АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

ПОХІДНІ АНТРАЦЕНУ

Читайте также:
  1. Алкалоїди – похідні бензолізохіноліну
  2. Алкалоїди – похідні тропану
  3. Алкалоїди – похідні фенантренізохіноліну
  4. Антраценпохідні.
  5. Дієсловo esse та похідні від нього
  6. Лікарські засоби – похідні амідів сульфанілової кислоти
  7. Лікарські засоби – похідні піразолу.
  8. Лікарські засоби – похідні піридину.
  9. Похідні від права власності правові титули майна суб'єктів господарювання
  10. Похідні піридину: ізоніазид, фтивазид.
  11. Похідні пурину: кофеїн, кофеїн- бензоат натрію, теобромін, теофілін.

Антраценопохідні — органічні сполуки хіноїдної структури, в основі яких лежить ядро антрацену різного ступеня окиснення, типу сполучення і конденсації мономерних структур.

Поширення. Відомо понад 200 представників цієї групи, які ча­стіше зустрічаються в рослинах родин гречкові, бобові, лілійні, синюхові, крушинові і в деяких нижчих рослинах: пліснява, ли­шайники, гриби.

Місце локалізації. Містяться як у вільному стані, так і у вигляді глікозидів — антраглікозидів (найчастіше). Уперше були відкриті швейцарським фармакогностом А. Чирхом наприкінці XIX ст.

Антраглікозиди містяться в рослині в розчиненому стані в клітинному соку, найчастіше в листках, плодах, корі, підземних органах.

Значення для рослин. Щодо ролі похідних антрацену для життє­діяльності рослин існує кілька версій: захищають рослини від па­разитів, стимулюють накопичення полісахаридів, беруть участь в окисно-відновних процесах рослинного організму.

Класифікація. Залежно від структури вуглеводних зв'язків роз­різняють дві групи: мономери та димери.

Мономери — з однією молекулою антраценопохідних, димери — з двома. Мономери за ступенем відновлення та окиснення антрахі­нонового ядра поділяють на дві підгрупи: відновні та окиснені.

До димерів залежно від типу сполучення належать: димери з одинарним зв'язком; конденсовані димери.

Серед них зустрічаються як відновні, так і окиснені форми. У природі частіше зустрічаються мономери окиснених форм із функціональними групами в молекулі: =ОН, =ОСН3, =СН2ОН,

Відновні форми: Антрон Окиснені форми: Оксіантрон
Н ОН
Н Антранол
Антрахінон

Алізарин (похідні алізарину)

ОН о ОН
НО'
Емодин (похідні хризацину) О ОН ,ОН

=сн3, =сон, =соон.

Агліконами глікозидів можуть бути всі групи антраценопохідних, за винятком діантрахінонів. Цукрові компоненти: глюкоза, рамно­за, ксилоза, арабіноза та ін.

Основні фізичні та хімічні властивості. Реакції на БАР. Похідні антрацену — кристалічні речовини жовтого, оранжево-жовтого або червоного кольору.

Антраглікозиди добре розчиняються у воді, водно-спиртових сумішах, основах. З останніми дають інтенсивне червоне забарв­лення. Не розчиняються в органічних розчинниках (бензолі, ефірі, хлороформі), погано — в етанолі.

Аглікони, навпаки, розчиняються в органічних розчинниках і не розчиняються у воді.

Якісні реакції проводять з 5%-м розчином натрію гідроксиду. Похідні антрону та антранолу утворюють жовте забарвлення, ант­рахінону — яскраво-червоне, інші похідні — фіолетове або чорне забарвлення.

Заготівля. Заготовлюють сировину в фазу найбільшого нако­пичення БАР, яка залежить від органа, в якому вони накопичу­ються.

Сушіння. Зберігання. Сушать у природних умовах та в штучних (сушарках) за температури 50—60 °С.

Зберігають сировину в сухих добре провітрюваних приміщен­нях.

Фармакологічна дія та застосування. Похідні хризацину справ­ляють проносну дію, похідні алізарину— спазмолітичну та нефро- літичну дію. Конденсовані похідні антрацену зумовлюють анти­бактеріальну активність.

Проносна дія зумовлена рефлекторним впливом на перисталь­тику кишечника, що спричинює прискорення його випорожнення (подразнення рецепторів слизової оболонки кишечника та поси­лення його моторики). Проносна дія настає через 8—10 год.

Протипоказання: запальні процеси кишечника.

Кора крушини — Согіех Ргащиіае

Крушина ламка — Ргап§иІа аіпт МШ.


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 | 70 | 71 | 72 | 73 | 74 | 75 | 76 | 77 | 78 | 79 | 80 | 81 | 82 | 83 | 84 | 85 | 86 | 87 | 88 | 89 | 90 | 91 | 92 | 93 | 94 | 95 | 96 | 97 | 98 | 99 | 100 | 101 | 102 | 103 | 104 | 105 | 106 | 107 | 108 | 109 | 110 | 111 | 112 | 113 | 114 | 115 | 116 | 117 | 118 | 119 | 120 | 121 | 122 | 123 | 124 | 125 | 126 | 127 | 128 | 129 | 130 | 131 | 132 | 133 | 134 | 135 | 136 | 137 | 138 | 139 | 140 | 141 | 142 | 143 | 144 | 145 | 146 | 147 | 148 | 149 | 150 | 151 | 152 | 153 | 154 | 155 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.004 сек.)