АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

Просторова структура біоценозу

Читайте также:
  1. II. СТРУКТУРА КВАЛИФИКАЦИОННОЙ РАБОТЫ
  2. III. СТРУКТУРА И ПОРЯДОК ФОРМИРОВАНИЯ СТУДЕНЧЕСКОГО СОВЕТА
  3. III. Структура Клуба
  4. III. СТРУКТУРА, РУКОВОДЯЩИЕ И КОНТРОЛЬНЫЕ ОРГАНЫ КПРФ
  5. IV. ОРГАНИЗАЦИОННАЯ СТРУКТУРА ПРОФСОЮЗА
  6. IY. ОРГАНИЗАЦИОННАЯ СТРУКТУРА И ОРГАНЫ УПРАВЛЕНИЯ КЛУБА
  7. VI. ОРГАНИЗАЦИОННАЯ СТРУКТУРА ПАРТИИ.
  8. А) структура текстів драм
  9. Активные операции коммерческих банков, их структура.
  10. Атомная структура материи
  11. Базовая структура цикл.
  12. Бренд-консультирование: Структура бренда.

 

В біоценозах характерною особливістю їх структури є ярусність розподілу рослин і тварин. Рослини різної висоти розміщують свої верхні частини на різних рівнях. В різних екосистемах кількість ярусів різна.

Ступінь ярусності збільшується із збільшенням числа видів, в зв’язку з покращенням умов існування, в зв’язку із збільшенням віку екосистеми.

Екологічно-однорідні організми розміщуються в одному ярусі, а екологічно-різнорідні – в різних. Існує також підземна ярусність.

Завдяки підземній ярусності в межах одного біоценозу можуть існувати терофіти, мезофіти і гігрофіти.

У терофітів коріння може знаходитися у верхньому підсушеному шарі грунту, а корені мезофітів і гігрофітів – заходити до рівня грунтових вод.

В результаті ярусності підземної і надземної на певній ділянці може поселятись значне число видів рослин, ці види можуть відноситись до різних екологічних типів.

Стабільні біоценози характеризуються багатоярусністю, але зустрічаються і одноярусні „чисті зарості”. Причиною їх появи можуть бути крайні умови існування (наприклад, висока вологість по берегах річок – зарості очерету). В молодих нестабільних екосистемах також можлива поява чистих заростей.

Від ярусів слід відрізняти синузії – екологічні угрупування рослин, що відносяться до одних і тих же або близьких життєвих форм. Вони мають однорідні ритми розвитку. Синузії можуть співпадати з ярусом, а можуть і не співпадати за ступенем екологічної зв’язаності компонентів. Синузії поділяють на 4 порядки:

Синузія І-ого порядку: сукупність особин одного виду, що спільно ростуть на даній території (сукупність сосен у сосновому лісі).

Синузія ІІ-ого порядку: сукупність особин різних видів однієї життєвої форми (сукупність дерев у листяному лісі).

Синузія ІІІ-ого порядку: сукупність особин різних видів і життєвих форм рівноцінних в екологічному плані (ксерофіти).

Синузія ІV-ого порядку: сукупність рослинних з екологічно нерівноцінних груп, але однієї життєвої форми загального значення (деревний ярус лісу може складатись із різних дерев листяні, хвойні...

Синузія + тваринне населення = парцелла.

  1. Екологічна структура біоценозу.

Різні типи біоценозів характеризується певним співвідношенням екологічних груп організмів, яка виражає екологічну структуру угрупування. Біоценози з подібною екологічною структурою можуть мати різний видовий склад, так як в них одні і ті ж екологічні ніші можуть займатись подібними екологічно, але далеко не спорідненими видами. Такі види, що виконують одні і ті ж функції в подібних біоценозах називають вікаруючими. Явище екологічного вікаріату розповсюджене в природі. Наприклад, одну і ту ж екологічну нішу займають куниця в європейській і соболь в азіатській тайзі, бізони в преріях Південної Америки, антилопи в саванах Африки, дикі коні і кулани в степах Азії. Конкурентний вид для біоценозу певною мірою явище випадкове, тому що біоценози формуються із тих видів, які є в середовищі. Але екологічна структура біоценозів, що складаються в певних кліматичних і ландшафтних умовах, строго закономірна.

Так, наприклад, в біоценозах різних природних зон закономірно змінюється співвідношення фітофагів і сапрофагів. В степових напівпустельних і пустельних районах тварини-фітофаги переважають над сапрофагами, в лісових угрупуваннях помірної зони, навпаки, краще розвинена сапрофагія. Основний тип живлення тварин в глибинах океану – хижацтво, тоді як в освітленій, поверхневій зоні пелагіалі багато фільтраторів, що поїдають фітопланктон, або видів із змішаним типом живлення. Екологічну структуру угрупувань складає також співвідношення таких груп організмів як гігрофіти, мезофіти і ксерофіти серед рослин і гігрофіли, мезофіли, і ксерофіли серед тварин.

В аридних умовах рослинність характеризується переважанням склерофітів і сукулентів, а в зволожених біотопах багато представлені гігро- і гідрофіти. Різноманітність представників тієї чи іншої екологічної групи характеризує біотоп негірше, ніж точні виміри фізичних і хімічних параметрів середовища.

 

 

 


1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 |

Поиск по сайту:



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.003 сек.)