АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Проблеми формування демократичної політичної системи в Україні

Читайте также:
  1. Heraeus. Відсутність філій таких компаній в Україні стримує вільний
  2. III. Формування теми, мети і завдань уроку.
  3. Аналіз оцінки системи управління розподілом готової продукції підприємства
  4. Аналіз формування власних надходжень спеціального фонду бюджетних установ
  5. База даних як складова інформаційної системи
  6. Банківської системи в Україні.
  7. в умовах рейтингової системи
  8. ВВЕДЕННЯ НОВОЇ ЕКОНОМІЧНОЇ ПОЛІТИКИ В УКРАЇНІ
  9. Види влади. Специфіка політичної влади
  10. Види політичної еліти.
  11. Види політичної участі та політичної поведінки
  12. Визначення властивостей нервової системи за психомоторними показниками (теппінг-тест)

Класичне визначення демократії дав Авраам Лінкольн: "Демокра­тія - правління народу, обране народом і для народу".

Чи ідеальною є така політична система суспільства і чи можливо та наскільки легко її досягнути? Чи однозначним є трактування де­мократії? *

Очевидно, ідеал демократичного устрою суспільства є недосяжним, "к недосяжний у принципі всякий ідеал. Сьогодні наукова література подає найрізноманітніші трактування демократії. Скажімо, ряд сучас­них вчених і практичних політиків активно критикують тлумачення Демократії як влади народу та застерігають від тотальної політизації ^спільного організму. Водночас вони переконані, що саме демократія "'Дтримус правлячу верхівку в стані постійного самовдосконалення Та Пошуку.

З такими застереженнями перекликаються і теоретичні моделі де­мократичного елітаризму. їм притаманне твердження, що демократія завдяки виборам мас дати дорогу найгіднішим представникам еліти і покликана оберігати суспільство від людей, які довго перебувають при владі, запобігти її надмірній концентрації.

Для того, щоб суспільство стало демократичним, у ньому мають бути втілені засадничі принципи демократії:

1) наявність громадянських прав у широкого кола людей;

2) визнання народу джерелом і носієм верховної влади;

3) виборність основних органів влади;

4) здійснення безперешкодного контролю за діяльністю влади з боку будь-якого громадянина або об'єднання громадян;

5) прийняття основних рішень шляхом голосування;

6) реальна можливість для кожного громадянина отримати вичерпну інформацію щодо змісту питань, які розглядаються;

7) однакові для всіх громадян можливості участі у політичному житті.

Слід зазначити, що сьогодні немає жодної країни світу, в якій було б повноцінно втілені ці принципи. Реальна демократія у кращому в падку є пануванням більшості над меншістю, а в гіршому - пануванням добре організованої меншості над більшістю при її формальній згоді.

У демократичному суспільстві право більшості мас бути органічно поєднане із гарантіями прав меншості - етнічної, релігійної, політичної. Це досягається шляхом впровадження механізму демократії, складається з таких елементів:

1) законодавчого закріплення основних економічних, соціальних та політичних прав;

2) розв'язання питань більшістю при забезпеченні твердих гарантій для меншості відкрито обстоювати свої інтереси;

3) розподіл законодавчої та виконавчої влади за їх відносної самостійності в межах закріплених повноважень;

4) незалежність суду;

5) наявність лояльної опозиції;

6) вільні, рівні, прямі і таємні вибори органів влади;

7) зв'язок безпосередніх і представницьких форм участі громади в управлінні справами суспільства;

8) політичний плюралізм;

9) верховенство закону;

10) законодавче закріплення і забезпечення права відкликання осіб, обраних до органів влади.

Механізми демократії не є раз і назавжди усталеними, а постійно розвиваються і вдосконалюються. Тим більше, що в кожній конкретній країні їх практичне втілення мас свої особливості.

Зокрема, свої особливості і проблеми формування демократичної політичної системи мають ті країни, які подолали авторитарний чи тоталітарний спосіб організації державного правління і перебувають на перехідному етапі суспільного розвитку.

До таких держав належить і Україна. На сучасному етапі її розвит­ку відбувається активний процес формування нової політичної систе­ми. Воно мас надзвичайно складний і суперечливий характер.

Сьогодні невід'ємними складовими формування демократичної політичної системи в Україні є: утвердження принципів демократії, парламентаризму та політичного плюралізму; забезпечення прав і сво­бод громадян, поділ державної влади на законодавчу, виконавчу і судо­ву; забезпечення засобам масової інформації ролі важливого елемента політичної системи; формування системи місцевого самоврядування.


Основні напрямки становлення демократичної політичної системи:

-морально-гуманістичний - глобальна гуманізація людських відно­син у суспільстві на основах свободи, гідності, справедливості, добра, порядності;

раціонапьно-соціалізаційний - здійснення політичної соціалізації громадян Української держави на основі національних державниць­ких, правових та культурно-ментальних традицій;

правовий - формування в громадян правосвідомості як головного знаряддя влаштування соціального і політичного порядку. Право­свідомість - це знання закону, правил суспільної поведінки і правил політичних відносин, знання своїх і чиїхось прав та обов'язків;

економічний - дотримання органічного паралелізму у реформу­ванні політичних та економічних стосунків у суспільстві.

політичний - підняття рівня політичної культури людей через елементарне усвідомлення ними, засад демократії, простих норм правової культури.

загальносоціологічтій - розгортання в суспільстві громадянської, самодіяльності та активності, творення широкої структури політич­них та громадських добровільних інституцій в усіх сферах життя.

Таким чином, найраціональніше слід розуміти демократичний устрій суспільного життя як таку форму політичної самоорганізації суспільства, при якій існує певна дистанція між державою та суспіль­ством, а основною шкалою цінностей є рівність та права людини.

 


1 | 2 | 3 | 4 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.004 сек.)