АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Лікування та профілактики хронічного бронхіту у дітей

Читайте также:
  1. Визначити тактику подальшого лікування.
  2. До якого віку рекомендується носити ортопедичне взуття з метою профілактики рецидиву вродженої клишоногості?
  3. ЗМІСТОВИЙ МОДУЛЬ 1. СТРУКТУРА ТА ОСНОВНІ ЗАВДАННЯ ДОГЛЯДУ ЗА ХВОРИМИ В ЗАГАЛЬНІЙ СИСТЕМІ ЛІКУВАННЯ ХВОРИХ ТЕРАПЕВТИЧНОГО ПРОФІЛЮ
  4. Коли застосовується оперативний метод лікування?
  5. Коли необхідно починати лікування дисплазії кульшового суглоба?
  6. Коли необхідно починати лікування м'язової кривошиї?
  7. Консервативне лікування хронічного гнійного середнього отиту.
  8. КРИТЕРІЇ ЕФЕКТИВНОСТІ ЛІКУВАННЯ
  9. Лікування гнійних ран
  10. Лікування гострих середніх отитів.
  11. ЛІКУВАННЯ ДІТЕЙ ХВОРИХ НА СЕРЕДНІЙ СЕКРЕТОРНИЙ ОТИТ
  12. ЛІКУВАННЯ ЗАХВОРЮВАНЬ ГЛОТКИ

J40 Хронічний бронхіт – хронічне розповсюджене ураження бронхів з повторними загостреннями, з морфологічною перебудовою секреторного апарату слизової оболонки, розвитком склеротичних змін у більш глибоких шарах бронхіальної стінки і характеризується: наявністю продуктивного кашлю протягом кількох місяців впродовж 2-х років, постійними різнокаліберними вологими хрипами, 2-3 загостреннями на рік протягом 2-х років, збереженням у фазі ремісії ознак порушення вентиляції легень.

Рентгенологічно: підсилення і деформація рисунку легень, порушення структури коренів легень.

Класифікація:

Первинний хронічний бронхіт діагностується при виключенні інших хронічних захворювань легень: муковісцидозу, бронхіальної астми, вад розвитку, легеневої і серцево-судинної систем, синдрому циліарної дискінезії тощо.

Вторинний хронічний бронхіт є ускладненням вроджених вад розвитку легень і серцево-судинної системи, муковісцидозу, спадкових захворювань легень, а також специфічних бронхолегеневих процесів

Виділяють 4 форми хронічного бронхіту:

§ J 41 простий неускладнений бронхіт;

§ J 41.1 гнійний бронхіт;

§ J 44 обструктивний бронхіт;

§ J 41.8 гнійно-обструктивний бронхіт

. Фази патологічного процесу: загострення або ремісія.

Етіологія формування хронічного бронхіту:

§ віруні асоціації;

§ вірусно-мікоплазменні;

§ вірусно-бактеріальні;

§ вірусно-бактеріально-грибкові;

§ персистенція опуртуністичної мікрофлори

Патогенез:

o порушення мукоциліарного кліренса

o порушення дренажної функції

o зниження місцевого імунітету

o гіпертрофія і гіперфункція бронхіальних залоз

o зниження протеолітичної активності трахеобронхіального секрета;

o недостатність неспецифічного ферментного захисту

Клінічні критерії діагностики хронічного бронхіту:

§ загострення процесу з тривалістю кілька місяців, впродовж 2-х років і більше;

§ 2-3 загострення на рік протягом не менше 2-х років;

§ збереження у фазі ремісії ознак порушення вентиляції легень;

§ наявність продуктивного кашлю протягом кількох місяців впродовж 2-х років;

§ надсадний малопродуктивний кашель ранком;

- кашель на початку захворювання з’являється вранці після сну, виділяється невелика кількість мокротиння (недостатність мукоциліарного транспорту проявляється у нічний час). Кашель посилюється у холодний період року, а також у період загострення хвороби, у період ремісії, а також при ураженні дрібних бронхів, які не мають рецепторів кашльового рефлексу, практично відсутній;

· при прогресуванні хвороби кашель наростає і з’являється протягом всього дня і вночі;

при дихальній недостатності ІІІ ступеня, кашльовий рефлекс згасає, кашель стає малопродуктивним, навіть при наявності бронхоектазів;

· мокротиння має різний характер, але переважає підвищена в’язкість;

· задишка спочатку з’являється при загостренні, пізніше наростає після фізичного навантаження;

· можлива деформація грудної клітки у вигляді кіфозу грудного відділу хребта, та симптом барабанних паличок;

· обмеження екскурсії грудної клітки при диханні, участь у диханні допоміжних м’язів;

· перкуторно: коробочний відтінок тону - над ділянками з емфіземою, притуплений – у місцях запального процесу;

· аускультативно: подовжений видих, жорстке дихання, при емфіземі дихання ослаблене; при ураженні дрібних бронхів - у горизонтальному положенні при видиханні - сухі високотональні хрипи, якщо вони відсутні у вертикальному положенні, то це “прихована бронхообструкція”. При броноектазах - вологі хрипи різного калібру. Характер хрипів нестійкий, можуть зникати після кашлю.

· Рентгенологічно: порушення структури корнів легенів, підсилення і деформація рисунку легень, пневмосклероз.


1 | 2 | 3 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.006 сек.)