АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Родина пасльонові — Боїапасеае. Народні назви: вовча вишня, ягода вовча, сонне зілля, мадраган, отруйниця

Читайте также:
  1. Автоматизация гидродинамических процессов.
  2. Аэродинамическая сила и ее момент.
  3. Аэродинамические схемы.
  4. Аэродинамический расчет вентиляционной сети
  5. Аэродинамический расчет центробежного вентилятора
  6. Витамины: шиповник, чёрн смородина, земляника.
  7. Газогидродинамические методы исследования
  8. Гидродинамика
  9. Гидродинамика
  10. ГИДРОДИНАМИКИ И РЕОЛОГИИ
  11. Гидродинамическая сила и ее момент.
  12. Гидродинамические аварии их причины

Народні назви: вовча вишня, ягода вовча, сонне зілля, мадраган, отруйниця.

Російська назва: красавка обьїкновенная.

Опис рослини. Багаторічна трав'яниста рос­лина з багатоголовим кореневищем, від якого відходять чисельні великі гіллясті корені (мал. Мал. 124 124). Стебло прямостояче, соковите, заввишки до 1—2 м, знизу пряме, вгорі — вилчасто-розгалужене, короткоза- лозисто-пухнасте. Стебло одне або декілька. Листки яйцеподібної (великі) та овальної (дрібні) форми, загострені, цілокраї, біля ос­нови звужені в короткий черешок. Нижні листки чергові, верхні розміщені попарно, причому один з них у 3—4 рази більший за інший. У кожній парі великий листок розміщений назовні від стеб­ла, а менший ближче до стебла, тобто за принципом "листової мозаїки". Квітки досить великі, поодинокі, рідше парні, розміщені у пазухах листків. Чашечка п'ятизубчаста, залишається при пло­дах. Віночок п'ятилопатевий, буро-фіолетового кольору, дзвони­коподібний. Плід — двогнізда, багатонасінна, чорна, блискуча яго­да з зеленою чашечкою розміром з вишню. Смак ягід солодкувато- кислий; ягоди отруйні, як і всі органи рослини. Цвіте в червні— липні, плоди достигають у липні—серпні.

Поширення і місцезростання. У дикому вигляді росте в Закар­патті та прикарпатських листяних лісах між чагарниками, на мо­лодих лісосіках, переважно на відкритих місцях. У наш час сиро­вину беладони заготовлюють тільки від культивованих рослин.

Правила заготівлі. Велике листя на плантаціях збирають 1—2 рази на початку цвітіння, а потім скошують верхні частини стебла з листками і частково плодами на траву. На 4—6-й рік культиву­вання, перед ліквідацією плантації, після остаточного збирання зелених частин рослини, викопують корені. „

Основні охоронні заходи. Рослину включено до Червоної книги України.

Первинне оброблення. Сушіння. Траву перед висушуванням ріжуть на дрібні частини, стебла розрізають. Корені звільняють від ґрунту, відокремлюють дрібні корені, миють; великі корені перед сушінням розрізають на шматки для швидшого висушування. Си­ровину потрібно сушити швидко за температури 40—45 °С у су­шарнях або на горищах під залізним дахом (сировина дуже гігро­скопічна). При роботі з сировиною потрібно дотримуватись за­ходів безпеки (сировина отруйна). Зберігається сировина за спис­ком Б, окремо від іншої сировини, у сухому приміщенні, що добре вентилюється. Термін зберігання — 2 роки. Вихід сухої сировини листя 14—16 %.

Опис сировини. Лікарською сировиною є листя, трава, корені. Листя еліптичної, яйцеподібної або довгасто-яйцеподібної форми, до верхівки загострене, цілокрає, до основи звужується в корот­кий черешок, тонке. Довжина — до 20 см, ширина — до 10 см. Колір зверху зелений або буро-зелений, знизу трохи світліший. Запах слабкий, своєрідний. Смак не визначається. У сировині листя частіше зім'яте або зустрічаються тільки головні жилки без лист­кової пластинки.

Трава складається з подрібнених частин стебел, рідше цілих, листків, черешків, квіток, пуп'янків та плодів. Шматки стебел ци­ліндричні або сплюснуті, завдовжки до 25 см, від світло-зеленого до бурувато-фіолетового кольору. Листя (див. опис вище) крихке. Квітки з бурувато-фіолетовим або жовтим дзвоникоподібним віноч­ком і зеленою п'ятизубчастою чашечкою. Плоди — кулясті ягоди з зеленою чашечкою, що може відокремлюватись. Залежно від стиг­лості плоди можуть бути зеленими, бурувато-фіолетовими або чорними. Запах слабкий; смак не визначають, оскільки вся росли­на отруйна.

Корінь. Шматки коренів різної довжини й товщини, цилінд­ричні або розщеплені, іноді з розгалуженнями, зверху трохи змор­шкуваті, на зламі шорсткі, при розламуванні сильно пилять (крох­маль). Зверху колір сірувато-бурий, на зламі сіруватий або жовту- вато-білий. Запах специфічний, смак не визначається.

Мікроскопічні ознаки. Клітини епідермісу зі звивистими бічни­ми стінками і складчастою кутикулою. Продихи численні, оточені 3—4 клітинами. Волоски рідкі, головчасті та прості. Головчасті во­лоски двох типів: з довгою багатоклітинною ніжкою й одноклітин­ною головкою; з одноклітинною ніжкою і багатоклітинною голов­кою. Прості волоски 2—3-(рідше 6)-клітинні. У губчастій паренхімі наявні овальні клітини, заповнені дрібним кристалічним піском кальцію оксалату. За малого збільшення вони мають вигляд тем­них, майже чорних плям, за великого — сіруваті.

Хімічний склад сировини. Усі частини рослини містять алкалої­ди тропанового ряду, в основному гіосціамін, який при виділенні з рослини перетворюється в атропін. У невеликій кількості містяться скополамін, атропін, апоатропін, беладонін, а також леткі основи. Найбільша кількість алкалоїдів (до 1,3 %) накопичується в коре­нях, у листках — 0,3—0,75 %, у квітках — від 0,24 до 0,6 %, у плодах — до 0,7 %, у стеблах — 0,2—0,6 %. Крім алкалоїдів у листках бела­дони міститься кумариновий глікозид метилескулін; у листках та коренях — кумарин скополетин, флавоноїди.

Фармакологічна дія і застосування. Справляють спазмолітичну й знеболювальну дію. Фармакологічні властивості рослини пов'я­зані з алкалоїдами гіосціаміном і атропіном, що належать до холі­нолітичних засобів. Під їх дією знижується тонус гладком'язових органів: кишечника, жовчних шляхів, жовчного та сечового міху­ра, бронхів, матки тощо. Застосовують при виразковій хворобі шлунка, дванадцятипалої кишки, спазмах кишечника та сечових шляхів. В очній практиці атропін використовують для розширен­ня зіниці з метою діагностики та лікування гострих запальних зах­ворювань і травм ока. У давнину жінки використовували цю вла­стивість атропіну для надання очам блиску, у зв'язку з чим в Європі ця рослина отримала назву "беладона" (Ьеііа — гарна, йоппа — жінка). Атропін пригнічує функцію залозистих органів — змен­шується слино- і потовиділення, знижується утворення шлунко­вого соку й соку підшлункової залози. У надмірних дозах він спри­чинює сильне психічне збудження. Атропін є протиотрутою при отруєннях різними холіноміметичними й антихолінестеразними препаратами, а також морфіном та іншими анальгетичними засо­бами.

Лікарські форми і засоби. З листя і трави виготовляють настой­ку, сухий і густий екстракти, що є складовою частиною багатьох лікарських форм (мікстури, порошки, свічки, таблетки). Листя беладони разом з листям блекоти й дурману входить до складу порошку проти астми — астматолу. З беладони виготовляють низ­ку комплексних препаратів: таблетки бесалол, бекарбон, белатамі­нал, бепасал, шлункові таблетки, супозиторії проти геморою тощо.

З сухого екстракту кореня виготовляють таблетки корбела, які ви­користовують для лікування хвороби Паркінсона. З коренів бела­дони також отримують атропіну сульфат, який надходить в апте­ки у вигляді порошку та ампульного розчину.

Побічна дія. Глаукома, різкі органічні зміни у серцево-судинній системі.

Листя блекоти — Роїіа Нуозсуаті

Блекота чорна — Нуо$суатиа пщегЬ.


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 | 70 | 71 | 72 | 73 | 74 | 75 | 76 | 77 | 78 | 79 | 80 | 81 | 82 | 83 | 84 | 85 | 86 | 87 | 88 | 89 | 90 | 91 | 92 | 93 | 94 | 95 | 96 | 97 | 98 | 99 | 100 | 101 | 102 | 103 | 104 | 105 | 106 | 107 | 108 | 109 | 110 | 111 | 112 | 113 | 114 | 115 | 116 | 117 | 118 | 119 | 120 | 121 | 122 | 123 | 124 | 125 | 126 | 127 | 128 | 129 | 130 | 131 | 132 | 133 | 134 | 135 | 136 | 137 | 138 | 139 | 140 | 141 | 142 | 143 | 144 | 145 | 146 | 147 | 148 | 149 | 150 | 151 | 152 | 153 | 154 | 155 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.)