АвтоАвтоматизацияАрхитектураАстрономияАудитБиологияБухгалтерияВоенное делоГенетикаГеографияГеологияГосударствоДомДругоеЖурналистика и СМИИзобретательствоИностранные языкиИнформатикаИскусствоИсторияКомпьютерыКулинарияКультураЛексикологияЛитератураЛогикаМаркетингМатематикаМашиностроениеМедицинаМенеджментМеталлы и СваркаМеханикаМузыкаНаселениеОбразованиеОхрана безопасности жизниОхрана ТрудаПедагогикаПолитикаПравоПриборостроениеПрограммированиеПроизводствоПромышленностьПсихологияРадиоРегилияСвязьСоциологияСпортСтандартизацияСтроительствоТехнологииТорговляТуризмФизикаФизиологияФилософияФинансыХимияХозяйствоЦеннообразованиеЧерчениеЭкологияЭконометрикаЭкономикаЭлектроникаЮриспунденкция

ВИЗНАЧЕННЯ БІЛІРУБІНУ В СИРОВАТЦІ КРОВІ

Читайте также:
  1. I. Визначення здібностей школяра шляхом спостереження.
  2. А) визначення повинно бути співмірним; б) визначення не повинно робити кола; в) визначення має бути чіткім.
  3. Акт особистого посвячення Найсвятішій Крові Ісуса Христа
  4. Аналіз освітлення робочої зони розробника проекту з метою визначення та забезпечення його оптимального значення.
  5. БІОХІМІЧНЕ ДОСЛІДЖЕННЯ КРОВІ
  6. Біохімічний аналіз крові
  7. БУДІВНИЦТВА ТА АВТОТРАНСПОРТУ» З МЕТОЮ ВИЗНАЧЕННЯ ТВОРЧОГО ПОТЕНЦІАЛУ УЧНІВ 31
  8. Види жорсткості та лужності води. Їх класифікація та визначення. Технічні параметри.
  9. Виділення і визначення розмірів зелених зон міст України
  10. Визначення
  11. ВИЗНАЧЕННЯ АКТИВНОСТІ ФЕРМЕНТІВ
  12. Визначення антинуклеарних антитіл, LE-клітин

Білірубін є одним з кінцевих продуктів пігментного обміну. Через ряд проміжних стадій з гему зруйнованих еритроцитів утво­рюється непрямий (вільний, некон'югований, непроведений через лечінку) білірубін, який е нормальною складовою частиною си­роватки крові (див. главу VII). Він нерозчинний у воді і тому не виводиться з сечею. У клітинах печінки непрямий білірубін спо­лучається з глюкуроновою кислотою, утворюється прямий, зв'яза­ний (кон'югований), проведений через печінку білірубін (холебі-лірубін). Сума вільного та кон'югованого білірубіну становить загальний білірубін.

Вміст білірубіну та його фракцій у сироватці крові визначають за методом Ієндрашика, Клеггорна і Грофа. Проведений через печінку (кон'югований) білірубін реагує безпосередньо з діазо-реактивом (тому його ще називають прямим), а непроведений має аналогічну реакцію лише після дії прискорювачів, до яких •належать кофеїновий або інші реактиви.

Збільшення вмісту білірубіну в сироватці крові більше наве­дених у таблиці 14 показників називають білірубінемією.

Білірубінемія спостерігається при захворюваннях, які супро­воджуються гемолізом еритроцитів за рахунок збільшення у крові яепрямого (вільного або непроведеного через печінку) білірубіну (піроплазмідози, лептоспіроз, отруєння гемолітичними отрутами).


Печінка в таких випадках не встигає переробити в прямий біліру­бін велику кількість непрямого, який утворився з гемоглобіну зруйнованих еритроцитів. Значне збільшення вмісту прямого білі­рубіну (проведеного через печінку, зв'язаного) в сироватці крові буває у випадку механічної жовтяниці, коли внаслідок порушення жовчовиділення нагромаджується жовч, підвищується тиск у жовч­них шляхах, що зумовлює перехід жовчі в кров'яне русло.

Ураження гепатоцитів порушує перетворення непрямого білі­рубіну в прямий і подальше виділення останнього в жовчні капі­ляри, тому в крові підвищується вміст обох фракцій білірубіну (паренхіматозна жовтяниця).

...

1 | 2 | 3 | 4 | 5 | 6 | 7 | 8 | 9 | 10 | 11 | 12 | 13 | 14 | 15 | 16 | 17 | 18 | 19 | 20 | 21 | 22 | 23 | 24 | 25 | 26 | 27 | 28 | 29 | 30 | 31 | 32 | 33 | 34 | 35 | 36 | 37 | 38 | 39 | 40 | 41 | 42 | 43 | 44 | 45 | 46 | 47 | 48 | 49 | 50 | 51 | 52 | 53 | 54 | 55 | 56 | 57 | 58 | 59 | 60 | 61 | 62 | 63 | 64 | 65 | 66 | 67 | 68 | 69 | 70 | 71 | 72 | 73 | 74 | 75 | 76 | 77 | 78 | 79 | 80 | 81 | 82 | 83 | 84 | 85 | 86 | 87 | 88 | 89 | 90 | 91 |



Все материалы представленные на сайте исключительно с целью ознакомления читателями и не преследуют коммерческих целей или нарушение авторских прав. Студалл.Орг (0.004 сек.)