 |
АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция
Визначення щавлевої кислоти
Перманганат калію взаємодіє з оксалатом кальцію в сірчанокислому середовищі за рівнянням: 2КМnO4 + СаС2O4 + 4Н2SO4 = 2МnSO4 + K2SO4 + СаSO4 + 4Н2О + 2СО2.
На цьому засноване визначення щавлевої кислоти, а вірніше її кальцієвої солі.
Хід роботи
Кількість розчину для аналізу й кількість хлористого кальцію розраховують, також як і для визначення суми лимонної й щавлевої кислот.
Таблиця 5.
| Реактиви, обробка | Кількість, час | Примітка |
| 11,1% р-н хлористого кальцію | На 0,1 гр орг. кислоти 9 мл | |
| Нагрівання | До кипіння | |
| Кип'ятіння | 10 хвилин | |
| Витримка на водяній бані | 30 хвилин | У випадку не випадання осаду витримка збільшується до 1 години |
| Охолодження до кімнатної температури | ||
| Фільтрування | ||
| Н2О, t = 20 – 30°С | Промивання осаду на фільтрі | |
| 1% р-н AgNО3 у НNО3 | 1 – 2 краплі в пробірку з аліквотою промивних вод | До негативної реакції на хлор |
| 10% р-н H2SО4 | 20 – 25 мл | Порціями до розчинення осаду на фільтрі |
| Нагрівання | До 80°С | До кипіння не доводити |
| 0,1 N KMnО4 | Титрування | Повільно до слабо-рожевого забарвлення |
Вміст щавлевої кислоти еквівалентний кількості лимонної кислоти, обчислюють за формулою:
Позначення зазначені вище.
Кількість лимонної кислоти (в %) обчислюють по різниці між сумою щавлевої й лимонної кислот і кількістю щавлевої кислоти.
3.3. Визначення глюконової кислоти.
Засновано на нейтралізації органічних кислот крейдою:
2С6Н8О7 + 2СаСО3 = Са3(С6Н5О7)2 + 3СО2 + 3Н2О;
Н2С2О4 + СаСО3 = СаС2О4 + СО2 + Н2О;
2С6Н12О7 + СаСО3 = Са(С6Н11О7)2 + СО2 + Н2О.
Цитрат й оксалат кальцію випадають в осад, а глюконовокислий кальцій залишається в розчині. Невелику кількість цитрату кальцію, що залишається в розчині враховують за допомогою виправлення на його розчинність у гарячій воді. Глюконовокислий кальцій перетворюють у важкорозчинну сіль оксалат кальцію, за вмістом якої судять про вміст глюконової кислоти.
Хід роботи
Для аналізу беруть розчин у тому ж обсязі, що й для визначення суми лимонної й щавлевої кислот.
Таблиця 6.
| Реактиви, обробка | Кількість, час | Примітка |
| СаСО3, хімічно чистий | З розрахунку 0,78 г на 0,1 г загального змісту кислот | Приступати до наступної операції після осідання піни |
| Кип'ятіння | 10 хвилин | |
| Лакмусовий папір | Нейтральна реакція | При наявності кислої реакції додають СаСО3 і знову кип'ятять |
| 5% р-н NH4С1 | 1 – 2 мл | |
| Витримка на водяній бані (киплячій) | 30 хвилин | |
| Гаряче фільтрування | ||
| Н2О, t = 80 – 90°С | Промивання осаду | |
| 1% р-н AgNО3 у НNО3 | 1 – 2 краплі в пробірку з аліквотою промивних вод | До негативної реакції на хлор |
| Фіксація промивних вод (V3) | ||
| Нагрівання | До кипіння | Усього обсягу фільтрату |
| Насичений киплячий р-н (NH4)2C2O4 | 10 – 15 мл | По одному мл за хв. |
| Кип'ятіння | 10 хв. | |
| Охолодження, фільтрування | ||
| Н2О, t = 20 – 30°С | Промивання осаду на фільтрі | |
| % р-н AgNО3 у НNО3 | 1 – 2 краплі в пробірку з аліквотою промивних вод | До негативної реакції на хлор |
| 10% р-н H2SО4 | 20 – 25 мл | Порціями до розчинення осаду на фільтрі |
| Нагрівання | До 80°С | Обережно, не доводити до кипіння |
| 0,1 N KMnО4 | Титрування | Повільно до слабо-рожевого забарвлення |
Вміст глюконової кислоти, еквівалентний кількості лимонної кислоти, обчислюють за формулою:
Позначення зазначені вище.
Загальна кількість всіх трьох кислот (щавлевої й глюконової у перерахуванні на еквівалентну кількість лимонної) повинна дорівнювати загальній кислотності, у забродженому розчині титруванням. Крім того, вміст всіх кислот перераховують у відсотках до загальної кислотності досліджуваного розчину.
Розрахунок кількості спожитого цукру
На першому занятті по цій лабораторній роботі була розрахована загальна кількість цукру у вихідній пробі, а другому – кількість цукру після культивування. Різниця між цими величинами свідчить про кількість спожитого цукру.
Свих – Скін = Спок (%)
Розрахунок виходу лимонної кислоти від спожитого цукру
Вихід лимонної кислоти від спожитого цукру розраховується по формулі:
де (Х1 – Х2) – кількість лимонної кислоти у всій пробі; Спок – кількість спожитого цукру на обсяг проби.
4. Визначення сухої ваги міцелію й розрахунок його продукуючої здатності по лимонній кислоті
Плівку гриба, що залишилася в склянці, не порушуючи її цілісності, переносять на більшу лійку Бюхнера, де на дно покладений фільтр. Зверху плівку прикривають 2 – 3 круглими фільтрами й, надавлюючи зверху дном склянки, підсушують під вакуумом протягом 15 – 20 хв, потім плівку поміщають у великий підсушений до постійної маси подвійний пакет і висушують у приладі Чижової протягом 7 – 8 хв при температурі 170 – 175°С.
Після висушування пакет із плівкою поміщають в ексикатор через 3 – 4 хв зважують на технічних терезах. За різницею підраховують масу сухої біомаси міцелію (Бм) і потім його продукуючу здатність (Пзд).
Приклад розрахунку.
1. Маса сухого пакета – 5,04 р.
2. Маса сухого пакета із сухим міцелієм – 8,32 р.
3. Маса сухої біомаси міцелію (Бм)
Бм = 8,32 г – 5,04 г =3,28 г.
4. У всій пробі було знайдено, наприклад, 37,3 г лимонні кислоти (п.3.2).
5. Продукуюча здатність міцелію (Пзд)
лимонної кислоти синтезується за цикл вирощування 1 г біомаси продуцента.
5. Визначення в середовищі залишкового цукру
Визначення залишкового цукру ведеться за методом Бертрана. Визначення цукру можна вести безпосередньо в культуральній рідини без розведення й гідролізу.
На визначення цукру за методом Бертрана береться 3 – 5 мл культуральної рідини й додається 15 – 17 мл води, 1-ий й 2-ий реактиви Фелінга беруться по 20 мл.
Розраховується кількість цукру в 100 мл культуральної рідини (%) і кількість г залишкового цукру у всій пробі (Vзаг.к.р.)
Приклад розрахунку.
1. В аналізованій пробі знайдено: в 5 мл культуральної рідини, наприклад, 20,8 мг РВ, тоді у всій пробі після збродження буде залишкового цукру (Сзал.заг.):
де 5 мл - це взята на аналіз кількість культуральної рідини; 450 мл – Vзаг.к.р. – загальний обсяг культуральної рідини разом із промивними водами; 1000 – коефіцієнт перерахування в грами.
2. За цими ж даним можна розрахувати процентний вміст залишкового цукру в культуральній рідині в перерахуванні на вихідний розчин.
6. Розрахунок кількості спожитого цукру
На першому занятті по цій лабораторній роботі була розрахована загальна кількість цукру у вихідній пробі на обсяг середовища 400 мл (перше заняття, п. 5.2.).
Воно склало 64,4 г на обсяг проби.
Після культивування залишилося не спожитим 1,872 г.
Тоді кількість спожитого цукру буде дорівнює 64,4 – 1,872 = 62,528 г.
7. Розрахунок виходу лимонної кислоти від спожитого цукру
Відомо, що в пробі утворилося, наприклад, 37,3 г лимонні кислоти, а витратилося в процесі 62,528 г цукру, тоді вихід лимонної кислоти від спожитого цукру буде дорівнювати:
Вихід лимонної кислоти від витраченого цукру буде складати 59,8%.
Поиск по сайту: