АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

ПРИНЦИПИ НАУКОВОГО ДОСЛІДЖЕННЯ

Читайте также:
  1. D. Принципи виваженості харчування та поступового розширення обсягу харчових предметів, що споживаються
  2. I. ПРИНЦИПИАЛЬНЫЕ СООБРАЖЕНИЯ
  3. II. Методологічні засади, підходи, принципи, критерії формування позитивної мотивації на здоровий спосіб життя у дітей та молоді
  4. III.Результати дослідження
  5. А) основные требования и принципиальная схема лечебно-эвакуационного обеспечения
  6. А. Чандлер, Дж. Томсон, П. Лоуренс, Дж. Лорш і дослідження впливу зовнішнього середовища на організацію.
  7. Адміністративна відповідальність: поняття, мета, функції, принципи та ознаки.
  8. Аналіз та інтерпретація результатів дослідження
  9. Аналітичні прцедури для визначення основних тенденцій стану та руху об’єкту дослідження.
  10. Антикорупційні принципи
  11. АРХІВНЕ ОПИСУВАННЯ: ПОНЯТТЯ, ВИДИ, ПРИНЦИПИ І МЕТОДИ
  12. Бактеріоскопічне дослідження харкотиння – метод виявлення туберкульозу

Принцип найбільш загальне правило діяльносч яке забоз печує иою правильність але не гарантує його однознач ність та успіх основне почат­кове положення якої побудь теорії навчання науки евпо гляду політичної організації го що внутрішнє переконання людини,ііо визначає її ста влення до дійсності норм по ведінки основна особливість пристрою якого-небудь меха­нізму приладу


 

Т

ермін «принцип» у перекладі з латинської означає основу, засаду. Зви­чайно під принципом розуміють основне, початкове положення якої-не-будь теорії, вчення. У техніці під принципом розуміють певну основу при­строю, дії механізму, приладу тощо. У буденному житті принцип розглядають як внутрішнє переконання, що визначає норму поведінки. Як би там не було, але у всіх смислових контекстах принцип являє собою сутнісну основу будо­ви чого-небудь.

Принцип пізнання являє собою вироблену історично узагальнену вимогу до пізнавального процесу, яка додає йому певної спрямованості, вказує шлях руху до істини, але не саму істину.

Очевидно, принцип виступає у вигляді деяких глибинних характеристик розуму у процесі пізнання, певний двигун сили суб'єкта пізнання, своєрідний ген пізнання. Принципи - це те, з чим залишається дослідник перед непізна-


32 Наука та її методологія


Глава 1


 


Детермінізм - філософське вчення про об єктивнии зако номірнии взаємозв язок і вза ємообумовлечюь яьищ мене ріальної о та духовної о сену Центральним ядром дє^ермі нізму служи ь по/оження про існування причинності юбю такої о зв яіку гвищ у якому од не явище (причина) певних умов породжує інше явище (наслідок)


ним, коли немає ще наростаючого за експонентою масиву знань про об'єкт. Тобто принцип - це щось початкове у пізнавальному процесі, коли немає ні­чого, об'єкт не зрозумілий, але щось задає поштовх до пізнавальної діяльності. Проте, виступаючи початковим компонентом пізнання, сам принцип являє со­бою результат численних актів пізнання, у яких він з'явився і був обточений як коштовний камінь річкою пізнання, був усвідомлений людьми і став ефек­тивним інструментарієм пізнання.

Кожна епоха породжує і використовує свої принципи, хоча і зберігає мето­дологічну спадкоємність з колишніми епохами. Наукові революції у своїй ос­нові містять переломи в системі принципів пізнання, бо тільки зміна осново­положного у пізнанні, тобто його принципів, може забезпечити якісний стри­бок у розвитку знань. Так, епоха індустріального розвитку забезпечила пану­вання принципу детермінізму, орієнтувала розум на розгляд пізнаваного через призму машини, механізму, пристрою. Королем принципів пізнання став ра­ціоналізм, який диктувався всім техніко-технологічним змістом індустріаль­ної епохи.

Науково-технічна революція, що почалася з 50-х років XX століття і пульс­ує донині, характеризується потужними тектонічними зсувами у принципах пізнання. На зміну жорсткому детермінізму епохи індустріального розвитку суспільства прийшли підходи ймовірності, стохастичності, системності. Піз­навальна діяльність стала набувати більш опосередкованого характеру. Безпо­середні контакти з об'єктом пізнання втратили минулу значущість. Основне навантаження пізнавальної діяльності перемістилося до сфери переробки значних масивів отриманої про об'єкт інформації. Тому пізнання одержує ін­формаційний характер, і принцип інформативності набуває особливо важли­вого значення.

Найімовірніше, що у найближчі десятиріччя відбудеться нова зміна арсе­налу принципів пізнання. Ця нова революція буде викликана, з одного боку, загостренням проблеми самого існування людини, зростанням небезпек еко­логічного апокаліпсису, а з другого - отриманням особливого статусу в сус­пільстві творчих процесів. Тому принципи гуманізму і творчості визначати­муть архітектоніку пізнання майбутнього.

У літературі, що досліджує принципи пізнання, бачимо два істотні недоліки. По-перше, принципи пізнання розглядаються поза межами контексту епохи як однаково значущі. Вони наче солдати, вишикувані в шеренгу. А насправді у цій шерензі поряд зі здоровими, рожевощокими молодцями стоять сторічні старці. Принципи пізнання застосовуються не рівномірно в часі та за частотою. Наслід­ки від їх застосування теж різні, тому слід говорити про власну ієрархічну систе­му принципів для кожної епохи. По-друге, істотний недолік - це те, що не зро­блено розгорнутого аналізу ролі принципів у пізнавальному процесі.

Проблему класифікації принципів соціального пізнання в науці ще не ви­рішено. Це пов'язано з такими причинами:

• ця проблема в науці відносно нова і не в зоні особливої уваги;

• принципи настільки загальні, що мало кому спадає на думку застос­увати до них цілком конкретний метод класифікацій;

• ця проблема дійсно складна, а тому навряд чи можна розподілити всі принципи пізнання на класи і па одній підставі. Складність пробле­ми посилюється тим, що серед принципів пізнання є принципи різ­них евристичних можливостей і різних методологічних епох.

Очевидно, класифікація принципів може мати вельми узагальнений харак­тер. Річ у тім, що принципи часто й однозначно не класифікуються не тільки через їх високий рівень узагальненості, але й тому, що багато з них мутанти, що відчувають генетичний вплив своїх сусідів. Цю узагальнену класифікацію можна подати v вигляді таблиці 1.5.


Главо)


Науко та Ті методологія 33


 


ТАБЛИЦЯ 1.5

Класифікація принципів пізнання


 

Підстава класифікації Принцип
Сфера дії Формально-логічні Математичні Філософсько-світоглядні Загальнонаукові Конкретно наукові
Світоглядна належність, тобто за видом інтегрованого світогляду Метафізичний Матеріалізму Ідеалізму Розвитку Суб'єктивізму Об'єктивності Детермінізму
Методологічна епоха, тобто домінування в межах деякого періоду розвитку науки Класифікації Додатковості Комплексності Системності Синергізму Творчого занурення
За видами базового знання, тобто такого, на основі якого цей принцип виник Логічний Порівняльно-історичний Генетичний
За рівнями пізнання Емпіричного пізнання Теоретичного пізнання

 


Індетермінізм концепція

протилежно детормінзму яка відкидає зснальни1/ харак'ер

універсальною взаємозв язку явищ

Принцип додатковості прин цип пізнання відпов дно до яко го надскладні об єкги не мо жуть зрозумпи ' пояснені мо вою якошебудь однієї теорн припускає альгорнагивні під­ходи


Формулюючи принципи, треба звертати увагу передусім па таке:

• чи цей принцип принципово новий, чи це вияв уже відомого і сфор­мульованого раніше;

• якщо принципів сформульовано дуже багато, то бракує супідрядно­сті між ними;

• принципи не повинні заперечувати один одного, а доповнювати і розвивати;

• принципи обов'язково мають бути перевірені на істинність, інакше вони будуть фундаментом не наукової теорії, а помилки.

Найскладніший аспект взаємодії дослідника з принципами - це їх викори­стання у науковому дослідженні. Нерідко принципи проголошуються дослід­ником і навіть обґрунтовуються, але в дослідженні вони не впливають ні на процес пізнання, ні на зміст отримуваного знання.

У науковому дослідженні принцип виконує аксіоматичну функцію, забез­печуючи побудову системи істинного і несуперечливого знання. Він визначає методи та методики отримання й аналізу даних, що використовуються. І, на­решті, дає змогу прогнозувати результати дослідження.


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 | 70 | 71 | 72 | 73 | 74 | 75 | 76 | 77 | 78 | 79 | 80 | 81 | 82 | 83 | 84 | 85 | 86 | 87 | 88 | 89 | 90 | 91 | 92 | 93 | 94 | 95 | 96 | 97 | 98 | 99 | 100 | 101 | 102 | 103 | 104 | 105 | 106 | 107 | 108 | 109 | 110 | 111 | 112 | 113 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.005 сек.)