АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Вибори сільського, селищного, міського голови проводяться

Читайте также:
  1. Вибори в Україні
  2. Вибори, виборче право, принципи виборчого права України
  3. Логика и Библия Сергей Головин
  4. Обов'язки, права та відповідальність працівників міського електротранспорту
  5. Основною особливістю даної системи є те, що підготовка до навчання грамоти, як і навчання грамоти проводяться
  6. Розділ V НАРОДНЕ ВОЛЕВИЯВЛЕННЯ (ВИБОРИ, РЕФЕРЕНДУМ)

за мажоритарною виборчою системою відносної більшості по єди­ному одномандатному виборчому округу, межі якого збігаються з межами села, селища, міста.

Вибори депутатів районної ради проводяться за мажоритар­ною виборчою системою відносної більшості по багатомандатних виборчих округах, межі яких збігаються з межами відповідних сіл, селищ, міст районного значення, які є адміністративно—територіаль­ними одиницями, що входять до складу цього району.

Вибори депутатів обласної ради проводяться за мажоритар­ною виборчою системою відносної більшості по багатомандатних виборчих округах, межі яких збігаються відповідно з межами ра­йонів та міст обласного значення, що входять до складу цієї області.

Рішення про загальний склад (кількість депутатських мандатів) місцевої ради, що має обиратися, приймається відповідною радою поточного скликання не пізніш як за 75 днів до дня виборів.

Загальний склад сільської, селищної, міської, районної у місті ради залежить від кількості населення. Він має становити в адміні­стративно—територіальних одиницях з чисельністю населення:

— до 3 тисяч — від 15 до 25 депутатів;

— до 5 тисяч — від 20 до З0 депутатів;

— до 20 тисяч — від 25 до 35 депутатів;

— до 50 тисяч — від З0 до 45 депутатів;

— до 100 тисяч — від 35 до 50 депутатів;

— до 250 тисяч — від 40 до 60 депутатів;

— до 500 тисяч — від 50 до 75 депутатів;

— до 1 мільйона — від 60 до 90 депутатів;

— понад 1 мільйон — від 75 до 120 депутатів.

Загальний склад районної ради не повинен перевищувати 120 депутатів. Він визначається з урахуванням кількості територі­альних громад адміністративно—територіальних одиниць, що входять до складу району. Територіальні громади в межах району повинні мати в районній раді рівну кількість депутатських мандатів. При цьо­му у разі наявності у районі:

— до 10 (включно) територіальних громад кожна територіальна громада має бути представлена в районній раді не менш як 4 депутатами;

— від 11 до З0 (включно) — 3 депутатами;

— понад 30—2 депутатами.

Загальний склад обласної ради не повинен перевищувати 200 депутатів. Загальний склад обласної ради визначається з ураху­ванням кількості районів, міст обласного значення, що входять до складу області. Райони, міста обласного значення повинні мати в обласній раді рівну кількість депутатських мандатів. При цьому у разі наявності в області:

— до 15 (включно) районів, міст обласного значення кожний район, місто обласного значення має бути представлено в

— обласній раді не менш як 4 депутатами;

— від 16 до З0 (включно)—3 депутатами;

— понад 30—2 депутатами.

Право голосу на місцевих виборах мають громадяни України, яким на день проведення виборів виповнилося 18 років і які прожи­вають на території відповідних сіл, селищ, міст, районів у містах. Гро­мадяни, визнані судом недієздатними, не мають права голосу на місцевих виборах.

Депутатом сільської, селищної, міської, районної у місті, район­ної, обласної ради, сільським, селищним, міським головою може бути обраний громадянин України, який має право голосу і на день виборів досяг 18 років.

Громадянин України одночасно може балотуватися кандида­том у депутати лише однієї ради або кандидатом на посаду відповід­но сільського, селищного, міського голови. Громадянин України може бути депутатом лише однієї ради,

Депутатом сільської, селищної, міської, районної у місті, район­ної, обласної ради, а також сільським, селищним, міським головою не може бути обраний громадянин України, який має судимість за вчинення умисного злочину, якщо ця судимість не погашена або не знята у встановленому законом порядку,

Види виборів депутатів місцевих рад, сільських, селищних, міських голів:

— чергові;

— позачергові;

— повторні;

— замість тих депутатів і голів, які вибули;

— у разі утворення нової адміністративно—територіальної оди­ниці.

Рішення про проведення чергових і позачергових виборів депу­татів місцевих рад, сільських, селищних, міських голів приймає ВРУ. Рішення про проведення повторних виборів приймає відповідна те­риторіальна виборча комісія. Рішення про проведення виборів де­путатів місцевих рад, сільських, селищних, міських голів замість тих, які вибули, приймають відповідні ради. Чергові вибори депутатів місцевих рад, а також сільських, се­лищних, міських голів проводяться на території України одночасно і призначаються не пізніш як за 90 днів до закінчення строку повно­важень депутатів місцевих рад поточного скликання, сільських, се­лищних, міських голів.

Вибори призначаються на неділю.

 

57. ВИБОРЧІ ОКРУГИ ТА ДІЛЬНИЦІ. ВИДИ ВИБОРЧИХ КОМІСІЙ

 

Вибори депутатів місцевих рад, сільських, селищних, міських голів проводяться по виборчих округах. Вони утворюються відпо­відними територіальними виборчими комісіями не пізніш як за 70 днів до дня виборів. Списки виборчих округів із зазначенням їх номерів, меж і центрів доводяться до відома громадян відповід­ною територіальною виборчою комісією не пізніш як на п'ятий день після їх утворення.

Для проведення голосування утворюються виборчі дільниці. Ви­борчі дільниці утворюються не пізніш як за 55 днів до дня виборів з кількістю від 20 до 3000 виборців, а у виняткових випадках — з мен­шою або більшою кількістю виборців.

Військовослужбовці голосують на виборчих дільницях, розташова­них за межами військових частин. Виборчі дільниці у військових части­нах утворюються як виняток з дозволу відповідної сільської, селищної, міської, районної у місті ради або її виконавчого комітету. У стаціонар­них лікувальних, санаторно—оздоровчих закладах та інших місцях тим­часового перебування виборців, на суднах, які перебувають у день виборів у плаванні, виборчі дільниці можуть утворюватися у загальні строки, а у виняткових випадках — не пізніш як за 5 днів до дня виборів.

Для організації та проведення місцевих виборів утворюються виборчі комісії:

— сільські, селищні, міські, районні у містах, районні, обласні (територіальні) виборчі комісії;

— окружні виборчі комісії;

— дільничні виборчі комісії.

Територіальна виборча комісія утворюється відповідно сіль­ською, селищною, міською, районною у місті, районною, обласною радою не пізніш як за 75 днів до дня виборів у складі голови, заступ­ника голови, секретаря і 6—12 членів комісії. Рішення відповідної ради про утворення територіальної виборчої комісії та її склад дово­диться до відома населення протягом п'яти днів.

Окружні виборчі комісії утворюються радою або її виконавчим комітетом не пізніш як за 65 днів до дня проведення виборів у складі голови, заступника голови, секретаря і 4—8 членів комісії.

Дільнична виборча комісія утворюється сільською, селищною, міською, районною у місті радою або її виконавчим комітетом не пізніш як за 45 днів до дня виборів, а у виняткових випадках — за п'ять днів до дня виборів у складі голови, заступника голови, секретаря і 5—11 членів комісії. На виборчих дільницях, де кількість виборців не перевищує 50 чоловік, дільничні виборчі комісії можуть утворюватися у складі голови комісії, секретаря і 1—3 членів комісії. Рішення відповідної ради про склад дільничних виборчих комісій протягом трьох днів доводить­ся до відома населення. Дільнична виборча комісія у п'ятиденний термін з дня її утворення інформує громадян про своє місцезнаход­ження, номер телефону та режим роботи.

Виборча комісія організує свою роботу відкрито і гласно. Основною формою роботи виборчої комісії є її засідання, які скликаються головою комісії, в разі його відсутності — заступником голови комісії, а в окремих випадках — секретарем комісії. Перше засідання виборчої комісії скликається не пізніш як на третій робо­чий день після її утворення, а наступні — за необхідністю.

Рішення, дії або бездіяльність дільничної виборчої комісії мо­жуть бути протягом трьох днів оскаржені до відповідної окруж­ної виборчої комісії, а рішення, дії або бездіяльність окружної виборчої комісії — до відповідної територіальної виборчої комісії. Виборча комісія, до якої надійшла скарга, повинна розглянути її у триденний строк, а менш як за п'ять днів до дня виборів, чи в день їх проведення,— негайно, та видати заявникові мотивоване рі­шення.

Рішення територіальної виборчої комісії може бути протягом трьох днів оскаржено в судовому порядку. Суд розглядає це питання у п'ятиденний строк, але не пізніш як за день до дня виборів. У разі визнання судом рішення територіальної виборчої комісії таким, що суперечить закону, воно вважається не чинним у цілому або в час­тині, що суперечить закону.

Заяви, скарги про неправильність у списках виборців розгляда­ються судом протягом трьох днів, а якщо вони подані зас три дні до дня виборів — негайно. Рішення суду є остаточним і підлягає вико­нанню в день прийняття рішення. Заяви, подані до суду після зазна­чених строків, розгляду не підлягають. Суди організовують свою роботу під час виборчої кампанії, в тому числі у вихідні дні, таким чином, щоб забезпечити своєчасний розгляд заяв усіх суб'єктів ви­борчого процесу.

Комісія може звернутися до органу, який її утворив, з пропози­цією про заміну голови, заступника голови, секретаря або члена комісії, якщо за це проголосує не менше двох третин від її загального складу.

 

58. ПОРЯДОК СКЛАДАННЯ СПИСКІВ ВИБОРЦІВ

 

Для проведення виборів депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів виконавчими комітетами сільських, селищ­них, міських, районних у містах рад складаються списки виборців по кожній виборчій дільниці за формою, затвердженою Централь­ною виборчою комісією. До списку виборців включаються всі гро­мадяни України, яким на день виборів виповнюється 18 років та які на момент складання списку проживають на території відповід­ної виборчої дільниці і мають виборче право. Список виборців пе­редається до дільничної виборчої комісії не пізніш як за З0 днів до дня виборів. Дільнична виборча комісія уточнює список виборців, після чого він підписується головою та секретарем комісії і не пізніш як за 15 днів до дня виборів подається для загального ознайом­лення виборців.

 

59. ВИСУВАННЯ КАНДИДАТІВ У ДІПУТАТИ МІСЦЕВИХ РАД

ТА КАНДИДАТІВ НА ПОСАДУ СІЛЬСЬКОГО, СЕЛИЩНОГО,

МІСЬКОГО ГОЛОВИ

 

Право висування кандидатів у депутати місцевих рад та канди­датів на посаду сільського, селищного, міського голови належить громадянам України, які мають право голосу, і реалізується ними як безпосередньо шляхом самовисування, а також висування на збо­рах виборців за місцем їх проживання, трудової діяльності (зборах трудових колективів) або навчання, так і через місцеві осередки по­літичних партій, виборчі об'єднання місцевих осередків політичних партій — блоки, громадські організації, що легалізовані відповідно до чинного законодавства України,

Висування кандидатів починається за 60 днів і закінчується за 45 днів до дня виборів.

Висувати кандидатів можуть збори виборців за місцем їх прожи­вання, трудової діяльності або навчання.

Збори виборців скликані в селі, селищі, місті районного зна­чення мають право висунути у разі, коли в них беруть участь не менш як: '

10 виборців — одного кандидата в депутати відповідно сільської, селищної, міської ради по одному з одномандатних виборчих округів;

— 50 виборців — одного кандидата на посаду сільського, селищ­ного, міського голови, одного кандидата в депутати відповідно сільської, селищної, міської ради по кожному одномандатно—

му виборчому округу, а також по одному кандидату в депутати районної, обласної ради по відповідному багатомандатному виборчому округу.

Збори виборців, скликані в місті (крім міст районного значен­ня), районі міста мають право висунути, у разі, коли в них беруть участь не менш як:

25 виборців — по одному кандидату в депутати міської, ра­йонної у місті ради по відповідному одномандатному вибор­чому округу, на території якого проживають або працюють їх учасники;

— 700 виборців — одного кандидата на посаду міського голови, не більше п'яти кандидатів у депутати міської і п'яти канди­датів у депутати районної у місті ради по відповідних вибор­чих округах, а також одного кандидата в депутати обласної ради.

Порядок скликання і проведення зборів виборців за місцем їх проживання, трудової діяльності або навчання має відповідати та­ким вимогам:

— ініціатори проведення зборів зобов'язані повідомити про дату та місце їх проведення у відповідну окружну (територіальну) виборчу комісію не пізніш як за три дні до дня проведення зборів;

— на початку зборів складається список їх учасників із зазна­ченням прізвища, імені, по батькові, дати народження, місця постійного проживання чи трудової діяльності (напроти свого прізвища учасник зборів ставить особистий підпис);

— кожний учасник зборів має право пропонувати для обгово­рення будь-яку кандидатуру, в тому числі й свою;

— кандидат вважається висунутим, якщо за нього проголосува­ло більше половини учасників зборів.

Про прийняте рішення повідомляється кандидату.

Громадянин України за умови додержання вимог, передбаче­них Законом «Про вибори депутатів місцевих рад, сільських, селищ­них, міських голів», має право на самовисування кандидатом у де­путати місцевої ради або кандидатом на посаду сільського, селищного, міського голови шляхом подачі до відповідної окружної (територі­альної) виборчої комісії не пізніш як за 40 днів до дня виборів заяви з проханням зареєструвати його кандидатом.

Особу, яка висуває свою кандидатуру відповідно кандидатом у депутати сільської, селищної, міської (міста районного значення) ради, мають підтримати не менш як 6 громадян, а міської (крім міст районного значення), районної у місті, районної, обласної ради — не менш як 25 громадян. Особу, яка висуває свою кандидатуру кандидатом на посаду сільського, селищного, міського (міста районного значення) голови, мають підтримати не менш як 26 громадян, а міського (крім міста районного значення) — не менш як 51 громадянин.

Сільські, селищні, міські, районні у містах, районні, обласні осе­редки політичних партій (блоків) та громадських організацій, які ви­явили бажання брати участь у місцевих виборах, не пізніш як за 70 днів до дня виборів подають до відповідних територіальних ви­борчих комісій заяви, підписані їх керівниками.

Сільський, селищний, міський (міста районного значення) осе­редок політичної партії (блоку), громадської організації, що налічує не менш як 15 членів, може висунути одного кандидата на посаду відповідно сільського, селищного, міського голови, одного канди­дата в депутати відповідно сільської, селищної, міської ради по кожному з одномандатних виборчих округів, а також одного канди­дата в депутати районної ради по відповідному багатомандатному виборчому округу.

Міський (крім міст районного значення) осередок політичної партії (блоку), громадської організації, який налічує не менш як 50 членів, може висунути одного кандидата в депутати міської ради по кожному з одномандатних виборчих округів, а також одного кан­дидата в депутати обласної ради по відповідному багатомандатно­му виборчому округу. Відповідний міський осередок, який налічує не менш як 100 членів, крім того, може висунути одного кандидата на посаду міського голови.

Районний в місті осередок політичної партії (блоку), громадсь­кої організації, який налічує не менш як 15 членів, може висунути одного кандидата в депутати відповідної районної у місті ради по кожному з одномандатних виборчих округів та одного кандидата в депутати міської ради по кожному з одномандатних виборчих ок­ругів, які знаходяться на території району.

Районний осередок політичної партії (блоку), громадської орган­ізації, що налічує не менш як 50 членів, може висунути одного канди­дата у депутати районної ради по кожному виборчому округу, а та­кож кандидатів у депутати обласної ради в кількості, яка не повинна перевищувати кількості депутатських мандатів, встановленої по відповідному виборчому округу.

Обласний осередок політичної партії (блоку), громадської органі­зації, що налічує не менш як 100 членів, може висунути кандидатів у депутати обласної ради по кожному виборчому округу в кількості, яка не повинна перевищувати кількості депутатських мандатів, вста­новленої по відповідному виборчому округу.

Рішення місцевого осередку політичної партії (блоку), громадсь­кої організації про висунення кандидатів приймаються на їх зборах

(конференціях) у порядку, передбаченому статутами (положення­ми) відповідних партій, громадських організацій, про що складаєть­ся протокол.

 

 

60. РЕЄСТРАЦІЯ КАНДИДАТІВ. ДОВІРЕНІ ТА УПОВНОВАЖЕНІ ОСОБИ

 

Реєстрація кандидатів починається за 55 днів і закінчується за З0 днів до дня виборів.

Окружна (територіальна) виборча комісія не пізніш як на п'ятий день після прийняття документів для реєстрації кандидата приймає рішення про реєстрацію кандидата або про відмову в реєстрації із зазначенням мотивів відмови. Рішення комісії доводиться до ві­дома суб'єктів, що висунули кандидата, не пізніш як на другий день після його прийняття.

Окружна (територіальна) виборча комісія не пізніш як на п'ятий день після реєстрації кандидатів доводить до відома населення по­відомлення про реєстрацію кандидатів з зазначенням прізвища, імені, по батькові, року народження, партійності, посади (заняття), місця роботи і проживання кожного кандидата.

У разі вибуття кандидата після його реєстрації у випадку, коли за п'ять днів до закінчення строку реєстрації кандидатів по одноман­датному виборчому округу не зареєстровано інших кандидатів, а кількість кандидатів, зареєстрованих по багатомандатному мажо­ритарному виборчому округу, менша кількості мандатів, окружна (те­риторіальна) виборча комісія звертається через засоби масової інформації до виборців, місцевих осередків партій, громадських організацій з пропозицією додатково висунути кандидатів.

Якщо після закінчення строку реєстрації кандидатів в одноман­датному виборчому окрузі залишається один кандидат, а у багато­мандатному мажоритарному виборчому окрузі кількість зареєстро­ваних кандидатів дорівнює або менша кількості мандатів, голосу­вання проводиться по зареєстрованих кандидатах.

Кандидати мають право утворювати власний виборчий фонд, з коштів якого буде здійснюватися оплата витрат на ведення виборчої кампанії. Розмір власного виборчого фонду кандидата не може пе­ревищувати 50 неоподатковуваних мінімумів заробітної плати.

Учасниками виборчого процесу є також довірені особи кандидатів та уповноважені особи місцевих осередків політичних партій (блоків).

Кандидат у депутати може мати не більше п'яти, а кандидат на посаду сільського, селищного, міського голови — не більше десяти довірених осіб. Довіреною особою кандидата може бути лише гро­мадянин України, який має виборчі права.

Кожний місцевий осередок політичної партії (блок), громадської організації, кандидат (кандидати) якого зареєстрований (зареєст— ровані) окружною (територіальною) виборчою комісією, може мати до трьох уповноважених осіб. Уповноваженою особою може бути лише громадянин України, який має виборчі права.

Окружна (територіальна) виборча комісія не пізніш як через три дні після надходження до неї відповідних документів реєструє упов­новажених осіб місцевих осередків політичних партій (блоків), гро­мадських організацій і видає їм відповідні посвідчення.

 

61. ГОЛОСУВАННЯ ТА ВСТАНОВЛЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ВИБОРІВ

 

Голосування по виборах депутатів місцевих рад, сільських, се­лищних, міських голів проводиться в день виборів або в день повтор­ного голосування з 8 до 20 години. Про час і місце голосування дільнична виборча комісія сповіщає виборців не пізніш як за 15 днів до дня виборів.

Обраним по одномандатному виборчому округу вважається кан­дидат у депутати, на посаду сільського, селищного, міського голови, який одержав на виборах найбільшу, порівняно з іншими кандида­тами, кількість голосів виборців, які взяли участь у голосуванні.

У разі, коли по одномандатному виборчому округу балотувався один кандидат, він вважається обраним, якщо за нього проголосува­ла більшість виборців, які взяли участь у голосуванні.

Обраними по багатомандатному виборчому округу вважаються ті кандидати, які на виборах одержали більшу, порівняно з іншими кан­дидатами, кількість голосів виборців, які взяли участь у голосуванні. При цьому загальна кількість обраних кандидатів не може перевищу­вати кількості встановлених депутатських мандатів по даному вибор­чому округу.

У разі, коли два або більше кандидатів набрали найбільшу і вод­ночас однакову кількість голосів виборців, окружна (територіальна) виборча комісія приймає рішення про проведення повторного голо­сування по цих кандидатурах, яке проводиться не пізніш як у двотиж­невий строк після дня виборів.

62. ПОВТОРНІ ВИБОРИ

 

Окружна (територіальна) виборча комісія може визнати вибори по виборчому округу такими, що не відбулися, якщо у зв'язку з вибут­тям усіх зареєстрованих кандидатів або з інших причин голосування не проводилося.

Окружна (територіальна) виборча комісія може визнати вибори недійсними по виборчому округу чи по окремих виборчих дільницях, якщо в ході їх проведення або під час підрахунку голосів допущено порушення закону, яке вплинуло на результати виборів.

У разі, коли вибори по виборчому округу були визнані такими, що не відбулися, або недійсними, в інших випадках, коли рада обрана не в повному складі, проводяться повторні вибори.

Повторні вибори проводяться також, коли не обрано сільсько­го, селищного, міського голову і в разі, коли у відповідному одноман­датному виборчому окрузі не залишилося жодного кандидата.

Рішення про проведення повторних виборів приймає територі­альна виборча комісія не пізніш як через місяць після дня прове­дення виборів або після дня повторного голосування. На повторних виборах не можуть балотуватися громадяни, щодо яких було скасо­вано рішення про їх реєстрацію як кандидатів, а також особи, які вчинили дії, внаслідок яких вибори або повторне голосування були визнані недійсними.

У разі дострокового припинення повноважень депутата, сільсь­кого, селищного, міського голови відповідна місцева рада не пізніш як через місяць з моменту вибуття депутата, сільського, селищного, міського голови приймає рішення про проведення виборів депута­та, сільського, селищного, міського голови замість того, який вибув.

У разі вибуття депутата, сільського, селищного, міського голови менш як за шість місяців до закінчення строку повноважень відповід­ної ради (голови) вибори депутата, сільського, селищного, міського голови замість того, який вибув, за рішенням відповідної ради мо­жуть не проводитися.

Повідомлення про результати голосування і підсумки виборів, спи­сок обраних депутатів, із зазначенням прізвища, імені, по батькові, партійності і місця проживання обраного сільського, селищного, міського голови, доводяться до відома населення відповідної тери­торії не пізніш як на десятий день після проведення виборів.

Рішення територіальної виборчої комісії про результати голосу­вання і підсумки виборів може бути оскаржено кандидатом або його довіреною особою в суді протягом трьох днів після оприлюднення територіальною виборчою комісією результатів голосування і підсумків виборів. Суд розглядає скаргу у п'ятиденний термін з мо­менту її надходження. Рішення суду є остаточним і обов'язковим для виконання територіальною виборчою комісією у дводенний термін.

 

63. СТАТУС ДЕПУТАТІВ МІСЦЕВИХ РАД

 

Статус депутатів місцевих рад визначається Конституцією Украї­ни та Законом України «Про статус депутатів місцевих рад» від 11 липня 2002 р.

Депутат місцевої ради (сільської, селищної, міської, районної у місті, районної, обласної) як представник інтересів територіальної громади, виборців свого виборчого округу зобов'язаний виражати і захищати інтереси відповідної територіальної громади та її частини —виборців свого виборчого округу, виконувати їх доручення в межах своїх повноважень, брати активну участь у здійсненні місцевого самовря­дування.

Повноваження депутата місцевої ради починаються з дня відкриття першої сесії відповідної ради з моменту офіційного оголо­шення підсумків виборів відповідною територіальною виборчою ко­місією.

Депутат місцевої ради здійснює свої повноваження, не пориваю­чи з виробничою або службовою діяльністю. Але депутат, який обра­ний секретарем сільської, селищної, міської ради, головою, заступ­ником голови районної, обласної, районної у місті ради, працює у відповідній раді на постійній основі і не може суміщати свою службову діяльність з іншою роботою, у тому числі на громадських засадах (за винятком викладацької, наукової та творчої у позаробочий час), зай­матися підприємницькою діяльністю, одержувати від цього прибуток, якщо інше не передбачено законом. За рішенням обласної, Київської та Севастопольської міських рад депутат, обраний головою постійної комісії з питань бюджету, може працювати в раді на постійній основі.

На час сесії чи засідання постійної комісії місцевої ради, а також для здійснення депутатських повноважень в інших передбачених законом випадках депутат місцевої ради звільняється від виконання виробничих або службових обов'язків. У разі здійснення депутатських повноважень у робочий час депутату за основним місцем роботи відшко­довуються середній заробіток та інші витрати, пов'язані з депутат­ською діяльністю, за рахунок коштів відповідного місцевого бюджету.

Депутат місцевої ради, який перебуває на посаді керівника місце­вого органу виконавчої влади чи на іншій посаді, на яку поширюються вимоги Конституції та законів України щодо обмеження сумісництва, не може поєднувати свою службову діяльність на цій посаді з поса­дою сільського, селищного, міського голови, секретаря сільської, се­лищної, міської ради, голови та заступника голови районної у місті, районної, обласної ради, а також з іншою роботою на постійній основі в радах, їх виконавчих органах та апараті.

Депутат місцевої ради не може використовувати свій депутатсь­кий мандат в цілях, не пов'язаних з депутатською діяльністю і не може мати іншого представницького мандата.

Депутат місцевої ради має ряд обов'язків та прав як в межах свого округу, так і в раді, до якої він обраний, та її органах.

У виборчому окрузі депутат місцевої ради зобов'язаний:

— підтримувати зв'язок з виборцями, відповідною територіаль­ною громадою, трудовими колективами і громадськими орга­нізаціями, органами місцевого самоврядування, місцевими органами виконавчої влади, розташованими на відповідній території;

— не рідше одного разу на півріччя інформувати виборців про роботу місцевої ради та її органів, про виконання планів і про­грам економічного і соціального розвитку, інших місцевих про­грам, місцевого бюджету, рішень ради і доручень виборців;

— брати участь в організації виконання рішень ради та її органів, доручень виборців, у масових заходах, що проводяться орга­нами місцевого самоврядування на території громади або виборчого округу;

— вивчати громадську думку та потреби територіальної громади, інформувати про них раду та її органи, брати безпосередню участь у їх вирішенні;

— визначити і оприлюднити дні, години та місце прийому виборців, інших громадян; вести регулярний, не рідше одного разу на місяць, прийом виборців, розглядати пропозиції, звернення, заяви і скарги членів територіальної громади, вживати заходів щодо забезпечення їх оперативного вирішення.

Депутат місцевої ради періодично, але не рідше одного разу на рік, зобов'язаний звітувати про свою роботу перед виборцями відпо­відного виборчого округу, об'єднаннями громадян. Рада визначає орієнтовні строки проведення таких звітів.

Звіт повинен містити:

— відомості про діяльність депутата у раді та в її органах, до яких його обрано;

— про його роботу у виборчому окрузі;

— про прийняті радою та її органами рішення, про хід їх виконан­ня, про особисту участь в обговоренні, прийнятті та в органі­зації виконання рішень ради, її органів, а також доручень ви­борців свого виборчого округу.

Звіт депутата місцевої ради може бути проведено в будь-який час на вимогу зборів виборців за місцем проживання, трудової діяльності або навчання, а також органів самоорганізації населення. Про час і місце проведення звіту депутат не пізніш як за сім днів повідомляє виборців через місцеві засоби масової інформації або в інший спосіб.

Виборці можуть давати своєму депутатові місцевої ради дору­чення на зборах під час його звітів чи зустрічей з питань, що виплива­ють з потреб відповідного виборчого округу чи територіальної грома­ди в цілому. Доручення виборців не повинні суперечити законодав­ству України, а їх виконання має належати до відання місцевих рад та їх органів. Доручення виборців депутатові має бути підтримане більшістю учасників зборів.

Депутат місцевої ради зобов'язаний бути присутнім на пленарних засіданнях ради, засіданнях постійної комісії та інших органів ради, до складу яких він входить. У разі неможливості бути присутнім на засіданні депутат повідомляє про це особу, яка очолює відповідний орган.

Депутат місцевої ради, крім секретаря ради, голови районної у місті, районної, обласної ради та їх заступників, повинен входити до складу однієї з постійних комісій, що утворюються радою.

Для належного виконання своїх повноважень, депутат місцевої ради наділений рядом важливих прав як у раді та її органах, так і у виборчому окрузі, від якого він обраний.

У виборчому окрузі депутат місцевої ради має право:

— офіційно представляти виборців свого виборчого округу та інте­реси територіальної громади в місцевих органах виконавчої влади, відповідних органах місцевого самоврядування, підпри­ємствах, установах і організаціях незалежно від форми влас­ності з питань, що належать до відання органів місцевого само­врядування відповідного рівня;

— брати участь з правом дорадчого голосу у засіданнях інших місцевих рад та їх органів, загальних зборах громадян за місцем проживання, засіданнях органів самоорганізації населення, що проводяться в межах території його виборчого округу;

— порушувати, у випадках, передбачених Законом, перед орга­нами і організаціями та їх посадовими особами, а також керів­никами правоохоронних та контролюючих органів питання, що зачіпають інтереси виборців, та вимагати їх вирішення;

— вносити на розгляд органів і організацій та їх посадових осіб пропозиції з питань, пов'язаних з його депутатськими повно­важеннями у виборчому окрузі відповідно до закону, брати участь у їх розгляді.

Важливим правом депутата місцевої ради є право на депутат­ське звернення, депутатський запит та депутатське запитання.

Депутатське звернення — викладена в письмовій формі вимога депутата місцевої ради з питань, пов'язаних з його депутатською діяль­ністю, до місцевих органів виконавчої влади, органів місцевого само­врядування та їх посадових осіб, а також керівників правоохоронних та контролюючих органів, підприємств, установ та організацій неза­лежно від форми власності, розташованих на території відповідної ради, здійснити певні дії, вжити заходів чи дати офіційне роз'яснення з питань, віднесених до їх компетенції.

Органи та їх посадові особи, а також керівники, до яких звернувся депутат, зобов'язані у десятиденний строк розглянути порушене ним питання та надати йому відповідь, а в разі необхідності додаткового вивчення чи перевірки дати йому відповідь не пізніш як у місячний строк. Якщо депутатське звернення з об'єктивних причин не може бути розглянуто у встановлений строк, депутату зобов'язані письмово повідомити про це з обґрунтуванням мотивів необхідності продов­ження строку розгляду. Депутат місцевої ради може взяти участь у розгляді свого звернення, про що повинні йому повідомити завчасно, але не пізніш як за п'ять календарних днів. Якщо депутат не задово­лений результатами розгляду свого звернення або якщо відповідні органи, їх посадові особи та керівники ухиляються від вирішення порушеного у зверненні питання у встановлений строк, він має право внести депутатський запит.

Депутатський запит — це підтримана радою вимога депутата місцевої ради до посадових осіб ради і її органів, сільського, селищ­ного, міського голови, керівників підприємств, установ і організацій незалежно від форми власності, які розташовані або зареєстровані на відповідній території, а депутат міської (міста обласного значен­ня), районної, обласної ради — також до голови місцевої державної адміністрації, його заступників, керівників відділів і управлінь з пи­тань, які віднесені до відання ради.

Депутатський запит може бути внесений депутатом або групою депутатів попередньо, або на пленарному засіданні ради у письмовій чи усній формі. Запит підлягає включенню до порядку денного пле­нарного засідання ради. Депутатський запит обговорюється у разі необхідності на пленарному засіданні місцевої ради. Рада може зобо­в'язати відповідний орган подати у встановлений нею строк звіт про виконання рішення по запиту депутата місцевої ради.

Орган або посадова особа, до яких звернуто депутатський запит, зобов'язані у встановлений радою строк дати офіційну письмову відповідь на нього відповідній раді і депутату місцевої ради. Якщо запит з об'єктивних причин не може бути розглянуто у встановлений радою строк, то орган або посадова особа зобов'язані письмово по­відомити раді та депутатові, який вніс запит, і запропонувати інший строк, який не повинен перевищувати один місяць з дня одержання запиту. Відповідь на запит у разі необхідності розглядається на пле­нарному засіданні ради.

Депутат місцевої ради має право дати оцінку відповіді на свій депу­татський запит. За результатами відповіді на депутатський запит мо­же бути проведено обговорення, якщо на цьому наполягає не менше 1/4 присутніх на засіданні депутатів ради. Посадових осіб, до яких звер­нуто запит, своєчасно інформують про дату та час обговорення відповіді на запит радою. Вони або уповноважені ними особи мають право бути присутні на цьому засіданні ради. За результатами розгляду відповіді на депутатський запит рада приймає відповідне рішення.

Депутатське запитання — це засіб одержання депутатом місце­вої ради інформації або роз'яснення з тієї чи іншої проблеми. Відповідь на запитання може бути оголошено на сесії ради або дано депутату в індивідуальному порядку. Запитання не включається до порядку денного сесії, не обговорюється і рішення по ньому не прий­мається.

Депутат місцевої ради користується правом ухвального голосу з усіх питань, що розглядаються на засіданнях ради та її органів, до складу яких він входить. Кожний депутат у раді та її органах, до складу яких він входить, має один голос. Депутат, який не входить до складу відповідного органу ради, може брати участь у його роботі з правом дорадчого голосу.

Депутат місцевої ради має право:

— обирати і бути обраним до органів відповідної ради;

— офіційно представляти виборців у відповідній раді та її органах;

— пропонувати питання для розгляду їх радою та її органами;

— вносити пропозиції і зауваження до порядку денного засідань ради та її органів, порядку розгляду обговорюваних питань та їх суті;

— вносити на розгляд ради та її органів пропозиції з питань, пов'я­заних з його депутатською діяльністю;

— вносити на розгляд ради та її органів проекти рішень з питань, що належать до їх відання, поправки до них;

— висловлюватися щодо персонального складу утворюваних ра­дою органів і кандидатур посадових осіб, які обираються, при­значаються або затверджуються радою;

— порушувати питання про недовіру сільському, селищному, міському голові, розпуск органів, утворених радою, та звільнен­ня посадових осіб місцевого самоврядування;

— брати участь у дебатах, звертатися із запитами, ставити запи­тання доповідачам, співдоповідачам, головуючому на засіданні;

— вносити пропозиції про заслуховування на пленарному засі­данні ради звіту чи інформації будь-якого органу або посадової особи, підзвітних чи підконтрольних раді, а також з питань, що віднесені до компетенції ради, інших органів і посадових осіб, які діють на її території;

— порушувати в раді та її органах питання про необхідність пере­вірки роботи підзвітних та підконтрольних раді органів, підприємств, установ, організацій;

— виступати з обґрунтуванням своїх пропозицій та з мотивів голо­сування, давати довідки;

— ознайомлюватися з текстами виступів у стенограмах чи прото­колах засідань ради та її органів до їх опублікування;

— оголошувати на засіданнях ради та її органів тексти звернень, заяв, пропозицій громадян або їх об'єднань, якщо вони мають суспільне значення;

— об'єднуватися з іншими депутатами місцевої ради в депутатські групи та фракції.

Крім зазначених вище, депутати місцевих рад мають ще ряд прав, зокрема право на невідкладний прийом, право вимагати усунення порушень законності і встановлення правового порядку тощо.

Для спільної роботи по здійсненню депутатських повноважень у виборчих округах депутати місцевих рад можуть на основі їх взаємної згоди об'єднуватися в депутатські групи за єдністю території їх вибор­чих округів, спільністю проблем, які вони вирішують, або іншими озна­ками. Депутатська група може бути утворена в будь-який час протя­гом строку повноважень ради даного скликання за рішенням зборів депутатів місцевої ради, які виявили бажання увійти до її складу. Депу­татська група складається не менш як з трьох депутатів місцевої ради, а у районній, міській, районній у місті, обласній, Київській та Севасто­польській міських радах — не менш як із п'яти депутатів. Депутати місцевої ради, які входять до складу депутатської групи, обирають особу, яка очолює депутатську групу.

Депутатська група реєструється відповідною місцевою радою за поданням особи, яка очолює депутатську групу, до якого додається підписане депутатами цієї групи письмове повідомлення про сфор­мування депутатської групи із зазначенням її назви, персонального складу та партійної належності членів групи та депутатів, які уповно­важені представляти групу.

Депутатські групи можуть утворюватися на визначений ними пе­ріод, але не більше ніж на строк повноважень відповідних рад.

Депутати місцевої ради на основі єдності поглядів або партійного членства можуть об'єднуватися у депутатські фракції з чисельністю:

у сільській, селищній раді — не менше трьох депутатів;

у районній, міській, районній у місті, обласній, Київській та Севастопольській міських радах — не менше трьох депутатів.

До складу депутатських фракцій можуть входити також поза­партійні депутати, які підтримують політичну спрямованість фракцій. Порядок вступу до фракції та виходу з неї визначається самою фрак­цією. Депутат місцевої ради може входити до складу лише однієї фракції. Рішення про об'єднання депутатів у фракцію доводиться до відома депутатів головуючим на пленарному засіданні ради.

Депутатські групи, фракції мають право:

— на пропорційне представництво в постійних та тимчасових ко­місіях ради;

— попередньо обговорювати кандидатури посадових осіб, яких обирає, призначає чи затверджує рада;

— на гарантований виступ свого представника на пленарному засіданні ради з кожного питання порядку денного сесії ради;

— об'єднувати зусилля з іншими групами, фракціями для ство­рення більшості в раді чи опозиції;

— здійснювати інші права, передбачені законами України.

Законодавство передбачає ряд заходів щодо забезпечення трудо­вих та інших прав депутата місцевої ради. У разі обрання депутата місце­вої ради на виборну посаду у раді, на якій він працює на постійній ос­нові, трудовий договір з ним за попереднім місцем роботи припиняється відповідно до законодавства. Обраний на виборну посаду у відповідній раді, на якій він працює на постійній основі, депутат, який перебуває на службі у військових формуваннях чи правоохоронних органах держави, прикрмандировується до місцевої ради із залишенням на цій службі.

Депутату місцевої ради, який працював у раді на постійній основі, після закінчення таких повноважень надається попередня робота (посада), а за її відсутності — інша рівноцінна робота (посада) на тому самому або, за згодою депутата, на іншому підприємстві, в установі, організації. У разі неможливості надання відповідної роботи (посади) на період працевлаштування за колишнім депутатом зберігається, але не більше шести місяців, середня заробітна плата, яку він одержував на виборній „посаді у раді, що виплачується з відповідного місцевого бюджету.

Депутат місцевої ради може бути звільнений з роботи з ініціативи власника або уповноваженого ним органу від займаної посади, вик­лючений з навчального закладу за умови його попередження в по­рядку, встановленому законом. Про таке попередження відповідний власник або уповноважений ним орган завчасно повідомляє відповід­ну місцеву раду.

Час роботи депутата у місцевій раді на постійній основі зарахо­вується до загального і безперервного стажу роботи (служби) депута­та, а також стажу роботи (служби) за тією спеціальністю, за якою він працював до обрання на виборну посаду в раді.

Кримінальна справа стосовно депутата місцевої ради може бути порушена судом або прокурором. Запобіжний захід щодо депутата місцевої ради у вигляді підписки про невиїзд або взяття під варту може застосовуватися виключно судом. Про порушення криміналь­ної справи і застосування запобіжного заходу у вигляді підписки про невиїзд або взяття під варту стосовно депутата місцевої ради повідом­ляється відповідна місцева рада.

Повноваження депутата місцевої ради закінчуються в день відкриття першої сесії цієї ради нового скликання, крім передбачених законом випадків дострокового припинення повноважень депутата місцевої ради або ради, до складу якої його обрано. Повноваження депутата, обраного замість того депутата, який вибув, або на повтор­них виборах, починаються з дня заслуховування на черговому після виборів депутата місцевої ради пленарному засіданні відповідної місцевої ради повідомлення територіальної виборчої комісії про підсумки виборів.

Повноваження депутата місцевої ради можуть бути припинені достроково — як без прийняття рішення відповідної ради, так і за рішенням ради.

Без прийняття рішення відповідної ради повноваження депута­та місцевої ради припиняються достроково за наявності таких підстав, засвідчених офіційними документами:

— його відкликання виборцями у встановленому законом порядку;

— припинення його громадянства України або виїзду на постійне проживання за межі України;

— обрання або призначення його на посаду, зайняття якої згідно з Конституцією України і законом не сумісне з виконанням де­путатських повноважень;

— обрання його депутатом іншої місцевої ради;

— визнання його судом недієздатним або безвісно відсутнім;

— набрання законної сили обвинувальним вироком суду, за яким його засуджено до позбавлення волі;

— його смерті.

За рішенням ради повноваження депутата місцевої ради можуть припинятися достроково у зв'язку:

— з набранням законної сили обвинувальним вироком суду, за яким його засуджено до покарання, не пов'язаного з позбав­ленням волі;

— з особистою заявою депутата місцевої ради про складення ним депутатських повноважень.

Спори щодо дострокового припинення повноважень депутата місцевої ради вирішуються судом.

Законодавством передбачена процедура відкликання виборця­ми депутата місцевої ради.

Підставами для відкликання виборцями обраного ними депу­тата місцевої ради можуть бути;

— порушення депутатом місцевої ради положень Конституції і законів України;

— пропуск депутатом місцевої ради протягом року більше поло­вини пленарних засідань ради або засідань постійної комісії, невиконання ним без поважних причин рішень і доручень ради та її органів;

— невідповідність практичної діяльності депутата місцевої ради основним принципам І положенням його передвиборної про­грами;

— використання депутатського мандата в особистих чи корисли­вих цілях;

— систематичне порушення депутатом місцевої ради норм депу­татської етики.

Виборці мають право порушувати питання про відкликання депутата також з інших підстав, які вони вважатимуть суттєвими.

Право вносити пропозиції про відкликання депутата місцевої ради до територіальної виборчої комісії належить відповідній місцевій раді, а також зборам виборціі та зборам (конференціям) об'єднань гро­мадян, які мають право висувати кандидатів у депутати і знаходяться на території відповідного виборчого округу.

У разі прийняття рішення щодо внесення пропозиції про відкли­кання депутата на зборах виборців, зборах (конференціях) об'єднань громадян створюється ініціативна група для збирання підписів ви­борців відповідного виборчого округу на підтримку пропозиції про відкликання депутата місцевої ради, затверджується її склад. Рішен­ня ради, протокол зборів виборців, зборів (конференцій) об'єднань громадян направляються до територіальної виборчої комісії у три­денний строк після їх проведення.

Відповідна територіальна виборча комісія у п'ятиденний строк з моменту одержання протоколу розглядає це питання на своєму за­сіданні і приймає відповідне рішення. Про надходження пропозиції, а також про місце і час засідання, на якому вона розглядатиметься, комісія не пізніш як за три дні до засідання повідомляє відповідного депутата, раду, до якої його обрано, а також суб'єктів, які внесли про­позицію про відкликання депутата. У разі порушення порядку вне­сення пропозиції про відкликання депутата місцевої ради терито­ріальна комісія може відмовити в прийомі протоколу. Копії відповід­ного рішення у дводенний строк після його прийняття направляються комісією депутату місцевої ради, щодо якого порушено питання про відкликання, раді, до складу якої його обрано, а також суб'єктам, що внесли пропозицію про відкликання.

Після прийняття протоколу на підтримку пропозиції про відкли­кання депутата місцевої ради територіальна виборча комісія видає необхідну кількість підписних листів керівнику ініціативної групи по збиранню підписів.

З моменту отримання ініціативною групою підписних листів збір підписів проводиться у строки:

у разі відкликання депутата сільської, селищної, міської (міста районного підпорядкування) ради — п'ять днів;

у разі відкликання депутата районної, міської (міста облас­ного підпорядкування), районної в місті ради — десять днів;

у разі відкликання депутата обласної, Київської, Севасто­польської міської ради — місячний термін.

Заповнені підписні листи здаються у відповідну територіальну комісію, яка перевіряє і реєструє одержані підписні листи. У разі вияв­лення у підписному листі порушень вимог закону щодо збирання підписів комісія може визнати його недійсним. Якщо у підписних лис­тах виявлено два або більше підписів одного громадянина, його підпи­си не враховуються. Не враховуються також підписи, які не є власно­ручними.

На основі одержаних підписних листів комісія не пізніш як у п'яти­денний строк після закінчення збирання підписів складає протокол про результати збирання підписів на підтримку пропозиції про відкли­кання депутата місцевої ради, який підписується головою, заступни­ком голови, секретарем і членами територіальної комісії. Якщо на підтримку пропозиції про відкликання депутата місцевої ради зібра­но підписи менше п'яти відсотків виборців відповідного виборчого округу, вона вважається відхиленою, і депутат зберігає свої повнова­ження.

Відповідна територіальна комісія у десятиденний термін після одержання відповідного рішення ради чи складення протоколу про результати збирання підписів приймає рішення про призначення у відповідному виборчому окрузі голосування пропозиції про відкли­кання депутата місцевої ради, визначає день голосування. При цьо­му строк між днем прийняття комісією рішення про призначення голосування і днем голосування не може бути менше двадцяти і більше тридцяти днів. Рішення територіальної комісії про призначення голо­сування доводиться до відома виборців відповідного виборчого окру­гу не пізніш як на третій день після його прийняття через місцеві засоби масової інформації або в інший спосіб.

Підготовка і проведення голосування пропозиції про відкликан­ня депутата місцевої ради здійснюється дільничними комісіями відпо­відно до Закону України «Про вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів» з урахуванням особливостей, пе­редбачених Законом «Про статус депутатів місцевих рад». При цьому окружні комісії не утворюються, а їх функції виконує відповідна тери­торіальна виборча комісія. Дільниці для голосування і дільничні комісії утворюються відповідно на третій і на п'ятий день після прийняття територіальною комісією рішення про призначення голосування.

При відкликанні депутата місцевої ради дільниці для голосуван­ня і дільничні комісії утворюються відповідно до Закону України «Про вибори депутатів місцевих рад та сільських, селищних, міських голів». Списки виборців для голосування про відкликання депутата місцевої ради подаються для загального ознайомлення за десять днів до го­лосування.

Під час голосування пропозиції про відкликання депутата місце­вої ради виборець залишає в бюлетені прізвище депутата, якщо він голосує за збереження його депутатських повноважень, або викрес­лює його прізвище, якщо голосує за відкликання депутата.

Депутат місцевої ради вважається відкликаним, якщо за його відкликання проголосувало більше половини виборців, які взяли участь у голосуванні. У разі рівності голосів, поданих за і проти відкли­кання депутата місцевої ради, його повноваження зберігаються. Пи­тання про відкликання депутата місцевої ради може бути порушено повторно у будь-який час. Депутат має право давати пояснення щодо суті питань стосовно його діяльності, робити відповідні заяви на за­сіданнях ради та її органів, зборах виборців, зборах (конференціях) об'єднань громадян. У встановленому законодавством порядку де­путат місцевої ради може використовувати для роз'яснення своєї по­зиції засоби масової інформації.

 

64. ПОНЯТТЯ, СТРУКТУРА ТА ПОВНОВАЖЕННЯ МІСЦЕВОГО САМОВРЯДУВАННЯ В УКРАЇНІ

 

Місцеве самоврядування це право територіальної громади (жителів села чи добровільного об'єднання у сільську громаду жи­телів кількох сіл, селища, міста) самостійно вирішувати питання місце­вого значення в межах Конституції та законів України. Громадяни України реалізують своє право на участь у місцевому самовряду— ванні за належністю до відповідних територіальних громад. Обме­ження прав територіальних громад на місцеве самоврядування може бути застосоване лише в умовах воєнного чи надзвичайного стану.

Закон «Про місцеве самоврядування» від 27 травня 1997 р. про­голосив, що самоврядування в Україні здійснюється на принципах народовладдя, законності, гласності, колегіальності, поєднання дер­жавних і місцевих інтересів, виборності тощо.

Система місцевого самоврядування в Україні включає:

— територіальну громаду;

— сільську, селищну, міську раду;

— органи самоорганізації населення;

— сільського, селищного, міського голову;

— виконавчі органи сільської, селищної, міської ради;

— районні та обласні ради, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст;

— районні у місті ради (у випадку, якщо вони утворені).

Первинним суб'єктом місцевого самоврядування є територіаль­на громада.

Територіальна громада це жителі, об'єднані постійним про­живанням у межах села, селища, міста, що є самостійними адмініст­ративно—територіальними одиницями, або добровільне об'єднання жителів кількох сіл, що мають єдиний адміністративний центр.

Територіальні громади сусідніх сіл можуть об'єднуватися в одну територіальну громаду, створювати єдині органи місцевого самовря­дування та обирати єдиного сільського голову. Добровільне об'єднання територіальних громад відбувається за рішенням місцевих референ­думів відповідних територіальних громад сіл. Таке рішення є надан­ням згоди на створення спільних органів місцевого самоврядуван­ня, формування спільного бюджету, об'єднання комунального май­на. Вихід зі складу сільської громади здійснюється за рішенням ре­ферендуму відповідної територіальної громади.

Територіальні громади здійснюють такі повноваження:

— управляють майном, що є в комунальній власності;

— затверджують програми соціально—економічного та культур­ного розвитку і контролюють їх виконання;

— затверджують бюджети відповідних адміністративно—терито­ріальних одиниць і контролюють їх виконання;

— встановлюють місцеві податки і збори відповідно до закону;

— забезпечують проведення місцевих референдумів та реалі­зацію їх результатів;

— утворюють, реорганізовують та ліквідовують комунальні підприємства та здійснюють контроль за їх діяльністю;

— вирішують інші питання місцевого значення, віднесені зако­ном до їх компетенціії.

Формою безпосередньої участі громадян у вирішенні питань міс­цевого значення є загальні збори громадян за місцем проживання. Рішення загальних зборів громадян враховуються органами місце­вого самоврядування в їх діяльності.

Члени територіальної громади мають також право ініціювати розгляд у раді в порядку місцевої ініціативи будь-якого питання, від­несеного до відання місцевого самоврядування. Місцева ініціатива, внесена на розгляд ради у встановленому порядку, підлягає обо­в'язковому розгляду на відкритому засіданні ради за участю членів ініціативної групи з питань місцевої ініціативи.

Територіальна громада має право проводити громадські слу­хання — зустрічатися з депутатами відповідної ради та посадовими особами місцевого самоврядування, під час яких члени територі­альної громади можуть заслуховувати їх, порушувати питання та вно­сити пропозиції щодо питань місцевого значення, що належать до відання місцевого самоврядування. Громадські слухання проводять­ся не рідше одного разу на рік. Пропозиції, які вносяться за резуль­татами громадських слухань, підлягають обов'язковому розгляду органами місцевого самоврядування.

До органів місцевого самоврядування Конституція України відно­сить:

— сільські, селищні, міські ради та їх виконавчі органи — вико­навчі комітети, районні та обласні ради, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ та міст;

— будинкові, вуличні, квартальні та інші органи самоорганізації населення, що наділені частиною компетенції, майна та фінансів даної ради.

Сільські, селищні, міські ради є органами місцевого само­врядування, що представляють відповідні територіальні громади та здійснюють від їх імені та в їх інтересах функції і повноваження місцевого самоврядування, визначені Конституцією та законами України.

Сільські, селищні, міські, районні в місті (у разі їх створення) ради можуть дозволяти за ініціативою жителів створювати будин­кові, вуличні, квартальні та інші органи самоорганізації населення і наділяти їх частиною власної компетенції, фінансів, майна. Органи самоорганізації населення створюються частиною жителів, які тим­часово або постійно проживають на відповідній території в межах села, селища, міста.

Порядок утворення та діяльності органів самоорганізації насе­лення регулюється Законом «Про органи самоорганізації населен­ня» від 11 липня 2001 р. Виконавчі органи рад органи, які створюються сільськими, селищними, міськими, районними в містах (у разі їх створення) ра­дами для здійснення виконавчих функцій і повноважень місцевого самоврядування у межах, визначених законами.

Виконавчими органами сільських, селищних, міських, районних у містах (у разі їх створення) рад є їх виконавчі комітети, відділи, управ­ління та інші створювані радами виконавчі органи. Виконавчі органи сільських, селищних, міських, районних у містах рад є підконтрольни­ми і підзвітними відповідним радам, а з питань здійснення делегова­них їм повноважень органів виконавчої влади — також підконтрольни­ми відповідним органам виконавчої влади. У сільських радах, що пред­ставляють територіальні громади, які налічують до 500 жителів, за рішенням відповідної територіальної громади або сільської ради вико­навчий орган ради може не створюватися. У цьому випадку функції виконавчого органу ради (крім розпорядження земельними та при­родними ресурсами) здійснює сільський голова одноособово.

Сільський, селищний, міський голова є головною посадовою особою територіальної громади відповідно села (добровільного об'єднання в одну територіальну громаду жителів кількох сіл), сели­ща, міста. Голова очолює виконавчий комітет відповідної сільської, селищної, міської ради, головує на її засіданнях. Він не може бути депутатом будь-якої ради, суміщати свою службову діяльність з іншою посадою, в тому числі на громадських засадах (крім викладацької, наукової та творчої роботи у позаробочий час), займатися підприєм­ницькою діяльністю, одержувати від цього прибуток.

Повноваження сільського, селищного, міського голови починають­ся з моменту оголошення відповідною сільською, селищною, міською виборчою комісією на пленарному засіданні ради рішення про його обрання і закінчуються в момент вступу на цю посаду іншої обраної відповідно до закону особи, крім випадків дострокового припинення його повноважень.

Сільський, селищний, міський голова несе персональну відпо­відальність за здійснення наданих йому законом повноважень.

При здійсненні наданих повноважень сільський, селищний, місь­кий голова є підзвітним, підконтрольним і відповідальним перед територіальною громадою, відповідальним — перед відповідною ра­дою, а з питань здійснення виконавчими органами ради повнова­жень органів виконавчої влади — також підконтрольним відповідним органам виконавчої влади.

Сільський, селищний, міський голова не рідше одного разу на рік звітує про свою роботу перед територіальною громадою на від­критій зустрічі з громадянами. На вимогу не менше половини депу­татів відповідної ради сільський, селищний, міський голова зобов'я­заний прозвітувати перед радою про роботу виконавчих органів ради у будь-який визначений ними термін.

Секретар сільської, селищної, міської ради обирається за про­позицією сільського, селищного, міського голови відповідною радою з числа її депутатів на строк повноважень ради та працює в раді на постійній основі.

Рішення сільської, селищної, міської ради у п'ятиденний строк з моменту його прийняття може бути зупинено сільським, селищним, міським головою і внесено на повторний розгляд відповідної ради із обґрунтуванням зауважень. Рада зобов'язана у двотижневий строк повторно розглянути рішення. Якщо рада відхилила зауваження сільського, селищного, міського голови і підтвердила попереднє рішення двома третинами депутатів від загального складу ради, воно набирає чинності.

Обласні та районні ради є органами місцевого самоврядуван­ня, що представляють спільні інтереси територіальних громад сіл, селищ, міст, у межах повноважень, визначених Конституцією України та законами, а також повноважень, переданих їм сільськими, се­лищними, міськими радами. Голова районної, обласної, районної у місті (у разі її створення) ради обирається відповідною радою з чис­ла її депутатів у межах строку повноважень ради таємним голосуван­ням. У своїй діяльності голова районної, обласної, районної у місті ради є підзвітним раді і може бути звільнений з посади радою, якщо за його звільнення проголосувало не менш як дві третини депутатів від загального складу ради шляхом таємного голосування. Питання про звільнення голови ради може бути внесено на розгляд ради на вимогу не менше третини депутатів від загального складу ради.

Строк повноважень місцевих рад — чотири роки. Місцева рада вважається правомочною за умови обрання не менш як двох третин депутатів від загального складу ради. У разі якщо до ради обрано менше двох третин її складу, до обрання необхідної кількості депу­татів продовжує здійснювати повноваження рада попереднього скли­кання. У разі дострокового припинення повноважень деяких депу­татів, внаслідок чого до складу ради входить менш як дві третини депутатів, до обрання необхідної кількості депутатів така рада вва­жається правомочною за наявності більше половини депутатів від загального складу ради.

Місцева рада проводить свою роботу сесійно. Сесія складається з пленарних засідань ради, а також засідань постійних комісій ради. Сесія ради скликається в міру необхідності, але не менше одного разу на квартал. Сесія ради є правомочною, якщо в її пленарному засіданні бере участь більше половини депутатів від загального складу ради.

Повноваження депутата ради починаються з моменту офіцій­ного оголошення відповідною територіальною виборчою комісією на сесії ради рішення про підсумки виборів та визнання повнова­жень депутатів і закінчуються в день першої сесії ради нового скликання. Акти органів та посадових осіб місцевого самоврядування з мо­тивів їхньої невідповідності Конституції або законам України визна­ються незаконними в судовому порядку.

Територіальним громадам сіл, селищ, міст, районів у містах нале­жить право комунальної власності на рухоме і нерухоме майно, до­ходи місцевих бюджетів, інші кошти, землю, природні ресурси, підпри­ємства, установи та організації, в тому числі банки, страхові товари­ства, а також пенсійні фонди, частку в майні підприємств, житловий фонд, нежитлові приміщення, заклади культури, освіти, спорту, охоро­ни здоров'я, науки, соціального обслуговування та інше майно і май­нові права, рухомі та нерухомі об'єкти, визначені відповідно до закону як об'єкти права комунальної власності, а також кошти, отримані від їх відчуження. Підставою для набуття права комунальної власності є передача майна територіальним громадам безоплатно державою, іншими суб'єктами права власності, а також майнових прав, ство­рення, придбання майна органами місцевого самоврядування в по­рядку, встановленому законом. Територіальні громади сіл, селищ, міст, районів у містах безпосередньо або через органи місцевого самоврядування можуть об'єднувати на договірних засадах на праві спільної власності об'єкти права комунальної власності, а також кош­ти місцевих бюджетів для виконання спільних проектів або для спільного фінансування (утримання) комунальних підприємств, ус­танов та організацій і створювати для цього відповідні органи і служ­би. Районні та обласні ради від імені територіальних громад сіл, селищ, міст здійснюють управління об'єктами їхньої спільної влас­ності, що задовольняють спільні потреби територіальних громад.

Органи та посадові особи місцевого самоврядування є підзвітни­ми, підконтрольними і відповідальними перед територіальними гро­мадами. Вони періодично, але не менш як два рази на рік, інформують населення про виконання програм соціально—економічного та куль­турного розвитку, місцевого бюджету, з інших питань місцевого значен­ня, звітують перед територіальними громадами про свою діяльність.

Повноваження сільської, селищної, міської, районної в місті, ра­йонної, обласної ради можуть бути достроково припинені у випадках:


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.055 сек.)