АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Рівень засвоєння теоретичного та практичного матеріалу за результатами вивчення змістового модуля перевірюється за допомогою поточної модульної контрольної роботи

Читайте также:
  1. B Хід роботи.
  2. I рівень
  3. I рівень
  4. I. Вивчення нового матеріалу
  5. I. Вивчення нового матеріалу
  6. I. Сприйняття нового матеріалу.
  7. II. Закріплення вивченого матеріалу
  8. II. ПОВТОРЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ
  9. II. ПОВТОРЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ, ВИВЧЕННЯ НОВОГО
  10. II. Сприйняття нового матеріалу
  11. III. Вивчення нового матеріалу
  12. III. Вивчення нового матеріалу

 

ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ ДЛЯ ПІДГОТОВКИ ДО
ПОТОЧНОГО МОДУЛЬНОГО КОНТРОЛЮ

Модуль І. Облік валютно-фінансових та
експортно-імпортних операцій

1. Предмет, об’єкти дисципліни, його основні завдання.

2. Особливості організації бухгалтерського обліку у розрізі відкриття окремих рахунків аналітичного обліку.

3. Паралельне ведення обліку в іноземній та національній валюті.

4. Зовнішній контракт.

5. Розмежування витрат та особливості їх відображення на рахунках бухгалтерського обліку.

6. ІНКОТЕРМС 2010.

7. Облік іноземної валюти в касі.

8. Облік іноземної валюти на поточному рахунку.

9. Курсові різниці.

10. Облік купівлі іноземної валюти.

11. Облік реалізації іноземної валюти.

12. Сутність та поняття курсової різниці.

13. Облік курсової різниці відповідно до П(С)БО.

14. Сутність і завдання обліку імпортних операцій.

15. Визначення собівартості придбання запасів.

16. Визначення облікової вартості запасів.

17. Бухгалтерський облік закупівель імпортних товарів.

18. Аналітичний облік розрахунків з постачальниками.

19. Облік імпорту робіт, послуг, прав.

20. Облік імпорту товарів на умовах комерційного кредиту.

21. Сутність і завдання обліку експортних операцій.

22. Особливості обліку витрат за експортними операціями.

23. Облік експорту товарів на умовах комерційного кредиту.

24. Облік експорту робіт, послуг, прав.

25. Поняття валютних цінностей та операцій з ними.

26. Види валютних рахунків.

27. Класифікація валют.

28. Поняття та види валютного курсу.

29. Поняття курсових різниць.

30. Банківський переказ.

31. Чеки як засіб банківського платежу.

32. Вексель.

33. Види цін у зовнішньоекономічній діяльності.

34. Порядок формування цін.

35. Види мита та митних платежів.

36. Вантажна митна декларація.

37. Сертифікат походження товар.

38. Вільна торгівля.

39. Документальне забезпечення митного оформлення.

40. Документальне оформлення міжнародних перевезень.

41. Митне оформлення ввезення товарів.

42. Митне оформлення вивезення товарів.

43. Транзитні перевезення.

44. Зустрічна торгівля та її форми.

Модуль ІІ. Облік інших
зовнішньоекономічних операцій

45. Особливості відображення в обліку експортної та імпортної частин бартерних операцій у зовнішній торгівлі.

46. Спеціальні режими при здійсненні бартерних операцій – зас­тава, гарантія та їх відображення в системі бухгалтерського обліку.

47. Різні види здійснення операцій з давальницькою сировиною.

48. Сутність і завдання бартерних операцій.

49. Особливості обліку бартерних операцій.

50. Облік видів спільної діяльності.

51. Облік операцій з давальницькою сировиною.

52. Облік лізингових операцій, комплексне будівництво об’єктів за кордоном, надання та отримання технічної і гуманітарної допомоги.

53. Особливості обліку на підприємствах, створених за участю іноземного капіталу на митній території України.

54. Облік розрахунків по відрядженню за кордон.

55. Вільні економічні зони.

56. Зони вільної торгівлі.

57. Законодавчо-нормативна правова база, яка регулює облік операцій та оподаткування у вільних економічних зонах.

58. Джерела інформації для проведення аналізу.

59. Аналіз виконання зовнішньоекономічних операцій з това­рами, роботами, послугами.

60. Аналіз розрахункових операцій.

61. Попередній аналіз виконання договірних зобов’язань.

62. Аналіз впливу зовнішньоекономічних операцій на фінансо­во-господарський стан підприємства.

63. Поняття та передумови створення вільних економічних зон.

64. Митне оформлення операцій з давальницькою сировиною.

65. Принципи функціонування вільних економічних зон.

66. Особливості заповнення вантажно-митної декларації при здійсненні операцій з давальницькою сировиною.

67. Організація та ведення обліку зовнішньоекономічних опера­цій з підприємствами, зареєстрованими в офшорних зонах.

68. Види валютних рахунків.

69. Передумови створення вільних економічних зон в Україні.

70. Поняття та види офшорних зон.

71. Міжнародний офшорний бізнес.

72. Поняття міжнародних розрахунків.

73. Чеки як засіб банківського платежу.

74. Документальне оформлення відрядження.

75. Порядок визначення суми авансу при відрядженні за кордон.

76. Порядок відображення витрат на відрядження в іноземній валюті.

 

ПЕРЕЛІК ПИТАНЬ ДЛЯ ПІДГОТОВКИ
ДО ПІДСУМКОВОГО КОНТРОЛЮ

1. Предмет та об’єкти обліку зовнішньоекономічної діяльності.

2. Структура зовнішньоекономічного контракту.

3. Поняття валютних цінностей та операцій з ними.

4. Суб’єкти зовнішньоекономічної діяльності.

5. Поняття та значення зовнішньоекономічного контракту.

6. Види валютних рахунків.

7. Порядок укладання зовнішньоекономічного договору.

8. Класифікація валют.

9. Поняття міжнародних розрахунків.

10. Реєстрація суб’єктів зовнішньоекономічної діяльності.

11. Акредитив.

12. Документарне інкасо.

13. Зміст зовнішньоекономічного контракту.

14. Поняття та види валютного курсу.

15. Відображення в обліку зобов’язань за зовнішньоекономіч­ними контрактами.

16. Поняття курсових різниць.

17. Банківський переказ.

18. Сумові різниці.

19. Чеки як засіб банківського платежу.

20. Вексель.

21. Види цін у зовнішньоекономічній діяльності.

22. Синтетичний облік валютних коштів на рахунках в банку.

23. Готівкові розрахунки в зовнішньоекономічній діяльності.

24. Облік продажу іноземної валюти.

25. Види мита та митних платежів.

26. Поняття імпортних операцій.

27. Вантажна митна декларація.

28. Передумови здійснення імпортних операцій.

29. Види експортних операцій (тверда оферта, вільна оферта).

30. Види ліцензій, види квот.

31. Обмеження на здійснення імпорту.

32. Обмеження строків розрахунків за експортно-імпортними операціями.

33. Завдання обліку імпортних операцій.

34. Експортні ліцензії.

35. Синтетичний облік здійснення імпортних операцій.

36. Види експортних операцій.

37. Об’єкти та суб’єкти лізингу.

38. Вільна торгівля.

39. Види та форми лізингу.

40. Особливості обліку імпорту робіт, послуг.

41. Документування лізингових операцій.

42. Облік розрахунків з відрядження за кордон.

43. Основні завдання обліку експортних операцій.

44. Митне оформлення лізингових операцій.

45. Роль та передумови здійснення міжнародних перевезень.

46. Синтетичний та аналітичний облік експортних операцій.

47. Документальне оформлення міжнародних перевезень.

48. Затвердження звіту про відрядження.

49. Облік операцій з експорту робіт, послуг.

50. Митне оформлення ввезення товарів.

51. Документальне оформлення закордонних відряджень.

52. Митне оформлення вивезення товарів.

53. Транзитні перевезення.

54. Поняття консигнаційних операцій.

55. Облік реекспортних операцій.

56. Зустрічна торгівля та її форми.

57. Основні поняття операцій з давальницькою сировиною.

58. Облік реімпортних операцій.

59. Бухгалтерський облік компенсаційних операцій.

60. Договір на переробку давальницької сировини.

61. Поняття та передумови створення вільних економічних зон.

62. Митне оформлення операцій з давальницькою сировиною.

63. Принципи функціонування вільних економічних зон.

64. Особливості заповнення вантажно-митної декларації при здійсненні операцій з давальницькою сировиною.

65. Порядок обліку операцій з давальницькою сировиною.

66. Переваги вільної економічною економічної зони.

67. Організація та ведення обліку зовнішньоекономічних опера­цій з підприємствами, зареєстрованими в офшорних зонах.

68. Поняття та види офшорних зон.

 

ТЕРМІНОЛОГІЧНИЙ СЛОВНИК

Акредитив − умовне грошове зобов’язання, що надається банком-емітентом за дорученням та з інструкціями клієнта − наказодавця акредитива (та від його імені) або від власного імені, здійснити платіж на користь одержувача коштів чи визначеної ним особи бенефіціара або акцептувати і сплатити виставлені бенефіціаром переказні векселі (тратти), або уповно­важити інший банк провести такий платіж, або акцептувати і сплатити переказні векселі (тратти), або надати повноваження іншому банку здійснити негоціацію (купити або врахувати переказні векселі) проти передбачених документів з урахуван­ням дотримання умов акредитива.

Акцептний кредит полягає в акцепті банком векселя, який стає гарантією оплати експортеру.

Антидемпінгове мито – додаткове мито на імпортні товари, які ввозяться в країну за цінами, нижче цін світового ринку або внутрішніх цін.

Базисні умови постачання − систематизована в правилах ІНКОТЕРМС сукупність спеціальних умов, що визначають мо­мент переходу ризиків випадкової загибелі або пошкодження товару від продавця до покупця, регламентують, хто організовує перевезення товару, відвантаження, оплачує витрати щодо стра­хування товару, виконує його митне оформлення.

Банківський кредит – це кошти, що надаються в позику юридичній або фізичній особі на певний строк і під процент.

Банківські метали – золото, срібло, платина, метали плати­нової групи, доведені (афіновані) до найвищих проб відповідно до світових стандартів, у зливках і порошках, що мають сертифікат якості, а також монети, вироблені з дорогоцінних металів.

Банківська платіжна картка (БПК) – це пластиковий іден­тифікаційний засіб, за допомогою якого одержувачу БПК на­дається змога здійснювати операції сплати за товари, послуги та отримувати готівкові кошти.

Банківсько-страхові (офшорні) зони – це зони, в яких запро­ваджується особливо сприятливий режим здійснення банківсь­ких та страхових операцій в іноземній валюті для обслугову­вання нерезидентів.

Валюта обмеженої конвертації – валюта, яка не використо­вується широко для здійснення платежів при міжнародних операціях та не продається на головних валютних ринках світу.

Валюта України – грошові знаки у вигляді банкнотів, казна­чейських білетів, монет та в інших формах, що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на території України, а також вилучені з обігу або такі, що вилучаються з нього, але підлягають обмінові на грошові знаки, які перебувають в обігу.

Валютний курс – встановлений НБУ курс грошової одиниці України до грошової одиниці іншої країни.

Вантажна митна декларація – заява, що містить відомості про товари та інші предмети і транспортні засоби і мету їх переміщення через митний кордон України або про зміну митного режиму щодо даних товарів, а також інформацію, необ­хідну для здійснення митного контролю, митного оформлення, митної статистики, нарахування митних платежів.

Вексельний кредит – кредитування експорту (імпорту) під виданий або одержаний вексель.

Відновлювана кредитна лінія − кредитна лінія, протягом строку дії якої після повного або часткового повернення нада­них позичальнику кредитів банк здійснює подальше кредиту­вання позичальника в межах ліміту даної лінії.

Вільноконвертована валюта – валюта,без обмежень обмі­нюються на інші види валют і широко використовуються для здійснення платежів при міжнародних операціях та подаються на головних валютних ринках світу, курси яких розраховуються Національним банком України.

Готова продукція – це продукція (товар), вироблена з вико­ристанням давальницької сировини (крім тієї частини, що вико­ристовується для проведення розрахунків з її переробки) і визначена як кінцева у контракті між замовником і виконавцем.

Давальницька сировина – це сировина, матеріали, напівфаб­рикати, комплектуючі вироби, енергоносії, ввезені на митну територію України іноземними замовниками (чи закуплені іно­земними замовниками за іноземну валюту в Україні) або ви­везені за її межі українським замовником для використання у виробленні готової продукції з наступним поверненням усієї готової продукції або її частини до країни власника (чи реалізацією в країні виконавця замовником або за його дору­ченням виконавцем) або вивезенням до іншої країни.

Демпінг – ввезення на митну територію України товарів за ціною, нижче цін на подібний товар в країні-експортері, що спричиняє за собою негативний вплив на вітчизняних вироб­ників.

Депозитні рахунки відкриваються підприємством на пев­ний строк, обумовлений договором, який укладається між власником рахунку і установою банку на певний строк, або без визначення такого строку під обумовлені відсотки (дохід) і належать поверненню клієнтові згідно з законодавством Украї­ни і умовами договору.

Довгострокові інвестиції – інвестиції, які має в своєму роз­порядженні підприємство протягом періоду, що перевищує один рік, а також інвестиції, які не можуть бути вільно реалізовані у будь-який момент, тобто неліквідні активи.

Договір комісії – договір, згідно з яким комісіонер зобов’я­зується за дорученням комітента здійснити за винагороду одну або кілька операцій.

Договір консигнації – це договір, за яким одна сторона (кон­сигнатор) зобов’язується впродовж певного часу за винагороду продати від свого імені і за рахунок консигнанту товари, доставлені на склад, розташований в країні консигнатора.

Експорт (експорт товарів) – продаж товарів українськими суб’єктами зовнішньоекономічної діяльності іноземним суб’єк­там господарської діяльності (у тому числі з оплатою в не грошовій формі) з вивезенням цих товарів з України або без такого, включаючи реекспорт товарів.

Експорт послуг – експорт нематеріальної продукції сфери послуг, що включає комерційні, професійні та споживчі послуги.

Звичайна ціна на продукцію це ціна, не нижча за серед­ньозважену ціну реалізації аналогічної продукції за будь-якими іншими угодами купівлі-продажу, що укладені з будь-якою стороною протягом 30 календарних днів перед датою реалізації.

Зовнішньоекономічна діяльність – діяльність суб’єктів господарської діяльності України та іноземних суб’єктів гос­подарської діяльності, побудована на взаємовідносинах між ними, що має місце як на території України, так і за її межами.

Зовнішньоекономічний договір (контракт) – матеріально оформлена угода двох чи більше суб’єктів зовнішньоеконо­мічної діяльності та їх іноземних контрагентів, спрямована на встановлення, зміну чи припинення їхніх взаємних прав та обов’язків у зовнішньоекономічній діяльності.

Зовнішньоторговельні зони – частина території держави, де товари іноземного походження можуть зберігатися, купуватися та провадиться без сплати мита і митних зборів або з їх відстроченням.

Зовнішньоекономічні зв’язки – це сукупність зв’язків між країнами у сфері зовнішньоекономічних відносин.

Зовнішньоторгові операції – це операції підприємства, пов’язані з ввезенням (імпортуванням) і вивезенням (експорту­ванням) товарів (робіт, послуг).

Зони прикордонної торгівлі – частина території держави на кордонах із сусідніми країнами, де діє спрощений порядок перетину кордону і торгівлі.

Імпорт (імпорт товарів) – це купівля (у тому числі з опла­тою у не грошовій формі) українськими суб’єктами зовнішньо­економічної діяльності у іноземних суб’єктів господарської діяльності товарів із ввезенням їх на територію України, вклю­чаючи купівлю товарів, призначених для власного споживання установами та організаціями України, розташованими за її межами.

Імпортна операція – комерційна діяльність, пов’язана із закупівлею і ввезенням до України іноземних товарно-мате­ріальних цінностей для їх подальшої реалізації на внутрішньому ринку або використання у виробничо-господарській діяльності.

Індикативні ціни – ціни на товари, які відповідають цінам, що склалися чи складаються на відповідний товар на ринку експорту (імпорту) на момент здійснення експортної (імпортної) операції з урахуванням умов постачання та умов здійснення розрахунків, визначених згідно із законодавством України, а також якісних показників товару, які затверджено Міністер­ством економіки України.

Інкасо − банківська операція, за допомогою якої банк (установа) одержує кошти від платника, що призначені для виплати за чеком чекоутримувачу. Дорожній чек − паперовий розрахунковий документ, що виражений в іноземній валюті й використовується як засіб міжнародних розрахунків неторго­вельного характеру і є грошовим зобов’язанням чекодавця виплатити зазначену в чеку суму чекоутримувачу (власнику), підпис якого проставляється в зазначеному місці під час продажу.

Іноземна валюта – іноземні грошові знаки у вигляді банк­нотів, казначейських білетів, монет, що перебувають в обігу та є законним платіжним засобом на території відповідної іноземної держави, а також вилучені з обігу або такі, що вилучаються з нього, але підлягають обмінові на грошові знаки, які перебу­вають в обігу.

Іноземні інвестиції – цінності, що вкладаються іноземними інвесторами в об’єкти інвестиційної діяльності відповідно до законодавства України з метою отримання прибутку або досягнення соціального ефекту.

Іноземні інвестиції −це цінності, що вкладаються інозем­ними інвесторами в об’єкти інвестиційної діяльності відповідно до законодавства України з метою отримання прибутку або досягнення соціального ефекту.

Квота експортна (імпортна) – граничний обсяг товарів певної категорії, визначуваний в натуральних і вартісних оди­ницях, який дозволено експортувати з території України (імпор­тувати на територію України) протягом встановленого терміну.

Комерційний кредит – надається експортером іноземному імпортеру у вигляді відстрочення платежу.

Комплексні виробничі зони – частина території держави, на якій запроваджується спеціальний (пільговий податковий, валютно-фінансовий, митний тощо) режим економічної діяль­ності з метою стимулювання підприємства, розширення зовніш­ньоекономічних зв’язків, запозичення нових технологій забезпе­чення зайнятості населення.

Консигнант (комітент) – принципал, який віддає агенту (консигнатору, комісіонеру) свої товари на консигнацію (комі­сію) для реалізації за кордоном.

Консигнатор (комісіонер) – особа, яке одержує від консиг­нанта (комітента) товари і надалі продає їх від свого імені за винагороду.

Консигнаційний склад – це склад, на якому консигнатор розміщує товари, одержані ним на консигнацію.

Консигнація – різновид агентської комісійної угоди, відпо­відно до якої товари, що експортуються, після перетину кордону країни-експортера поміщаються на склад тимчасового зберіган­ня (консигнаційний склад) і поступово, в міру реалізації черго­вої партії проходять митне оформлення, яке проводить агент, і реалізуються іноземним покупцям.

Контрактна вартість – це продажна вартість експортних товарів у валюті контракту відповідно до базисних умов поставки.

Короткострокове обмеження імпорту – обмеження імпор­ту на термін не більше 180 днів.

Короткострокові фінансові інвестиції – інвестиції, які має в своєму розпорядженні підприємство протягом періоду, що не перевищує один рік, і які можуть бути згодом вільно реалізовані у будь-який момент.

Кредит по відкритому рахунку – кредит у формі відстро­чення платежу по експорту цінностей.

Кредитні рахунки – відкриваються банками на договірній засаді і призначаються для обліку кредитів, наданих шляхом оплати розрахункових документів або перерахуванням кредит­них засобів на поточний рахунок позичальника відповідно до умов кредитних угод.

Курсова різниця – це різниця між оцінками однакової кіль­кості одиниць іноземної валюти одного найменування при різних валютних курсах.

Ліцензування зовнішньоекономічних операцій − комплекс дій органу виконавчої влади з надання дозволу на здійснення суб’єктом зовнішньоекономічної діяльності експорту (імпорту) товарів.

Митна вартість – вартість товару, яка визначається відповідно до положення Закону України «Про єдиний митний тариф» і використовується винятково з метою митного опо­даткування товарів і ведення митної статистики.

Митна вартість імпортного товару – це фактурна вартість товару, визначена в національній валюті шляхом перерахунку суми в іноземній валюті за курсом НБУ на дату імпорту.

Митний бар’єр –обмеження імпорту, метою якого є пере­шкода ввезенню імпортних товарів за допомогою завищення ввізного митного збору.

Митний брокер (декларант) – це юридична або фізична особа, яка відповідно до законодавчих актів України здійснює декларування товару на основі договору з власником вантажу і уповноваженим Державним митним комітетом України на таку діяльність.

Митний тариф України – це систематизований відповідно Українській класифікації товарів зовнішньоекономічній діяль­ності перелік ставок увізного мита, яке стягується з товарів, завезених на митну територію України.

Мито – обов’язковий внесок, який стягується митними орга­нами України при ввезенні товарів на митну територію країни або вивезенні товару з цієї території та який є невід’ємною умовою такого ввезення та вивезення.

Міжнародний бартер –це операція, що включає експорт і імпорт товарів без грошової оплати і участі банків у розра­хунках.

Монетарні статті – статті балансу про грошові кошти, а також про такі активи і зобов’язання, які будуть одержані або сплачені у фіксованій (або визначеній) сумі грошей або їх еквівалентів.

Науково-технічні зони – це ВЕЗ, спеціальний правовий ре­жим яких орієнтований на розвиток наукового і виробничого потенціалу.

Немонетарні статті – всі інші статті, які відображають активи чи зобов’язання, які не будуть сплачені у фіксованій сумі грошей або їх еквівалентів.

Неопераційні курсові різниці – які виникають під час гос­подарських операцій з активами і зобов’язанням підприємства в інвалюті, які пов’язані з інвестиційною і фінансовою діяльністю підприємства.

Облікова вартість імпортного товару складається з фак­турної вартості, витрат в іноземній валюті на доставку товару, сплачених митного збору, мита, акцизного збору.

Овердрафт – форма кредитування експорту, по якій банк списує грошові кошти з рахунку клієнта, що перевищують залишок на рахунку (дебетове сальдо).

Операції в іноземній валюті – господарські операції, вар­тість яких виражена в іноземній валюті, або господарські опера­ції, що потребують розрахунків в іноземній валюті.

Операції з валютними цінностями – це такі операції, об’єк­том яких виступає іноземна валюта у вигляді американського долара, німецької марки, японської ієни тощо.

Операції зустрічної торгівлі – це операції, при яких заку­півля продукції супроводжується зворотними поставками това­рів з метою досягнення експортно-імпортного балансу.

Операційні курсові різниці – які виникають під час госпо­дарських операцій з активами і за зобов’язаннями підприємства, пов’язаних з операційною діяльністю.

Операція з давальницькою сировиною у зовнішньоеконо­мічних відносинах – це операція з переробки, збагачення чи використання (давальницької сировини) незалежно від кількості замовників та виконавців, а також етапів (операцій з переробки цієї сировини), вивезеної на митну територію України (чи закупленої іноземним замовником за іноземну валюту в Україні) або вивезеної за її межі з метою отримання готової продукції за відповідну плату.

Офшорні зони (юрисдикції) – країни або відокремлені тери­торії єдиних держав, де на державному рівні для певного типу компаній, власниками яких є іноземці, встановлені значні пільги в оподаткуванні, знижено або скасовано вимоги до бухгалтер­ського обліку й аудиту, частково або повністю знято митні й торговельні обмеження.

Офшорні компанії – це компанії, зареєстровані в юрисдикції з низьким рівнем оподаткування або звільненням від оподатку­вання за умови здійснення невеликої фінансової плати.

Податковий вексель – це письмове безумовне грошове зобов’язання платника податку сплатити до бюджету відповідну суму коштів у порядку й терміни, визначені цим Законом, що підтверджено комерційними банками шляхом авалю, який видається платником на відстрочення сплати податку на додану вартість, що справляється при імпорті товарів на митну тери­торію України. Комерційні банки зобов’язані оплатити податко­вий вексель у разі його непогашення платником у строк.

Попередній імпортний депозит це свого роду депозитний рахунок, який відкривається за рахунок коштів підприємства протягом трьох днів з моменту укладання бартерного контракту і діє протягом всього періоду бартерного контракту та повер­тається протягом трьох днів з моменту оформлення ввізної вантажної митної декларації на імпортні товари, що надійшли по бартеру.

Поточний рахунок – рахунок, який відкривається банком клієнту на договірній засаді для збереження грошових коштів і для здійснення розрахунково-касових операцій застосовуючи платіжні інструменти згідно з умовами договору та вимог законодавства України.

Представництво іноземного суб’єкта господарської діяль­ності – це установа або особа, яка представляє інтереси інозем­ного суб’єкта господарської діяльності.

Принцип єдиного грошового вимірника – це принцип, згідно з яким вимірювання і узагальнення всіх господарських операцій здійснюється в єдиній грошовій одиниці – гривні.

Реекспорт – митний режим, відповідно до якого товари, що походять з інших країн, не пізніше ніж у встановлений законо­давством строк з моменту їх ввезення на митну територію України вивозяться з цієї території в режимі експорту.

Реімпорт – митний режим, відповідно до якого товари, що походять з України та вивезені за межі її митної території згідно з митним режимом експорту, не пізніше ніж у встановлений законодавством строк ввозяться на митну територію України для вільного обігу на цій території.

Розподільчий рахунок (транзитний) – на який зарахо­вується виторг.

Розрахунки, пов’язані із ЗЕД –це система організації, регу­лювання і здійснення платежів у іноземній і національній валютах за грошовими вимогами та зобов’язаннями, які виникають між суб’єктами ЗЕД.

Світові ціни – ціни великих комерційних угод, які укла­даються в найголовніших центрах світової торгівлі, що перед­бачають окремі, не пов’язані експортні та імпортні операції.

Службове відрядження за кордон –поїздка працівника за розпорядженням керівника підприємства, об’єднання, установи, організації на певний термін в іншу країну для виконання службового доручення поза місцем його постійної роботи.

Спеціальне право запозичення (СПЗ) – резервний та платіж­ний засіб, що емітується Міжнародним Валютним Фондом (МВФ).

Спеціальні (вільні) економічні зони – це частина території України, на якій встановлюються і діють спеціальний правовий режим економічної діяльності і порядок застосування і дії законодавства України.

Справедлива вартість це сума, за якою може бути здійс­нено обмін активу в результаті операції між поінформованими, зацікавленими та незалежними сторонами.

Товарообмінна (бартерна) операція у сфері зовнішньо­економічної діяльності – це один із видів експортно-імпортних операцій, якi оформлені єдиним договором між суб’єктами зов­нішньоекономічної діяльності України та іноземним суб’єктом господарської діяльності і якi передбачають збалансований вартісний обмін товарів, що не опосередкований рухом грошових коштів у готівковій та безготівковій формі.

Туристично-рекреаційні зони – це ВЕЗ, які створюються в регіонах, що мають багатий природний, рекреаційний та істори­ко-культурний потенціал, з метою ефективного його викорис­тання і збереження, а також активізації підприємницької діяль­ності (в тому числі із залученням іноземних інвесторів) у сфері рекреаційно-туристичного бізнесу.

Фактурна вартість – це вартість, яка фактично оплачена або підлягає оплаті або має бути компенсована зустрічним над­ходженням товарів і яка вказується в рахунку-фактурі, відповід­но до умов зовнішньоекономічного договору (контракту) купівлі-продажу.

Фінансовий лізинг − договір лізингу, в результаті укладення якого лізингоодержувач на своє замовлення отримує в платне користування від лізингодавця об’єкт лізингу на строк, не менший строку, за який амортизується 60 відсотків від вартості об’єкта лізингу, визначеної у день укладення договору.

Форфейтінг – форма кредитування експорту банком шляхом викупу векселів та інших боргових зобов’язань по зовнішньо­торговельних операціях за мінусом дисконту.

Чекодавець − юридична особа − нерезидент або фізична особа − нерезидент, яка видає іншій особі чек, який підписує.

Чекоутримувач (отримувач,власник)− будь-яка фізична або юридична особа, яка має право отримати кошти за чеком.

 

Список рекомендованої літератури


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.021 сек.)