Актуальність обраної теми

Актуальність - обов'язкова вимога до будь-якої магістерської роботи. Тому цілком зрозуміло, що вступ до неї починають з обґрунтування актуальності обраної теми. Шляхом критичного аналізу та порівняння з відомими розв'язаннями проблеми (наукової задачі) чітко, аргументовано обґрунтовують актуальність і доцільність роботи для розвитку відповідної галузі науки. Вміння обрати тему, правильно її зрозуміти й оцінити з точки зору своєчасності й соціальної значущості характеризує наукову зрілість і професійну підготовку автора магістерської.

Для висвітлення актуальності достатньо 4 -5 сторінок, де висвітлюють головне - сутність проблемної ситуації. Чітко й однозначно визначити наукову проблему і, таким чином, сформулювати її суть буде неважко, якщо магістранту вдасться показати, де пролягла межа між знанням і незнанням з предмету дослідження, вказати на існуючи суперечності досліджуваної проблеми сьогодення. Для з'ясування стану розробки обраної теми складається короткий огляд літератури, з якого можна зробити висновок, що дана тема ще не розкрита (розкрита лише частково, або не в тому аспекті) і тому вимагає подальшого розроблення. Якщо такий висновок не випливає логічно з огляду, то магістранту немає сенсу розробляти обрану тему. Оцінюючи актуальність обраної теми, не можна ставити її в залежність від політичної ситуації в країні або світі. Справжня наука не терпить кон'юнктурних підходів. Політизація тут у недалекому минулому призводила часом до звуження спектру напрямів наукового пошуку, вилучення з нього напрямів, які не мали з якихось міркувань підтримки правлячої партії, що було причиною не об’єктивності наукових розроблень.

Наприклад:

Зміни в суспільстві на початку третього тисячоліття одним з пріоритетних завдань виявили необхідність розвитку професійної культури менеджерів освіти. Зміни в системі освіти відповідно до сучасного законодавства України зумовили потребу в спеціалістах активних, енергійних, здатних самостійно вирішувати різні завдання в нестандартних умовах.

Виник новий тип педагога – менеджер освітнього процесу, який, крім знань в області педагогіки, психології, різних методик, має бути професійно підготовлений до управлінської діяльності, адже ”будь-який педагог по суті є менеджером навчально-виховного процесу (як суб’єкт управління), а керівник навчального закладу – менеджером навчально-виховного процесу в цілому (як суб’єкт управління цим процесом……………………….)

Особливості професійної діяльності керівників навчальних закладів і виявлення факторів, що впливають на процес педагогічного управління структурами освіти, розглядаються в роботах В.В. Крижка, Є.М. Павлютенкова [40], Ю.В. Васильєва [15], Ю.А. Конаржевского [26], В.С. Пикельної [55], М.М. Поташника [56] та ін.

Дослідниками також ведуться пошуки у сфері визначення функцій педагогічного управління В.П. Симонов [64]; розвитку підходів до управлінської організаційної структури М.І. Кондаков [36], Т.І. Шамова та ін. [72]; розкриття психологічних механізмів діяльності керівника, становлення професійного і соціального партнерства, менеджменту і самоменеджменту В.І. Бондар, М.Ю. Красовицький [13], Б.М. Жебровський [24], А.А. Бодальов [12], А.Л. Журавльов [25] та ін.; дослідження в області педагогічних технологій, організації взаємодії суб’єктів освітнього процесу К.А. Абульханова-Славська [2], Р.Х. Шакуров [72] та ін.

Сучасний загальнотеоретичний підхід до вивчення формування управлінської культури, закладений в працях О.А. Абдулліної [1], В. Бондаревської [14], Н.Б.Крилової [41], В.А.Сластьоніна [65] та ін.

………………….Таким чином, в процесі теоретичного дослідження виявлено, що вченими розглядаються різні сторони управлінської діяльності в сфері освіти. Проте сучасна модернізація державної системи освіти, поява різних видів структур освіти і складнощі, що виникають при управлінні ними, зумовлюють актуальність досліджуваної проблеми. Це і зумовило вибір теми роботи – “Формування професійних якостей керівника загальноосвітнього закладу ”.

Поиск по сайту: