АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Укази Президента України

Читайте также:
  1. III. ПРОГРАМА НАВЧАЛЬНОЇ ТА ВИРОБНИЧОЇ ПРАКТИКИ В ОРГАНАХ ДЕРЖАВНОЇ ВИКОНАВЧОЇ СЛУЖБИ УКРАЇНИ
  2. Авторський міф України Тараса Шевченка (1814-1861)
  3. Академія прокуратури України при Генеральній прокуратурі України (на правах управління).
  4. АКТ ПРОГОЛОШЕННЯ НЕЗАЛЕЖНОСТІ УКРАЇНИ
  5. Антимонопольна політика і антимонопольне регулювання в Україні. Функції Антимонопольного комітету України.
  6. Бальнеологічні курортно- рекреаційні ресурси України.
  7. Банківська система України
  8. Банківська система України. Види банків.
  9. Боротьба у Верховній Раді України
  10. Бюджет, та учасники бюджетного процесу України.
  11. Бюджетний кодекс України – фінансова конституція держави. Відносини, що регулюються бюджетним кодексом
  12. В ЗБРОЙНИХ СИЛАХ УКРАЇНИ НА СУЧАСНОМУ ЕТАПІ

1. "Про вдосконалення інформаційно-аналітичного за­безпечення Президента України та органів державної вла­ди" від 14 липня 2000 р. № 887 (887/2000).

2. "Про заходи щодо розвитку національної складової глобальної інформаційної мережі Інтернет та забезпечен­ня широкого доступу до цієї мережі в Україні" від 31 лип­ня 2000 р. № 928 (928/2000).

3. "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 17 червня 1997 р. "Про невідкладні заходи щодо впорядкування системи здійснення державної інфор­маційної політики та удосконалення державного регулю­вання інформаційних відносин" від 21 липня 1997 р. № 663 (663/97).

4. "Про рішення Ради національної безпеки і оборони України від 31 жовтня 2001 р. "Про заходи щодо вдоскона­лення державної інформаційної політики та забезпечення інформаційної безпеки України" від 6 грудня 2001 р. №1193/2001.

5. Доручення Президента України від 12 квітня 2000 p., від 5 грудня 2000 р. та від 25 квітня 2001 р. щодо створен­ня та забезпечення функціонування національного каналу супутникового іномовлення.


 

Міжнародні аспекти інформаційного права


 


Розділ 7

МІЖНАРОДНІ АСПЕКТИ ІНФОРМАЦІЙНОГО ПРАВА

7.1. ТЕНДЕНЦІЇ МІЖНАРОДНОГО ІНФОРМАЦІЙНОГО ПРАВА

7.1.1. Вплив міжнародного права на формування інформаційного права України

Формування системи інформаційного законодавства ви­сунуло проблему гармонізації його на міждержавному рівні з урахуванням засад міжнародного права (його провідних складових: публічного і приватного).

Для з'ясування сутності міжнародного інформаційного права на рівні окремих країн слід визначитися у їхніх пра­вових доктринах. Кожна країна має правову доктрину. Проте в теорії міжнародного права за певними критеріями визначають такі типові правові системи.

Правова доктрина системи загального права англо-аме-риканської сім'ї права (Великобританія, США та інші краї­ни, що запозичили їхню доктрину права). Основний її зміст зводиться до публічно-правового і приватно-правового (не­державного) регулювання суспільних відносин. У зв'язку з цим право поділяють на публічне і приватне. Важливим критерієм розмежування є визначення соціальної спрямо­ваності інтересу: публічний (суспільства, держави в ціло­му) та приватний (окремої людини, недержавних спільнот).


Державне забезпечення приватно-правового регулювання здійснюється через можливість судового захисту у формі судових прецедентів.

Правова доктрина європейської континентальної сім'ї права, її ще називають романо-германською (ФРН, Фран­ція, Росія та ін.). За цією доктриною право поділяють на галузі, підгалузі, галузеві та міжгалузеві комплексні інсти­туції публічного (державного) права. Серед провідних га­лузей визначають: конституційне, адміністративне, ци­вільне та кримінальне право. На їхній основі виникають синтетичні комплексні галузі чи міжгалузеві комплексні інститути права. Такий підхід правового регулювання при­таманний і Україні.

Як констатацію факту слід зазначити, що сучасне інфор­маційне законодавство України щодо доктрини формуван­ня має характер змішаної системи права: зберігши галузе­вий підхід традиційної континентальної системи права, воно стало на шлях публічно-правового нормотворення за доктриною загального права (англо-американської систе­ми права), коли окремі проблеми на законодавчому рівні вирішуються на рівні окремих законів за ситуаційним принципом. У зв'язку з цим є необхідність визначитися у підходах міжнародної практики щодо регулювання су­спільних інформаційних відносин.

Сьогодні можна констатувати що в міжнародному праві активно формується нова інституція — міжнародне інфор­маційне право світової інформаційної цивілізації. За екс­пертними оцінками, на міжнародному рівні укладено близько 100 міждержавних угод (глобальних, універсаль­них, регіональних та субрегіональних), у яких визначені міжнародні інформаційні відносини.

Глобальна комп'ютеризація через Інтернет породила не­обхідність пошуку засобів і методів гармонізації національ-


Розділ 7

 

 

Міжнародні аспекти інформаційного права


 


них правових систем у сфері міжнародних інформаційних відносин, співвідношення цих систем на рівні колізійного та матеріального міжнародного права. У багатьох регіонах світу формуються міжнародні стандарти правових норм на рівні типових законів, багатосторонніх конвенцій, угод тощо.

Деякі теоретики та практики у сфері правового регулю­вання суспільних інформаційних відносин пропонують механічно імплементувати (ввести до системи національ­ного права) ці норми в національну систему права без гли­бокого порівняльного аналізу чинного законодавства інших країн. На нашу думку, при правотворенні неприпустиме необґрунтоване копіювання зарубіжного досвіду. Гармоні­зацію можна проводити також шляхом внесення нового змісту в наявні форми правових норм. До речі, саме так роблять у цивілізованих країнах, які раніше від нас стали на шлях формування правового інформаційного суспіль-, ства у складі глобальної інформаційної цивілізації.


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.)