Методичні поради. Готуючись до першого питання, необхідно подати визначення поняття „синонім” і „паронім”

Готуючись до першого питання, необхідно подати визначення поняття „синонім” і „паронім”. Виділяють такі види синонімів: семантичні (ідеографічні), стилістичні, абсолютні. Це слова, які мають відмінності у поняттєвому плані, крім того, можуть відрізнятися етимологією, ступенем сучасності та особливостями функціонування: процент – відсоток, дискусія – обговорення, солдат – воїн, тло – фон.

Наведені приклади є зразками лексичних синонімів. Але коли йдеться про синоніміку в широкому розумінні, треба розглянути й інші типи синонімів, крім лексичних. Зокрема, виділяють: морфологічні (співає – співа), словотворчі (засвідчення - засвідчування), фонетичні (іти - йти) тощо.

Пароніми – слова, близькі за звучанням, але різні за значенням і написанням: нагода –пригода, економічний – економний. Незначна різниця у вимові паронімів спричиняє труднощі у їх засвоєнні, призводить до помилок, зокрема до неправильної заміни одного слова іншим. Особливу увагу необхідно звернути на правила функціонування паронімів та синонімів у професійному мовленні.

Розглядаючи друге питання, слід зазначити, що омоніми – це слова, різні за значенням, але однакові за звучанням чи написанням. Використання омонімів призводить до непорозумінь у практиці слововживання (метр (грец.) – „одиниця довжини, віршовий розмір”, метр (фр.) – „вчитель, вихователь, шаноблива назва людини”).

Близьким до омонімії є явище полісемії (багатозначність). Але омонімія суттєво відрізняється від багатозначності. Багатозначність – це тотожність слова при наявності в нього двох або більше виразно відмінних значень (корінь, земля, клас), а омонімія – це зовнішній збіг за звуковою оболонкою двох або більше різних за семантикою слів.

З’ясовуючи третє питання, необхідно зауважити, що тавтологія (грец. те саме слово) – поєднання однокореневих слів для посилення експресивних відтінків позначуваних ними понять (зробитироботу – виконати роботу). З тавтологією дуже тісно пов’язане й інше мовне явище, що називається плеоназмом. Воно полягає в тому, що в тексті опиняються поряд однозначні слова і вирази (прейскурант цін - Preis з німецької „ціна”).

Негативно впливає на мову перевантаження речень зайвими словами. Наприклад: У травні місяці було не виплачено заробітну плату (слово місяць є зайвим ).

У четвертому питанні слід зазначити, що в офіційно-діловому стилі дуже поширені канцеляризми – усталені слова, словосполучення, граматичні форми і конструкції. У документах вони забезпечують „казенний” характер, позбавляють документ емоційності, надають безособового характеру, наприклад: доводжу до вашого відома (замість повідомляю), в результаті ретельного розслідування (замість розслідуючи). Мовні штампи – це вислови, які механічно відтворюються і в результаті багаторазового повторення втратили свою образність і стилістичну виразність (боротьба по винищенню…, експеримент по застосуванню…). Уживання штампів вважають порушенням мовної норми. Кліше – стандартні мовні одиниці, яким властивий постійний склад компонентів, закріпленість за певними ситуаціями, що спричинено позамовними чинниками, або формою, жанром спілкування: встановити контроль; посилення боротьби із зловживаннями; ринкова економіка; організована злочинність.

Готуючись до п’ятого питання, слід пам’ятати, що оголошення – документ, в якому подається потрібна інформація, адресована певному колу зацікавлених осіб; запрошення – документ, який адресується конкретній особі і містить пропозиції взяти участь у події або заході.

Поиск по сайту: