Автономна Республіка Крим — територіальна автономія у складі України

Україна, будучи унітарною державою, має складний територі­альний устрій, оскільки в її складі знаходиться територіальна авто­номія — Автономна Республіка Крим. Під автономією (від грец. «автономія» — «незалежність») в юридичній науці прийнято розу­міти відносно самостійне у здійсненні державної влади або місце­вого самоврядування територіальне утворення у складі держави.

Наявність автономії у складі унітарної держави є досить по­ширеним явищем у світовій практиці державного будівництва. Автономії існують у складі таких унітарних держав, як Велика Британія, Данія, Іспанія, Італія, Китай, Португалія, Фінляндія та ін. Наприклад, у Данії статус автономії мають такі її адмініст­ративно-територіальні одиниці, як Гренландія і Фарерські остро­ви; в Іспанії — Андалузія, Галіція, Каталонія, Країна Басків та ін.; у Китаї — Тибет, Синьцзянь, Внутрішня Монголія та ін.; у Португалії — Азорські острови та Мадейра. Автономії існують і у федеративних державах. Наприклад, у Російській Федерації.

Як правило, статус автономій надається окремим частинам держави, які суттєво відрізняються від інших адміністративно-те­риторіальних одиниць історичними, географічними, економічни­ми, національними, мовними, соціальними, культурними умова­ми, побутом, звичаями, традиціями тощо. За таких умов держава, із метою вирішення проблем децентралізації державного управ­ління чи національного питання, або для уникнення проблем се­паратизму, за ініціативи населення щодо утворення автономії проголошує або сприяє проголошенню автономії певної адмі­ністративно-територіальної одиниці або території.

Залежно від походження, автономії поділяються на національ­ні, територіальні та змішані. Визначальним чинником сутності та змісту автономії є домінуючий чинник, що призвів до її утворен­ня. В Автономній Республіці Крим традиційно проживали представники багатьох національностей: українці, росіяни, татари, гре­ки, караїми, гагаузи та ін., тому утворенню автономії на території Кримського півострову сприяли переважно територіальні чинни­ки — історичні, географічні, економічні, побутові та ін.

Автономна Республіка Крим є територіальною автономією у складі України, невід'ємною часткою України, складовою сис­теми адміністративно-територіального устрою нашої держави.

Надання Автономній Республіці Крим відповідного статусу також має свою історію. Вперше статус автономії Крим отримав у першій половині XX ст., коли 18 жовтня 1921 р. було утворено Кримську Автономну Радянську Соціалістичну Республіку у складі РРФСР, яка проіснувала до 1945 р. і була перетворена на Кримську область у складі РРФСР. Цьому передувала примусова депортація з півострова кримських татар та жителів інших націо­нальностей у віддалені регіони СРСР.

У 1954 р. Кримську область було передано до складу УРСР. На підставі ст. 14 чинної на той час Конституції СРСР 26 квітня 1954 р. Верховна Рада СРСР прийняла Закон СРСР, яким затвер­дила Указ Президії Верховної Ради СРСР від 19 лютого 1954 р. про передачу Кримської області зі складу РРФСР до складу Української РСР. Це відбулося на підставі рішень Президії Вер­ховної Ради РРФСР від 5 лютого 1954 р. та Президії Верховної Ради УРСР. Крім того, Законом СРСР від 26 квітня 1954 р. були внесені зміни до ст.ст. 22,23 Конституції СРСР, за якими Кримсь­ка область була виведена зі складу РРФСР і віднесена до складу Української РСР. Відповідні зміни були внесені і до Конституцій РРФСР і УРСР. Таким чином, у 1954 р. на законних підставах був встановлений статус Кримської області як української території та адміністративно-територіальної одиниці. У цьому статусі Кримська область проіснувала до початку 90-х років XX ст.

З розпадом колишнього СРСР виникло питання визначення адміністративно-правового статусу Криму. 20 січня 1991 р., за іні­ціативи жителів Криму, відбувся загальнокримський референ­дум щодо поновлення автономії Криму. Більшість жителів Кри­му підтримала питання референдуму. За результатами загальнокримського референдуму Верховна Рада Української РСР прийняла Закон України «Про відновлення Кримської Автономної Радянської Соціалістичної Республіки» від 12 люто­го 1991 р. за яким Кримській області було надано статус автоном­ної республіки, а Кримська обласна Рада народних депутатів на­була статусу Верховної Ради Кримської Автономної Республіки.

Верховною Радою України були також внесені відповідні змі­ни до чинної на той час Конституції України (ст. 75) та прийнято 29 квітня 1992 р. Закон України «Про статус Автономної Респуб­ліки Крим», які законодавчо визначили новий конституційно-пра­вовий статус Криму як автономної республіки в складі України.

Таке рішення було прийнято з урахуванням історичного і культурного розвитку населення на території Криму, його бага­тонаціонально сті та багатоконфесійності.

У 1995 р. Верховна Рада України прийняла Закон України «Про Автономну Республіку Крим», яким до повноважень АРК були віднесені такі питання, як прийняття, тлумачення законів АРК та контроль за їх дотриманням; вирішення питань терито­ріального устрою Автономної Республіки Крим, встановлення і зміна меж районів, населених пунктів до категорії міст, найменуван­ня і перейменування міст, сіл; визначення повноважень і порядку діяльності республіканських органів та органів місцевого самовря­дування, об'єднань громадян; визначення структури і пріоритет­них напрямів розвитку економіки республіки, забезпечення науково-технічного процесу, створення й функціонування віль­них економічних зон відповідно до законодавства України тощо.. Остаточне закріплення конституційного статусу Автономної Республіки Крим відбулося після прийняття 28 червня 1996 р. Конституції України, яка визначила, що Автономна Республіка Крим входить до системи адміністративно-територіального устрою України (ст. 133) і залишається невід'ємною часткою України (ст. 134) з наданням їй особливих повноважень порівня­но з іншими адміністративно-територіальними одиницями.

21 жовтня 1998 р. Верховна Рада Автономної Республіки Крим прийняла Конституцію Автономної Республіки Крим, а 23 грудня 1998 р. Верховна Рада України прийняла Закон Украї­ни «Про затвердження Конституції Автономної Республіки Крим», який надав чинності Конституції Автономної Республіки Крим як законодавчого акта.

Конституцією України 1996 р. (ст. 138) до відання Автоном­ної Республіки Крим віднесено широке коло питань політичного, соціально-економічного, екологічного, культурного та іншого характеру.

У політичній сфері Автономна Республіки Крим сприяє реалі­зації політичних прав і свобод громадян України та вирішує інші пи­тання політичного характеру. Зокрема, це організація та проведен­ня місцевих референдумів; призначення виборів депутатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, затвердження скла­ду виборчої комісії Автономної Республіки Крим; участь у забезпе­ченні прав і свобод громадян, національної злагоди, сприяння охо­роні правопорядку та громадської безпеки; участь у розробленні та реалізації державних програм повернення депортованих народів.

У соціально-економічній сфері — управління майном, що на­лежить Автономній Республіці Крим; розроблення, затверджен­ня та виконання бюджету Автономної Республіки Крим на осно­ві єдиної податкової і бюджетної політики України; розроблення, затвердження та реалізація програм Автономної Республіки Крим з питань соціально-економічного розвитку тощо.

У культурній екологічній та інших сферах — забезпечення функціонування й розвитку державної та національних мов і культур в Автономній Республіці Крим; охорона і використання пам'яток іс­торії, розроблення, затвердження та реалізація програм Автономної Республіки Крим з питань культурного розвитку, раціонального природокористування, охорони довкілля відповідно до загальнодер­жавних програм; визнання статусу місцевостей як курортів; встанов­лення зон їх санітарної охорони; ініціювання введення надзвичайно­го стану та встановлення зон надзвичайної екологічної ситуації в Автономній Республіці Крим або в окремих її місцевостях.

Конституцією та законами України Автономній Республіці Крим можуть бути делеговані також інші повноваження.

Крім того, Автономна Республіка Крим має Конституцію Автономної Республіки Крим та здійснює нормативне регулю­вання низки питань соціального та господарського значення. Нормативно-правові акти Верховної Ради Автономної Республі­ки Крим та рішення Ради міністрів Автономної Республіки Крим не можуть суперечити Конституції і законам України.

До повноважень Автономної Республіки Крим згідно зі ст. 137 Конституції України також віднесено здійснення норма­тивного регулювання з питань:

• сільського господарства і лісів;

• меліорації і кар'єрів;

• мисливства і рибальства;

• санітарної і лікарняної служби;

• містобудування і житлового господарства;

• громадських робіт, ремесел та промислів, благодійництва;

• туризму, готельної справи та ярмарків;

• транспорту загального користування, автошляхів та водо­проводів;

• музеїв, бібліотек, театрів, інших закладів культури та історико-культурних заповідників.

Нормативно-правові акти Верховної Ради АРК та рішення Ради міністрів АРК з цих питань не можуть суперечити Консти­туції і законам України і приймаються на їх виконання. Дія таких нормативно-правових актів Верховної Ради АРК з мотивів їх не­відповідності Конституції та законам України може бути зупине­на Президентом України з одночасним зверненням до Конститу­ційного Суду України щодо їх конституційності.

Зазначені питання становлять коло конституційних повнова­жень Автономної Республіки Крим, у межах яких представницькі та виконавчі органи здійснюють свою діяльність самостійно. Крім того, законами України та Конституцією Автономної Республіки Крим (розділ II) передбачаються деякі інші повноваження.

Автономна Республіка Крим має відповідні органи влади і місцевого самоврядування, які здійснюють визначені Конститу­цією України, Конституцією АРК та іншими законами України функції і повноваження АРК.

Верховна Рада Автономної Республіки Крим є представ­ницьким органом, повноваження, порядок формування і діяль­ність якого визначаються Конституцією України, Законом України «Про Верховну Раду Автономної Республіки Крим» від 10 лютого 1998 р., Конституцією Автономної Республіки Крим (глава 6, ст.ст. 21-33). У Конституції Автономної Республіки Крим, на відміну від попередніх законодавчих актів, визнано Вер­ховну Раду як представницький, а не законодавчий орган влади, що відповідає ст. 75 Конституції України, за якою єдиним орга­ном законодавчої влади в Україні є виключно парламент Украї­ни — Верховна Рада України.

Верховна Рада Автономної Республіки Крим складається зі 100 депутатів, які відповідно до Закону України «Про вибори де­путатів Верховної Ради Автономної Республіки Крим, місцевих рад та сільських, селищних, міських голів» від 6 квітня 2004 р., зі змінами і доповненнями з 2006 р. обираються за пропорційною виборчою системою. Депутати Верховної Ради Автономної Рес­публіки Крим обираються за виборчими списками від організа­цій політичних партій, виборчих блоків організацій політичних партій у багатомандатному виборчому окрузі, межі якого збіга­ються з межами Автономної Республіки Крим (п. 7 ст. 2 Закону).

Верховна Рада Автономної Республіки Крим працює сесій­но. Для ведення нормотворчої роботи, підготовки та подальшого розгляду рішень і постанов з питань, віднесених до повноважень Верховної Ради Автономної Республіки Крим, з числа її депута­тів утворюються постійні комісії.

Конституцією Автономної Республіки Крим (п. 2 ст. 26) до пов­новажень Верховної Ради Автономної Республіки Крим віднесено, зокрема, прийняття Конституції Автономної Республіки Крим, при­значення чергових виборів депутатів її Верховної Ради, прийняття рішення про проведення республіканського (місцевого) референду­му, затвердження бюджету Автономної Республіки Крим та інше.

Органом виконавчої влади Автономної Республіки Крим, який самостійно здійснює виконавчі функції і повноваження, від­несені Конституцією України, Конституцією Автономної Рес­публіки Крим і законами України до відання Автономної Респуб­ліки Крим, є уряд — Рада міністрів Автономної Республіки Крим. Відповідно до ст. 136 Конституції України, Голова Ради мі­ністрів Автономної Республіки Крим призначається на посаду та звільняється з посади Верховною Радою Автономної Респуб­ліки Крим за погодженням із Президентом України.

З питань виконання державних функцій і повноважень Рада міністрів Автономної Республіки Крим, Голова Ради міністрів Автономної Республіки Крим, його заступники, керівники відпо­відних міністерств і республіканських комітетів Автономної Рес­публіки Крим підзвітні і підконтрольні Кабінету Міністрів Украї­ни, а керівники місцевих державних адміністрацш — Раді міністрів Автономної Республіки Крим (п. 5 ст. 35 Конституції АРК).

Конституцією Автономної Республіки Крим встановлено, що правосуддя здійснюється судами, що належать до єдиної системи судів України (ст.ст. 39-40 Конституції АРК). Тобто суди загальної юрисдикції, що знаходяться на території Автономної Республіки Крим, є невід'ємною складовою системи судів загальної юрисдик­ції України, порядок організації і діяльності яких визначається За­коном України «Про судоустрій України» від 7 лютого 2002 р.

Місцеве самоврядування Автономної Республіки Крим має здійснюватись у повному обсязі відповідно до Конституції Укра­їни (розділ XI «Місцеве самоврядування»), Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» та законів України з певними особливостями, що передбачені Конституцією Автономної Рес­публіки Крим (розділ IV «Місцеве самоврядування в Автономній Республіці Крим»).

Стаття 139 Конституції України передбачено, що в Автоном­ній Республіці Крим діє представництво Президента України, статус якого визначається законом України. Через цей орган Президент України здійснює контрольну функцію щодо органів влади Автономної Республіки Крим.

Закон України «Про Представництво Президента України в Автономній Республіці Крим» було прийнято в 1993 р., але з ча­сом він застарів. Нова редакція цього Закону була ухвалена Вер­ховною Радою України 2 березня 2000 р.

Згідно з положеннями цього Закону, Представництво Прези­дента України в Автономній Республіці Крим є державним орга­ном, створеним Президентом України відповідно до Конституції України з метою сприяння виконанню в Автономній Республіці Крим повноважень Президента України і підпорядкованим йому у своїй діяльності. До функцій Представництва, зокрема, нале­жать: вивчення стану виконання в АРК Конституції та законів України, указів і розпоряджень Президента України, актів Кабіне­ту Міністрів України, вжиття заходів по забезпеченню належного виконання актів законодавства України Верховною Радою Авто­номної Республіки Крим, Радою міністрів Автономної Республіки Крим, районними державними адміністраціями й органами місце­вого самоврядування в Автономній Республіці Крим та ін.

Конституція Автономної Республіки Крим також закріплює гарантії статусу і повноважень Автономної Республіки Крим (розділ V), тобто нормативно - і організаційно-правові умови і за­соби організації і діяльності Автономної Республіки Крим, її ор­ганів, посадових і службових осіб.

До нормативно-правових гарантій організації та діяльності Автономної Республіки Крим відносяться Конституція України, Конституція Автономної Республіки Крим, закони України, пра­вові акти Президента України, Верховної Ради України, Кабіне­ту Міністрів України, а також правові акти органів Автономної Республіки Крим — Верховної Ради Автономної Республіки Крим, Ради міністрів Автономної Республіки Крим і органів міс­цевого самоврядування в АРК.

До того ж, Конституція АРК запровадила спеціальні норма­тивно-правові механізми захисту правових актів, що визначають правовий статус Автономної Республіки Крим і регулюють пов­новаження Автономної Республіки Крим. Пропозиції про зміни, які стосуються обмежень статусу і повноважень Автономної Рес­публіки Крим та її органів, розглядаються Верховною Радою Автономної Республіки Крим на підставі рішення консультатив­ного республіканського (місцевого) референдуму. Виключно Верховна Рада Автономної Республіки Крим може змінювати Конституцію Автономної Республіки Крим.

До організаційно-правового механізму гарантій організації і діяльності Автономної Республіки Крим Конституція АРК від­носить органи державної влади України, органи Автономної Рес­публіки Крим, органи місцевого самоврядування в Автономній Республіці Крим, їх посадових і службових осіб та інших суб'єк­тів конституційно-правових відносин.

Поиск по сайту: