АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Гранична сума витрат виборчого фонду не може перевищу—

Читайте также:
  1. Бюджет розвитку місцевих бюджетів є складовою спеціального фонду місцевих бюджетів.
  2. В Україні немає свого фільмофонду і державного кіномузею, низький рівень кіноосвіти. Зовсім зникла кінопреса (журнали “Новини кіноекрана”, “Вавилон”).
  3. Вибори, виборче право, принципи виборчого права України
  4. Вимірювання тиску, витрат і рівня
  5. Витрати ВИКОНАВЦЯ відшкодовуються ним із винагороди, що виплачується ЗАМОВНИКОМ.
  6. Витрати виробництва, їх сутність та види
  7. Витрати виробництва, прибуток і рентабельність.
  8. Витрати на навчання персоналу
  9. Витрати на оплату праці
  10. Витрати у довготерміновому періоді.
  11. Витрати, пов'язані з погашенням кредиторської заборгованості за придбані нематеріальні активи слід відображати у складі:придбання необоротних активів інвестиційна
  12. Гранична корисність товару, виражена в грошах

вати:

партії (блоку) — ста п'ятдесяти тисяч неоподатковуваних міні­мумів доходів громадян;

кандидата у депутати, зареєстрованого в одномандат­ному окрузі,— десяти тисяч неоподатковуваних мінімумів до­ходів громадян.

Добровільний внесок (внески) фізичної особи до виборчого фонду однієї партії (блоку), одного кандидата у депутати, зареєстрованого в одномандатному окрузі, не може перевищувати однієї тисячі неопо­датковуваних мінімумів доходів громадян.

Забороняється робити добровільні внески до виборчого фонду:

— іноземним громадянам та особам без громадянства;

— фізичним особам — суб'єктам підприємницької діяльності, які мають заборгованість перед бюджетом будь-якого рівня на день перерахування внеску до виборчого фонду;

— анонімним жертводавцям.

Контроль за надходженням, обліком і використанням коштів виборчих фондів здійснюється вибірково ЦВК, окружними вибор­чими комісіями та установою банку, в якій відкрито рахунок вибор­чого фонду.

Кошти виборчого фонду, не використані партією (блоком), за рішенням керівного органу партії (блоку), прийнятим у семиденний строк після офіційного оприлюднення результатів виборів, перера­ховуються на поточний банківський рахунок партії (партій, що вхо­дять до блоку) у п'ятиденний строк з дня надходження відповідного рішення партії (блоку). У разі неприйняття у цей строк партією (бло­ком) такого рішення невикористані кошти виборчого фонду перера­ховуються установою банку у безспірному порядку до Державного бюджету України на п'ятнадцятий день з дня офіційного оприлюд­нення ЦВК результатів виборів.

Кошти виборчого фонду, не використані кандидатом у депутати, зареєстрованим в одномандатному окрузі, перераховуються уста­новою банку у безспірному порядку до Державного бюджету України в триденний строк з дня офіційного оприлюднення результатів ви­борів депутата в одномандатному окрузі або рішення про визнання виборів у цьому окрузі недійсними.

 

31. ВИСУВАННЯ КАНДИДАТІВ У ДЕПУТАТИ

 

Висування кандидатів у депутати розпочинається за 85 днів і закінчується за 65 днів до дня виборів.

Громадянин України, який має право бути обраним депутатом, може самовисунутися кандидатом у депутати у відповідному одно­мандатному окрузі шляхом подання заяви до окружної виборчої комісії про бажання балотуватися у цьому окрузі (заяви про самовисунення).

Кандидатів у депутати може висувати партія, яка зареєстрована не пізніш як за рік до дня виборів, або виборчий блок партій за умо­ви, що до його складу входять партії, зареєстровані не пізніш як за рік до дня виборів.

Виборчий блок може бути утворено двома і більше партіями на підставі рішень з'їзду (зборів, конференції) кожної з цих партій, які можуть відбутися в будь-який час до початку виборчого проце­су. Про утворення виборчого блоку повідомляється ЦБК не пізніш як за два дні до дня проведення міжпартійного з'їзду (зборів, кон­ференції).

Партія (блок) може висувати кандидатів у депутати в багатоман­датному та в одномандатних округах. Кількість кандидатів у депу­тати, що висуваються партією (блоком) у багатомандатному окрузі, не може перевищувати 225 осіб, а в кожному одномандатному окрузі партія (блок) може висунути не більше ніж одного кандидата у депутати.

Партія (блок) може висунути кандидатом у депутати особу, яка є членом цієї партії (членом партії, яка входить до блоку), або поза­партійного громадянина, які мають право бути обраним депутатом. Висування кандидатів у депутати партією здійснюється на Ті з'їзді (зборах, конференції), а блоком — на міжпартійному з'їзді (збо­рах, конференції) партій, що входять до блоку. У з'їзді (зборах, кон­ференції), на якому здійснюється висування кандидатів у депутати, повинно брати участь не менше 200 делегатів. Висування канди­датів у депутати партією (блоком) в одномандатних округах може здійснюватися і на зборах (конференції) республіканського в Авто­номній Республіці Крим, обласного, міського у місті Києві чи Севас­тополі осередку (організації) партії (спільних зборах (конференції) осередків (організацій) партій, що входять до блоку). Висуван­ня кандидатів у депутати в багатомандатному окрузі здійснюється у вигляді виборчого списку кандидатів у депутати від партії (блоку) з визначенням їх черговості в цьому списку за формою, затвер­дженою ЦВК не пізніш як за 87 днів до дня виборів. Особа може бути включена до виборчого списку пише однієї партії (одного блоку).

Партія (блок) до подання документів ЦВК для реєстрації кан­дидатів у депутати, включених до виборчого списку в багатомандат­ному окрузі, вносить в безготівковому порядку на спеціальний рахунок ЦВК грошову заставу в розмірі п'ятнадцяти тисяч неопо­датковуваних мінімумів доходів громадян. Грошова застава повер­тається партіям (блокам), які взяли участь у розподілі депутатських мандатів.'Грошова застава, внесена партією (блоком), яка не взяла участі у розподілі депутатських мандатів у багатомандатному окрузі, у восьмиденний строк з дня офіційного оприлюднення ре­зультатів виборів депутатів перераховується до Державного бюд­жету України.

Кандидат у депутати, якого висунуто в одномандатному окрузі, до подання документів окружній виборчій комісії для реєстрації вно­сить на рахунок окружної виборчої комісії грошову заставу в розмірі 60 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян. Грошова застава повертається депутатам, обраним в одномандатних округах. Грошо­ва застава, внесена кандидатом у депутати, який балотувався в одно­мандатному окрузі, але не був обраний депутатом, у восьмиденний строк після оприлюднення результатів виборів депутата в одноман­датному окрузі або після оприлюднення рішення про визнання ви­борів у цьому окрузі недійсними перераховується до Державного бюджету України.

 

32.ПОРЯДОК РЕЄСТРАЦІЇ КАНДИДАТІВ У ДЕПУТАТИ У БАГАТОМАНДАТНОМУ ТА ОДНОМАНДАТНИХ ОКРУГАХ

 

Подання документів до ЦВК для реєстрації кандидатів у депута­ти в багатомандатному окрузі закінчується за 60 днів до дня виборів. ЦВК не пізніш як на п'ятий день з дня прийняття заяви про реєстра­цію кандидатів у депутати в багатомандатному окрузі та доданих до неї необхідних документів приймає рішення про реєстрацію канди­датів у депутати в цьому окрузі або про відмову в їх реєстрації. Рішен­ня про відмову в реєстрації кандидатів у депутати повинно містити вичерпні підстави відмови. Копія цього рішення не пізніше наступно­го дня після його прийняття видається представнику партії (блоку). Відмова у реєстрації кандидатів у депутати в багатомандатному ок­рузі не виключає повторного подання партією (блоком) заяви. По­вторна заява з виправленими документами повинна бути подана до ЦВК не пізніше ніж за 55 днів до дня виборів. Остаточне рішення про реєстрацію кандидатів у депутати, включених до виборчого списку партії (блоку), ЦВК приймає не пізніше ніж за 53 дні до дня виборів.

У разі реєстрації кандидатів у депутати в багатомандатному ок­рузі представнику партії (блоку) разом з копією рішення про реєст­рацію у" триденний строк з дня його прийняття видаються посвідчен­ня кандидатів у депутати. Виборчий список кандидатів у депутати партії (блоку) разом з рішенням у цей же строк оприлюднюється в газетах «Голос України» та «Урядовий кур'єр».

Партія, що входить до блоку, може не пізніше ніж за 35 днів до дня виборів прийняти рішення про її вихід зі складу блоку. Докумен­ти, передбачені законом, протягом трьох днів подаються до ЦВК та керівного органу блоку. У разі виходу партії зі складу блоку, до якого входять дві партії, правонаступником блоку — суб'єктом виборчого процесу залишається партія, яка не прийняла рішення про вихід з блоку. Якщо рішення про вихід партії зі складу блоку прийнято пізніше ніж за 65 днів до дня виборів, партія, що вийшла зі складу блоку, втрачає статус суб'єкта виборчого процесу.

Рішення про розпуск виборчого блоку можуть не пізніше ніж за 35 днів до дня виборів прийняти всі партії, що входять до блоку. У такому випадку необхідні документи протягом трьох днів подаються до ЦВК. Якщо рішення про розпуск виборчого блоку прийняті не пізніше ніж за 65 днів до дня виборів, кожна з партій, що входила до складу блоку, має право висунути кандидатів у депутати в багатомандатному окрузі та в одномандатних округах. Якщо рішення, прийняті пізніше ніж за 65 днів до дня виборів, партії, що входили до складу блоку, втрачають статус суб'єктів виборчого процесу.

Подання документів до окружної виборчої комісії для реєстрації кандидатів у депутати в одномандатному окрузі закінчується за 60 днів до дня виборів. Особа, висунута кандидатом у депутати в одномандатному окрузі, має право до дня реєстрації її кандидатом у депутати відкликати свою заяву про самовисування чи про реєстра­цію кандидатом у депутати. Повторна заява особи про її самовису­вання у цьому окрузі не приймається.

Окружна виборча комісія не пізніш як на п'ятий день з дня прий­няття заяви про реєстрацію кандидата у депутати в одномандат­ному окрузі та доданих до неї необхідних документів приймає рі­шення про реєстрацію кандидата у депутати або про відмову в його реєстрації. Відмова у реєстрації кандидату в депутати, висунутому в одномандатному окрузі, з підстав невідповідного оформлення доку­ментів не виключає повторного подання кандидатом у депутати зая­ви про реєстрацію його у відповідному одномандатному окрузі. Така заява з виправленими документами повинна бути подана до окруж­ної виборчої комісії не пізніше ніж за 55 днів до дня виборів. Оста­точне рішення про реєстрацію кандидата у депутати в одномандат­ному окрузі окружна виборча комісія приймає не пізніше ніж за 53 дні до дня виборів. У разі реєстрації кандидата у депутати в одно­мандатному окрузі йому разом з копією рішення про реєстрацію у триденний строк з дня його прийняття видається посвідчення кан­дидата у депутати.

 

33.ПРОВЕДЕННЯ ПЕРЕДВИБОРНОЇ АГІТАЦІЇ

 

Передвиборна агітація розпочинається за 50 днів до дня ви­борів. ЦВК повідомляє в засобах масової інформації про початок передвиборної агітації за 53 дні до дня виборів. Передвиборна агітація може здійснюватися у будь-яких формах і будь-якими засобами, що не суперечать Конституції України та законам України.

ЦВК за рахунок коштів, що виділяються з Державного бюджету України на підготовку і проведення виборів депутатів, забезпечує виготовлення не пізніш як за 35 днів до дня виборів інформаційних плакатів партій (блоків), кандидатів у депутати від яких зареєстрова­но в багатомандатному окрузі, із розрахунку по п'ять примірників на кожну виборчу комісію, а окружна виборча комісія у ці ж строки —інформаційних плакатів, погоджених із кандидатами у депутати, за­реєстрованими в одномандатних округах, із розрахунку по дві тисячі примірників на кожного кандидата у депутати. Партія (блок), канди­дат у депутати, зареєстрований в одномандатному окрузі, на влас­ний розсуд можуть виготовляти матеріали передвиборної агітації за рахунок і в межах коштів виборчого фонду. Місцеві органи виконавчої влади, органи місцевого самоврядування не пізніш як за 50 днів до дня виборів відводять місця та обладнують стенди, дошки оголошен­ня у людних місцях для розміщення матеріалів передвиборної агі­тації. Інформаційні плакати передаються на виборчі дільниці не пізніш як за 20 днів до дня виборів.

Передвиборна агітація у ЗМІ усіх форм власності за рахунок коштів виборчого фонду партії (блоку), кандидата у депутати, зареєстрова­ного в одномандатному окрузі, здійснюється на умовах рівної оплати за одиницю ефірного часу чи друкованої площі та обмежується лише граничним розміром витрат виборчого фонду. Розцінки вартості за одиницю друкованої площі та за одиницю ефірного часу встановлю­ються відповідними засобами масової інформації не пізніш як за 80 днів до дня виборів у розмірі, який не може перевищувати розмір плати за комерційну рекламу і не повинен змінюватися протягом виборчого процесу. Усі телерадіоорганізації зобов'язані не пізніше ніж за 70 днів до дня виборів депутатів опублікувати в друкованих засобах масової інформації розцінки вартості однієї хвилини (секун­ди) ефірного часу і надіслати ці розцінки ЦВК та окружним виборчим комісіям.

Загальний час, що надається телерадіоорганізаціями партії (бло­ку) для проведення передвиборної агітації за рахунок і в межах коштів Державного бюджету України, що виділяються на підготовку та про­ведення виборів, не може становити менше З0 хвилин — на загаль­нонаціональному телеканалі та З0 хвилин — на загальнонаціональ­ному радіоканалі, по 20 хвилин надається на регіональних теле­каналах у кожному регіоні (Автономній Республіці Крим, областях, містах Києві та Севастополі) та по 20 хвилин — на регіональних радіо­каналах у кожному регіоні. А загальний час, що надається телерадіо­організаціями кандидату у депутати, зареєстрованому в одноман­датному окрузі, для проведення передвиборної агітації за рахунок і в межах коштів Державного бюджету України, що виділяються на підготовку і проведення виборів, не може становити менше 10 хвилин —на регіональному телеканалі, що охоплює територію відповідного одномандатного округу, та 10 хвилин — на регіональному радіока­налі, що охоплює територію відповідного одномандатного округу.

Упродовж 20 хвилин до і після теле—, радіотрансляції передви­борної агітаційної теле—, радіопрограми відповідної партії (блоку), кандидата у депутати забороняється у будь-якій формі коментувати чи оцінювати зміст передвиборної агітаційної програми, давати будь-яку інформацію щодо цієї партії (блоку) та висунутих нею (ним) кан­дидатів у депутати у багатомандатному окрузі, кандидата у депутати, зареєстрованого в одномандатному окрузі.

Черговість друкування передвиборних програм за рахунок коштів Державного бюджету України, що виділяються на підготовку і прове­дення виборів, встановлюється ЦВК та окружними виборчими комі­сіями шляхом жеребкування за участю уповноважених осіб.партій (блоків), кандидатів у депутати, зареєстрованих в одномандатному окрузі, чи їх довірених осіб.

Участь у передвиборній агітації забороняється:

— особам, які не є громадянами України;

— органам державної влади та органам місцевого самовряду­вання, їх посадовим і службовим особам;

— членам виборчих комісій під час виконання обов'язків членів виборчих комісій.

ЗМІ, що оприлюднив інформацію, яку партія (блок) або кандидат у депутати вважають явно недостовірною, не пізніш як через три дні після дня оприлюднення таких матеріалів, але не пізніш як за два дні до дня виборів, зобов'язаний надати уповноваженій особі партії (бло­ку), кандидату в депутати, щодо яких поширено недостовірні відомості, на їх вимогу можливість спростувати такі матеріали: надати такий же ефірний час відповідно на телебаченні чи радіо або опублікувати в друкованому засобі масової інформації наданий партією (блоком) чи кандидатом у депутати матеріал, який повинен бути набраний таким самим шрифтом і розміщений під рубрикою «спростування» на то­му ж місці шпальти в обсязі не меншому, ніж обсяг повідомлення, що спростовується. Спростування повинно містити посилання на відпо­відну публікацію в друкованому засобі масової інформації, передачу на телебаченні, радіо та на факти, що спростовуються. Спростування має бути оприлюднене без додатків, коментарів та скорочень і здійснюватися за рахунок засобу масової інформації.

Включення до інформаційних теле—, радіопрограм передвибор­них агітаційних матеріалів партій (блоків), кандидатів у депутати або політичної реклами забороняється. Політична реклама повинна бути відокремлена від інших матеріалів і означена як така. ЗМІ усіх форм власності, що діють на території України, забороняється протягом останніх 15 днів перед днем виборів поширювати інформацію про результати опитувань громадської думки щодо партій (блоків) та кан­дидатів у депутати.

Передвиборна агітація припиняється з 24 години останньої п'ят­ниці, що передує дню виборів. Проведення активної агітації (публіка­ція агітаційних матеріалів у засобах масової інформації, розповсюд­ження виборчих листівок, розклеювання виборчих плакатів, публічні заклики голосувати за чи проти партій (блоків) чи кандидатів у депу­тати) з цього часу забороняється. Передвиборні агітаційні матеріали знімаються з 24 години останньої п'ятниці, що передує дню виборів, відповідними службами місцевих органів виконавчої влади та органів місцевого самоврядування.

 

34. ПРЕДСТАВНИКИ ПАРТІЙ (БЛОКІВ) У ЦВК ТА УПОВНОВАЖЕНІ ОСОБИ

 

Партія (блок), кандидатів у депутати від яких висунуто у багато­мандатному окрузі, має право делегувати одного представника до ЦВК з правом дорадчого голосу, який уповноважений представляти інтереси партії (блоку) в ЦВК під час виборчого процесу. Кандидатура представника затверджується центральним керівним органом партії (керівним органом блоку).

Представником партії (блоку) у ЦВК може бути громадянин України, який має право голосу. ЦВК не пізніше третього робочого дня після надходження необхідних документів реєструє представника партії (блоку) у ЦВК з правом дорадчого голосу та видає йому по­свідчення. Партія (блок) може мати не більше п'яти уповноважених осіб на рівні багатомандатного округу та по одній уповноваженій особі у кожному одномандатному окрузі. ЦВК не пізніше третього робочо­го дня після надходження необхідних документів реєструє уповнова­жених осіб партії (блоку) та видає представникові партії (блоку) їх посвідчення. Кандидат у депутати, зареєстрований в одномандатно­му окрузі, має право визначити довірених осіб із числа громадян (не більше п'яти осіб), які мають право голосу.

 

35. ОФІЦІЙНІ СПОСТЕРІГАЧІ

 

У виборчому процесі можуть брати участь офіційні спостерігачі від партій (блоків), кандидати у депутати від яких зареєстровані в ба­гатомандатному окрузі, від кандидатів у депутати, зареєстрованих в одномандатних округах, а також від іноземних держав і міжнарод­них організацій. Офіційним спостерігачем від партії (блоку), канди­дати у депутати від якої зареєстровані в багатомандатному окрузі, кандидата у депутати, зареєстрованого в одномандатному окрузі, може бути громадянин України, який має право голосу.

Офіційні спостерігачі від іноземних держав, міжнародних орган­ізацій реєструються ЦВК. Пропозиції щодо їх реєстрації подаються до Центральної виборчої комісії не пізніш як за 20 днів до дня ви­борів безпосередньо або через Міністерство закордонних справ Ук­раїни. Рішення про реєстрацію офіційних спостерігачів від іноземних держав, міжнародних організацій приймається не пізніш як за 15 днів до дня виборів ЦВК. Офіційні спостерігачі від іноземних держав, міжнародних організацій здійснюють свої повноваження на тери­торії багатомандатного виборчого округу. Офіційні спостерігачі від іноземних держав, міжнародних організацій здійснюють спостере­ження самостійно і незалежно.

 

36. ГОЛОСУВАННЯ ТА ВСТАНОВЛЕННЯ РЕЗУЛЬТАТІВ ВИБОРІВ

 

Форма і текст виборчого бюлетеня для голосування в багатоман­датному окрузі та форма виборчого бюлетеня для голосування в од­номандатних округах затверджуються ЦВК не пізніш як за 32 дні до дня виборів. Текст виборчого бюлетеня для голосування в одноман­датному окрузі затверджується відповідною окружною виборчою комі­сією не пізніш як за 25 днів до дня виборів. Окружна виборча комісія приймає виборчі бюлетені від ЦВК на своєму засіданні. Окружна ви­борча комісія не раніш як за три дні до дня виборів на своєму засі­данні передає виборчі бюлетені дільничним виборчим комісіям.

Голосування проводиться в спеціально відведених приміщеннях, в яких у достатній кількості обладнуються кабіни (кімнати) для таєм­ного голосування та визначаються місця видачі виборчих бюлетенів. Про час і місце голосування дільнична виборча комісія сповіщає ви­борців не пізніш як за 10 днів до дня його проведення, а у виняткових випадках утворення виборчих дільниць, передбачених законом «Про вибори народних депутатів»,— напередодні дня виборів. Дільнична виборча комісія не раніш як за тридцять хвилин до початку голосуван­ня проводить засідання, на якому відкривається сейф (металева шафа) з виборчими бюлетенями.

Голосування проводиться в день виборів з восьмої до двадцятої години. Виборчі бюлетені заповнюються виборцем особисто в кабіні (кімнаті) для таємного голосування. Під час заповнення виборчих бю­летенів забороняється присутність інших осіб. Виборець, який внаслі­док фізичних вад не може самостійно заповнити виборчий бюлетень, має право з відома голови або іншого члена дільничної виборчої комісії скористатися допомогою іншої особи, крім членів виборчої комісії, кандидатів у депутати, їх довірених осіб, уповноважених осіб партій (блоків), офіційних спостерігачів.

О двадцятій годині голова дільничної виборчої комісії оголошує про закінчення голосування, після чого мають право проголосувати лише виборці, які знаходяться в приміщенні для голосування. Вибо­рець, який за станом здоров'я не може прибути до приміщення для

голосування, має право звернутися з письмовою заявою до дільнич­ної виборчої комісії з проханням забезпечити йому голосування за межами приміщення для голосування. Така заява може бути подана не пізніш як за дванадцять годин до початку голосування. Голосуван­ня виборців за межами приміщення для голосування організовують не менш як три члени дільничної виборчої комісії, визначені вибор­чою комісією. Ці члени комісії повинні бути представниками різних партій (блоків). Голосування виборців за межами приміщення для голосування організовується з таким розрахунком, щоб виборці змог­ли проголосувати не пізніш як за годину до закінчення голосування. Підрахунок голосів виборців на виборчій дільниці здійснюється відкрито і гласно членами дільничної виборчої комісії на її засіданні, яке проводиться у тому ж приміщенні, де відбувалося голосування.

Недійсними вважаються виборчі бюлетені, на яких:

— відсутня печатка цієї дільничної виборчої комісії;

— не зазначено прізвище та (або) відсутній підпис члена дільнич­ної виборчої комісії, який його видав;

— у виборчому бюлетені для голосування в багатомандатному окрузі зроблено більш як одну позначку проти назв партій (блоків) чи проти назви партії (блоку) і тексту «Не підтримую кандидатів у депутати від жодної партії (блоку)»;

— у виборчому бюлетені для голосування в одномандатному ок­рузі зроблено більш як одну позначку проти прізвищ кандидатів у депутати чи проти прізвища кандидата у депутати і тексту «Не підтримую жодного з кандидатів у народні депутати України»;

— не поставлено жодної позначки;

— не відірвано контрольні талони;

— неможливо з інших причин встановити зміст волевиявлення виборця.

Дільнична виборча комісія на своєму засіданні складає протокол про підрахунок голосів виборців на виборчій дільниці в багатомандат­ному загальнодержавному виборчому окрузі та протокол про підраху­нок голосів виборців на виборчій дільниці в одномандатному виборчо­му окрузі за формами, встановленими ЦВК.

Дільнична виборча комісія може визнати голосування на виборчій дільниці в багатомандатному та (або) одномандатному округах не­дійсним у разі встановлення нею порушень вимог закону «Про вибо­ри народних депутатів», внаслідок яких неможливо достовірно вста­новити результати волевиявлення виборців.

Дільнична виборча комісія може визнати недійсним голо­сування на виборчій дільниці за наявності лише таких обставин:

— незаконного голосування (вкидання виборчого бюлетеня до виборчої скриньки за виборця іншою особою, крім випадків, передбачених законом; голосування особами, які не мають права голосу; голосування особами, які не включені до списку виборців по виборчій дільниці або включені до нього без­підставно; голосування особою більше ніж один раз) у кількості, що перевищує 10 відсотків кількості виборців, які взяли участь у голосуванні на виборчій дільниці у відповідному окрузі;

— виявлення у виборчих скриньках виборчих бюлетенів у кількості, що перевищує більше ніж на 10 відсотків кількість виборців, які взяли участь у голосуванні на виборчій дільниці у відповідному окрузі;

— знищення або пошкодження виборчої скриньки (скриньок), що унеможливлює встановлення змісту виборчих бюлетенів, якщо кількість цих бюлетенів перевищує 10 відсотків кількості виборців, які взяли участь у голосуванні на виборчій дільниці у відповідному окрузі.

Якщо на день виборів в одномандатному окрузі не залишилося зареєстрованим жодного кандидата у депутати, окружна виборча комі­сія приймає рішення про визнання виборів народного депутата України у відповідному одномандатному виборчому окрузі такими, що не відбулися. Окружна виборча комісія на підставі протоколу про підсумки голосування виборців в одномандатному виборчому окрузі приймає одне з рішень про результати виборів депутата в одноман­датному окрузі: про визнання народного депутата України обраним; про повторне голосування в одномандатному окрузі; про подання до ЦВК щодо визнання виборів в одномандатному окрузі недійсними.

Обраним народним депутатом України вважається кандидат у депутати, який одержав більшість голосів виборців, які взяли участь у голосуванні, відносно інших кандидатів у депутати, які балотувалися в цьому окрузі. У разі, коли до виборчого бюлетеня було включено лише одного кандидата у депутати, він вважається обраним, якщо кількість голосів виборців, поданих за нього, перевищує кількість виборців, які не підтримали жодного з кандидатів у депутати в одномандатному окрузі.

У разі, якщо найбільшу і водночас однакову кількість голосів ви­борців в одномандатному окрузі набрали два або більше кандидатів у депутати, окружна виборча комісія приймає рішення про призначення повторного голосування щодо цих кандидатів у депутати. Повторне голосування призначається не пізніш як на чотирнадцятий день після дня виборів і проводиться в неділю. Бюлетені для повторного голосу­вання повинні бути виготовлені не пізніш як за п'ять днів до дня ви­борів і передані окружній виборчій комісії не пізніш як за три дні до дня виборів.

У разі, якщо з числа кандидатів у депутати, які набрали найбільшу і водночас однакову кількість голосів виборців в одномандатному окрузі, залишився один кандидат у депутати у зв'язку з вибуттям з бало­тування інших зазначених кандидатів у депутати, окружна виборча комісія скасовує рішення про проведення повторного голосування і приймає рішення про визнання цього кандидата у депутати обраним народним депутатом України в цьому окрузі. У разі, якщо всі кандида­ти у депутати, які набрали найбільшу і водночас однакову кількість голосів виборців в одномандатному окрузі, зняли свої кандидатури з балотування, окружна виборча комісія скасовує рішення про прове­дення повторного голосування і приймає рішення про визнання ви­борів у цьому окрузі такими, що не відбулися.

ЦВК може визнати недійсними вибори депутата в одноман­датному окрузі за поданням відповідної окружної виборчої комісії у разі, якщо:

— в ході проведення виборів депутата в одномандатному окрузі або при підрахунку голосів виборців у цьому окрузі мали місце порушення вимог закону «Про вибори народних депутатів», які не дозволяють з достовірністю визначити результати во­левиявлення виборців;

— кількість виборчих дільниць, на яких голосування в одноман­датному окрузі було визнано недійсним, становить не менше 25 відсотків від загальної кількості виборчих дільниць, утво­рених на території цього одномандатного округу.

Рішення про внесення подання до ЦВК про визнання виборів депутата в одномандатному окрузі недійсними приймається на засіданні окружної виборчої комісії двома третинами членів комісії від її складу.

ЦВК на своєму засіданні на підставі протоколів окружних виборчих комісій про підсумки голосування в багатомандатному загальнодер­жавному виборчому окрузі в межах відповідних одномандатних виборчих округів не пізніш як на п'ятнадцятий день з дня виборів встановлює результати виборів депутатів у багатомандатному окрузі, про що складає протокол. Право на участь у розподілі депутатських мандатів набувають кандидати у депутати, включені до виборчих списків партій (блоків), що отримали чотири і більше відсотків голосів виборців, які взяли участь у голосуванні. Депутатські мандати розподіляються між виборчими списками партій (блоків) пропорційно до кількості отриманих голосів виборців кандидатами у депутати, включеними до виборчих списків. Кількість голосів виборців, необхідних для отримання одного депутатського мандата (виборча квота), обчислюється шляхом ділення сумарної кількості голосів виборців, поданих за кандидатів у депутати, включених до виборчих списків партій (блоків), що отримали чотири і більше відсотків голосів виборців, на число депутатських мандатів. Кількість голосів виборців, поданих за кандидатів у депутати, включених до виборчих списків кожної партії (блоку), що набули право на участь у розподілі депутатських мандатів, ділиться на виборчу квоту. Ціла частина отриманого числа становить кількість депутатських мандатів, що отримали кандидати у депутати цієї партії (блоку). Дробові залишки враховуються при розподілі решти депутатських мандатів, що залишаються після цього нерозподіленими.

ЦВК не пізніш як на п'ятий день з дня встановлення результатів виборів у багатомандатному та одномандатних округах офіційно оприлюднює результати виборів депутатів у газетах «Голос України» та «Урядовий кур'єр». Особа, обрана депутатом, для її реєстрації народним депутатом України зобов'язана подати до ЦВК не пізніш як на двадцятий день з дня офіційного оприлюднення результатів виборів документ про її звільнення з роботи (посади), несумісної з депутатським мандатом, та (або) копію зареєстрованої заяви про припинення дії іншого представницького мандата, поданої до відповідної ради. При отриманні вказаних документів ЦВК приймає рішення про реєстрацію обраного депутата.

Особі, зареєстрованій депутатом, ЦВК не пізніш як на сьомий день з дня її реєстрації видає тимчасове посвідчення народного депутата України встановленого нею зразка. Після складення депутатом присяги народного депутата України ЦВК не пізніш як на сьомий день видає йому посвідчення народного депутата України встановленого нею зразка.

 

37. ПОРЯДОК ПІДГОТОВКИ І ПРОВЕДЕННЯ ПОВТОРНИХ ВИБОРІВ

 

Повторні вибори депутата в одномандатному окрузі проводяться у разі, якщо вибори депутата у цьому окрузі визнані недійсними або такими, що не відбулися, або у разі визнання особи такою, яка відмо­вилася від депутатського мандата. Рішення про призначення повтор­них виборів депутата в одномандатному окрузі приймається ЦВК. Рішення про призначення повторних виборів депутатів приймається ЦВК не пізніш як у тридцятиденний строк з дня прийняття рішення про визнання виборів у цьому окрузі недійсними або такими, що не відбулися, або у разі визнання особи такою, яка відмовилася від де­путатського мандата. Повторні вибори депутата відбуваються в одномандатному окрузі в останню неділю шістдесятиденного строку з дня опублікування ЦВК рішення про їх призначення.

Форма виборчого бюлетеня для голосування в одномандатному окрузі для проведення повторних виборів затверджується ЦВК не пізніш як за 24 дні до дня виборів. Текст виборчого бюлетеня для голосування в одномандатному окрузі затверджується відповідною окружною виборчою комісією не пізніш як за 20 днів до дня виборів. На повторних виборах депутата в одномандатному окрузі не можуть

балотуватися особи, з вини яких за рішенням суду вибори депутата або повторне голосування в одномандатному окрузі були визнані не­дійсними, а також щодо яких було скасовано рішення про реєстрацію їх як кандидатів у депутати з підстав порушення вимог закону «Про вибори народних депутатів».

38. ПОРЯДОК ПІДГОТОВКИ І ПРОВЕДЕННЯ ПРОМІЖНИХ ВИБОРІВ

 

Проміжні вибори депутата в одномандатному окрузі проводять­ся у разі, якщо народний депутат України, обраний у цьому окрузі, до­строково припинив повноваження або його повноваження були достро­ково припинені на підставах і в порядку, передбачених Конституцією і законами України. Рішення про призначення проміжних виборів де­путата приймається ЦВК не пізніш як у тридцятиденний строк з дня дострокового припинення повноважень депутата, обраного в цьому окрузі. Проміжні вибори депутата в одномандатному окрузі відбува­ються в останню неділю шістдесятиденного строку з дня опублікування рішення про їх призначення. Форма виборчого бюлетеня для голосуван­ня в одномандатному окрузі затверджується ЦВК не пізніш як за 24 дні до дня проведення проміжних виборів. Текст виборчого бюлетеня для голосування в одномандатному окрузі затверджується відповідною окружною виборчою комісією не пізніш як за 20 днів до дня виборів.

Початок виборчого процесу повторних та проміжних виборів де­путата в одномандатному окрузі оголошується ЦВК не пізніше наступ­ного дня після опублікування рішення про їх призначення. Повторні та проміжні вибори депутата в одномандатному окрузі протягом од­ного року до дня проведення чергових виборів не проводяться.

 

39. ПОРЯДОК ПІДГОТОВКИ І ПРОВЕДЕННЯ ПОЗАЧЕРГОВИХ ВИБОРІВ

 

Для проведення позачергових виборів депутатів використову­ються одномандатні округи, утворені для проведення останніх виборів народних депутатів України. Виборчі дільниці для проведення поза­чергових виборів утворюються не пізніш як за 19 днів до дня виборів, а у винятковому випадку утворення виборчої дільниці — не пізніш як за п'ять днів до дня виборів. Окружні виборчі комісії утворюються не пізніш як за 50 днів до дня виборів за поданнями партій (блоків) —суб'єктів виборчого процесу останніх виборів народних депутатів Ук­раїни, що вносяться до ЦВК не пізніш як за 22 дні до дня виборів. Дільничні виборчі комісії утворюються не пізніш як за 12 днів до дня виборів, а у винятковому випадку утворення виборчої дільниці — одно­часно з утворенням виборчих дільниць за поданнями районних, міських (міськрайонних) чи вищого рівня осередків (організацій) партій (осередків (організацій) партій, що входять до блоку) — суб'єктів виборчого процесу, кандидатів у депутати, зареєстрованих у відповід­них одномандатних округах, що вносяться до окружної виборчої комісії за 15 днів до дня виборів.

Висування, самовисування кандидатів у депутати починається на наступний день після опублікування Указу Президента про дострокове припинення повноважень ВРУ і закінчується за 40 днів до дня виборів. Подання документів до відповідної виборчої комісії для реєстрації кандидатів у депутати закінчується за З0 днів до дня виборів. Реєстра­ція кандидатів у депутати закінчується за 25 днів до дня виборів.

Передвиборна агітація розпочинається за 24 дні до дня виборів. Інформаційні плакати партій (блоків), кандидатів у депутати, зареєстро­ваних в одномандатних округах, виготовляються не пізніш як за 15 днів до дня виборів.

Списки виборців складаються на основі списків виборців для ос­таннього голосування на виборах народних депутатів України, вибо­рах Президента України, всеукраїнському чи місцевому референ­думі за формою, встановленою ЦВК. Уповноважені органи уточню­ють ці списки та передають їх дільничним виборчим комісіям не пізніш як за 10 днів до дня виборів.

Форма і текст виборчого бюлетеня для голосування в багатоман­датному окрузі та форма виборчого бюлетеня для голосування в одно­мандатному окрузі затверджуються ЦВК не пізніш як за 24 дні до дня виборів. Текст виборчого бюлетеня для голосування в одномандатному окрузі затверджується відповідною окружною виборчою комісією не пізніш як за 20 днів до дня виборів.

 

 

40. ВЕРХОВНА РАДА — ЄДИНИЙ ЗАКОНОДАВЧИЙ ОРГАН ДЕРЖАВИ

 

Законодавча влада в Україні представлена єдиним органом —Верховною Радою України.

Верховна Рада є загальнонаціональним постійнодіючим одно­палатним парламентом.

Верховна Рада України здійснює ряд функцій і наділена для цього відповідними повноваженнями.

Основними функціями Верховної Ради є:

— законодавча функція;

— установча, яка полягає у тому, що ВРУ бере участь у форму­ванні інших органів влади;

— функція парламентського контролю.

Повноваження Верховної Ради України визначаються Конститу­цією України, зокрема статтями 85, 87, 88, 89.

Основними повноваженнями Верховної Ради є:

— внесення змін до Конституції України в межах і порядку, пе­редбачених розділом XIII Конституції;

— призначення всеукраїнського референдуму з питань, визна­чених статтею 73 Конституції України;

— прийняття законів;

— затвердження Державного бюджету України та внесення змін до нього; контроль за виконанням Державного бюджету Ук­раїни, прийняття рішення щодо звіту про його виконання;

— визначення засад внутрішньої і зовнішньої політики;

— затвердження загальнодержавних програм економічного, на­уково—технічного, соціального, національно—культурного роз­витку, охорони довкілля;

— призначення виборів Президента України у строки, передба­чені Конституцією України;

— заслуховування щорічних та позачергових послань Президен­та України про внутрішнє і зовнішнє становище України;

— оголошення за поданням Президента України стану війни і укладення миру, схвалення рішення Президента України про використання Збройних Сил України та інших військових фор­мувань у разі збройної агресії проти України;

— усунення Президента України з поста в порядку особливої про­цедури (імпічменту);

— розгляд і прийняття рішення щодо схвалення Програми діяль­ності Кабінету Міністрів України;

— надання згоди на призначення Президентом України Прем'єр—міністра України;

— призначення на посади та звільнення з посад Голови та інших членів Рахункової палати;

— призначення на посаду та звільнення з посади Уповноваже­ного Верховної Ради України з прав людини; заслуховування його щорічних доповідей про стан дотримання та захисту прав і свобод людини в Україні;

— призначення на посаду та звільнення з посади Голови Націо­нального банку України за поданням Президента України;

— призначення та звільнення половини складу Ради Національ­ного банку України;

— призначення половини складу Національної ради України з питань телебачення і радіомовлення;

— призначення на посаду та припинення повноважень членів Цен­тральної виборчої комісії за поданням Президента України;

— затвердження загальної структури, чисельності, визначення функцій Збройних Сил України, Служби безпеки України, інших утворених відповідно до законів України військових форму­вань, а також Міністерства внутрішніх справ України;

— схвалення рішення про надання військової допомоги іншим державам, про направлення підрозділів Збройних Сил Украї­ни до іншої держави чи про допуск підрозділів збройних сил інших держав на територію України;

— надання згоди на призначення на посади та звільнення з посад Президентом України Голови Антимонопольного ко­мітету України, Голови Фонду державного майна України, Голови Державного комітету телебачення і радіомовлення України;

— надання згоди на призначення Президентом України на по­саду Генерального прокурора України; висловлення недовіри Генеральному прокуророві України, що має наслідком його відставку з посади;

— призначення третини складу Конституційного Суду України;

— обрання суддів безстрокове;

— дострокове припинення повноважень Верховної Ради Авто­номної Республіки Крим за наявності висновку Конституційно­го Суду України про порушення нею Конституції України або законів України; призначення позачергових виборів до Вер­ховної Ради Автономної Республіки Крим;

— утворення і ліквідація районів, встановлення і зміна меж райо­нів і міст, віднесення населених пунктів до категорії міст, най­менування і перейменування населених пунктів і районів;

— призначення чергових та позачергових виборів до органів місцевого самоврядування;

— затвердження протягом двох днів з моменту звернення Пре­зидента України указів про введення воєнного чи надзвичай­ного стану в Україні або в окремих її місцевостях, про загальну або часткову мобілізацію, про оголошення окремих місцевос­тей зонами надзвичайної екологічної ситуації;

— надання у встановлений законом строк згоди на обов'яз­ковість міжнародних договорів України та денонсація міжна­родних договорів України;

— затвердження переліку об'єктів права державної власності, що не підлягають приватизації; визначення правових засад вилучення об'єктів права приватної власності.

Верховна Рада України здійснює інші повноваження, які відпо­відно до Конституції України віднесені до її відання.

У повному (конституційному) складі Верховна Рада України має 450 народних депутатів. Зі свого складу Верховна Рада обирає Голо­ву, першого заступника та заступника Голови, комітети, тимчасові спеціальні комісії та тимчасові слідчі комісії.

Голова Верховної Ради:

веде її засідання;

— організовує підготовку питань на розгляд Верховної Ради;

— керує діяльністю апарату Верховної Ради;

— представляє парламент у зовнішніх зносинах;

— підписує акти Верховної Ради.

Перший заступник і заступник Голови Верховної Ради викону­ють за уповноваженням Голови окремі його функції і заміщають його в разі відсутності або неможливості здійснення ним своїх обов'язків.

Комітети Верховної Ради це внутрішні підрозділи парламен­ту, які ведуть законопроектну роботу та здійснюють попередній роз­гляд і підготовку питань, які належать до повноважень Верховної Ради. Верховна Рада затверджує перелік парламентських комітетів та обирає їх голів.

Тимчасові спеціальні комісії '— підрозділи парламенту, що утво­рюються для підготовки і попереднього розгляду питань, що входять до повноважень Верховної Ради, але мають тимчасовий характер або не потрапляють в коло питань, що підлягають розгляду в уже існуючих комітетах.

Тимчасові слідчі комісії— підрозділи парламенту, що створюють­ся для проведення розслідування з питань, що становлять суспіль­ний інтерес. Рішення тимчасових слідчих комісій не є обов'язковими для судових та правоохоронних органів.

За рішення про створення тимчасової спеціальної або тимчасо­вої слідчої комісії повинні проголосувати 150 народних депутатів.

Секретаріат Верховної Ради це апарат, робочий орган парламенту, який забезпечує організаційне, правове, технічне, інфор­маційне, методичне та інше обслуговування діяльності Верховної Ради та її органів, народних депутатів України.

 

41. ОРГАНІЗАЦІЯ РОБОТИ ВЕРХОВНОЇ РАДИ УКРАЇНИ

 

Порядок роботи Верховної Ради України, її органів та посадових осіб визначається Конституцією України, Регламентом Верховної Ради, законами «Про комітети Верховної Ради» від 4 квітня 1995 р. та «Про статус народного депутата» від 17 листопада 1992 р. в ре­дакції закону від 22 березня 2001 р.

Верховна Рада України є правомочною за умови обрання не мен­ше 2/3 від її конституційного складу, тобто 300 народних депутатів. На першу сесію новообрана Верховна Рада збирається не пізніше як на тридцятий день після офіційного оголошення резуль­татів виборів. Перше її засідання відкриває найстарший за віком на­родний депутат. Для ведення першої сесії Верховна Рада обирає Президію сесії, тимчасову лічильну і мандатну комісії.

Президія сесії визначає головуючого на кожне засідання Вер­ховної Ради, організовує роботу парламенту та підписує прийняті акти до обрання Голови Верховної Ради. З обранням Голови Верховної Ради Президія сесії припиняє свою діяльність.

Лічильна комісія організовує підведення підсумків голосування.

Мандатна комісія перевіряє законність повноважень народ­них депутатів. Повноваження народних депутатів визнаються шля­хом голосування.

Верховна Рада України працює сесійно, тобто основними орга­нізаційно—правовими формами діяльності Верховної Ради є сесії та засідання.

Сесії Верховної Ради можуть бути:

чергові, які починаються першого вівторка лютого і першого вівторка вересня кожного року;

позачергові, які скликаються Головою Верховної Ради на ви­могу не менш як третини народних депутатів від конституцій­ного складу Верховної Ради або на вимогу Президента України;

у разі введення воєнного або надзвичайного стану Верхов­на Рада збирається у дводенний строк без скликання.

Сесії проводяться у формі пленарних засідань Верховної Ради, за­сідань комітетів, тимчасових спеціальних та тимчасових слідчих комісій. Засідання Верховної Ради проводяться, як правило, відкрито. За рішенням більшості від конституційного складу Верховна Рада може проводити закриті засідання. Рішення Верховної Ради прий­маються виключно на її пленарних засіданнях шляхом особистого голосування народних депутатів у звичайному чи поіменному режимі.

 

42. ЗАКОНОДАВЧИЙ ПРОЦЕС У ВЕРХОВНІЙ РАДІ УКРАЇНИ

 

Однією з найважливіших функцій парламенту є законодавча функ­ція, тобто прийняття, зміна та скасування законів.

Виключно законами України визначаються:

— права і свободи людини і громадянина, гарантії цих прав і свобод; основні обов'язки громадянина;

— громадянство, правосуб'єктність громадян, статус іноземців та осіб без громадянства;

— права корінних народів і національних меншин;

— порядок застосування мов;

— засади використання природних ресурсів, виключної (морсь­кої) економічної зони, континентального шельфу, освоєння кос­мічного простору, організації та експлуатації енергосистем, транспорту і зв'язку;

— основи соціального захисту, форми і види пенсійного забез­печення; засади регулювання праці і зайнятості, шлюбу, сім'ї, охорони дитинства, материнства, батьківства; виховання, ос­віти, культури і охорони здоров'я; екологічної безпеки;

— правовий режим власності;

— правові засади і гарантії підприємництва; правила конкуренції та норми антимонопольного регулювання;

— засади зовнішніх зносин, зовнішньоекономічної діяльності, митної справи;

— засади регулювання демографічних та міграційних процесів;

— засади утворення і діяльності політичних партій, інших об'єд­нань громадян, засобів масової інформації;

— організація і діяльність органів, виконавчої влади, основи держав­ної служби, організації державної статистики та інформатики;

— територіальний устрій України;

— судоустрій, судочинство, статус суддів, засади судової експер­тизи, організація і діяльність прокуратури, органів дізнання і слідства, нотаріату, органів і установ виконання покарань; ос­нови організації та діяльності адвокатури;

— засади місцевого самоврядування;

— статус столиці України; спеціальний статус інших міст;

— основи національної безпеки, організації Збройних Сил Ук­раїни і забезпечення громадського порядку;

— правовий режим державного кордону;

— правовий режим воєнного і надзвичайного стану, зон надзви­чайної екологічної ситуації;

— організація і порядок проведення виборів і референдумів;

— організація і порядок діяльності Верховної Ради України, ста­тус народних депутатів України;

— засади цивільно—правової відповідальності; діяння, які є зло­чинами, адміністративними або дисциплінарними правопо­рушеннями, та відповідальність за них.

Виключно законами України встановлюються:

— Державний бюджет України і бюджетна система України; сис­тема оподаткування, податки і збори; засади створення і фун­кціонування фінансового, грошового, кредитного та інвести­ційного ринків; статус національної валюти, а також статус іно— земних валют на території України; порядок утворення і пога­шення державного внутрішнього і зовнішнього боргу; порядок випуску та обігу державних цінних паперів, їх види і типи;

— порядок направлення підрозділів Збройних Сил України до інших держав; порядок допуску та умови перебування підроз­ділів збройних сил інших держав на території України;

— одиниці ваги, міри і часу; порядок встановлення державних стандартів;

— порядок використання і захисту державних символів;

— державні нагороди;

— військові звання, дипломатичні ранги та інші спеціальні звання;

— державні свята;

— порядок утворення і функціонування вільних та інших спеціаль­них зон, що мають економічний чи міграційний режим, від­мінний від загального.

Законом України оголошується амністія.

Законодавчий процес у Верховній Раді включає такі по­слідовні процедури:

— вияв законодавчої ініціативи;

— обговорення законопроектів;

— прийняття законів;

— опублікування законів.

Право законодавчої ініціативи у Верховній Раді України на­лежить:

— Президентові України;

— народним депутатам України;

— Кабінету Міністрів України;

— Національному банку України.

Законопроекти, визначені Президентом України як невідкладні, розглядаються Верховною Радою України позачергово.

Верховна Рада розглядає законопроекти на пленарних засідан­нях. Розгляд і прийняття законопроекту Верховною Радою включає: обговорення і схвалення основних положень переважно, обговорення і схвалення постатейно та в цілому (розгляд в трьох читаннях). Прий­няття рішення щодо законопроекту може бути відокремлено в часі від його розгляду. Кількість повторних читань законопроекту не об­межується.

При першому читанні законопроекту Верховна Рада заслуховує доповідь його ініціатора, співдоповіді ініціаторів внесення кожного альтернативного законопроекту (якщо такі є) в порядку їх надход­ження, співдоповідь головного комітету, заслуховує відповіді на за­питання, обговорює основні положення законопроекту і його струк­туру (частини, розділи, глави, статті, повноту і послідовність їх викладення), заслуховує пропозиції та зауваження щодо них, розглядає пропозиції про опублікування законопроекту для народного обгово­рення.

За наслідками обговорення в першому читанні Верховна Рада може прийняти рішення про:

— відхилення законопроекту;

— передачу законопроекту на доопрацювання із встановленням строку доопрацювання і повторне подання його на перше чи­тання;

— опублікування законопроекту для народного обговорення, до­опрацювання його з урахуванням наслідків обговорення і по­вторне подання на перше читання;

— прийняття законопроекту за основу (з можливим доопрацю­ванням) і доручення відповідним комітетам підготувати зако­нопроект на друге читання.

Основним у розгляді законопроекту є його друге читання.

Під час другого читання законопроекту Верховна Рада прово­дить його постатейне обговорення та здійснює постатейне голосу­вання. У разі необхідності можуть обговорюватися і ставитися на голосування частини статті, її підпункти або речення.

За результатами другого читання законопроекту Верховна Рада може прийняти рішення про:

— відхилення законопроекту;

— повернення законопроекту на доопрацювання з наступним поданням його на повторне друге читання;

— опублікування для народного обговорення законопроекту в редакції, прийнятій на попередніх читаннях, доопрацювання з урахуванням наслідків обговорення і повторне подання його на друге читання;

— повернення законопроекту на доопрацювання з наступним поданням його на третє читання;

— прийняття законопроекту в другому читанні, підготовку його і подання на третє читання.

Третє читання законопроектів проводиться з метою внесення редакційних правок, узгодження структурних частин схваленого в дру­гому читанні законопроекту між собою, узгодження розглянутого за­конопроекту з іншими законами. Під час третього читання розгляда­ються і приймаються рішення щодо тих статей і поправок, розгляд яких за рішенням Верховної Ради виносився на третє читання.

За результатами третього читання законопроекту Верховна Рада може прийняти рішення про:

— відхилення законопроекту;

— повернення законопроекту на доопрацювання з наступним його поданням на повторне третє читання;

— відкладення голосування щодо законопроекту в цілому до прийняття інших рішень;

— схвалення тексту законопроекту в цілому і винесення його на всеукраїнський референдум (за умови, що законопроект сто­сується питання про зміну території України);

— прийняття закону в цілому.

Закон підписує Голова Верховної Ради України і невідкладно на­правляє його Президентові України. Президент України протягом п'ятнадцяти днів після отримання закону підписує його, беручи до виконання, та офіційно оприлюднює його або повертає закон зі свої­ми вмотивованими і сформульованими пропозиціями до Верховної Ради України для повторного розгляду. Таке право Президента на­зивається правом відкладального вето.

У разі якщо Президент України протягом встановленого строку не повернув закон для повторного розгляду, закон вважається схва­леним Президентом України і має бути підписаний та офіційно оп­рилюднений. Якщо під час повторного розгляду закон буде знову прийнятий Верховною Радою України не менш як двома третинами від її конституційного складу, Президент України зобов'язаний його підписати та офіційно оприлюднити протягом десяти днів.

Закон набирає чинності через десять днів з дня його офіційного оприлюднення, якщо інше не передбачено самим законом, але не раніше дня його опублікування.

Підписані Президентом закони та інші акти, прийняті Верхов­ною Радою, публікуються в офіційних друкованих виданнях, якими є «Офіційний вісник України»; «Відомості Верховної Ради України»; газети «Голос України» та «Урядовий кур'єр».

 

43.ПРАВОВИЙ СТАТУС НАРОДНОГО ДЕПУТАТА УКРАЇНИ

 

Правовий статус народного депутата визначається Конституцією України та Законом «Про статус народного депутата України» від 17 листопада 1992 р. у редакції закону від 22 березня 2001 р.

Народний депутат України є обраний відповідно до Закону Украї­ни «Про вибори народних депутатів України» представник Українсько­го народу у Верховній Раді України (далі — ВРУ) і уповноважений ним протягом строку депутатських повноважень здійснювати повноважен­ня, передбачені Конституцією України та законами України. Народний депутат здійснює свої повноваження на постійній основі. Народний депутат відповідальний за свою депутатську діяльність перед Українсь­ким народом як уповноважений ним представник у ВРУ. При виконанні своїх повноважень народний депутат керується Конституцією України, законами України та загальновизнаними нормами моралі.

Перед відкриттям першої сесії новообраної ВРУ, відповідно до Конституції України, найстарший за віком народний депутат зачитує присягу. Повноваження народного депутата починаються після скла­дення ним присяги на вірність Україні перед ВРУ з моменту скріплен­ня присяги особистим підписом під її текстом. Народний депутат не може брати участі у засіданнях ВРУ та її органів, а також здійснюва­ти інші депутатські повноваження до того часу, поки він не скріпить присягу особистим підписом під її текстом. Відмова скласти та підпи­сати присягу має наслідком втрату депутатського мандата.

Народний депутат не має права:

— бути членом Кабінету Міністрів України, керівником централь­ного органу виконавчої влади;

— мати інший представницький мандат чи одночасно бути на державній службі;

— обіймати посаду міського, сільського, селищного голови;

— займатися будь-якою, крім депутатської, оплачуваною робо­тою, за винятком викладацької, наукової та творчої діяльності, а також медичної практики у вільний від виконання обов'язків народного депутата час;

— залучатись як експерт органами досудового слідства, проку­ратури, суду, а також займатися адвокатською діяльністю;

— входити до складу керівництва, правління чи ради підприєм­ства, установи, організації, що має на меті одержання прибутку.

Народний депутат зобов'язаний додержуватись інших вимог та обмежень, які встановлюються законом.

Народні депутати наділені рядом повноважень у ВРУ та поза її межами.

У ВРУ народний депутат здійснює таку діяльність:

— бере участь у засіданнях ВРУ;

— бере участь у роботі депутатських фракцій (груп);

— бере участь у роботі комітетів, тимчасових спеціальних комісій, тимчасових слідчих комісій, утворених ВРУ;

— виконує доручення ВРУ та її органів;

— бере участь у роботі над законопроектами, іншими актами ВРУ;

— звертається із депутатським запитом або депутатським звер­ненням до Президента України, органів ВРУ, Кабінету Міністрів України, керівників інших органів державної влади та органів місцевого самоврядування, а також до керівників підприємств, установ та організацій, розташованих на території України, незалежно від їх підпорядкування і форм власності у порядку, передбаченому Законом «Про статус народного депутата Ук­раїни» і Законом про Регламент Верховної Ради України.

Для реалізації своїх повноважень у ВРУ народний депутатат наді­лений певними правами та обов'язками. Надані йому права народ­ний депутат реалізує на засіданнях ВРУ та в роботі її органів. Народ­ний депутат бере особисту участь у засіданнях ВРУ чи її органів, до складу яких його обрано і має право ухвального голосу щодо всіх питань, що розглядаються на засіданнях. Кожний народний депутат має один голос. Народний депутат може брати участь у роботі будь-якого органу ВРУ з правом дорадчого голосу, якщо інше не передба­чено законом.

При опрацюванні і прийнятті законопроектів, постанов та інших актів ВРУ поправки, пропозиції та зауваження, внесені народним депутатом, розглядаються і за ними приймаються рішення щодо їх врахування чи відхилення.

Народні депутати не несуть юридичної відповідальності за ре­зультати голосування або висловлювання у ВРУ та її органах, за винятком відповідальності за образу чи наклеп. Голосування та позиція, висловлена народним депутатом в роботі ВРУ та її органів, не може бути предметом розгляду у ВРУ та її органах.

На пленарному засіданні ВРУ народний депутат має такі права:

— обирати і бути обраним на посади Голови ВРУ, Першого за­ступника і заступника Голови ВРУ;

— обирати і бути обраним до органів ВРУ;

— пропонувати питання для розгляду ВРУ або її органами;

— виступати із законодавчою ініціативою у ВРУ;

— звертатися із депутатськими запитами, вимагати відповіді на них;

— брати участь у дебатах, ставити запитання доповідачам, голо­вуючому на засіданні;

— висловлювати свою думку щодо кожного питання, яке розгля­дається на засіданні;

— порушувати питання про перевірку діяльності підприємств, установ, організацій, розташованих на території України і щодо яких є дані про порушення ними законодавства України, про створення з цією метою тимчасових слідчих комісій тощо.

Народний депутат має право законодавчої ініціативи, яке реа­лізується у формі внесення до ВРУ:

— законопроекту;

— проекту постанови;

— іншої законодавчої пропозиції.

Народний депутат за погодженням з відповідною депутатською фракцією (групою) може бути обраний одночасно членом одного комітету ВРУ і тимчасової слідчої чи тимчасової спеціальної комісії.

Важливим правом народного депутата України є право на де­путатський запит.

Депутатський запит це вимога народного депутата, народ­них депутатів чи комітету ВРУ, яка заявляється на сесії ВРУ до Пре­зидента України, до органів ВРУ, до Кабінету Міністрів України, до керівників інших органів державної влади та органів місцевого само­врядування, а також до керівників підприємств, установ і організацій, розташованих на території України, незалежно від їх підпорядкуван­ня і форм власності, дати офіційну відповідь з питань, віднесених до їх компетенції. Депутатський запит вноситься у письмовій формі на­родним депутатом, а у випадку направлення запиту до Президента України — також на вимогу групи народних депутатів чи комітету ВРУ, і розглядається на засіданні ВРУ. Верховна Рада приймає рішення про направлення депутатського запиту відповідному органу або по­садовій особі, до яких його звернуто, однією п'ятою від її конституцій­ного складу. Рішення про направлення запиту до Президента Украї­ни на вимогу народного депутата, групи народних депутатів чи комі­тету ВРУ має бути попередньо підтримане не менш як однією трети­ною від конституційного складу ВРУ.

Президент України, керівники органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ і організацій, до яких звернуто запит, зобов'язані повідомити народного депутата, групу на­родних депутатів, комітет ВРУ у письмовій формі про результати роз­гляду їх запиту у п'ятнадцятиденний строк з дня його одержання або в інший, встановлений ВРУ, строк. Якщо запит з об'єктивних причин не може бути розглянуто у встановлений строк, Президент України, керів­ник відповідного органу державної влади чи органу місцевого само­врядування, підприємства, установи, організації, до якого звернуто запит, зобов'язаний письмово повідомити про це Голову ВРУ та народного депутата, групу народних депутатів, комітет ВРУ, які внесли запит, і запропонувати інший строк, який не повинен перевищувати одного місяця після одержання запиту. Народний депутат має право брати безпосередньо участь у розгляді внесеного ним запиту керів­ником органу державної влади чи органу місцевого самоврядування, підприємства, установи та організації. На вимогу народного депутата керівник органу державної влади чи органу місцевого самоврядуван­ня, підприємства, установи та організації, якому адресовано запит, зобов'язаний повідомити народному депутатові про день розгляду порушених у запиті питань завчасно, але не пізніше ніж за три дні до їх розгляду.

Відповідь на депутатський запит, внесений народним депутатом, надається відповідно Голові ВРУ і народному депутату, який його вніс. Відповідь на депутатський запит, внесений групою народних депу­татів, комітетом ВРУ, надається відповідно Голові ВРУ і народному депутату, підпис якого під запитом значиться першим, голові комітету ВРУ. Відповідь надається в обов'язковому порядку і безпосередньо тим органом державної влади чи органом місцевого самоврядуван­ня, до якого було направлено запит, за підписом його керівника чи посадової особи, керівником підприємства, установи та організації, об'єднання громадян, на ім'я яких було направлено запит.

Народний депутат, представник групи народних депутатів, комі­тет ВРУ мають право дати оцінку відповіді на свій депутатський за­пит. По відповіді на депутатський запит може бути проведено обго­ворення, якщо на ньому наполягає не менше однієї п'ятої від кон­ституційного складу ВРУ. При обговоренні відповіді на депутатський запит на засіданні ВРУ повинні бути присутні керівники, до яких звер­нуто запит. Вони можуть уповноважувати інших осіб бути присутніми при обговоренні відповіді на запит лише у виняткових випадках із вмотивованим обґрунтуванням. За результатами обговорення відповіді на депутатський запит ВРУ приймає відповідне рішення.

Крім права на запит, народний депутат України має також право на депутатське звернення.


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.07 сек.)