Основні поняття і правові аспекти ремонтно-будівельної діяльності

Будівельна діяльність в порівнянні з іншими галузями господарювання користується підвищеною увагою. Доказом цього є наявність чинних і регулюючих нормативних актів в даній сфері. Так, на рівні законів існують три акти, які в рівній мірі визначають основні питання будівництва в Україні. Зокрема це:

- Закон України «Про планування і забудову територій» від 20.04.2000 р. № 1699-III, з змін. і доп. (далі – Закон про забудову);

- Закон України «О архітектурній діяльності» від 20.05.1999 р. № 687 – XIV, зі зм. і доп. - (Закон про архітектуру);

- Закон України «О основах містобудування» від 16.11.1992 р. № 2780- XII, зі зм. і доп. - (Закон про містобудування).

Відповідно до Закону про забудову, під будівництвом розуміють здійснення нового будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту, впорядкування об'єктів містобудування, розширення і технічне переоснащення підприємств. Всі ці операції зводяться до процесу, що іменується забудовою території. При цьому будівництво об'єктів містобудування здійснюється відповідно до чинного законодавства, державних стандартів, норм і правил, регіональних і місцевих правил забудови, містобудівної і проектної документації. Будівництво, що полягає в організації комплексної забудови території або розташуванні і будівництві окремих будинків і споруд, ведуть суб'єкти планування.

Закон про містобудування і Закон про архітектуру визначають правові і організаційні аспекти здійснення містобудівної і архітектурної діяльності. При цьому як поняття містобудівною, так і архітектурній діяльності включають поняття будівельної діяльності. Таким чином, будівельна діяльність – це не тільки здійснення нового будівництва, але і реконструкція, реставрація, капітальний ремонт, впорядкування об'єктів містобудування, розширення і технічне переоснащення підприємств.

Розглядаючи будівництво як систему організації, управління і здійснення містобудівної (архітектурною) діяльності, слід звернути увагу на елементи такої системи, що становлять. До них відносяться:

- об'єкти будівництва;

- суб'єкти планування будівництва;

- суб'єкти будівництва.

Об'єктом будівництва є дома і споруди житлово-цивільного, комунального, промислового і іншого призначення.

Суб'єктами планування будівництва виступають органи державної влади, органи місцевого самоврядування, фізичні і юридичні особи (ст.1 Закону про забудову, ст.4 Закону про містобудування).

Суб'єктами будівництва є (ст. 1, абз.3 Закону про архітектуру):

- архітектори;

- обличчя, які беруть участь в підготовці і розробці містобудівної документації, проектної документації для будівництва, реконструкції, реставрації, капітального ремонту будинків і споруд, впорядкування ландшафтних і садово-паркових об'єктів;

- замовники проектів і будівництва;

- підрядники на виконання проектних і будівельних робіт;

- виробники будівельних матеріалів, виробів і конструкцій;

- власники і користувачі об'єктів будівництва;

- органи влади, які реалізують свої повноваження у сфері будівництва.

Відповідно до Положення про підрядні контракти в будівництві №9:

1. Інвестори – суб'єкти інвестиційної діяльності, які ухвалюють рішення про внесення власних, кредитних і залучених майнових і інтелектуальних цінностей в об'єкти інвестування. Інвестори можуть виступати в ролі вкладників, кредиторів, покупців, а також виконувати функції якого-небудь учасника інвестиційної діяльності.

2. Учасники інвестиційної діяльності – фізичні і юридичні особи України, інших держав, які забезпечують реалізацію інвестицій в капітальне будівництво як виконавці замовлень або на підставі доручення інвестора (замовники, підрядники, постачальники, проектувальники, науково-консультаційні фірми, посередники, банки, страхові компанії і ін.).

3. Учасники (сторони) підрядного контракту в будівництві – учасники будівництва, які підписують контракт. При двосторонніх контрактах його учасниками є замовник і підрядник. У багатобічних контрактах учасниками контракту, окрім замовника і підрядника, можуть бути інші виконавці, які беруть участь у виконанні замовлення.

4. Замовник – учасник контракту, який визначає умови складання контракту, приймає закінчені роботи і здійснює розрахунки по ним з підрядником. В ролі замовника може виступати інвестор або за його дорученням інші фізичні або юридичні особи.

5. Підрядник – учасник будівництва, який зобов'язаний на свій риск і за обумовлену ціну виконати передбачені контрактом роботи і передати їх замовникові у встановлені терміни.

6. Генеральний підрядник – підрядник, який відповідає за виконання всього комплексу робіт, передбачених замовленням, передачу їх замовникові і забезпечує координацію діяльності інших підрядчиків.

7. Головний підрядник – підрядник, який відповідає за виконання частини робіт на об'єкті, здає їх генеральному підрядникові або замовникові і забезпечує координацію діяльності субпідрядників.

8. Субпідрядники – підрядники, які виконують спеціальні і окремі види робіт за домовленістю з генеральним підрядником, головним підрядником або замовником.

9. Гаранти – учасники будівництва, які гарантують виконання зобов'язань сторонами контракту.

10. Страховик – юридична особа, яка створена для здійснення страхової діяльності і отримало для її виконання ліцензію.

11. Страхувальник – юридична особа, яка уклала із страховиками договір страхування.

Окрім вказаних вище законів, нормативне регулювання будівельної діяльності здійснюється великою кількістю державних норм, відомчих нормативних актів, регіональними і відомчими правилами забудови.

Ремонтно-будівельне підприємства як й інші суб’єкти господарювання визначає й формує завдання своєї діяльності, розроблює стратегію і тактику розвитку, знаходить фінансові кошти, формує трудовий колектив. Сучасна ремонтно-будівельна організація характеризується:

- організаційною єдністю;

- майновою відповідальність, тобто несе повну відповідальність всім своїм майном;

- вступає у господарські відносини від власного імені (найменування), має самостійний баланс, розрахунковий і інші рахунки в банках, круглу печатку, дозвіл на здійснення будівельно-монтажних робіт і реалізацію своєї продукції;

- оперативно-господарська і економічна самостійність, тобто будівельна організація самостійно укладає різного роду договору і здійснює операції, отримує прибуток або зазнає збитки; за рахунок прибутку забезпечує стабільний фінансовий стан і подальший розвиток виробництва і інфраструктури.

Таким чином, будівельна організація, як і будь-яке підприємство, самостійно визначає цілі і завдання діяльності, розробляє стратегію і тактику свого розвитку, знаходить необхідні фінансові ресурси, формує трудовий колектив, набуває необхідних засобів і предметів праці, вирішує організаційні питання, що стосуються формування організаційної структури управління, регулювання діяльності своїх підрозділів, соціальні конфлікти.

Вибір стратегії і тактики ремонтно-будівельних підприємств обумовлений такими положеннями:

- недостатня забезпеченість ресурсами замовників ремонтно-будівельної продукції;

- зростання цін на будівельні матеріали, конструкції, енергію, транспорт та інші послуги, що призводить до подорожчання ремонтно-будівельних робіт та зростання термінів їх здійснення.

Поиск по сайту: