АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Професійна лексика та професіоналізми у документах

Читайте также:
  1. I. Лексика русского языка с точки зрения ее происхождения
  2. II. Лексика русского языка с точки зрения ее активного и пассивного запаса.
  3. III. Лексика как система (8 часов)
  4. III. Лексика русского языка с точки зрения сферы ее употребления.
  5. Абревіатури та графічні скорочення у документах
  6. Банковско-биржевая лексика
  7. Бізнес-лексика та її особливості
  8. Вживання книжних та урочистих слів у документах
  9. Відмінювання прізвищ у документах
  10. Выразительная лексика русского языка (слагаемые экспрессивности).
  11. Глава 8. ИНФОРМАЦИЯ О ТЕХНИЧЕСКИХ РЕГЛАМЕНТАХ И ДОКУМЕНТАХ ПО СТАНДАРТИЗАЦИИ
  12. Глава 80. Професійна освіта та науково-дослідна діяльність у сфері державної митної справи

Більшість слів сучасної української мови є загальновживаними. Ними користуються в усіх сферах життя і діяльності. Значно менше слів вузькоспеціальних, які вживаються окремими групами людей у різних галузях господарства, науки, культури тощо.

Слова або звороти, властиві мовленню людей певної професії, називаються професійними. Наприклад: економіка, фінансування, документ, банк тощо. До складу професійної лексики, крім термінів, входять і деякі абсолютні синоніми до слів загальновживаної літературної мови, тобто слова професійного жаргону (професіоналізми). За межами даного професійного середовища ці слова не завжди зрозумілі або не становлять інтересу.

Професіоналізми (від лат. з аняття, фах) – це розмовні, неофіційні замінники наявних у певній галузі термінів (переважно складних або багатозначних). Але, на відміну від термінів, вони можуть мати експресивне забарвлення; не фіксуються у словниках, і не мають сталого правопису. Вони, як правило, загальнозрозумілі й часто загальновживані, проте, не завжди належать до літературної мови. Адже одне і те ж слово у різних професіях може позначати різні поняття, наприклад: вишка – висока вузька дерев’яна або металева споруда на стовпах, призначена для спостережень, стрибків у воду і т. ін. або для укріплення чи розміщення чого-небудь (радіо і телевізійних приймально-передавальних апаратів і т. ін.) на певній висоті над землею; вишка – вища математика і найвища міра покарання.

Професіоналізми можуть утворюватися такими способами:

1. Переважна більшість професіоналізмів – це слова загальнонародної мови, які вжиті у переносному значенні, наприклад: вікно у мовленні вчителів та викладачів – незаповнений між уроками час; хвіст – заборгованість; шапка – загальний заголовок; шпори – шпаргалка; пара – двійка, заняття у ВНЗ. У писемному діловому мовленні ці слова використовувати недоречно.

2. Шляхом усічення основ слів: кібер (кібернетика), термояд (термоядерна реакція), опер (оперуповноважений).

3. Шляхом скорочення слів та словосполучень: мовник (викладач мови), юрфак (юридичний факультет), мехмат (механіко-математичний факультет), кардан (карданний пристрій).

4. Шляхом перенесення наголосу у словах: ра́порт замість рапо́рт, ко́мпас – компа́с, а́томний – ато́мний, алкого́ль – а́лкоголь, Му́рманськ – Мурма́нськ, медикаме́нт – медика́мент, металу́ргія – металургі́я.

5. Шляхом метафоризації: зняти касу, заморозити рахунки, липовий баланс.

6. Шляхом зміни граматичних категорій: масла, олії, жири, лаки. Такі іменники (речовинні) мають, здебільшого, лише форму однини.

Нові професіоналізми можуть утворюватись за рахунок префіксів та суфіксів. Серед найпоширеніших префіксів є: до- (дообстежити, доукомплектувати, дозакріпити, дообладнати); недо- (недополив, недопромисел, недовнесок, недоперевиконано); за- (задебетувати, заорганізувати, запроцентувати); над-, серед- (надбудова, середвідомчий, надзверхплановий).

Серед суфіксів найбільш продуктивні –ість, -ат, -ація, -аж: пливучість, маршрутизація, типаж, стрибучість, листаж, бюлетенити.

Наведені професіоналізми наявні у повсякденному мовленні працівників багатьох підприємств, відомств, установ. У писемній формі вони вживаються у виданнях, призначених для фахівців окремих галузей науки та виробництва (журналах, буклетах, інструкціях). Найбільше інформації професіоналізми несуть тоді, коли ними користуються фахівці. Але у практиці професійного спілкування треба бути обережними щодо їх вживання у службових паперах. Документ може перетворитись з офіційного у напівофіційний (або неофіційний), набувати рис приватної записки, а не документа. Він може викликати непорозуміння, ускладнити ділові стосунки.

 


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.)