АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Методика аналізу та оцінки стійкого розвитку регіону

Читайте также:
  1. III. Метод, методика, технология
  2. А. Методика розрахунків збитків внаслідок забруднення атмосферного повітря
  3. Аналіз документів як метод соц.аналізу
  4. Аналіз та оцінка рівня економічного розвитку регіонів України
  5. Аналіз та оцінка рівня соціального розвитку регіонів України
  6. Аналіз технічного рівня розвитку виробництва
  7. Аналіз туристичного ринку та прогнозування його розвитку
  8. Аналізу та статистики ім. Поповича ЖНАЕУ Ковальчук О.Д.
  9. Б. Методика розрахунку збитків від забруднення водних ресурсів.
  10. БІОЛОГІЗАТОРСЬКЇ ТА СОЦІОЛОГІЗАТОРСЬКІ КОНЦЕПЦІЇ РОЗВИТКУ ЛЮДИНИ. ПЕДОЛОГІЯ.
  11. Бланкові, опитувальні, рисункові і проективні психодіагностичні методики. Сутність і частота народження. Поняття про об'єктивно-маніпуляційних методиках
  12. Болонський процес і перспективи розвитку вищої освіти в Україні

Тема: М.Е'ГОДИЧНІ ПІДХОДИ ПО АНАЛІЗУ ТА ОЦІНКИ СТІЙКОГО РОЗВИТКУ РЕГІОНУ

План

Методика аналізу та оцінки стійкого розвитку регіону

Геополітичні передумови стійкого розвитку регіонів України

Аналіз та оцінка рівня соціального розвитку регіонів України

Аналіз та оцінка рівня економічного розвитку регіонів України

Аналіз та оцінка екологічної складової регіональної системи

Інтегральна оцінка рівня стійкого розвитку регіонів України

Методика аналізу та оцінки стійкого розвитку регіону

Суспільство на сучасному етапі потребує нових підходів до проведення аналізу та оцінювання триєдиної системи, в якій взаємопов'язано діють економічні, соціальні та екологічні закономірності розвитку. В центрі цього процесу знаходиться людина, що використовує обмежені природні ресур­си, а в даний час і піклується про їх стійке функціонування. Системне узгодження та збалансування трьох складових є непростим завданням.

Таким чином, проблема забезпечення стійкого розвитку, а саме не­обхідність збереження однакових прав сьогоднішніх і майбутніх поколінь на використання природних ресурсів і забезпечення достойних умов життя, потребує урахування, по-перше, взаємозв'язку між соціальною, екологічною та економічною підсистемами, по-друге, рівня збалансованого функціонування соціо-еколого-економічної системи.Для більш ефективного формування політики стійкого розвитку т щільно сформувати критерії аналізу й оцінки стійкого розвитку, які дозволять як якісно, так і кількісно характеризували єдину систему взаємопов'язаних елементів: економіки, природи та людства.

Аналітичні дослідження соціально-економічного, екологічного роз­витку регіонів знайшли віддзеркалення в працях багатьох зарубіжних та вітчизняних учених таких як Данилишин Б. М., Долішній М. І., Дорогунцов С. І., Вахович І. М., Герасимчук З. В., Дейлі Г. Е., Кейтс Р. В, Періріс Т. М.,Медоуз Д. Л. та внші. Переважна більшість авторів у своїх методиках пропонують застосовувати трирівневу систему показників, що дозволяє здійснити всебічний та змістовний аналіз функціонування соціо-еколого-економічної системи і забезпечує системний підхід при оцінюванні регіонального розвитку. Проте аналіз, проведений за цими методиками, не розрахований на вирішення довгострокових перспективних напрямків функціонування соціо-еколого-економічної системи; не завжди враховує особливості й унікальність різних територіально-суспільних систем та регіонів; не пе­редбачає дослідження інформаційної бази при розрахунках оціночних показників функціонування збалансованої системи. Поруч із цим існує певна повторюваність у виборі напрямків дослідження та незв'язність запропонованих груп оцінок, необхідність подальшої адаптації показ­ників до стандартів системи національних рахунків, що утруднює, а ча­сто і унеможливлює забезпечення комплексного підходу при оцінюванні регіонального розвитку. Зауважимо, що окремі автори при визначенні інтегральних показників рівня розвитку регіону застосовують формули, які передбачають використання коефіцієнтів вагомості, що розраховані на основі опитування експертів, тому отримані результати будуть недо­статньо об'єктивними. Сумнівним є порівняння частко­вих показників із середніми по державі, оскільки середній рівень показ­ників розвитку країни не завжди є достатньо високим, щоб проводити порівняння відносно нього, і не є еталоном. Загальним недоліком запропонованих методик щодо застосування їх для оцінювання стійкого розвитку регіону є недостатнє опра­цювання питання кореляційних залежностей між основними (соціаль­ною, економічною та екологічною) сферами, неврахування рівня зба­лансованості та напрямків розбалансування функціонування регіональ­ної соціо-еколого-економічної системи.

Узагальнення існуючих методичних підходів до аналізу та оцінки рівня стійкого розвитку регіонів свідчить про необхідність об'єктивнішого і ґрунтовнішого відбору параметрів оцінки функціонування регіональної системи та на їх основі розробки методики розрахунку інтегральних по­казників, які відображають та оцінюють рівень збалансованого соціо-еколого-економічного розвитку регіонів. З урахуванням переваг та недоліків існуючих методичних підходів спробуємо розробити власну методику аналізу розвитку регіону та оцінки його стану, розрахунки за якою в подальшому слугуватимуть інформаційною базою для перспективного прогнозування стійкого розвитку регіону. Алгоритм проведення такого аналітичного дослідження, на наш погляд, повинен включати чотири етапи: початковий, аналітичний, роз­рахунковий і заключний.

Мета проведення аналізу вбачається у створенні належного підґрун­тя та комплексного багатоаспектного інформаційного забезпечення для ми значення рівня стійкого розвитку регіонів України та їх порівняльної характеристики.

Об'єктом є регіони України, а предметом — рівень стійкого розвитку регіонів України.

Досягнення поставленої мети передбачає такі завдання проведення аналітичної роботи:

1. Аналіз та оцінка кількісних і якісних показників, які характери­зують досягнутий рівень стійкого розвитку регіонів України у галузево­му та територіальному розрізах.

2. Визначити тенденції розвитку регіону і оцінити їх апроксимацію на майбутнє з метою оцінки вибраного напрямку стійкого розвитку.

3. Виявити та оцінити наявне ресурсне забезпечення соціального й економічного зростання в майбутньому.

4. Дослідити основні позитиви, недоліки і проблеми, диспропорції у функціонуванні соціо-еколого-економічної системи регіону.

5. Визначення узагальнюючого показника, що відображатиме рівень стійкого розвитку регіону.

6. Здійснення порівняльної оцінки регіонів за окремими показни­ками та інтегральним рівнем стійкого розвитку.

7. Згрупувати регіони за рівнем їх стійкого розвитку.

8. Формування об'єктивних та обґрунтованих висновків про стан стійкого розвитку в регіонах України.

Методична спрямованість розрахунків залежить безпосередньо від мети і завдань аналізу. Оскільки на “стійкість” розвитку регіону вплива­ють фактори, які визначають її стан та перспективи розвитку, аналітич­не забезпечення пропонується здійснювати з урахуванням цієї системи чинників, що передбачає такі напрямки оцінки:

1. Геополітичні передумови стійкого розвитку регіону.

2. Аналіз та оцінка рівня соціального розвитку регіону.

3. Аналіз та оцінка рівня економічного розвитку регіону.

4. Аналіз та оцінка рівня екологічного розвитку регіону.

5. Інтегральна оцінка рівня стійкого розвитку регіонів і групування їх згідно з класифікацією для подальшої розробки перспективних про­гнозів.

Для забезпечення комплексності дослідження розвитку регіону після визначення основних напрямків проведення аналізу необхідно здійснити формування системи вимірів (індексів та індикаторів), тобто сукупності взаємопов'язаних характеристик, що відображають існуючі процеси на конкретній території, вданих умовах та впродовж певного часу. Саме від правильності підбору цієї системи кількісних та якісних характеристик і залежить вирішення поставлених перед аналізом завдань та досягнення мети його проведення.


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.004 сек.)