АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Відображення в обліку самостійних операцій

Читайте также:
  1. III етап. Перевірка господарських операцій по суті
  2. V. КЛІНІЧНА ТА ДИСПАНСЕРНА КАТЕГОРІЯ ОБЛІКУ ХВОРОГО
  3. Аналіз та оцінка ефективності експортних операцій
  4. Аналіз та оцінка ефективності імпортних операцій
  5. Б) відображення життєзмістовних питань буття людини
  6. Бази оподаткування ПДВ окремих господарських операцій
  7. Бухгалтерський облік бартерних операцій
  8. Бухгалтерські проведення з обліку надходження основних засобів
  9. Бухгалтерські проведення обліку розрахунків з іншими дебіторами і кредиторами
  10. Ведення книги обліку розрахункових операцій, розрахункові книжки.
  11. Ведення обліку надходження та витрат товарно-матеріальних цінностей
  12. Взаємозв”язок додатків Декларації про прибуток підприємства щодо обліку загальновиробничих витрат
№ з/п Зміст операції Кореспонденція рахунків Сума, грн
дебет кредит
У комітента
  Передані товари на комісію     8 000
  Відображена реалізація товарів (отримано звіт комісіонера) (2 000 · 8,3 = 16 600,0)     16 600
  Списана вартість реалізованих товарів     8 000
  Відображені витрати по сплаті мита та митних зборів, сплачених комісіонером     1 000,0
  Компенсовані витрати комісіонера по сплаті митних платежів     1 000,0
  Отримані грошові кошти від комісіонера (2 000 · 8,32 = 16 640,0)     16 640,0
  Відображена курсова різниця внаслідок перерахунку заборгованості (2 000 · 8,3 – 2 000 · 8,32 = 40,0)     40,0
  Відображені витрати в частині комісійної винагороди комісіонера     1 000,0
  Відображено податковий кредит по послугах комісіонера     200,0
  Перерахована комісійна винагорода комісіонеру     1 200,0
У комісіонера
  Отриманий товар від комітента   800,0
  Нараховані й сплачені мито та митні платежі     1 000,0
  Отримана компенсація мита та митних платежів     1 000,0
  Переданий товар нерезиденту   800,0
  Нарахований дохід від реалізації товару на експорт (2 000 · 8,3 = 16 600,0)     2 000 16 600,0
  Відображена сума доходу, що повинна бути перерахована комітенту     16600,0
  Отримана оплата від нерезидента     16640,0
  Відображена курсова різниця за заборгованістю нерезидента (2 000 · 8,32 – 2 000 · 8,3 = 40,0)     40,0

Продовж. табл. 7.7

№ з/п Зміст операції Кореспонденція рахунків Сума, грн
дебет кредит
  Перераховані кошти комітенту     16 640,0
  Відображена курсова різниця за заборгованістю перед комітентом (2 000 · 8,32 – 2 000 · 8,3 = 40,0)     40,0
  Відображений дохід від реалізації послуг     1 200,0
  Відображені податкові зобов’язання     200,0
  Отримана комісійна винагорода     1 200,0

5. Особливості обліку на підприємствах, створених за
участю іноземного капіталу на митній території України

Іноземними інвестиціями визнаються цінності, що вкла­даються іноземними інвесторами в об’єкти інвестиційної діяль­ності відповідно до законодавства України з метою отримання прибутку або досягнення соціального ефекту.

З метою залучення і сприяння іноземним інвестиціям на території України створений ряд спеціальних (вільних) економічних зон (СЕЗ).

Спеціальні (вільні) економічні зони – це частина території України, на якій встановлюються і діють спеціальний правовий режим економічної діяльності і порядок застосування і дії зако­нодавства України. На території СЕЗ вводяться пільгові митні, валютно-фінансові, податкові та інші умови економічної діяль­ності національних й іноземних юридичних та фізичних осіб.

Іноземними інвесторами в Україні можуть бути:

- юридичні особи, створені згідно із законодавством, відмінним від законодавства України;

- фізичні особи – іноземці і особи без громадянства, які не мають постійного місця проживання на території України;

- міжнародні урядові й неурядові організації;

- інші держави;

- інші іноземні суб’єкти інвестиційної діяльності, визначені законом.

Найбільш поширеними видами іноземних інвестицій є:

- іноземна валюта першої групи Класифікатора;

- валюта України – при реінвестиціях в об’єкт первинного інвестування або в які-небудь інші об’єкти інвестування;

- рухоме і нерухоме майно і пов’язані з ним майнові права;

- цінні папери, а також корпоративні права, виражені в конвертованій валюті;

- грошові вимоги і права на вимоги виконання договірних зобов’язань, які гарантовані першорядними банками і мають вартість у конвертованій валюті;

- інші права інтелектуальної власності, вартість яких в конвертованій валюті підтверджена згідно із законами (проце­дурами) країни інвестора або міжнародними торговими звичая­ми, а також підтверджена експертною оцінкою в Україні, в тому числі легалізовані на території України авторські права, права на винаходи, корисні моделі, промислові зразки, знаки для товарів і послуг, ноу-хау і т. п.;

- права на здійснення господарської діяльності, в тому числі права на користування надрами і використання природних ресурсів, надані відповідно до законодавства або договорів.

Оцінка іноземних інвестицій, включаючи внески до статут­ного фонду підприємства з іноземними інвестиціями, здійсню­ється в іноземній конвертованій валюті і в гривнях, за згодою сторін, на підставі цін міжнародних ринків або ринку України. При цьому перерахунок сум в іноземній валюті в гривні здійснюється за курсом, встановленим НБУ.

Іноземні інвестиції здійснюються в таких формах:

- участі в господарських організаціях, що створюються спільно з резидентами України, або придбання частки в діючих господарських організаціях;

- створення іноземних підприємств на території України, філій або інших структурних підрозділів іноземних юридичних осіб або придбання у власність діючих підприємств;

- придбання безпосередньо нерухомого або рухомого май­на, не забороненого законами України, або придбання акцій чи інших цінних паперів;

- придбання самостійно або за участю громадян чи вітчиз­няних юридичних осіб прав користування землею і викорис­тання природних ресурсів на території України;

- господарської діяльності на підставі договорів про розподіл продукції;

- придбання інших майнових прав;

- спільної діяльності на підставі договорів із суб’єктами господарської діяльності України без створення юридичної особи.

Допускається інвестування і в інших формах.

Юридичні особи (постійні представництва) всіх форм власності і видів економічної діяльності, які в звітному періоді або раніше одержали іноземні інвестиції і мають пов’язані з цим зобов’язання перед нерезидентами, щокварталу подають орга­нам державної статистики за своїм місцем знаходження звіт формою № 10-вез «Звіт про іноземні інвестиції до України», затверджений наказом Держкомстату України від 15.10.2003 р. № 343.

Слід зазначити, що на території України відносно іноземних інвестицій встановлюється національний режим інвестиційної діяльності, за винятком, передбаченими законодавством Украї­ни і міжнародними договорами України. Національний режим означає, що в іноземних суб’єктів господарської діяльності обсяг прав і обов’язків не менше, ніж у суб’єктів господарської діяльності України.

Залежно від обсягу участі іноземного інвестора підприємства можна розділити на види (рис. 7.3).

 


Рис. 7.3. Класифікація підприємств з іноземними інвестиціями

Основними етапами внесення іноземної інвестиції до ста­тутного фонду підприємства є:

- оформлення засновницьких документів (змін до заснов­ницьких документів);

- фактичне здійснення іноземної інвестиції;

- державна реєстрація іноземної інвестиції.

Для створення і реєстрації підприємства з іноземною інвес­тицією (іноземного підприємства) подаються такі документи:

- реєстраційна картка на проведення державної реєстрації юридичної особи;

- копія рішення засновників або уповноваженого ними органу про створення юридичної особи (протокол зборів учас­ників (акціонерів), або рішення власника для приватного підприємства або рішення одного учасника (акціонера) в суспільстві з одним учасником (акціонером);

- два примірники засновницьких документів устав;

- документ про підтвердження реєстрації іноземної особи в країні її місцезнаходження;

- документ, що підтверджує внесення засновниками внеску до статутного фонду юридичної особи;

- документ, що засвідчує внесення реєстраційного збору за проведення державної реєстрації юридичної особи.

Придбання корпоративних прав іноземним інвестором може здійснюватися також на підставі договорів, що передбачають перехід права власності (купівлі-продажу, міни і т. п.). Як пра­вило, у зв’язку з цим виникає необхідність внесення змін у засновницькі документи підприємства.

У бухгалтерському обліку існують наступні особливості обліку отримання інвестицій в іноземній валюті:

- облік статутного капіталу починається з дати державної реєстрації підприємства;

- статутний фонд підприємства з іноземними інвестиціями формується за курсом, зафіксованим в засновницькому договорі;

- урахуванні розмір статутного капіталу підлягає оцінці в грошовій одиниці України за курсом НБУ на дату здійснення операцій і не підлягає подальшому перерахунку у зв’язку зі зміною курсу іноземних валют;

- датою виникнення заборгованості іноземних інвесторів є дата підписання засновницького договору.

Внески до статутного фонду засновником-нерезидентом мо­жуть здійснюватися шляхом внесення до статутного фонду основних засобів (нематеріальних активів, запасів), а також шляхом перерахування валютних коштів на рахунок підпри­ємства. Особливу увагу при цьому слід приділити перерахунку заборгованості засновників-нерезидентів по внесках до ста­тутного фонду у зв’язку зі зміною валютного курсу.

У бухгалтерському обліку заборгованість засновників може мати різний характер:

1) у випадку якщо очікується внесення до статутного фонду основних засобів (нематеріальних активів, запасів), заборгова­ність засновників відноситься до немонетарної, і отже, перера­хунку не підлягає;

2) у випадку якщо очікується отримання на рахунок підпри­ємства валютних засобів, заборгованість відноситься до моне­тарних статей і підлягає перерахунку як на дату балансу, так і на дату здійснення розрахунків засновником-нерезидентом.

Оскільки внесок у статутний капітал пов’язаний з інвести­ційною діяльністю, курсова різниця внаслідок перерахунку відображається у складі доходів та витрат від неопераційної курсової різниці таким чином:

- Дебет 46 «Неоплачений капітал» Кредит 744 «Дохід від неопераційної курсової різниці»;

- Дебет 974 «Втрати від неопераційних курсових різниць» Кредит 46 «Неоплачений капітал».

Розглянемо приклад відображення операцій по внесенню іноземним інвестором інвестицій до статутного капіталу.

Приклад 7.5. Розмір статутного фонду підприємства визна­чений у розмірі 10 000 дол. США (при курсі НБУ 8,4 грн за дол. США). При цьому внесок до статутного фонду повинен здійс­нитися грошовими коштами (курс НБУ в момент фактичного внесення грошових коштів склав 8,2 грн за дол. США). Відобра­зити ці операції в бухгалтерському обліку (таблиця 7.8).

Таблиця 7.8


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.007 сек.)