АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Основні ризики діяльності та проблеми розвитку кредитних спілок України

Читайте также:
  1. I. Оцінка викладацької діяльності вчителя щодо стимулювання пізнавальної самостійності учнів
  2. II. Сучасний стан розвитку освіти
  3. III. Мета, стратегічні напрями та основні завдання Національної стратегії
  4. III. ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ТА ВИРОБНИЧОЇ ПРАКТИКИ В ОРГАНАХ ДЕРЖАВНОЇ ВИКОНАВЧОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ
  5. IV етап – концепція поліхудожнього розвитку учнів Б.П.Юсова.
  6. IV. Основні напрями реалізації Національної стратегії
  7. S.I.2. Види діяльності, які може здійснювати юридична особа після одержання нею спеціального дозволу (ліцензії)
  8. Авторський міф України Тараса Шевченка (1814-1861)
  9. Академія прокуратури України при Генеральній прокуратурі України (на правах управління).
  10. АКТ ПРОГОЛОШЕННЯ НЕЗАЛЕЖНОСТІ УКРАЇНИ
  11. Акти, як форма правових засобів прокурорської діяльності.
  12. Аналіз асиметрій розвитку галузі побутової хімії у старих (ЄС-15) та нових (ЄС-12) країнах-членах

 

Відповідно до «Положення про критерії та фінансові нормативи діяльності кредитних спілок та об'єднаних кредитних спілок» [12] вони мають дотримуватись певних рівнів фінансових нормативів, що, апріорі, повинно мінімізувати ризики їх фінансової діяльності.

Одним із важливих показників діяльності кредитної спілки є норматив достатності її капіталу, за яким капітал кредитної спілки не може бути меншим ніж 10% від суми її загальних зобов’язань. Станом на 01.01.2007 року близько 16% кредитних спілок України не виконували цієї вимоги, що свідчить про більш ніж десятикратне перевищення зобов’язань над капіталом та погіршує фінансовий стан кредитної спілки та її платоспроможність.

 

Рис. 2.16. Виконання нормативу достатності капіталу в кредитних спілках станом на 01.01.2007 року (за 2006 рік) [30]

 

В цілому за сукупністю кредитних спілок співвідношення капіталу до зобов’язань за 2006 рік становить 41,4%, що свідчить про достатню платоспроможність значної кількості кредитних спілок.

Показники виконання фінансових нормативів діяльності кредитними спілками України у 2005 -2008 роках та питома вага кредитних спілок, що не виконували встановлені нормативи, наведені в таблиці 2.10. Як показує аналіз даних табл.2.6, основною проблемою діяльності майже 80% кредитних спілок України є невиконання нормативного рівня ризиків діяльності.

 

Таблиця 2.6. Показники виконання фінансових нормативів діяльності кредитними спілками України у 2005 -2008 роках [31]

Аналіз дотримання основних критеріїв та фінансових нормативів Значення показника % КС, які не дотримуються критеріїв
на 1.01.06 на 1.01.07 1.01.08 на 1.01.09

 

На думку Дерфінпослуг України [21 ], на сучасному етапі слід виділити наступні 5 груп ризиків в діяльності системи кредитних спілок України.

Перша група ризиків пов’язана із забезпеченням здатності підтримувати платоспроможність та ліквідність за умов виникненням системних фінансових криз або істотних змін ринкової кон’юнктури.

Нейтралізація ризиків цієї групи, а саме ризиків недостатньої антикризової стійкості системи кредитних спілок передбачає:

проведення макроекономічного аналізу і аналізу ринкових тенденцій і випереджальну адаптацію фінансової політики кредитних спілок;

забезпечення «кредитних вікон» для підтримки платоспроможності та ліквідності в умовах нестандартної ринкової ситуації;

протидію несприятливим для кредитних спілок заходам, що вживаються урядом або НБУ з метою відновлення макроекономічної або монетарної стабілізації.

Друга група ризиків пов’язана з тим, якою мірою кредитні спілки захищені від несподіванок з боку держави. Йдеться про мінімізацію ризиків несприятливих законодавчих змін та незбалансованої регуляторної політики.

Сюди ж відносяться ризики недостатнього рівня саморегулювання з боку системи кредитних спілок як одного з ключових чинників забезпечення її стабільності і прозорості.

Нейтралізація ризиків даної групи передбачає:

формування стійкого лобі в уряді і парламенті;

забезпечення оперативної та адекватної підтримки кредитних спілок у взаємовідносинах з правоохоронними та фіскальними органами;

забезпечення зваженого державного регулювання та його поєднання із саморегулюванням з боку системи кредитних спілок.

Третя група ризиків пов’язана з тим, якою мірою кредитні спілки володіють достатніми технологічними та ресурсними можливостями для освоєння нових та утримання традиційних ринкових ніш в умовах агресивного конкурентного середовища.

Нейтралізації цієї групи ризиків передбачає:

вироблення узгодженої ринкової стратегії в межах системи кредитних спілок, формування «цільових інвестиційних пулів» кредитних спілок під окремі системні ринкові проекти (іпотечного пулу, «пластикового пулу») та концентрацію ресурсів під такі проекти;

утворення та контроль необхідно їх сервісної інфраструктури (бюро кредитних історій, колекторської компанії, страхової компанії, фінансової компанії, банку тощо);

напрацювання кредитними спілками позитивної кредитної історії та забезпечення доступу до дешевих і довгих грошей як у межах України, так і за кордоном.

Четверта група ризиків пов’язана з успішністю завершення якісної консолідації системи кредитних спілок і запровадження єдиної загальнонаціональної програми підтримання їх фінансової стабільності та гарантування вкладів їх членів.

Нейтралізація ризиків даної групи передбачає:

супроводження процесу якісної консолідації та оздоровлення системи кредитних спілок з паралельним зменшенням рівня концентрації ринку у невеликій кількості кредитних спілок та виведення з ринку «жевріючих» кредитних спілок;

поетапне запровадження єдиної загальнонаціональної програми підтримання фінансової стабільності кредитних спілок;

створення інституційних умов для запровадження за участю держави єдиної системи гарантування вкладів членів кредитних спілок з можливим використанням перехідних пілотних схем захисту вкладів.

П’ята група ризиків пов’язана з недостатнім впровадженням позитивного національного бренду кредитних спілок на основі поєднання принципів ринкової ефективності, соціальної відповідальності та кооперативних засад в управлінні. Нейтралізація ризиків даної групи передбачає проведення широкої просвітницької діяльності серед населення.

 

...

1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 |



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.006 сек.)