навчання - призначені для формування в учнів знань, умінь і навиків Практичні моделі - виступають заміщенням об'єктів у прак­тичній діяльності
Роль у пізнанні Моделі спостереження - використовуються для збирання фактів у процесі спостереження Описові моделі - дають опис об'єкта або процесу Експериментальні моделі - призначені для проведення експерименту Концептуальні моделі - спрямовані на побудову концепції того або іншого об'єкта або процесу Теоретичні моделі - орієнтовані на пояснення об'єкта або процесу за допомогою побудови його теорії

До матеріальних моделей належать усі ті моделі, які сконструйовані люди­ною штучно або взяті з природи як зразки. Уявні ж моделі відрізняються тим, що вони сконструйовані у формі уявних образів, існуючих лише в голові дос­лідника, теоретика [385, с 88-89].

Подібного ж підходу дотримуються і фахівці в галузі математики та кібер­нетики. Вони ділять моделювання на два великі різновиди: на фізичне, за яко­го модель відтворює процес зі збереженням властивостей, що вивчаються, і математичне моделювання, за якого модель є математичним описом об'єкта моделювання.


Глава 4


Теорія методу



 


Моделювання метод дослд xoms об сктів за опом зі эк р/шоре*? хнх харак с рис ик на н иому об екі м дг


К Б Батароев дає розгорнуту класифікацію моделей, включаючи до неї про­сторово геометричну, фізичну, хімічну, математичну, кібернетичну, бюнічну і біолого-шформацшну, економіко математичну і соцюкібернетичну, екотого кібернетичну, лоїічну, концептуальну, теоретичну, гносеолопчну [17, с 74 75]

Цікавий підхід до класифікації моделей Ю М Плопінського, який виділяс серед різновидів моделі змістовну, формальну, концептуальну моделі [249, с 85 92] Те, що такі типи моделей існують ні в кої о не може виникнути жод них сумнівів Інша річ, що це моделі з різних класів Змістовна і формальна моделі визначаюіь відображення об'єкта, а концептуальну модель виділено за функціональним призначенням

На нашу думку, наявні класифікації моделей і моделювання не завжди ма ють сутшений характер Для того, щоб класифікація відповідала природі мо делей, вона повинна мати три зрізи, які відповідаю і ь природі моделі відобра-жальшеть, репрезентація та екстраполяцію Відображальний зріз моделі ха­рактеризується п субсіанцюнальнісгю, гобто тією «магерісю», з якої «витка но» об'єкти моделювання, їхніми масштабами, тимчасовими характеристика­ми Зріз репрезентації моделювання пов'язаний з меюю дослідження, формою моделі, місцем н у пізнавальному процесі, зв'язком з тими чи іншими метода­ми науки тощо Ексірапопяціинии аспект моде п полягає у використанні от риманих за допомогою моделі знань, у поширенні їх на 11 або інші сфери діяль ності людини

Моделювання не с самоспйним методом пізнання Иоіо особтивієть у ю му, що воно допускає застосування інших методів д ія отримання знання і мо делі Тому метод моде іювання явтяє собою побудову і використання моделі як певного предсіавника об'єкіа, югожного иому в основних іа істотних ха­рактеристиках

Структуру моделювання можна подати па підставі рожриігя його вну­трішньої лопки (рисунок 4 2)



РИСУНОК 4 2


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 | 70 | 71 | 72 | 73 | 74 | 75 | 76 | 77 | 78 | 79 | 80 | 81 | 82 | 83 | 84 | 85 | 86 | 87 | 88 | 89 | 90 | 91 | 92 | 93 | 94 | 95 | 96 | 97 | 98 | 99 | 100 | 101 | 102 | 103 | 104 | 105 | 106 | 107 | 108 | 109 | 110 | 111 | 112 | 113 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.005 сек.)