АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Передмова. Політична антропологія

Читайте также:
  1. Передмова
  2. ПЕРЕДМОВА
  3. ПЕРЕДМОВА
  4. ПЕРЕДМОВА
  5. ПЕРЕДМОВА
  6. Передмова
  7. ПЕРЕДМОВА
  8. ПЕРЕДМОВА
  9. ПЕРЕДМОВА
  10. ПЕРЕДМОВА
  11. Передмова
  12. Передмова

Анастасія Кравець

 

Політична антропологія

 

 

МОНОГРАФІЯ

 

Дніпропетровськ

Видавництво

 

УДК 321.6/.8

Рекомендовано до друку Вченою радою

Національної металургійної академії України

(протокол № 9 від 26.11.2012)

 

 

Накові рецензенти:

Висоцький О.Ю. – доктор політичних наук, професор

Кривошеїн В.В. – доктор політичних наук, професор

Кравець А.Ю.

Політична антропологія / Монографія. – Дніпропетровськ.: , 2012. – 178 с.

 

IBSN

 

У монографії досліджується політична антропологія як нова дисципліна вітчизняного політичного дискурсу: витоки, становлення, базові категорії, об’єкт, предмет, методологія та місце в системі наукового знання. Здійснюється теоретико-методологічний аналіз політико-антропологічного погляду на владу. Характеризуються витоки влади, основні характеристики її організації в традиційних соціумах, архаїчні прояви влади в сучаних суспільствах, символи, ритуали, вікова, часова та гендерна детермінація владних відносин як чинники перерозподілу владних повноважень в традиційних та сучасних суспільних системах різних типів. Аналізуються нові перспективні напрямки політико-антропологічних досліджень: антропологія влади, антропологія менеджменту та антропологія конфлікту, які мають власне предметне поле і пропонуються в якості самостійних субдисциплін в межах сучасної політичної антропології.

УДК 321.6/.8

 

 

Зміст

Передмова………………………………………………………………………...4

Розділ 1. Політична антропологія як окрема наукова дисципліна

1.1. Витоки політичної антропології…………………………………………..6

1.2. Становлення політичної антропології…………………………………...10

1.3. Місце в системі наукового знання……………………………………….16

1.4. Базові категорії політичної антропології……………………………….19

1.5. Предметна сфера дослідження…………………………………………...40

1.6. Методи та методологічні підходи……………………………………….46

Розділ 2. Традиційні суспільства як основний предмет дослідження

2.1. Витоки влади………………………………………………………………...52

2.2 Основні характеристики організації влади………………………………...64

2.3. Символи влади та їх роль…………………………………………………..71

2.4 Політичні ритуали…………………………………………………………..78

2.5 Часова та вікова детермінація……………………………………………...85

2.6 Гендерна проблематика……………………………………………………..91

Розділ 3. Еволюція дисциплінарного інтересу політичної антропології

3.1. Сучасні постколоніальні соціуми………………………………………….96

3.2. Архаїчні прояви влади в пострадянських країнах………………………108

3.3. Аналіз владних відносин у постіндустріальних суспільствах………….121

3.4. Роль символів та ритуалів у сучасних суспільних системах……………126

3.5. Антропологія влади як нова субдисципліна……………………………..137

3.6. Антропологія менеджменту та антропологія конфлікту як перспективні напрямки досліджень…………………………………………………………142

Післямова………………………………………………………………………149

Список використаних джерел………………………………………………156

Передмова

 

Внаслідок динамічного розвитку політичної науки, в ракурсі уваги науковців з’являється все більше й більше нових дисциплін. Так, з середини ХХ століття увага деяких закордонних і вітчизняних вчених прикута до політичної антропології. І якщо в західній науці ця наукова дисципліна сьогодні займає важливе місце, у вітчизняній науковій традиції політична антропологія – це достатньо нове та актуальне явище.

Дослідженням різних аспектів політико-антропологічної проблематики займаються такі закордонні політантропологи: М. Фортес і Е. Еванс-Притчард, Ж. Баланд’є, М. Шварц, В.Тернер і А. Тюдден, П. Фрідріч, Е. Колсон, В. Бочаров, М. Крадін, В. Тішков, В. Лєдяєв, А. Ковачов, Т. Щепанська. Однак слід зазначити, що праці цих провідних політантропологів переважно або присвячені ґрунтовному дослідженню виключно африканських суспільств (М. Фортес та Е. Еванс-Притчард, Ж. Баланд’є), або є збірниками статей, які стосуються різноманітної проблематики в контексті політичної антропології (М. Шварц, В. Тернер та А. Тюдден, В. Бочаров). Це не сприяє цілісності даної дисципліни, значно ускладнює її вивчення, а іноді й створює хибне уявлення про сутність та основний предмет дослідження політичної антропології, що викликає деякий скепсис щодо до її самоцінності та необхідності існування в якості повноцінної самостійної дисципліни в межах сучасної політичної науки.

Стосовно наявних підручників з політичної антропології (російських авторів М. Крадіна, В. Іл’їна, О. Панаріна і Д. Бадовського та українських В. Андрущенко інші) слід зазначити, що не всі ці роботи враховують здобутки західних політантропологів, завдяки зусиллям яких, власне, політична антропологія і виокремилась в якості самостійної дисципліни. Так, наприклад, автори «Політичної антропології» В. Іл’їн, О. Панарін і Д. Бадовський визначили цю дисципліну як «гуманістичну політику» або «політику, орієнтовану на людину» і таким чином абсолютно проігнорували загальноприйнятий в світовому науковому співтоваристві формат цієї дисципліни.

До підручника В. Андрущенко та інш. «Філософія політики» з розділом, присвяченим політичній антропології є ті ж нарікання, що і до праці В. Іл’їна, О. Панаріна, Д. Бадовського: говорячи про моральне спрямування як людиновимірний зміст політики, гуманітарну експертизу владно-державних дій і т.п. вони, на жаль, не враховують здобутків та досягнень західних політантропологів та надмірно тяжіють до філософської антропології, що є самостійною дисципліною пов’язаною, але не ідентичною з політичною антропологією.

З цієї причини в зарубіжному й вітчизняному політико-антропологічному дискурсі виникла гостра необхідність у вдосконаленні теоретико-методологічної бази політичної антропології, поглибленні політико-антропологічного знання, теоретичному узагальненні практичного досвіду закордонних політантропологів та систематизації наукового матеріалу з політико-антропологічної проблематики.

Монографія не тільки сприяє подальшому поглибленню теоретико-методологічних засад політичної антропології, а й має на меті систематизацію, вдосконалення та узагальнення наявного політико-антропологічного знання з урахуванням здобутків як російських, так і західних дослідників.

 


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.01 сек.)