Родина лимонникові — Бскіаапсігасеае

Російська назва: лимонник китайский.

Опис рослини. Одно- або дводомна дерев'яниста ліана, 10—15 м завдовжки і завтовшки 1—1,5 см, із специфіч­ним запахом лимона. Листки почергові, еліп­тичні або оберненояйцеподібні із загостреною верхівкою, цілокраї або слабкозазубрені, череш­ки листків і жилки червонуваті (мал. 110). Квітки одностатеві, зібрані по 2—5 у пазухах листків на тонких пониклих рожево-червону­ватих квітконіжках. Оцвітина проста із 6—9 воскоподібних пелюсток білого або рожевого кольору. Тичинкові квітки з 5 тичинками, що зростаються в колонку; маточкові — з цилінд­ричним квітколожем, на якому розміщені численні маточки. При достиганні квітколоже подовжується у 20—50 разів, а кожна ма­точка перетворюється на ягодоподібний плодик — соковиту лис­тянку, унаслідок чого утворюється апокарпний плід у вигляді по­вислої китиці з сидячими кулястими ягодами. Цвіте у травні— червні, плоди достигають у вересні.

Поширення та місцезростання. Зустрічається на Далекому Сході в Примор'ї, Приамур'ї, на Сахаліні, Курилах, у Китаї, Японії, Кореї. Росте в мішаних лісах, по річкових долинах, у горах на рівні 600— 700 м. В Україні культивують.

Правила заготівлі. Плоди заготовлюють під час повного дости­гання. Насіння отримують після віджимання соку з плоду та по­дальшого відмивання їх від жому.

Сушіння. Зберігання. Зібрані плоди пров'ялюють 2—3 дні під навісом на відкритому повітрі, а потім досушують у сушарках, починаючи з 35 °С і закінчуючи при 60 °С. Насіння сушать за температури 50 °С.

Вихід сухої сировини для плодів — 23 %. Зберігають у сухих, добре провітрюваних приміщеннях.

Опис сировини. Плоди кулястої форми, часто деформовані, змор­шкуваті, поодинокі або злиплі по декілька разом. У м'якоті плоду міститься 1 (рідко 2) насінина. Діаметр плодів 5—9 мм. Колір чер­вонуватий, темно-червоний, іноді майже чорний. Запах слабкий, специфічний. Смак пряний, гіркувато-кислий з терпким присма­ком і характерним відчуттям пекучості в роті.

Насіння округло-ниркоподібної форми. Поверхня гладенька, блискуча, на увігнутому боці помітний темно-сірий рубчик, розмі­щений поперек насінини. Шкірка насіння легко ламається і звільняє восково-жовте ядро підковоподібної форми, один кінець якого конусоподібно загострений, другий — округлий.

Насіння завдовжки 3—5 мм, завширшки 2—4,5 мм і 1,5—2,5 мм завтовшки. Колір жовтувато-бурий. Запах при розтиранні силь­ний, специфічний. Смак гіркувато-пекучий, пряний.

Хімічний склад сировини. Виявлено до 10 лігнанів, які містяться в усіх частинах рослини. Сума лігнанів у соковитому оплодні та насінні зростає під час достигання плодів. В оплодні достиглих плодів та насінні лігнанів 4—5 %. У корі стебел ліани вміст лігнанів коливається в межах 5—9 %. Основний лігнан — схізандрин, та­кож міститься дезоксисхізандрин, схізандрол, у-схізандрин. З інших фенольних сполук наявні флавоноїди (катехини, антоціани), ант­рахінони, сапоніни. Усі частини лимонника містять ефірну олію, у найбільшій кількості (до 3 %) — у корі стебел. Ефірна олія листків та кори має лимонний запах; насіння — смолистий. У соковитому оплодні до 20 % органічних кислот (лимонна, яблучна, винна, ас­корбінова), у насінні — жирна олія (33 %).

Фармакологічна дія та застосування. Справляє стимулюваль- ну дію на центральну нервову систему, підвищує розумову та фізич­ну працездатність, має загальнозміцнювальні, адаптогенні власти­вості, підвищує кислотність шлункового соку.

Застосовують після тяжких захворювань, при функціональних розладах нервової системи, для лікування гастритів зі зниженою кислотністю шлункового соку, при перевтомі.

Протипоказання: безсоння, гіпертонія, органічні захворювання серцево-судинної системи, індивідуальні алергійні реакції.

Лікарські форми та засоби. Настойка з насіння лимонника. З плодів виготовляють настій, сік.

Плоди розторопші — Ргисіш ЗіІуЬі

Розторопша плямиста — БіІуЬит тагіапит (Ь.) Саегік