АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Використання займенників у професійному мовленні

Читайте также:
  1. III. Вправи на спостереження за роллю дієслів у мовленні.
  2. Адміністративні правопорушення в галузі охорони природи, використання природних ресурсів, охорони пам'яток історії та культури. Ведення адвокатом таких справ.
  3. Вживання сполучників у професійному мовленні
  4. Використання web інтерфейсу для роботи з e-mail
  5. Використання автофільтру в EXEL.
  6. Використання антивірусів
  7. Використання добрив і пестицидів та його наслідки
  8. Використання здобутків правової інформатики щодо забезпечення правотворчої діяльності
  9. Використання і переробка відходів.
  10. Використання імені фізичною особою
  11. Використання інформаційно-обчислювальної техніки

Займенник (рос. местоимение) – це самостійна частина мови, яка узагальнено вказує на предмети, ознаки або кількість, але не називає їх: ти, кожний, ніхто. Оскільки займенники не виражають конкретного значення, а виступають у ролі контекстуальних синонімів, вказуючи на особу чи предмет, тому слід обережно вводити їх в текст. Це особливо стосується займенників третьої особи він, вона, воно і вказівних займенників цей, ця, це. Може виникнути неясність, якщо ці займенники співвідносяться за родом і числом з кількома іменниками. Найчастіше помилка полягає в тому, що з тексту не зрозуміло, якого слова стосується займенник, а це вносить у текст двозначність.

Більшість ділових паперів оформляється від імені установи, підприємства, організації. Проте, займенник ми в цій ситуації опускається. Документи, як правило, починаються дієсловами у першій особі множини: просимо…, надсилаємо…, повідомляємо…Особовий займенник ми використовується в документах для пом’якшення категоричності вимоги чи наказу. Паралельно вживається форма третьої особи: Дирекція просить…, завод повідомляє…, фірма надсилає…, дирекція повідомляє…, ректорат зобов’язує...

Для підкреслення поваги, ввічливості в усному й писемному професійному мовленні вживається займенник Ви(у заявах, запрошеннях, офіційних листах, приватних листах, адресованих старшій за віком особі):Прошу Вашого дозволу на поїздку…, Одержав Вашого листа.При займеннику Ви дієслово-присудок вживається у множині:Ви сказали, Ви повідомили.

Займенник Ви (Вам) (наприклад: Надсилаємо Вам для ознайомлення…) теж можна уникати, що створить загальне враження строгої об’єктивності викладу, типової для ділового стилю: Надсилаємо для ознайомлення ....

Проте бувають ситуації, в яких наявність чи відсутність займенників Ви, Вас, Вам, Вами змінює спрямування й тональність висловлювання. Так, звороти типу пропоную з’явитись, прошу уточнити, вимагаю притягти до… виражають більш категоричну й безапеляційну вимогу, ніж ці самі звороти з особовими займенниками Вам, Вас, Вами. Наприклад: Пропоную Вам з’явитись; Прошу Вас уточнити. Введення у текст особового займенника пом’якшує категоричність вимоги.

Якщо більшість документів оформляється офіційно від третьої особи і не містить займенника, то в особових документах чи при адресуванні певній особі вживається особовий займенник я (в автобіографіях, дорученнях, розписках).



Займенник я в офіційно-діловому, науковому та публіцистичному (крім тих випадків, коли є відтінок автобіографічності) стилях замінюється авторським миз метою залучити слухача (читача) до участі в міркуваннях, а також, коли є потреба, пом’якшити категоричність висловленого ( ... у процесі дослідження ми дійшли таких висновків).

Дійова особа в реченні, виражена особовим займенником, повинна стояти у називному відмінку, а не в орудному: мною запроваджено – я запровадив, нами запропоновано – ми запропонували, вами доведено – ви довели.

Не рекомендується використовувати у документах вказівний займенник це при переліку. Наприклад, у такому контексті: Доповідачі говорили і про недоліки, і про досягнення. Це слід врахувати в подальшій роботі (з протоколу).Незрозуміло, що слід врахувати: позитивне, чи негативне?

Присвійний займенник свій не вживається у діловому документі, оскільки він, як правило, дублює вже наявне у тексті слово. Наприклад:Петренко В.П. не справився зі своїми обов’язками диспетчера.

Вживання присвійного займенника свій може, деколи, спричинити двозначність у тексті, наприклад: Представник митниці наказав депутатові віддати свій паспорт.У даному реченні займенник свій може стосуватися як іменника представник, так і іменника депутат. Тому, щоб внести ясність, речення слід змінити:Представник митниці наказав, щоб депутат віддав свій паспорт.

Займенники усякий (всякий), будь-який, кожний є близькими (синонімічними), але не тотожними за значенням.

Паралельні форми означального займенника кожний і кожен використовуються в усіх стилях мови, але в офіційно-діловому мовленні надається перевага формі кожний.

Займенник усякий (всякий) вживається переважно у розмовному мовленні та художньому стилі. Наприклад: У всякого своя доля і свій шлях широкий (Т.Шевченко).

Займенник будь-який вживається у публіцистичному і науковому стилях. Наприклад: Сучасний Київ можна порівняти з будь-якою європейською столицею.

Займенник будь-який дуже часто під впливом російської мови замінюється прикметником любий. Наприклад: Завтра ми надамо вам любу (треба будь-яку) інформацію з питань, що належать до нашої компетенції.

Для уникнення зайвого паралелізму, у діловому мовленні перевагу слід надавати займеннику їхній, а не їх(від – вони): їх обладнання – їхнє обладнання, надійшли їх пропозиції – надійшли їхні пропозиції, реалізовано їх продукцію – реалізовано їхню продукцію.

На означення особи перевага надається вживанню займенника який (-а, -і), а на означення предметів, дій, явищ – що: студент, який навчається…; юрист, який захищає…; контракт, що був підписаний…

Прикметник окремий іноді вживається замість неозначеного займенника деякий (окремі підприємства, окремі студенти). Не можна забувати, що основне значення слова окремий– це «незалежний». Наприклад: Не виконали план окремі підприємства міста. Як зрозуміти цю фразу: деякі, певні чи самостійні, незалежні?

Неозначені займенники, зокрема ті, у яких є частки аби-, казна-, хтозна: абихто, казна-хто, хтозна-що, абиякий вживається у розмовному мовленні. Займенники будь-хто, будь-який, будь-що зустрічаються у художньому і публіцистичному стилях.

Не вживаються у документах і архаїчні форми вказівних займенників: тая, тую, тії, цяя, ції, теє, такая, такеє та інші, що надають мові експресивного забарвлення: І там степи, і тут степи, та тут не такії (Т.Шевченко).

У документах вживаються тільки нормативні форми займенників: у чиїм – у чийому, мойого – мого, твойого – твого, сі – ці, цеї – цієї, сей – цей та ін. Перші приклади є розмовними, діалектними.

 


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 |


Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.004 сек.)