АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Тема 3. «Філософія Середньовіччя та Нового часу» (2 год.)

Читайте также:
  1. I. Анализ конечных результатов нового учебного года
  2. I. Вивчення нового матеріалу
  3. I. Вивчення нового матеріалу
  4. I. Сприйняття нового матеріалу.
  5. II. Вивчення нового матеріалу
  6. II. ПОВТОРЕННЯ ВИВЧЕНОГО МАТЕРІАЛУ, ВИВЧЕННЯ НОВОГО
  7. II. Сприйняття нового матеріалу
  8. III. Вивчення нового матеріалу
  9. III. Вивчення нового матеріалу
  10. III. Изучение нового материала.
  11. III. Опрацювання нового матеріалу
  12. IV. Вивчення нового матеріалу.

План:

1. Характерні риси середньовічної філософії.

2. Патристика. Августин Блаженний.

3. Схоластика. Полеміка про універсалії. Фома Аквінський.

4. Методологія і гносеологія як пріоритетні теми філософії Нового часу.

5. Філософія емпіризму. Ф. Бекон, Т. Гоббс, Дж. Локк.

6. Філософія раціоналізму. Р.Декарт, Б.Спіноза, Г.Лейбніц.

Основні поняття: Середньовіччя, патристика, схоластика, містика, теоцентризм, креаціонізм, символізм, універсалії, номіналізм, реалізм, Новий час, гносеологія, емпіризм, сенсуалізм, індукція, раціоналізм, матеріалізм, ідеалізм, суб’єктивний ідеалізм, субстанція, дуалізм, раціоналізм.

Методичні рекомендації:

Специфіка середньовічної філософії зумовлена впливом християнського світогляду, його ідеями теоцентризму, креаціонізму, провіденціалізму, одкровення, символізму. У розвитку філософії цього періоду виділяють патристику і схоластику.

Для філософії патристики характерні пошуки раціонального обгрунтування догматів віри, переосмислення питання співвідношення віри і розуму. Бог, за Августином, є вищою сутністю, причиною існування будь-якого сущого, його творцем, найвищим благом і причиною будь-якого блага. Основою духовного життя є воля, а не розум, оскільки сутність проявляється в активності, а не пасивності. Метою і суттю людського життя є щастя, яке досягається пізнанням Бога та випробовуванням душі. Істину про Бога пізнає не розум, а віра, але вони не взаємовиключаються, а доповнюють одне одного. Августин висуває ідею про єдність людської та божественної історії, її змістом є боротьба двох царств (градів) – Божого і земного.

Для філософії схоластики важлива суперечка навколо проблеми універсалій (загальних понять). Номіналісти та реалісти. Співвідношення віри і розуму Т. Аквінський визначає як їх гармонію. Основою пізнавальної діяльності є інтелектуальна функція душі. Розум є опорою для будь-яких вольових дій чи просто свободи волі. Пізнавальний процес трактує як уподібнення суб’єкта і суб’єкта, їх своєрідне мислиме об’єднання.

Розглядаючи питання теми необхідно проаналізувати соціально-культурні передумови формування філософії даного періоду, в якій на перший план виходять проблеми гносеології, методології наукового пізнання, критеріїв істинності знання тощо.

Розвиток філософії цього періоду визначається формуванням двох стратегічних методологій: емпіризму, представленого філософією Ф.Бекона, Дж. Локка та раціоналізму, представниками якого були Р.Декарт, Б.Спіноза. Філософія Декарта є раціонально обгрунтованим образом світу, де важливе місце належить вченню про субстанцію (у Декарта дуалізм).

Суперечливість поглядів Нового часу представлена суб’єктивно-ідеалістичною філософією Дж.Берклі та Д.Юма. Берклі виступає з критикою матеріалізму та поняття матерії. Для нього бути означає „бути у сприйнятті”. Ці ідеї продовжує Юм, виражаючи скептичну позицію щодо проблеми духу і матерії, яка, на його думку, теоретично не може бути вирішена. Оскільки весь досвід грунтується лише на сприйнятті та впорядкуванні вражень і уявлень, а отже з нього виключений зовнішній світ, що об’єктивно існує.

 

Література:

1. Антология мировой философии: в 4-х т. –М.: Мысль 1969-1973.

Т.1. – Ч.2. Философия древности и средневековья. – Разд. «Августин», «Фома Аквинский». – 1969. – С.581-932..

Т.2: Европейская философия от эпохи Возрождения по эпоху Просвещения. – Разд. 2. «Бекон», «Декарт», «Локк», «Беркли», «Юм». – 1970. – С.192-222, 231-294, 412-441, 507-530, 574-608.

2. Асмус В.Ф. Декарт / В.Ф. Асмус. – М.: Высшая школа, 2006. – 335 с.

3. Бекон Ф. Новый Органон / Ф. Бекон // Бекон Ф. Соч.: в 2-х т. 2-е изд. – М.: Мысль, 1977.

Т.2. – 1977. – С. 5-222.

4. Гельвеций К.А.О человеке, его умственных способностях и его воспитании / К.А. Гельвеций //Гельвеций К.А.Соч.: в 2-х т. – М.: Мысль, 1974.

Т.2. – 1974. – С. 5-568.

5. Гольбах П.А.Система природы, или о законах мира физического мира духовного / П.А. Гольбах // Гольбах П.А.Избр. филос. произв.: в 2-х т. – М.: Мысль, 1963.

Т.1. – 1963. – С. 59-67.

6. Гусєв В.І. Історія західноєвропейської філософії XV-XVII ст.: Курс лекцій. Навчальний посібник для вузів / В.І. Гусєв. – К.: Либідь, 2000. – 264 с.

7. Гуревич А.Я. Средневековый мир: культура безмолствующего большинства / А.Я. Гуревич. – М.: Искусство, 1990. – 395 с.

8. Декарт Р. Рассуждение о методе / Р. Декарт // Декарт Р. Избр. произв.: в 2-х т. – М.: Мысль, 1989.

Т.1. – 1989. – С. 250-296.

9. Кондзьолка В. В. Історія середньовічної філософії: навч. посіб. для студ. вищ. навч. закл. / В. В. Кондзьолка. – Львів: Світ, 2001. – 320 с.

10. Коплстон Ф.Ч. История средневековой философии / Ф.Ч. Коплстон; пер. с англ. И. Борисовой; послесл. М. Гарнцева. – М.: Энигма, 1997. – 512 с.

11. Кузнєцов В.Н. Западноевропейская философия XVIII века: учеб. пособие для студентов филос. фак. ун-тов / В.Н. Кузнєцов, В.В. Мееровский, А.Ф. Грязнов. – М.: Высш. шк.: 1986. – 400 с.

12. Лейбниц Г.В. Монадология / Г.В. Лейбниц // Лейбниц Г.В. Соч.: в 4-х т. – М.: Мысль, 1983.

Т. 1. – 1983. – С. 313-429.

13. Локк Дж.Опыт о человеческом разумении / Дж. Локк // Локк Дж.Соч.: в 3-х т. [пер. с англ. А.Н. Савина]. – М.: Мысль, 1985.

Т. 1-2. – 1985. – С. 78-582.

14. Нарский И.С. Западноевропейская философия ХVІІ века / И.С. Нарский. – М.: Высшая школа, 1974. – 380 с.

15. Неретина С.С. Средневековое мышление как стратегема мышления современного / С.С. Неретина // Вопросы философии. – 1999. – №11. – С. 122-150.

16. Нестик Т.А. Тема внутреннего слова у Августина: мышление и время / Т.А. Нестик // Вопросы философии. – 1998. – №10. – С. 112-125.

17. Ортега-и-Гассет X. Вера и разум в сознании европейского средневековья / X. Ортега-и-Гассет // Человек. – 1992. – №2. – С. 81-89.

18. Соколов В.В. Европейская философия ХV-ХVІІ веков / В.В. Соколов. – 2-е изд., испр. и доп. – М.: Высш. шк.: 1996. – 399 с.

19. Соколов В.В. Средневековая философия / В.В. Соколов. – М.: Высшая школа, 1979. – 623 с.

20. Сухина В.Ф. Практикум по философии: учеб. пособие для студентов вузов / В.Ф. Сухина, К.В. Кислюк; М-во образования и науки Украины, Нар. укр. акад. – 2-е изд., перераб. и доп. – Х.: Фолио, 2001. – 430 с.

Раздел 5. Средневековая философия.

Раздел 7. Философия Нового времени.

21. Татаркевич В. Історія філософії: в 3-х т. / В. Татаркевич. – Львів: Свічадо, 1997-1999

Т. 2: Філософія Нового Часу до 1830 року. – 1999. – 352 с.

22. Трахтенберг О.В.Очерки по истории западноевропейской средневековой философии / О.В. Трахтенберг. – М.: Госполитиздат, 1957. – 254 с.

23. Хесле В. Гении философии нового времени: Лекции в институте философии РАН / В. Хесле, Ин-т философии Рос. акад. наук. – М.: Наука, 1992. – 225 с.

 

Контрольні питання і завдання:

1. Назвіть специфічні риси середньовічної філософії. Чим вони зумовлені?

2. Яке головне завдання переслідувала патристика?

3. Які значення має термін «схоластика» і чому?

4. Чи являються докази буття Бога Ф. Аквінського доказами?

5. Як вирішувалась у середньовіччі проблема співвідношення віри та розуму?

6. У чому суть суперечки між реалістами та номіналістами?

7. Порівняйте вихідні ідеї схоластики та містики.

8. Окресліть історичний зміст концепції «подвійної істини».

9. Розкрийте зміст і значення принципу «бритви Оккама».

10. Назвіть соціально-політичні та природничо-наукові передумови філософії Нового часу.

11. Чим зумовлена увага до раціоналізму у філософії ХVІІ ст.?

12. Поясніть вибір методу пізнання Ф. Беконом і Р. Декартом.

13. Чому пошуком субстанції більше цікавились раціоналісти, а не емпірики?

14. Знайдіть логічний зв’язок між середньовічним реалізмом і номіналізмом та раціоналізмом і емпіризмом.

15. Чиїм поглядам в тлумаченні людини Ви віддаєте перевагу – вченню про вроджені ідеї Р. Декарта чи поняттю «tabula rasa» Дж. Локка?

16. Порівняйте погляди на субстанцію Б. Спінози і Г. Лейбніца.

17. Які принципові зміни в науковій і філософській картині світу відбулися в Новий час?

18. Порівняйте епохи середньовіччя та Нового часу.

19. Чи погодитесь Ви з висловом: «Немає нічого в розумі, чого б не було у відчуттях? Погляди якого напрямку він відображає?


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.006 сек.)