Особливості проведення дослідження підлітків

Центральним фактором психічного розвитку у підлітковому віці є становлення нового рівня самосвідомості, що призводить до різних коливань у ставленні до себе і до нестійкої самооцінки. Характерні емоційна нестабільність, нестриманість, коливання настрою, пов’язані із появою почуття дорослості, впертість і прояви негативізму. Такі зміни емоційно-вольової сфери збільшують ризик появи девіантної поведінки і афективних порушень.

У дітей з відхиленням дизгармонії зустрічаються частіше і яскравіше Відбувається взаємодія специфічних порушень та загальних змін психіки, які характерні для даного віку, і підсилюється вплив неблагоприємних соціальних факторів на психічний розвиток.

Все це може призвести до стійкої дезадаптації.

Основними завданнями псд є:

1. Кваліфікація особливостей психіки, виявлення збережених і порушених функцій, ієрархії порушень для визначення характеру відхилень у розвитку/типу дизонтогенезу. Для діагностики підлітків це завдання не є головним, оскільки такого типу діагностична робота має проводитись раніше, в 11-12 років дитина вже як правило має диференційний діагноз, і, як правило, вже знаходиться у відповідному спец закладі. Але в підлітковому віці може бути потреба у діагностуванні пізнавальних процесів у тому випадку, коли попередня діагностика бела не точною або не правильною, в результаті чого дитина опинилася в закладі не відповідного профілю. На необхідність уточнення діагнозу може вказувати невідповідність успіхів (навчальних) дитини середньому рівню досягнень дано категорії дітей. Може бути як гірше, так і краще. Інші причини – виражена соціальна дезадаптації і неможливість пристосуватись до шкільного колективу.

2. Класифікація стану психіки підлітка для виявлення причини, частини складності у навчанні (неуспішність у окремих предметах), а також порушень поведінки і соціальної адаптації в цілому. Труднощі в навчанні можуть бути обумовлені індивідуальними особливостями психіки, які дозволяють засвоювати ти чи інші предмети (не рідко виражені порушення просторового орієнтування, моторики, недостатньої мотивації…). Виявлення конкретної причини труднощів у навчанні дає можливість зайти індивідуальний підхід до дитини, враховувати всі її можливості і провести вчасно корекційну роботу. Дуже важливо своєчасно виявити причини порушень поведінки, які можуть мати як біологічний, так і соціальний характер, при чому не рідко вплив соціальних факторів підсилює біологічні.

3. Діагностична структура психічної діяльності метою професійної орієнтації. Дасть можливість допомогти підлітку оцінити свої можливості і обрати адекватний професійний шлях. Діагностична робота має свою специфіку: в першу чергу, необхідно виявити характер професійних інтересів і ступінь їх сформованості. У дітей з порушеннями розвитку такі інтереси часто або слабо виражені, або неадекватні їх здібностям. Висновки за результатом обстеження повинні будуватись з урахуванням прогнозу в розвитку тих чи інших функцій і здібностей, яі у свою чергу залежать не тільки від структури порушення пізнавальної діяльності, алей й від збережених елементів психіки, а також від системи установок цінностей.

Псд підлітків спирається на ті ж принципи, що й обстеження дітей молодшого шкільного віку, асе сама процедура обстеження і підбір потрібних діагностичних методик мають ряд особливостей. Для ефективної діагностичної роботи в першу чергу потрібно встановити контакт з дитиною, обов1язково враховувати тенденцію до самостійності й почуття «Я», що активно формулюється, крім того,можуть бути виражені афективні спалахи і негативізм, тому до підлітків при діагностиці ні в якому разі не застосовувати форсований (???) підхід. Опиратися треба на повагу.

При різних типах порушень також треба враховувати специфічні особливості дітей при встановлені контакту.

Методики для підлітків: підбирається з урахуванням інтелектуальних і мовленнєвих особливостей дитини. Для діагностики пізнавальних процесів використовують класичні, експериментально-психологічні методики (предметна ілюстрація, зайві предмети, прості аналогії).

Оскільки в цілому контролюється інтелектуальний і мовленнєвий розвиток підлітка, стає можливим використовувати досить складні методики, які орієнтовані на виявлення особистісних особливостей і міжособистісних відносин (опитувальники і проектувальні тести). Але їх треба обов’язково адаптувати до можливостей дитини, щоб вона могла чітко зрозуміти зміст суджень.

Опитувальник Кеттелла, плями Роршарха, САТ, незакінчені речення Сакса і Леві, тест Розенцвейга, малюнок сім’ї, тест Люшера, профорієнтаційні опитувальники.

Поиск по сайту: