АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки. Поняття «джерело підвищеної небезпеки» вперше знайшло своє законодавче застосування у Цивільному кодексі РРФСР 1922 р

Читайте также:
  1. А. НЕБЕЗПЕКИ, ЩО ПРИЗВОДЯТЬ ДО НАДЗВИЧАЙНИХ СИТУАЦІЙ ТА ЗАХОДИ ЗНИЖЕННЯ ЇХ НАСЛІДКІВ
  2. Аналіз небезпеки підприємства
  3. Аналіз ризику виникнення небезпеки.
  4. Безпека абсолютна та вiдносна, аксiоми небезпеки
  5. Безспірне списання коштів державного бюджету для відшкодування (компенсації) шкоди, заподіяної фізичним та юридичним особам
  6. Безспірне списання коштів місцевих бюджетів для відшкодування шкоди, заподіяної фізичним та юридичним особам
  7. Видає дозволи на початок виконання робіт підвищеної небезпеки та експлуатації (застосування) машин, механізмів, устаткування підвищеної небезпеки.
  8. Відшкодування моральної шкоди
  9. Відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки
  10. Відшкодування шкоди, завданої малолітньою особою (ст. 1178)
  11. Відшкодування шкоди, завданої недієздатною фізичною особою (ст. 1184)

Поняття «джерело підвищеної небезпеки» вперше знайшло своє законодавче застосування у Цивільному кодексі РРФСР 1922 р. Зго­дом його сприйняли відповідні статті цивільних кодексів інших со­юзних республік, у тому числі й ст. 404 Цивільного кодексу УРСР, який набрав чинності 16 грудня 1922 р. Передбачалося зокрема, що особи та підприємства, діяльність яхих пов'язана з підвищеною не-


безпекою для оточуючих, відповідають за шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, якщо не доведуть, що шкода виникла вна­слідок непереборної сили, умислу чи грубої необережності потер­пілого. Малися на увазі залізниці, трамвай, фабрично-заводські під­приємства, торговці горючими матеріалами, утримувачі диких тварин, особи, які забудовують будівлі та інші споруди, тощо.

Подібна норма зберігалася і під час другої кодифікації цивільного законодавства, розпочатої прийняттям у 1961 р. Основ цивільного за­конодавства Союзу РСР і союзних республік, а услід за Основами -Цивільних кодексів колишніх союзних республік, у тому числі Ци­вільного кодексу УРСР 1963 р. Змістовної суті цього поняття у зазна­чених законодавчих актах не визначалось. І в цьому була чи не найго­ловніша причина тих дискусій, які довгий час тривали у циві-лістичній доктрині навколо питання щодо поняття джерела підвище­ної небезпеки.

Цивілістика напрацювала кілька теорій із зазначеного приводу: а) теорія предмета, відповідно до якої предмети матеріального світу, перебуваючи у певному кількісному та якісному стані, можуть ство­рювати підвищену небезпеку для оточення1; б) теорія діяльності, яка розгладає джерело підвищеної небезпеки як діяльність юридич­них чи фізичних осіб, що пов'язана з певними не завжди підконтроль­ними людині предметами2; в) теорія подвійності, за якою джерелом підвищеної небезпеки може бути як діяльність, так і певний об'єкт3; г) теорія речей, що перебувають у русі, відповідно до якої тільки речі, що перебувають у експлуатації можуть створювати підвищену небезпеку для оточення4; д) теорія властивостей, що вбачала підви­щену небезпеку не у самих предметах, а у їхніх властивостях5. Одна із наведених теорій (теорія діяльності) здобула перевагу при законо­давчому визначенні поняття джерела підвищеної небезпеки.

Так, відповідно до ст. 1187 ЦК джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або утри­манням транспортних засобів, механізмів та обладнання, ви­користанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та ін­ших осіб.

1 Красавчиков О. А. Возмещение вреда, причиненного источником повышенной
опасности. - М., 1966. - С. 34.

2 Зобов'язальне право: теорія і практика / За ред. О. В. Дзери. - К., 1998. -
С. 843-848.

3 Шиминова М. Я. Гражданско-правовые гарантии охраны здоровья и имущества
граждан // Сов. гос. и право. - 1982. -№ 12. - С. 6.

4 Майданик JI. А., Сергеева Н. Ю. Материальная ответственность за повреждение
здоровья. - М, 1968. - С. 48.

5 Маслов В. Ф. Обязательства из причинения вреда. - Харьков, 1961. - С. 24.


520 ______________________________________________________ Розділ ХМ

З наведеного поняття джерела підвищеної небезпеки бачимо, що не проігноровані також інші із зазначених вище концепції. Це при­родно, оскільки діяльність, про яку йдеться, пов'язана з певним май­ном, залежно від специфічних ознак цього майна діяльність набуває класифікаційних ознак.

Класифікація (види) джерел підвищеної небезпеки - питання актуальне. Законодавче визначення поняття джерела підвищеної не­безпеки обумовлює необхідність внесення деяких уточнень в існую­чу раніше класифікацію цих джерел.

В умовах, коли у визначенні поняття джерела підвищеної небезпе­ки домінувала «теорія предмета», вирішення цього питання здійсню­валося шляхом визначення певнюо)знак, за якими відповідні предме­ти об'єднувалися у певні групи. Йдучи саме таким шляхом, росій­ський дослідник О. О. Красавчиков провів найбільш ґрунтовну і пов­ну класифікацію джерел підвищеної небезпеки. Як прибічник «теорії предмета», він розподіляв джерела підвищеної небезпеки на такі різ­новиди: а) фізичні; б) фізико-хімічні; в) хімічні; г) біологічні.

Фізичні джерела підвищеної небезпеки поділялися на підгрупи: а) механічні (автомобілі, рухомі склади залізниць, річкові та морські судна, виробнично-механічне обладнання промислових підприємств, будови тощо); б) електричні (обладнання та інші агрегати енергосис­теми, що перебувають під високою напругою, більшою, ніж 380 В); в) теплові (обладнання гарячих металургійних цехів, парові установ­ки, що перебувають під тиском, тощо). Тобто йдеться про джерела підвищеної небезпеки, з боку яких можливий механічний, тепловий, електричний або інший фізичний вплив.

До фізико-хімічних були віднесені радіоактивні об'єкти, наприк­лад, атомні станції.

Хімічні джерела підвищеної небезпеки складалися із таких під­груп: а) отруйних (пари йоду, аміак, сірководень тощо); б) вибухоне­безпечні (тротил, бензин, природний газ тощо); вогненебезпечні (бензин, бензол, газ, денатурат, ефір тощо).

До біологічних джерел підвищеної небезпеки віднесені такі їх підгрупи: а) зоологічні (дикі тварини, які перебувають у володінні людини); б) мікробіологічні (штамми шкідливих мікроорганізмів, де­які види бактерій тощо)1.

Проведена О. О. Красавчиковим класифікація джерел підвищеної небезпеки не втратила свого значення і тепер. Діяльність, яка відпо­відно до ч. 1 ст. 1187 ЦК визнається джерелом підвищеної небезпеки, небезпредметна (небезоб'єктна). Самі ж об'єкти досить різноманітні. Деякі із них належать до категорії фізичних (транспортні засоби, ме­ханізми тощо), інші - до хімічних (наприклад, радіоактивні, вибухо- і вогненебезпечні речовини), а деякі - до зоологічних (дикі звірі, служ-

1 Красавчиков О. А. Вказ. праця. - С 34-66.


НЕДОГОВІРНІ ЗОБОВ ЯЗАННЯ ______________________________________ 521

бові собаки тощо). Залежно від цього і діяльність, пов'язуючись з ни­ми, стає досить диференційованою. За своїми напрямами вона дифе­ренціюється на: а) використання; б) зберігання; в) утримання відпо­відних об'єктів. Залежно від характеру останніх зазначені напрями діяльності можуть бути як у сукупності, так і окремо один від одного. Візьмемо для прикладу діяльність, пов'язану з використанням транс­портного засобу. У даному разі, окрім використання автомобіля, діяльність може бути пов'язана також із його зберіганням та утри­манням. Що стосується об'єктів, віднесених до категорії хімічних, то пов'язана з ними діяльність полягає у їх використанні та зберіганні. І це зрозуміло, адже ніякому утриманню не піддається, наприклад, вибухонебезпечність пороху чи радіаційне випромінювання радіо­активних речовин. їх використання та зберігання вимагає дотри­мання спеціальних правил і вимог щодо відповідних запобіжних заходів.

Щодо таких об'єктів, як дикі звірі, службові собаки та собаки бій­цівських порід, слід відмітити, що підвищену небезпеку створює діяльність, пов'язана тільки з їх утриманням. Йдеться про діяльність, пов'язану з доглядом за тваринами даної категорії, створенням для них відповідних умов існування, запобіганням їх бездоглядності. На­приклад, юридична особа «Зоологічний парк», утримуючи диких звірів, забезпечує їх відповідним раціоном, запобігає їх мимовільно­му виходу за межі вольєрів тощо.

Таким чином, серед різновидів джерел підвищеної небезпеки вба­чаються наступні:

а) діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням або ут­
риманням
об'єктів фізичних (транспортних засобів, механізмів, об­
ладнання тощо);

б) діяльність, пов'язана з використанням, зберіганням об'єктів
фізично-хімічних (радіоактивних, хімічних, вибухо- та вогненебез­
печних і інших речовин);

в) діяльність, пов'язана з утриманням об'єктів зоологічної гру­
пи (диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо).

Особами, зобов'язаними відшкодувати шкоду, завдану джерелом підвищеної небезпеки, визнаються ті, які здійснюють діяльність, що створює підвищену небезпеку.

Відповідно до ч. 2 ст. 1187 ЦК шкода, завдана джерелом підвище­ної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, орен­ди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єк­том, використання, зберігання або утримання якого створює підви­щену небезпеку.

Для визнання особи відповідальною за шкоду, необхідна наявність двох основних ознак, одна із яких в цивілістичній літературі відома


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 | 70 | 71 | 72 | 73 | 74 | 75 | 76 | 77 | 78 | 79 | 80 | 81 | 82 | 83 | 84 | 85 | 86 | 87 | 88 | 89 | 90 | 91 | 92 | 93 | 94 | 95 | 96 | 97 | 98 | 99 | 100 | 101 | 102 | 103 | 104 | 105 | 106 | 107 | 108 | 109 | 110 | 111 | 112 | 113 | 114 | 115 | 116 | 117 | 118 | 119 | 120 | 121 | 122 | 123 | 124 | 125 | 126 | 127 | 128 | 129 | 130 | 131 | 132 | 133 | 134 | 135 | 136 | 137 | 138 | 139 | 140 | 141 | 142 | 143 | 144 | 145 | 146 | 147 | 148 | 149 | 150 | 151 | 152 | 153 | 154 | 155 | 156 | 157 | 158 | 159 | 160 | 161 | 162 | 163 | 164 | 165 | 166 | 167 | 168 | 169 | 170 | 171 | 172 | 173 | 174 | 175 | 176 | 177 | 178 | 179 | 180 | 181 | 182 | 183 | 184 | 185 | 186 | 187 | 188 | 189 | 190 | 191 | 192 | 193 | 194 | 195 | 196 | 197 | 198 | 199 | 200 | 201 | 202 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.004 сек.)