АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

СППР і СППР загального призначення

Читайте также:
  1. V. Призначення на військові посади, переміщення по службі. Атестування військовослужбовців, які проходять військову службу за контрактом
  2. А)3 год після прибуття товарів у пункт призначення та може корегуватися на підставі законодавчих актів
  3. Бюджетна класифікація: будова, роль і призначення видатків
  4. Бюджетна класифікація: будова, роль і призначення видатків
  5. Видатки державного бюджету та їх призначення
  6. Визначення загального хімічного складу з однієї наважки досліджуваної проби
  7. Визначення цільового призначення виступу.
  8. Вкажіть цільове призначення методики “Прогресивні матриці Равена”. Проаналізуйте структуру та змістовні компоненти методики, складіть програму діагностики інтелекту.
  9. Групування економіко-математичнх методів та їх призначення в аналізі діяльності підприємств
  10. До адміністративних витрат не відносять: відображаються загальногосподарські витрати, пов'язані з управлінням та обслуговуванням підприємства.
  11. До об'єктів різного призначення
  12. Економічна інформація її класифікація та призначення у науково-дослідному процесі

Більшість СППР розроблені, щоб підтримувати певні бізнесо­ві функції, типи бізнесу або індустрії. Такі СППР можна назвати специфічно-функціональними (вузькофункціональними) або спе­цифічно-індустріальними (вузькоіндустріальними). Специфічно-функціональні СППР (подібно до системи для складання бюдже­ту) можуть бути придбані окремо або настроєні для приватного використання ширшого пакета універсального призначення. Роз­роблені продавцем або «готові» СППР підтримують функціона­льні галузі бізнесу, наприклад щодо торгівлі або фінансів; деякі СППР розроблені з метою підтримки завдань створення рішень у специфічній індустрії, наприклад в авіації, де виконується плану­вання за допомогою СППР авіаліній. Програмне забезпечення СППР загального призначення (універсальних СППР) допомагає підтримувати широкий спектр завдань, наприклад стосовно керу­вання проектами, аналізу рішень або планування бізнесу.


СППР на базі Web

Врешті, всі вищезазначені типи СППР можуть функ­ціонувати, використовуючи Web-технологію, і ми можемо на­звати ці системи «СППР на базі Web» (Web-Based DSS). СППР на базі Web є комп'ютеризованою системою, яка доставляє ін­формацію або інструментальні засоби підтримки прийняття рішень для менеджера чи бізнесового аналітика, використову­ючи як звичайного клі-єнта вікно Web-броузера подібно Netscape Navigator або Internet Explorer. Комп'ютерний сервер, який приймає додаток СППР, з'єднує комп'ютер користувача з мережею за протоколом TCP/IP. У багатьох компаніях Web-Based DSS є синонімом Інтранету або корпоративної СППР. Інтранет компанії підтримує великі групи менеджерів, викори­стовуючи Web-броузер у мережевому середовищі. Менеджери часто мають Web-доступ до сховища даних як складової час­тини архітектури СППР. Нині Web-технології є інструмента­льними засобами, які використовуються для створення Інтер-організаційної СППР, яка підтримує прийняття рішень у се­редовищі споживачів і постачальників.

6.2. Класифікаційні групи та моделі СППР

6.2.1. Класифікація на основі інструментального підходу

Підвищена увага до методів розроблення і впровадження СППР з боку фахівців з інформатики та економічної практики зумовила необхідність розроблення програмних інструментів для швидкого створення СППР, що, у свою чергу, вплинуло на появу нової концепції класифікації СППР — інструментального підхо­ду. Залежно від специфіки розв'язуваних задач і використовува­них технологічних засобів у процесі створення систем можна ви­ділити три рівні СППР (рис. 6.2):

1-й рівень — спеціалізовані (прикладні) СППР;

2-й рівень — генератори СППР (СППР-генератори);

3-й рівень — інструментарій СППР (СППР-інструментарії).


Рис. 6.2. Три інструментальні рівні СППР

Спеціалізовані (прикладні, специфічні) СППР призначені для використання їх кінцевими користувачами (окремими особами чи групами). Вони дають змогу окремій ОПР чи групі ОПР розв'я­зати специфічну множину зв'язаних проблем у конкретних ситу­аціях. З погляду творця рішення специфічна СППР якраз і є СППР. Прикладами таких СППР можуть служити описані раніше системи.

СППР-генератори являють собою апаратні засоби і пакети зв'язаних один з одним програмних засобів (пошуку й видачі да­них, моделювання тощо), який дає змогу легко і швидко створю­вати спеціалізовану СППР. Прикладом такого генератора може бути інформаційна система керівництва, яка складається з різно­манітних елементів: підготовки звітів, пошуку інформації, мови моделювання, можливості імітації, засобів проекції графічних образів, а також множини способів для проведення фінансових і статистичних аналізів. Ці властивості має, наприклад, розглянута раніше СППР Visual IFPS корпорації «Comshare», яка може вико­ристовуватися не тільки як прикладна СППР, але як і СППР-генератор для створення користувачами окремих спеціалізованих СППР. SYSTEMW від «Comshare», EXPRESS від «Oracle IRI» є також прикладами СППР-генераторів. Електронні таблиці подіб­ні Excel чи Lotus 1-2-3 можна вважати СППР-генераторами кін­цевого рівня.

Швидкість, з якою специфічна СППР може бути розроблена, звичайно, зростає з коефіцієнтом готовності СППР-генератора. Оскільки генератори СППР можуть використовуватись і непро-грамістами для створення своїх СППР, то такі генератори повин-


ні мати проблемну орієнтацію, зокрема, для створення системи підтримки у сфері планування і управління було розроблено кі­лька СППР-генераторів: CUFFS88, згадані вище EXPRESS і SYSTEMW, FAME, FGS-EPS, STRATAGEM, XSIM.

Концептуальна структура СППР-генератора, яка відображає користувацький погляд, включає п'ять компонентів: керування інтерфейсом користувача; керування поданнями; керування ана­лізом; системне керування; керування вибиранням даних.

Управління інтерфейсом користувача має забезпечувати реа­лізацію трьох основних типів інтерфейсу: меню; командної мови; звичайної мови запитань і відповідей. Вибір типу інтерфейсу за­лежить від ступеня підготовки користувача і від характеру кори­стування: постійного чи епізодичного. Для постійного користу­вача рекомендується командна мова, якщо він навчений, і ме­ню— у протилежному разі. Для епізодичного користувача ре­комендується інший інтерфейс: підготовлений користувач може застосовувати меню або командну мову, а непідготовлений — звичайну мову запитань і відповідей. Але в такому разі генератор СППР має надавати можливість змінювати інтерфейс за бажан­ням ОПР і можливість роботи з різними зовнішніми пристроями (текстовими і графічними екранами, плоттерами тощо).

Керування поданнями має підтримувати різноаспектні образи користувача стосовно його проблеми, яку потрібно розв'язати. Ці подання можуть мати вигляд таблиць, графіків або командних процедур. Зокрема, завдання керування базою даних зводиться до керування електронною таблицею. Графіки застосовуються у тому разі, коли процес прийняття рішень потребує великої кіль­кості даних та деталізованих звітів, що ускладнює сприйняття і використання інформації. Для прийняття регулярних рішень ОПР може спілкуватися з СППР за допомогою командної мови.

Керування аналізом зводиться до ведення бази моделей. У разі маніпулювання даними за математичного моделювання множину інструкцій можна подати як підпрограму аналізу. Система керу­вання базою моделей має забезпечувати доповнення бази моде­лей за рахунок додаткових засобів аналізу.

Системне керування здійснюється системним адміністрато­ром, який забезпечує координацію дій користувачів, а також сис­темним тренажером, що використовується для підготовки корис­тувачів.

Керування вибиранням даних реалізується за допомогою СКБД, яка має включати засоби ведення словника даних, що уможливить на цій основі створювати інші словники, наприклад,


графічний словник чи словник моделей. Останні словники вико­ристовуються в генераторі СППР робочими базами даних, графі­ки і моделей.

До прототипу описового генератора СППР можна віднести сіистему REGIMES, орієнтовану на персональні комп'ютери. Цей генератор складається із таких компонентів: командного проце­сора; діалогового процесора; процесора подання (у вигляді таб-л иць та графіків); керування регресійним аналізом; системного тренажера; трьох словників (даних, графіки та аналізу).

СППР-інструментарій охоплює основну галузь технології, в икористовувану для побудови СППР, і відповідає вищому рівню технологічності. Він надає в розпорядження розроблювачів СППР найпотужніші програмні засоби, в тому числі нові мови с пеціалізованої спрямованості, вдосконалені операційні системи, засоби введення-виведення інформації, інструменти для проекції кольорових графічних образів, типовий метод Монте-Карло, за­соби запиту до бази даних, пакет лінійного програмування та ін. Тому вони можуть використовуватися для створення як спеціалі­зованих СППР, так і для генераторів СППР.

Зв'язки, які існують між рівнями СППР, зображені на рис. 6.2. Найвищим рівнем є специфічна СППР. Вона може бути створена за допомогою або СППР-інструментарію, або СППР-генератора, чи їх комбінації. СППР-генератор є пакетом СППР-інструментарію. Най­нижчий рівень містить СППР-інструмен-тарій для побудови або специфічної СППР або СППР-генератора.

6.2.2. Класифікація за ступенем залежності ОПР у процесі прийняття рішень

Один із можливих підходів до класифікації СППР, орі­єнтованих на користувачів, базується на ступені залежності осіб, які приймають рішення в управлінських процесах; ОПР можуть бути незалежними і взаємозалежними в цих процесах, тобто коли рішення приймаються колективом або частково кількома особа­ми за прийнятою черговістю.

Відомі три типи організаційних рішень:

незалежні — ОПР має авторитет і відповідні повноваження, несе повну відповідальність за прийняття підготовленого рішен­ня та забезпечення його реалізації. У такому разі застосовується СППР, яка надає персональну підтримку ОПР у процесі прийнят­тя рішень (персоналізована модель СППР);


взаємозалежні — послідовні, коли ОПР приймає лише части­ну рішень, яка передається іншим особам для подальшого опра­цювання. В такому разі використовуються СППР, орієнтовані на підтримку організаційних процесів;

групові (взаємозалежні — одночасні) — рішення приймають­ся в результаті переговорів і взаємодії між ОПР. Для цього випад­ку розробляються спеціальні групові СППР, що детально описані в розділі 11. Там само наводиться описання програмного забез­печення для багатокористувацьких СППР, що реалізують під­тримку організаційних процесів.

6.2.3. Класифікація

за часовим горизонтом

Організаційні рішення відповідно до існуючої єрархії управ­ління (верхній, середній і нижчий рівні) можна також поділити на три рівні: стратегічні, тактичні (керівництво) та операційні (опе­ративні). Але у такий спосіб визначені межі управлінських рівнів не є однозначними, бо кожна з них може частково збігатися із су­сідньою. В табл. 6.2 показано, як інформаційні потреби управлін­ня відрізняються залежно від його рівня. Характеристика інфор­мації описана за допомогою восьми змінних, що відображають особливі властивості інформації, потрібної для керівництва.


змінних. Тому точність інформації в такому разі відносно низь­ка. Для операційного управління інформація має бути актуаль­ною і точною.

Агрегована інформація використовується за стратегічного управління, завданням якого є визначення головних економічних напрямів функціонування і розвитку, наприклад, підприємства. Відповідні цьому рішення пов'язані з майбутнім, у той час як операційне управління зосереджене на невеликому часовому пе­ріоді. Частота прийняття рішень для нього більша (щогодини, щодня тощо) ніж для стратегічного, але їхній вплив на організа­цію оцінюється не завжди однозначно. Наприклад, окреме стра­тегічне рішення може мати великі наслідки у перспективі, а опе­ративне рішення, яке характеризується відносно малими затра­тами і ризиком, може також дати протягом місяця або року знач­ний сукупний результат.

Джерелом інформації для стратегічного управління є, переду­сім, зовнішнє середовище (політика уряду, конкуренція, спожи­вачі, економічні тенденції і т. ін.); операційне управління найчас­тіше використовує інформацію, яка виникає в самій організації. Кількість і типи змінних, застосовуваних за розроблення страте­гічних рішень, мають дуже широкий діапазон (це характерно і для інформації на цьому рівні). В операційному управлінні має місце вузька множина змінних.

За розв'язання стратегічних завдань доступна інформація має, головно, якісний характер. В операційному управлінні ви­користовується числова інформація або дані у специфічному вигляді. Інформація, яка застосовується у стратегічному управ­лінні, відображає минулий досвід (дані за п'ять, десять років тощо), операційне ж управління користується новою інформа­цією.

Відповідно до класифікації рівнів управління створені СППР, призначені для підтримки розроблення стратегічних, тактичних і операційних рішень. На стратегічному рівні увага концентруєть­ся на загальних корпоративних цілях і результатах; у фокусі рі­шень знаходяться зовнішнє середовище і довгострокові перспек­тиви. СППР тактичного рівня призначені для поточного керів­ництва. Користувачі СППР операційного рівня відповідають за повсякденну реалізацію рішень і мають значно менше невизна-чених факторів, ніж керівники, що відповідають за тактичний і особливо стратегічний рівні рішень.

Отже, від операційних до стратегічних СППР відповідний від­лік часу змінюється від щоденного графіка до наступного року чи



 


Таблиця 6.3

ПОРІВНЯННЯ ІНСТИТУЦІЙНИХ СППР І СППР НА ДАНИЙ ВИПАДОК

 

Характеристика Інституційна СППР СППР на даний випадок
Кількість появ (ситуацій), що потребують прийняття рішень багато мало
Кількість людей, що при­ймають рішення багато мало
Діапазон підтримки рішень звужений широкий
Діапазон адресованих запи­тань звужений широкий
Специфічні дані, що потріб­но знати наперед зазвичай винятково
Специфічний аналіз, що по­трібно знати наперед зазвичай винятково
Важливість операційної ефек­тивності висока низька
Тривалість специфічного ти­пу адресованого рішення довга коротка
Необхідність для швидкого розроблення низька висока

6.2.5. Моделі систем підтримки прийняття рішень

Поданий у табл. 6.1 спектр класифікаційних характерис­тик скоріше відображає широкий діапазон потенційно можливих за­стосувань СППР, ніж реально діючі види систем підтримки прийнят­тя рішень. Тому особливості того чи іншого підходу до створення цих інтерактивних систем за деяких умов доцільніше розглянути в рамках аналізу характерного представника цього типу систем — так званої моделі (зразка) СППР. Моделі СППР є основою створення й автоматизації їх розроблення. Розглянемо кілька таких моделей.


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 | 70 | 71 | 72 | 73 | 74 | 75 | 76 | 77 | 78 | 79 | 80 | 81 | 82 | 83 | 84 | 85 | 86 | 87 | 88 | 89 | 90 | 91 | 92 | 93 | 94 | 95 | 96 | 97 | 98 | 99 | 100 | 101 | 102 | 103 | 104 | 105 | 106 | 107 | 108 | 109 | 110 | 111 | 112 | 113 | 114 | 115 | 116 | 117 | 118 | 119 | 120 | 121 | 122 | 123 | 124 | 125 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.006 сек.)