АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Християнство в Україні: історія та сучасність. Православ’я

Читайте также:
  1. А.О.Смирнов: історія психології як рушійна сила цієї науки
  2. Греченко В.А. ІСТОРІЯ УКРАЇНИ
  3. Греченко В.А. ІСТОРІЯ УКРАЇНИ
  4. Греченко В.А. ІСТОРІЯ УКРАЇНИ
  5. Греченко В.А. ІСТОРІЯ УКРАЇНИ
  6. Греченко В.А. ІСТОРІЯ УКРАЇНИ
  7. Греченко В.А. ІСТОРІЯ УКРАЇНИ
  8. Греченко В.А. ІСТОРІЯ УКРАЇНИ
  9. Греченко В.А. ІСТОРІЯ УКРАЇНИ
  10. Греченко В.А. ІСТОРІЯ УКРАЇНИ
  11. Греченко В.А. ІСТОРІЯ УКРАЇНИ
  12. Греченко В.А. ІСТОРІЯ УКРАЇНИ

Християнство на Русі мало особливу підтримку держави. Митрополити були не тільки керівниками церковної організації, а й радниками царя у справах громадських. Після поділу церков (1054 р.) на православну й католицьку руські церковнослужителі залишилися у підпорядкуванні Візантійській церкві. До 1036 р. резиденцію Київського митрополита був Переяслав, а пізніше – Київ. Засновуються єпархії, яких у різні часи налічували до 20. Духовенство поділялося на “біле” – парафіяльні священики, що не давали обітниці безшлюбності, та чорне – ченці. У ХІІІ ст. на Русі було 50 монастирів, із них 17 – у Києві. Київське християнство не сприймало візантійської теократії, коли влада в державі належить духовенству, цезарепапізму, коли правитель держави є глава церкви, виступало за розмежування функцій церкви й держави. Ці засади були обґрунтовані У “Слові про закон і благодать” митрополита Іларіона.

У роки монголо-татарської навали Руська церква зазнала значних втрат. 1240 р. хан Батий зруйнував Київ. З 1299 р. метрополія переміщується у Володимир-на-Клязьмі, а у 1325 р. – у Москву. У 1448 році метрополія стає автокефальною, самоврядною, незалежною від Константинополя. 1303 року на землях Галицько-Волинського князівства було створено Галицьку метрополію, яку неодноразово скасовували і відновлювали. У ХІV ст. українські землі опинилися під владою литовських князів. І Москва, й Литва хотіли бачити на київській митрополичій кафедрі свого претендента. І тому у 1354 р. Константинопольський патріарх висвятив двох митрополитів – Алексія – Митрополитом Київським і всія Русі (з центром у Москві) та Романа – Митрополитом Литовським (Київським) під опіку якого було віддано єпархії Білорусі та України. Хоча Роману не вдалося утвердитися у Києві, проте московсько-литовське протистояння спричинило розкол Київської метрополії на Литовську з центром у Вільно та Московську.

З прийняттям у 1596 р. Люблінської, а в 1596 р. Берестейської уній православна церква опинилася у безправному становищі. Відновлення її відбулося лише в 1620 р. єрусалимським патріархом за підтримки братств, міщан і запорізького козацтва. Тоді ж митрополитом було обрано ігумена Києво-Михайлівського монастиря Йову Борецького. Після 1654 р. Київська метрополія поступово підпорядковується Московській і аж до 1990 р. православні парафії в Україні належали до Українського екзархату Московського патріархату. Але вже тоді зародився рух за автокефалію (гр. – сам голова) – рух за самоврядування та адміністративну незалежність помісних православних церков.

1 січня 1919 р. Директорія видала закон “Про українську автокефальну православну церкву”, але константинопольський патріарх відмовив у висвячені Київського митрополита. 14 жовтня 1921 р. у храмі св. Софії відбувся Всеукраїнський православний церковний собор, але єпископи відмовилися брати участь у ньому. Було ухвалено автокефалію української православної церкви, обрано митрополитом Василя Липківського. До 1924 р. церква мала 1100 парафій із 9 тис. УАПЦ пішла на нововведення: служба відправлялася українською мовою замість церковнослов’янської. Відмовилися від зовнішніх атрибутів православного священика: ряса, довге волосся і борода, вищому духовенству дозволено вступати у шлюб. Введено виборність єпископів та приходських священиків. Хоча церква заявила про своє лояльне ставлення до радянської влади, проте під час інспірованої НКВС компанії проти “Спілки визволення України” у 1929 р. за грати потрапили й діячі УАПЦ, і в 1930 р. вона була саморозпущена на ІІ Всеукраїнському соборі.

На сьогодні в Україні існують три конфесії православної церкви:

- Українська православна церква Московського патріархату (УПЦ МП), що відтворена за рішенням Архієрейського Собору Руської православної церкви у січні 1990 р. Вона є колишнім екзархатом Руської православної церкви. Значна частина парафій залишилася у канонічному підпорядкуванні Московському патріархату. Главою церкви з 1992 р. є митрополит Володимир Сабодан;

- Українська православна церква Київського патріархату (УПЦ КП) створена в червні 1992 р. на об’єднавчому соборі. Київський митрополит Філарет порвав з Москвою і проголосив себе главою УПЦ КП. З жовтня 1995 р. Філарет є предстоятилем цієї церкви з офіційним титулом патріарха Київського і всієї Руси-України. Проте не визнана Константинопольським патріархом та Православними церквами інших країн, тому не вважається канонічною;

- Українська автокефальна православна церква (УАПЦ). У 1989 р. було створено Ініціативний комітет за відновлення. На помісному соборі 5-6 червня 1990 р. у Києві було прийнято новий статут УАПЦ і митрополит Мстислав став Патріархом Київським і всієї України. У цьому ж році офіційно відновлена постановою про реєстрацію Ради у справах релігій при Кабінеті Міністрів УРСР. Після смерті Патріарха Мстислава у 1993 р. очолив церкву Дмитрій Ярема.

Розбіжностей у віровченні між цими церквами немає. Суперечність полягає в тому, хто очолюватиме церкву, де буде її центр, якою мовою проводити богослужіння.

 


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 | 70 | 71 | 72 | 73 | 74 | 75 | 76 | 77 | 78 | 79 | 80 | 81 | 82 | 83 | 84 | 85 | 86 | 87 | 88 | 89 | 90 | 91 | 92 | 93 | 94 | 95 | 96 | 97 | 98 | 99 | 100 | 101 | 102 | 103 | 104 | 105 | 106 | 107 | 108 | 109 | 110 | 111 | 112 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.)