Тема 3. Діагностика конкурентоспроможності підприємства

Вивчення теми передбачає, перш за все, розгляд різноманітних під­ходів щодо сучасності поняття конкурентоспроможності підприємств.

У широкому розумінні конкурентоспроможність підприємства – це здатність діяти в умовах конкуренції, отримувати при цьому при­буток, достатній для науково-технічного вдосконалення виробництва, стимулювання працівників і підтримки продукції на високому рівні.

Визначення конкурентоспроможності підприємства має здійсню­ва­тись із урахуванням:

– характеристик продукції, що випускається;

– сегментів ринку, для яких-вона призначена;

– фази життєвого циклу підприємства в умовах ринкової еконо­міки.

До кола показників, які визначають конкурентоспроможність під­приємства відносять:

– частку на внутрішньому та світовому ринках;

– чистий дохід на одного працівника;

– чисельність зайнятих;

– кількість основних конкурентів.

Діагностика конкурентоспроможності підприємства здійснюється у певній послідовності (рис. 3):

Рис. 3. Алгоритм оцінки конкурентоспроможності підприємства

Розрізняють певні рівні конкурентоспроможності підприємства:

При дослідженні конкурентоспроможності підприємства велике значення набуває визначення велике значення набуває визначення та досягнення його конкретних переваг.

Конкурентна перевага підприємства – це перевага, що дозволяє за­лучити та зберігати на ринку потенційного споживача.

Конкурентна перевага забезпечується за рахунок:

– нових технологій виробництва («ноу-хау»);

– новизни продукції;

– якості, репутації та цінності продукції;

– критичного фактору успіху, тобто конструкторської або іншої особливості продукції;

– швидкої перебудови виробництва на нову модифіковану модель продукції після закінчення терміну життєвого циклу старої моделі.

У теорії конкурентоспроможності розрізняють два типи конку­рент­них переваг:

– більш низькі витрати;

– диференціація (як здатність задовольняти особливі потреби спо­живачів).

У системі управління конкурентоспроможністю підприємств та зміц­нення їх конкурентних позицій можна виокремити наступні на­прямки:

1 – підвищення якості та конкурентоспроможності продукції;

2 – системний підхід до планування виробництва;

3 – удосконалення фінансового менеджменту;

4 – реформування системи управління персоналом та мотивацією праці;

5 – удосконалення системи обліку та аналізу.

Аналіз конкурентоспроможності підприємства можна здійснити за допомогою наступних методів (рис. 4).

Рис. 4. Методи оцінки конкурентоспроможності підприємства

Для наочного відображення зон конкурентних переваг та недоліків підприємства використовують метод «еталону» (графічний) (рис. 5).

Рис. 5. Графічний (еталонний) метод оцінки конкурентоспроможності

Узагальнену оцінку конкурентоспроможності можна визначити на підставі методу ефективної конкуренції шляхом розрахунку середньо­зваженого коефіцієнта конкурентоспроможності організації (ККО):

ККО =0,15 ЕО + 0,29 ФО + 0,23 ЕЗ + 0,33 КТ, (3.1)

де ЕО – значення критерію ефективності виробничої діяльності орга­нізації;

ФО – значення критерію фінансового положення організації;

ЕЗ – значення критерію ефективності організації збуту та просу­ван­ня товару;

КТ – значення критерію конкурентоспроможності товару.

Особливий інтерес виникає до порівняльної діагностики анало­гіч­них підприємств. Порівнювати їх за широким колом економічних по­казників дуже складно. Саме тому набула поширення їх рейтингова оцінка, яку можна розглядати як узагальнену та порівняльну оцінку їх конкурентоспроможності.

У науковій літературі рейтинг розглядається як комплексна ха­рак­теристика певної економічної системи і відображує відносний взаєм­ний стан роботи різних підприємств. Це – положення, у якому на мо­мент діагностики знаходиться підприємство.

Основні показники рейтингової оцінки діяльності підприємства – суперників за методикою Баканова М. І. та Шеремета О. Д. об’єднані у 4 групи:

1 – дозволяють оцінити прибутковість діяльності;

2 – ефективність управління;

3 – ділову активність;

4 – ліквідність та ринкову стійкість.

З методикою зазначених вище авторів та системою показників сту­денти мають ознайомитись самостійно.

Проведення порівняльної діагностики конкурентоспроможності під­приємств включає такі етапи:

– збір, систематизація та аналітичне опрацювання інформації за період;

– вибір та обґрунтування системи показників, що викорис­то­ву­ють­ся для обчислення рейтингової оцінки;

– розробка методики щодо обчислення інтегрованого показника рейтингової оцінки;

– ранжування об’єктів згідно зі значеннями інтегрованого показ­ника рейтингової оцінки.

Поиск по сайту: