АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

ЛІКУВАННЯ ДІТЕЙ ХВОРИХ НА СЕРЕДНІЙ СЕКРЕТОРНИЙ ОТИТ

Читайте также:
  1. B. Ізоляція хворих
  2. B. Накласти джгут-закрутку у середній третині стегна
  3. B. Накласти джгут-закрутку у середній третині стегна
  4. Авторські вірші та малі жанри для дітей
  5. Аналіз знань дітей про рослини
  6. Антропометричні дослідження дітей різного віку та особливості їх проведення
  7. Визначення місця даного готелю на ринку туристичних послуг. Охарактеризувати контингент мешканців та середній рівень завантаженості протягом року і порівняно з минулим
  8. Визначити тактику подальшого лікування.
  9. Гематологічні показники у дітей різних вікових груп
  10. Годування важкохворих
  11. Госпіталізація, санітарна обробка та транспортування хворих дітей
  12. ДОСЛІДЖЕННЯ ПРОЯВІВ КОСООКОСТІ У ДІТЕЙ ШКІЛЬНОГО ВІКУ

 

Середній секреторний отит (далі ССО) (шифр – Н 65.9) – це негнійне хронічне ураження середнього вуха, що виникає при порушенні функції слухової труби і супроводжується накопиченням трансудату у порожнинах середнього вуха та кондуктивною приглухуватістю.

Причиною ССО можна вважати всі патологічні стани в порожнинах носа, глотки та приносових пазух, що можуть порушувати функцію слухової труби. Участь у формуванні ССО мікробів, вірусів, грибів та патологічних імунних реакцій не можна вважати цілком доведеною.

 

ДІАГНОСТИЧНІ КРИТЕРІЇ

Клінічні.

Початок негострий. Хворих непокоїть погіршення слуху. Вони часто пов'язують це з перенесеними запальними захворюваннями носа, приносових пазух, глотки, середнього вуха, утрудненням носового дихання.

При отоскопії барабанні перетинки сірі, втягнуті, пастозні. При отомікроскопії можна побачити рівень рідини за барабанною перетинкою. При обстеженні носа та глотки можуть виявлятися ознаки запалення слизової оболонки, гіпертрофія структур лімфоглоткового кільця, хронічний гіпертрофічний риніт, викривлення носової перегородки.

Аудіологічні.

На ігровій аудіограмі виявляється підвищення порогів на 10-40 дБ. На тональній аудіограмі підвищення порогів повітряно-проведених звуків при збережених кістково-проведених. Кістково-повітряний інтервал 10-40 дБ.

При імпедансометрії – тимпанограма типу “В”, акустичні рефлекси не реєструються.

ЛІКУВАННЯ

Найбільш ефективним вважається поетапний підхід до лікування хворих з ССО.

1 етап передбачає консервативну чи хірургічну санацію носа, приносових пазух, носової та ротової частин глотки.

Якщо через один місяць після закінчення лікування слух не нормалізувався, або на протязі 3 місяців захворювання поновилося, слід переходити до 2 етапу.

2 етап складається з катетеризації слухової труби, її продування, введення через катетер протеолітичного ферменту (трипсін чи химотрипсін 1,0 в концентрації 1:1000) з кортикостероїдами (наприклад, 0,5 мл суспензії гідрокортизону), електрофорез лідази з кортикостероїдними препаратами.

Неефективність катетеризації слухових труб і фізіотерапії, або швидке (на протязі 3 місяців) поновлення захворювання свідчить про необхідність переходу до 3 етапу.

3 етап необхідно починати з тимпанопункції, яку проводять в задньо-нижньому квадранті барабанної перетинки, відсмоктування патологічного вмісту барабанної порожнини, її промивання розчином кортикостероїдів і протеолітичних ферментів. В подальшому призначається ендауральний електрофорез кортикостероїдних і ферментативних препаратів один раз в день на протязі 8-10 діб в залежності від густоти рідини в барабанній порожнині.

Відсутність ефекту, або його нетривалість (до 3 місяців свідчать про необхідність шунтування барабанної порожнини.

4 етап. На цьому етапі в задньо-нижньому квадранті барабанної перетинки виконують тимпанотомію (біля 1 мм в діаметрі, в залежності від діаметра шунта). Через отвір промивають барабанну порожнину розчином кортикостероїдів і протеолітичних ферментів, після чого в отвір вводять шунт з біологічно інертного матеріалу. Наступного дня перевіряють слух. При його покращенні шунт залишають до 3 місяців. Відсутність ефекту через добу свідчить або про дефект маніпуляції, або про те, що вона виконана не за показаннями.

Якщо після видалення шунта на протязі 3 місяців знову рецидивує ССО, слід переходити до п'ятого етапу.

5 етап. Відсутність ефекту від шунтування обумовлена, як правило, розповсюдженням патологічного процесу на комірки соскоподібного відростку, “блоком” адитуса.

На цьому етапі виконують антромастоїдотомію з ретроаурікулярного підходу, розкривають всі комірки заповнені трансудатом, в трепанаційну порожнину вводять 2 дренажні трубки, рану зашивають. Виконують шунтування барабанної порожнини способом, що описано вище.

На протязі 7-10 днів (в залежності від характеру промивних вод) дренажі промивають розчином антибіотика слабкої концентрації, кортикостероїдних та ферментних препаратів. Потім дренажі видаляють, а шунт залишають на 3 місяці

 


1 | 2 | 3 | 4 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.)