АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Сутність ремонтного господарства підприємства

Читайте также:
  1. Cтиль керівництва: сутність, вимоги у його сучасних умовах
  2. I. Сутність і види соціальних змін.
  3. III. Соціальна політика, її сутність і функції.
  4. Агрохімічне обслуговування органічного сільського господарства
  5. Аналіз активів та пасивів підприємства
  6. Аналіз беззбитковості підприємства
  7. Аналіз валового прибутку підприємства
  8. Аналіз використання виробничої потужності підприємства
  9. Аналіз використання обладнання і виробничої потужності підприємства
  10. Аналіз забезпеченості підприємства основними засобами
  11. Аналіз платоспроможності підприємства
  12. Аналіз показників використання основних засобів підприємства

Високі темпи розвитку промисловості супроводжуються швидким ростом основних засобів і особливо їх активної частини – машин і обладнання. В забезпеченні найбільш ефективного їх використання важлива роль належить ремонтному господарству.

Ремонт дає можливість усунути фізичний знос і втрачені в ході експлуатації деякі параметри, а модернізація компенсує моральний знос обладнання. В ремонтному господарстві зайнято 10-15% робочих від загальної їх чисельності. Затрати на ремонт складають 6-8% вартості продукції.

В цих умовах ефективна організація проведення ремонтів не тільки забезпечує роботоспроможність обладнання, але і впливає на результати виробничої діяльності підприємства.

Ремонтне господарство включає ремонтно-механічний цех, ремонтні майданчики цехів, склади обладнання і запасних частин і інші підрозділи. Вони здійснюють всі види ремонтів, модернізацію і технічні огляди обладнання.

Характер діяльності ремонтного господарства визначає його завдання:

- Здійснення технічного обслуговування і ремонту всього обладнання підприємства;

- Монтаж обладнання, яке придбане або виготовлене самим підприємством;

- Модернізація експлуатуючого обладнання;

- Виготовлення запчастин і вузлів;

- Організація зберігання обладнання і запчастин;

- Планування всіх робіт по технічному обслуговуванню і ремонту обладнання;

- Системи техобслуговування і ремонту обладнання.

Всі роботи на підприємстві по підтримці обладнання в робочому етапі діляться на:

- техобслуговування;

- ремонт.

Організація ремонтного господарства підприємства базується на системі ППР (планово-попереджувальних робіт). Це являє собою сукупність організаційно-технічних заходів з надзору, догляду, обслуговуванню і ремонту обладнання, які проводяться по плану у визначених об’ємах і в визначенні строки з метою попередження аварій і підтримки обладнання в постійному технічному стані.

Основні принципи системи техпідготовки:

- попереджувальність;

- плановість.

Попереджувальність – це принципи техпідготовки, які заключаються в тому, що після роботи обладнання протягом встановленого проміжку часу для цього обладнання виконується технічний огляд і ремонтні роботи незалежно від фізичного стану і ступеня зносу.

Плановість заклечається в тому, що проведення даних заходів проводиться по спецграфіку з заданим об’ємом робіт і в назначені терміни.

Система ППР включає техогляд і ремонт.

Техогляд – це комплекс операцій по підтримці працездатності обладнання і забезпечення його технічних параметрів в процесі експлуатації. Ці огляди здійснюються виробничими робітниками або черговими ремонтниками і передбачають наступні види робіт:

- заміна і поповнення мастил;

- регулювання механізмів;

- видалення мілких неполадок;

- змазку поверхні, яка треться;

- перевірку геометричної точності у відповідності з нормами.

Ремонт – це комплекс операцій по відновленню параметрів технічних характеристик обладнання і забезпечення його діяльної експлуатації.

Ремонт ділиться на:

- малий;

- середній;

-капітальний.

Малий (поточний ремонт) передбачає заміну швидкозношувальних деталей і регулювання механізму.

Середній ремонт – частковий розбір агрегату, заміна і ремонт окремих вузлів і механізмів, послідуюче зібрання, регулювання і дослідження під навантаженням.

Капітальний ремонт – повний розбір агрегату, заміна або ремонт збірних одиниць з наступним їх зібранням, регулювання і випробування на всіх режимах роботи.

Ремонти, які спричинені аваріями називаються неплановими (аварійними).

В теперішній час питання пов’язані з організацією ремонтного господарства вирішується на підприємствах самостійно.

Система планово-запобіжного ремонту має профілактичну сутність. Однак у практиці експлуатації устаткування виникають аварійні ситуації, пов'язані з відмовою техніки, неполадками.

Витрати, пов'язані з усуненням наслідків аварій, ставляться до позапланових витрат і позначаються на результативності роботи підприємства негативним образом.

Система планово-запобіжного ремонту будується на використанні наступних нормативів:

- ремонтні цикли і їх структура;

- тривалість міжремонтних періодів і періодичність технічного обслуговування;

- категорії складності ремонту;

- нормативи трудомісткості;

- норми запасу деталей і оборотних вузлів.

Під ремонтним циклом слід розуміти час між двома капітальними ремонтами, а перший ремонтний цикл починається з уведення устаткування в експлуатацію до першого капітального ремонту. У цей проміжок часу включається виконання всіх заходів щодо технічного обслуговування й усіх видів ремонтів. Черговість їх виконання може бути представлена наступною схемою:

 

КР - ТО - ТО - МР1 - ТО - МР2 - ТО - СР - ТО - ТО - МР3 - ТО - КР, (12.1)

 

де КР - капітальний ремонт;

СР - середній ремонт;

МР - малий ремонт;

ТО - технічне обслуговування.

 

При визначенні ремонтного циклу необхідно враховувати різні фактори: тип виробництва, вид і властивості оброблюваних матеріалів, експлуатаційні умови, кваліфікація персоналу, ступінь завантаження устаткування.

Міжремонтний період, періодичність виконання ремонтних робіт, а також їх трудомісткість і матеріалоємність залежать від конструктивних особливостей устаткування.

Виходячи із цього, усе устаткування на підприємстві групується по категоріях ремонтної складності. Кожній групі відповідає певне число одиниць складності ремонту, які встановлюються по довідникові, і в остаточному підсумку формується категорія складності ремонту.

Причому окремо оцінюється категорія складності ремонту електричної й механічної частин устаткування, а їх підсумок дає шукану величину - категорію складності ремонту конкретного устаткування.

На основі вищенаведених нормативів будується готовий графік планово-запобіжного ремонту, що охоплює все наявне в експлуатації устаткування, розраховується трудомісткість і матеріалоємність ремонтних робіт, а також чисельність ремонтного персоналу.

Зроблені розрахунки включаються в систему поточного внутрівиробничого планування з відповідним асигнуванням засобів і наступним обліком витрат на виробництво продукції.


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.004 сек.)