АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

НЕДОГОВІРНІ ЗОБОВ ЯЗАННЯ

Читайте также:
  1. Види господарських зобов’язань.
  2. Визначення оптимального варіанту розв’язання проблем на основі порівняльного аналізу можливих варіантів
  3. Визначення проблеми, на розв’язання якої спрямована Програма
  4. Виконання зобов'язання - це вчинення боржником на користь кредитора певної дії або утримання від дії, яка становить предмет виконання зобов'язання.
  5. Вимагання (ст. 189 КК) та примушування до виконання чи невиконання цивільно-правових зобов’язань (ст.355 КК України)
  6. ВІДПОВІДАЛЬНІСТЬ ЗА ПОРУШЕННЯ ЗОБОВ'ЯЗАННЯ
  7. Внутрішньоособистісний конфлікт: сутність і проблеми попередження та розв’язання
  8. Глава ЗО. ЗОБОВ'ЯЗАЛЬНЕ ПРАВО І ЗОБОВ'ЯЗАННЯ
  9. Елементи зобов'язання
  10. За моментом виникнення зобов’язань: реальні та концесуальні
  11. Загальні положення про правові наслідки порушення зобов'язання
  12. Задачі для розв язання


 


криває зміст поняття «порушення суб'єктивних цивільних прав». Крім того, наведена точка зору стосовно підстав виникнення зобов'я­зання з відшкодування шкоди носить досить віддалений від розгляду­ваного питання характер. Аналогічними недоліками страждає і точка зору, відповідно до якої підставою виникнення зобов'язання з від­шкодування шкоди визнається правопорушення, тобто протиправна і винувата поведінка заподіювача шкоди1, внаслідок якої порушують­ся особисті немайнові та майнові права потерпілого.

При визначенні підстав виникнення недоговірного зобов'язання з відшкодування шкоди слід виходити з наступного.

Відповідно до загальної норми ч. 2 ст. 509 ЦК зобов'язання, у тому числі і недоговірні з відшкодування завданої шкоди, виникають з під­став, встановлених ст. 11 ЦК, із змісту якої випливає, що кожна із пе­редбачених нею підстав має назву юридичного факту. Виникнення зобов'язання з відшкодування шкоди грунтується, зрозуміло, на фак­тах завдання цієї шкоди. Оскільки завдана шкода може мати майно­вий характер чи бути тільки моральною, то згідно з п. З ч. 2 ст. 11 ЦК припускається два різновиди підстав виникнення зобов'язань з від­шкодування шкоди: а) завдання майнової (матеріальної) шкоди; б) за­вдання моральної шкоди іншій особі. Таким чином, підставами ви­никнення зобов'язання з відшкодування шкоди визнаються фак­ти завдання шкоди майну фізичної або юридичної особи чи зав­дання моральної шкоди.

Від підстав слід відрізняти умови відшкодування шкоди. На від­міну від підстав, як фактів, передбачених законом і породжуючих відповідне цивільно-правове явище (зобов'язання з відшкодування завданої шкоди), умовами визнаються ознаки, якими ці підстави характеризуються і які випливають із закону. Тому не випадково дослідники їх визначають як нормативні вимоги, яким у кожному конкретному випадку повинна відповідати підстава (юридичний факт) і за відсутності яких не можуть виникати відповідні право­відносини, оскільки цей факт не набуває значення юридичного*.

Як вже зазначалося, в зобов'язаннях з відшкодування шкоди їх по­роджуючим фактом є протиправна поведінка (дія, бездіяльність) - за­вдання майнової (матеріальної) або завдання моральної шкоди іншій особі. У деяких випадках обов'язок відшкодувати завдану шкоду ви­никає за наявності вини в поведінці заподіювача шкоди. У інших -для визначення обов'язку з відшкодування шкоди слід враховувати правила спеціального закону. Інколи обов'язок з відшкодування шко­ди може виникати незалежно від вини і навіть без вини заподіювача шкоди. З урахуванням цього умови виникнення зобов'язання з від­шкодування шкоди поділяються на дві групи: загальні і спеціальні.

1 Харитонов Е. О., Саниахметова Н. А. Гражданское право Украины: Учеб. - Харь­
ков, 2004. - С. 809.

2 Смирнов В. Т., Собчак А. А. Общее учение о деликтных обязательствах в совет­
ском гражданском праве: Учеб. пособ. - Л., 1983. - С. 56.


До загальних умов виникнення зобов'язань з відшкодування шко­ди належать: а) шкода; б) протиправність поведінки заподіювача шкоди; в) наявність причинного зв'язку між протиправною поведін­кою правопорушника і її результатом - шкодою; г) вина заподіювача шкоди.

Зазначені умови визнаються загальними тому, що їх наявність не­обхідна в усіх випадках завдання шкоди для позитивного вирішення питання щодо її відшкодування, за винятком тих, стосовно яких за­кон встановлює спеціальні вимоги, розширюючи чи обмежуючи пе­релік зазначених умов (наприклад, у разі завдання ядерної шкоди за­кон встановлює межі відшкодування завданої шкоди незалежно від вини оператора ядерної установки).

Шкода як загальна умова виникнення зобов'язання з її від­шкодування визнається такою за тієї причини, що у разі її відсутно­сті питання про її відшкодування не виникне. Мабуть тому деякими авторами шкода визнається як підстава деліктної відповідальності; мовляв, якщо вочевидь наявність шкоди, то некоректно вести мову, що вона (шкода) є умовою відповідальності за неї1.

Тлумачення шкоди як підстави виникнення зобов'язання з її від­шкодування уявляється уразливим, оскільки воно призводить до ото­тожнення шкоди як результата протиправної поведінки правопоруш­ника з самою його поведінкою - завданням шкоди. Завдання шкоди як юридичний факт, породжуючий право потерпілого вимагати її відшкодування, і обов'язок правопорушника це відшкодування здійснити, безумовно, пов'язані між собою, але вони не тотожні..

Шкодою є одна із умов виникнення обов'язку з її відшкодування і вона означає сукупність несприятливих для особи, якій вона завда­на, особистих немайнових, а також майнових наслідків, що ви­никли у разі порушення суб'єктивних цивільних прав фізичної або юридичної особи.

Відповідно до ч. 1 ст. 1166 та ч. 1 ст. 1167 ЦК підлягає відшкоду­ванню як майнова, так і моральна шкода, якщо вона була завдана не­правомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю фізичній або юри­дичній особі. Тому можна зробити висновок, що загальне поняття шкоди є збиральним і за своїм обсягом воно торкається як особистої немайнової, так і майнової сфер потерпілого, тобто його немайнових та майнових благ, ушкоджених внаслідок дій чи бездіяльності з боку інших осіб.

Майновою визнається шкода, яку можна оцінити у грошовому ек­віваленті. При її відшкодуванні спрацьовує принцип повного відшко­дування.


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 | 70 | 71 | 72 | 73 | 74 | 75 | 76 | 77 | 78 | 79 | 80 | 81 | 82 | 83 | 84 | 85 | 86 | 87 | 88 | 89 | 90 | 91 | 92 | 93 | 94 | 95 | 96 | 97 | 98 | 99 | 100 | 101 | 102 | 103 | 104 | 105 | 106 | 107 | 108 | 109 | 110 | 111 | 112 | 113 | 114 | 115 | 116 | 117 | 118 | 119 | 120 | 121 | 122 | 123 | 124 | 125 | 126 | 127 | 128 | 129 | 130 | 131 | 132 | 133 | 134 | 135 | 136 | 137 | 138 | 139 | 140 | 141 | 142 | 143 | 144 | 145 | 146 | 147 | 148 | 149 | 150 | 151 | 152 | 153 | 154 | 155 | 156 | 157 | 158 | 159 | 160 | 161 | 162 | 163 | 164 | 165 | 166 | 167 | 168 | 169 | 170 | 171 | 172 | 173 | 174 | 175 | 176 | 177 | 178 | 179 | 180 | 181 | 182 | 183 | 184 | 185 | 186 | 187 | 188 | 189 | 190 | 191 | 192 | 193 | 194 | 195 | 196 | 197 | 198 | 199 | 200 | 201 | 202 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.)