Солестійкість сільськогосподарських культур

ОЦІНКА ВПЛИВУ ЯКОСТІ ЗРОШУВАЛЬНОЇ ВОДИ НА

ГІДРОГЕОГО-МЕЛІОРАТИВНИЙ СТАН АГРОЛАНДШАФТУ

Оцінка якості зрошувальної води як джерела зрошення є обов’язковим при проектуванні та проведенні меліоративних заходів. При оцінці придатності води для зрошення та впливу її на гідрогеолого-меліоративний стан агроландшафту необхідно враховувати три аспекти:

Ø агрономічні критерії;

Ø екологічні критерії;

Ø технічні критерії.

Під час оцінювання якості зрошувальної води виділяють:

І клас – «Вода придатна до зрошення»;

ІІ клас – «Обмежено придатна».

Вода більш низької якості, показники якої виходять за межі значень другого класу, – непридатна для зрошення без попереднього поліпшення її складу. Зрошувальна вода ІІ класу використовується за умови обов’язкового застосування комплексу заходів попередження деградації ґрунтів.

Оцінка якості зрошувальної води

За агрономічними критеріями

При оцінці зрошувальної води за агрономічними критеріями у відповідності до ДСТУ 2730-94 визначають вплив її на:

Ø ґрунт, для збереження і підвищення родючості, а також запобігання процесів засолення, осолонцювання і підлуження;

Ø урожайність сільськогосподарських культур;

Ø якість сільськогосподарської продукції.

Нормування показників якості зрошувальної води за агрономічними критеріями необхідно здійснювати з врахуванням складу і властивостей ґрунтів в умовах, коли рівень ґрунтових вод не перевищує критичного рівня при рекомендованих режимах зрошення.

Всі ці питання розглядаються на базі даних хімічних аналізів води і ґрунту. Крім загального вмісту солей (мінералізація, г/л) використовують дані по співвідношення у воді різних іонів: Са⁺²; Mg⁺²; Na⁺; K⁺; CO₃^-2; HCO₃^-; Cl^-; SO₄^-2, а також за значенням водневого показника рН.

Оцінювання якості зрошувальної води за небезпекою вторинного засолення ґрунтів.

В першому наближені за загальним вмістом солей можна прийняти такі значення:

Ø М=0,2-1,0 г/л – вода придатна для зрошення;

Ø М=1,0-3,0 г/л – вода небезпечна з точки зору вторинного засолення ґрунтів;

Ø М=3-5 г/л – вода непридатна, тільки за винятком, може використовуватись на піщаних ґрунтах, при умові достатнього природного дренування та здійснення промивного режиму.

Оцінка якості зрошувальної води за небезпекою вторинного засолення при тривалому зрошенні:

Ø М£0,45 г/л – вода доброї якості (небезпеки вторинного засолення немає);

Ø М=0,45-1,92 г/л – вода середньої якості (є небезпека вторинного засолення при тривалому зрошенні);

Ø М>1,92 г/л – вода поганої якості (висока небезпека вторинного засолення).

Оцінка якості зрошувальної води з точки зору солестійкості сільськогосподарських культур (табл. 16.1).

Солестійкість сільськогосподарських культур

Оцінку токсичного впливу окремих іонів, які містяться в зрошувальній воді на сільськогосподарські культури здійснюють через неоднакову їх небезпечність. В першу чергу, необхідно враховувати вміст в зрошувальній воді окремих найбільш токсичних іонів (Na⁺, Cl^-, бору, нітратів тощо).

Для комплексної оцінки токсичності наявних іонів вміст їх виражають через еквівалент хлору (мекв/л)

(16.1)

де – сума токсичних солей в еквівалентах хлору, мекв/л;

– сума хлоридів, мекв/л;

– сума токсичних сульфатів, мекв/л;

– сума токсичних гідрокарбонатів, мекв/л;

– сума токсичних карбонатів, мекв/л.

16.2. Оцінювання якості зрошувальної води за небезпекою вторинного засолення (за ДСТУ 2730-94)

Оцінювання якості зрошувальної води за небезпекою підлуження ґрунту здійснюють на основі комплексної оцінки більшості показників: рН; токсичної лужності (НСО₃^-1-Са⁺²) і лужності від нормальних карбонатів (СО₃^-2) (табл. 16.3).

При НСО₃^-1<3,5 мекв/л, вода придатна для зрошення і не викликає процесів підлуження.

НСО₃^-1=3,5-8,5 мекв/л, вода обмежено придатна для зрошення (при тривалому зрошені викликає процеси підлуження і осолонцювання).

НСО₃^-1>8,5 мекв/л – вода не придатна для зрошення.

Поиск по сайту: